Що таке Убер та як цей стартап блискавично злетів вгору, а ще чому його так недолюблюють, розкаже ця книга. Саме Uber привчив нас, що таксі можна замовити, натиснувши кнопку в смартфоні. А ще це буде дешевше ніж деінде. Адам Лашинскі - журналіст та редактор журналу Fortune, проводив інтерв'ю, подорожував із засновником Uber Тревісом Каланіком та навіть сам пробував стати водієм цього стартапу. Тревіс Каланік, як і багато інших засновників успішних компаній, покинув університет і ще до Убера разом з двома однокурсниками був засновником файлообмінних компаній Scour i Red Swoosh. У 2009 Каланік та Гаретт Кемп створюють мобільний додаток, який зв'язує пасажирів з найманими водіями. З тих пір історія Uber - це дійсно дика гонка. Боротьба з конкурентами, із законодавчими обмеженнями для них повсякденна рутина. Нудьгувати читачу не прийдеться. Каланіка ставлять в один ряд з Джобсом, Маском, Безосом - ще той мерзотник з оригінальною ідеєю та бажанням досягати свого за будь - яку ціну, при цьому безпощадно знищуючи конкурентів на шляху. В чому полягає успіх компанії, яка немає ані власних водіїв, ані машин, тільки мобільний додаток? Секрет простий. Це зручно і клієнт завжди правий. Інформація про водія та машину, його рейтинг, пересування машини, розрахована ціна, оплата карточкою та багато інших послуг - це все можна бачити та виконувати за допомогою смартфона. Убер критикують за багато речей, але заперечити, що це надзвичайно зручно - неможливо. Поїздки таксі стали комфортними та безпроблематичними. Саме цього прагнув Каланік та його стартап.

Компанія Uber зробила таксі дешевше в багатьох країнах світу. Саме вона привчила споживачів до того, що для замовлення машини досить натиснути кнопку на смартфоні. Uber ввів поняття «уберізація» в різні сфери бізнесу, яке означає впровадження IT-технологій в операції між покупцями та постачальниками послуг. Про те, з чого починалася ця компанія, йдеться в книзі Адам Лашинскі «Дика гонка. Як Uber підкорював світ». Автором книги є черговий журналіст. У книзі присутня якась «метушливість» (особливо спочатку й десь всередині). Пояснюю: відчувається якась різка змінюваність суті розповіді й велике нагромадження імен та назв (місць, компаній і т.д.), через що читати дещо сутужно. Приходиться інколи повертатись на сторінку-дві, щоб нагадати собі, що, де та як. Особисто у мене, до прочитання «Дикої гонки» було упереджене ставлення до людей, які створили цю компанію (хоч я їх і не знав). Чогось я думав, що таким людям, як Тревіс, успіх падає на голову як манна небесна. І в певній мірі я виявився правим. Бо Каланік - ще той мерзотник, просто у якого виявилась непогана ідея. І як така людина може вести багатомільйонний бізнес...?! Все ж, прочитавши книгу до кінця, я не можу не захоплюватися цією людиною, бо він таки робить світ кращим, як не крути. Історія Тревіса почалася в області стартапів, який за термінологією Google називають «первинний бульйон». Тут він створив два бізнес проекти: перший (під назвою «Scour») - збанкрутував, другий, більш успішний - проект «Red Swoosh», він пізніше продав за 19 млн. доларів. Саме займаючись цими бізнесами, Каланік отримав величезний досвід залучення капіталу від венчурних інвесторів, що надалі непогано допомогло в «Uber». Навіть після отримання великих інвестицій, та найму висококваліфікованих топ-менеджерів, його новоспечена компанія все одно тягнулась до рівня «стартапу», щоб генерувати якомога більше нових ідей та бути більш гнучкою. Усе це негативно позначається на професійності ведення бізнесу, наприклад: слабкий рівень безпеки ПО, низька юридична обізнаність в різних питаннях, ігнорування вимог клієнтів. Незважаючи на це, компанія «Uber» продовжує розвиватись та інвестує в нові ідеї (автономні автомобілі), залишається конкурентоспроможною майже у всьому світі. Подібні факти наштовхують на одну єдину думку: щоб бути успішним, добитись цілей у житті, варто вести активну діяльність, не боятись змін, виходити із зони комфорту. Неодмінно треба ризикувати, а то й братись до справи, у якої, здавалося б, немає перспектив. По суті, вся Кремнієва долина на цьому й построєна. Також описана цікава конкурентна боротьба «Uber» в Китаї, зустріч з Ілоном Маском. Дуже цікаві та неоднозначні моменти! Думаю, що цю книгу варто прочитати навіть тим людям, які не планують створювати технологічну компанію. Uber та особисто Каланік викликають в мене щире захоплення. Так - кинули виклик індустрії, змусити сперечатися про питання експлуатації водіїв, запрограмувати у свідомості споживача факт, що перед поїздкою потрібно ознайомитися з особистістю водія, - ще треба вміти! Що з книги я взяв особисто для себе? Успіх компанії Uber почався з того, що її творець вирішив закрити всі проблеми, які є в традиційних фірмах-таксі. Його мета була: зробити поїздки в таксі максимально простими та зручними, а головне - доступними. Модель «в першу чергу заробити грошей» в бізнесі не працює. При підставі будь-якого стартапу потрібно думати перш за все про те, що конкретно можеш зробити для людей, як їм можна допомогти. Клієнт завжди повинен бути на першому місці! Саме турбота про нього формує імідж, довіру й симпатію до компанії (щоб б там хто не говорив). Лише в такому випадку він буде користуватися її послугами і рекомендувати друзям.

