Цієї ночі я її бачив
Паперова книга | Код товару 914306
Yakaboo 4.8/5
Автор
Драґо Янчар
Видавництво
Видавництво 21
Серія книг
Полиця світової літератури
Мова
Українська
Рік видання
2018
Рік першого видання
2010
Перекладач
Мар'яна Климець
Кількість сторінок
192

Усе про книжку Цієї ночі я її бачив

«Цієї ночі я її бачив» – роман про життя і таємниче зникнення ексцентричної словенської аристократки Вероніки Зарнік у роки Другої світової війни. П'ять оповідачів, п'ять розповідей, п'ять версій долі молодої жінки, п'ять поглядів на історію.

Роман відомого словенського письменника Драґо Янчара отримав низку нагород, зокрема словенську премію «Кресник» за найкращий роман 2010 року, французьку премію за найкращу іноземну книгу 2014 року. Книга перекладена понад десятьма мовами.

Характеристики
Автор
Драґо Янчар
Видавництво
Видавництво 21
Серія книг
Полиця світової літератури
Мова
Українська
Рік видання
2018
Рік першого видання
2010
Перекладач
Мар'яна Климець
Кількість сторінок
192
Рецензії
  •  
    Однієї січневої ночі 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Однієї січневої ночі 1944-го року з великого маєтку свого чоловіка раптово зникає Вероніка Зарнік. Вона - молода й добре освічена красива словенська пані, представниця буржуазної еліти, відома в своїх колах ексцентричною поведінкою, показною самодостатністю і незалежними прогресивними поглядами. Вероніка - яскрава і сильна особистість, вміє водити автомобіль і навіть пілотувати літак, має "нежіноче" за мірками свого часу хобі - коней, із задоволенням займається верховою їздою. Попри складний характер і певну дивакуватість (серед домашніх улюбленців Вероніки був крокодил, якого вона вигулювала на повідку вулицями Любляни), Вероніка викликає щиру симпатію читачів. Тим цікавіше їм стає вболівати за її долю, яка кардинально змінюється під впливом війни - довкола вирує Друга світова, німці уже відчувають свою близьку поразку та відступають вглиб Європи...

    Про все це ми дізнаємось від п'яти різних людей, від імені яких і написано роман. Кожен з оповідачів має власний погляд на одні й ті самі події. Зникнення Вероніки точно пов'язане із воєнними подіями, але хто ж із них знає, куди жінка так раптово запропастилася, а головне - чи довго чекати її повернення?
  •  
    Вероніка 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Читала на цю книгу 2 позитивних відгуки, другий мене зацікавив, пані читала "Цієї ночі я її бачив" 5 днів, бо саме стільки там є розділів-спогадів.

    "Для кожного, хто тебе знає - ти різний".

    Ця книга – це спогади п'ятьох людей про Вероніку Зарнік - словенську пані, яка мала веселу і моментами легковажну вдачу, про її дружбу, любов, вподобання, наївність.
    Але на жаль, навіть не ця дівчина була головної героїнею, головної героїнею була пані війна.

    Я зрозуміла, що втомилася від наслідків війни в Україні і ще читати про війну Словенії з Німеччиною мені не дуже хотілося.

    Книга просякнута смутком, бо це сумні спогади. Красива мова, добре передані характери персонажів.

    Що дратувало - це відсутність діалогів. І візуально, і морально важко було читати. Я розумію, що це розповіді від третього лиця, але суцільне полотно тесту - це якось взагалі не дуже. Мучила її аж 10 днів, бо ж хотілося знати розв'язку.

    Тому або я не доросла до цієї книги.
    Або не зрозуміла головної думки, яку хотів донести автор (бо детективу, якого я очікувала було дуже мало). А яка ж головна думка? Що в образі Зарніків були всі люди, які постраждали від війни?
    Або це просто таки не мій жанр.

    Тому, найвищу оцінку поставити не можу, бо читала значно кращі книги.
Купити - Цієї ночі я її бачив
Цієї ночі я її бачив
130 грн
Немає в наявності
 

Рецензії Цієї ночі я її бачив

  •  
    Однієї січневої ночі 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Однієї січневої ночі 1944-го року з великого маєтку свого чоловіка раптово зникає Вероніка Зарнік. Вона - молода й добре освічена красива словенська пані, представниця буржуазної еліти, відома в своїх колах ексцентричною поведінкою, показною самодостатністю і незалежними прогресивними поглядами. Вероніка - яскрава і сильна особистість, вміє водити автомобіль і навіть пілотувати літак, має "нежіноче" за мірками свого часу хобі - коней, із задоволенням займається верховою їздою. Попри складний характер і певну дивакуватість (серед домашніх улюбленців Вероніки був крокодил, якого вона вигулювала на повідку вулицями Любляни), Вероніка викликає щиру симпатію читачів. Тим цікавіше їм стає вболівати за її долю, яка кардинально змінюється під впливом війни - довкола вирує Друга світова, німці уже відчувають свою близьку поразку та відступають вглиб Європи...

