Роман Меши Селімовича «Дервіш і смерть» - це справжній шедевр філософської прози. Іноді його називають історичним твором. Розповідається тут про Боснію часів Османської імперії . Головний герой тут – шейх, який розповідає читачам про таємницю, на яку натрапив і яку не може осягнути. А ще його брата арештовують, і це ганьба на всю родину, і на дервіша зокрема. Особисто для мене «Дервіш і смерть» - це книга про те, що всі ми врешті знаходимо, відмовляючись від пошуків себе. Цікаво, що у боснійській прозі мотив брата – ледь не провідний. Особливо брата, перед яким завинив і перед яким ніяк не можеш спокутувати своєї провини. Тут спостерігається явний автобіографічний мотив, адже брата Селімовича засудили під час Другої Світової війни за крадіжку, а пізніше стратили. Сама оповідь нагадує характерне кружляння дервіша, тому читачеві варто бути готовим до певної монотонності і повторів, але саме це дає творові ту вишуканість, якої так бракує літературі загалом. «Дервіш і смерть» - незвичайний роман, який варто спробувати прочитати кожному.