25 травня 2017 року в США вийшла книга Адама Лашинскі «Wild Ride: Inside Uber's Quest for World Domination», історія блискавичного злету компанії «Uber» в цілому та її засновника Тревіса Каланіка зокрема. «Uber» вже довго не сходить зі сторінок світової преси, та книга Лашинскі - перша вичерпна історія 69-мільярдної компанії, засновниці нового явища - «уберізації». Адам Лашинскі, відповідальний редактор журналу Fortune, працював над книгою кілька років, протягом яких не тільки проводив численні інтерв'ю, а досить багато подорожував з Тревісом Каланіком. Особливо в Китаї. Пізніше сам сів за кермо як водій Uber-a. Він розповідає, як Uber впровадив нову бізнес-модель та чому її творець досі не може визначитися, хто він – мудак чи геній. Якщо говорити про компанію, то все її існування – то суцільна боротьба з правилами оточуючого його світу. Іноді Uber приходиться під ці правила прилаштовуватись, але зазвичай це драматичні сутички в судах та на вулицях міст за утвердження нових правил й створення нових свобод. І кожен з таких конфліктів неодмінно працював на PR Uber. «Дика гонка. Як Uber підкорював світ» - це яскрава демонстрація тих ризиків, титанічної роботи та реалізації амбіцій, які є візитною карткою американської компанії. Розповідь про постійні обходи закону, розбудови інноваційних принципів діяльності компанії, що незмінно вже який рік ведуть її до вершин. Спочатку розповідається історія виникнення Uber, досить цікава як на мене. Лашинскі вибудовує послідовну та повну картину подій, передумов створення стартапу. Вміло літературними інструментами вимальовую портрет Каланіка, людини, що подібно Ілону Маску, з дитинства вірила в неможливе, виросла на фантастиці. Паралельно проектує його на історію компанії, з усіма її злетами й падіннями (так-так, промахи Uber теж властиві). «Каланік - це прекрасний приклад того, що в бізнесі може просто пощастити. Іноді варто бути в правильному місці в правильний час», - розповідає Лашинскі. Якщо говорити про історію Uber в світлі назви книги, то вона й справді нагадує дику гонку - тут немає нічого, що змусить читача занудьгувати. Боротьба з конкурентами, з державними обмеженнями, за репутацію, за нові ринки, за нові технології і навіть з самими собою. «Дика гонка. Як Uber підкорював світ» буде цікавою для тих читачів, які хочуть познайомитися з досвідом одного із найуспішніших в світі бізнесів. Бажають пересвідчитись, що навіть найбільший негативний інфопривід принагідно можна перетворити в хорошу рекламну кампанію, а зі, здавалось, 100-відсоткового програшу витягти прибуток. А ще це книга для тих, хто хоче дізнатися, як встановлювати нові правила, не володіючи по суті нічим - ні машинами, ні телефонами, в яких працює ваш додаток, ні каналами комунікацій. Написана робота неймовірно добре, читається як захоплюючий роман. Маючи прямий доступ до головного героя, Лашинскі зумів вижати з отриманої інформацій надмаксимум. За що йому окремий респект! Щодо якості поліграфії, то Yakaboo Publishing ще раз підтвердило, що рухається у правильному напрямку. Тут виважено усе, від паперу, фарб та дизайну до оптимального розміру шрифту. Хороший лот до моєї книжкової колекції!