    Про все це ми дізнаємось від п'яти різних людей, від імені яких і написано роман. Кожен з оповідачів має власний погляд на одні й ті самі події. Зникнення Вероніки точно пов'язане із воєнними подіями, але хто ж із них знає, куди жінка так раптово запропастилася, а головне - чи довго чекати її повернення?
  •  
    Вероніка 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Читала на цю книгу 2 позитивних відгуки, другий мене зацікавив, пані читала "Цієї ночі я її бачив" 5 днів, бо саме стільки там є розділів-спогадів.

    "Для кожного, хто тебе знає - ти різний".

    Ця книга – це спогади п'ятьох людей про Вероніку Зарнік - словенську пані, яка мала веселу і моментами легковажну вдачу, про її дружбу, любов, вподобання, наївність.
    Але на жаль, навіть не ця дівчина була головної героїнею, головної героїнею була пані війна.

    Я зрозуміла, що втомилася від наслідків війни в Україні і ще читати про війну Словенії з Німеччиною мені не дуже хотілося.

    Книга просякнута смутком, бо це сумні спогади. Красива мова, добре передані характери персонажів.

    Що дратувало - це відсутність діалогів. І візуально, і морально важко було читати. Я розумію, що це розповіді від третього лиця, але суцільне полотно тесту - це якось взагалі не дуже. Мучила її аж 10 днів, бо ж хотілося знати розв'язку.

    Тому або я не доросла до цієї книги.
    Або не зрозуміла головної думки, яку хотів донести автор (бо детективу, якого я очікувала було дуже мало). А яка ж головна думка? Що в образі Зарніків були всі люди, які постраждали від війни?
    Або це просто таки не мій жанр.

    Тому, найвищу оцінку поставити не можу, бо читала значно кращі книги.
  •  
    ,,Цієї ночі я її бачив"
    Логічним продовженням мого знайомства із словенською літературою після прочитання ,,Прощення" Алеша Штегера став пошук інших перекладених творів, перших з яких став роман Драґо Янчара ,,Цієї ночі я її бачив" (видавництво ,,Книги-21", переклад Мар'яни Климець, 2018 рік). Й досі дивуюсь, як я не чула про нього раніше, адже це -- відомий твір, володар низки літературних премій і перекладений на десяток мов! А книга, виявляється, просто надзвичайна! Щиро рекомендую усім поціновувачам добротної сучасної прози про події Другої світової війни з особливого ракурсу.

    Структурно роман складається з п'яти розповідей, відповідно до кількості оповідачів. Часові рамки охоплюють 1937-1945 роки. Місце подій -- колишня Югославія, головним чином, столиця теперішньої Словенії -- Любляна. Головна героїня -- непересічна, ба навіть ексцентрична на ті часи, аристократка Вероніка Зарнік. Ще б пак, вона водить машину й... літак, обожнює коней та свого домашнього улюбленця... крокодила. Молода, освічена, епатажна. Дочка, дружина, працедавиця, подруга, жінка-мрія... Однієї зимової ночі 1944-го Вероніка таємниче зникає зі свого будинку. Кожен з оповідачів розповідає усе, що знає про неї, висуваючи свої здогадки про причини зникнення, спільним знаменником котрих є воєнні події. Завдяки цим розповідям можна довідатись про ,,живу" історію того часу очима різних людей -- віку, соціального статусу, переконань.

    Що мені особливо сподобалось під час прочитання ,,Цієї ночі я її бачив", так це мова оповіді: плавна, багата, магнетично-заворожуюча... Я, як могла, розтягувала задоволення від чтива, дозуючи такий невеликий твір по розділу на вечір. Переклад -- відмінний, до коректури придертися не можу. Словом, дуже хороший роман, яким хочеться ділитися з усіма друзями!
  •  
    Вранац
    Є на світі країна Словенія така собі маленька, десь біля підніжжя Альп, десь на Балканах, про яку нам мало відомо, якою ми мало цікавимося, хоча даремно, там справді є що почитати Славоя Жижека, або Драго Янчара чи Алеша Штегера. Що ж сьогодні розкажу свою думку про книжку Дрвго Янчара «Тієї ночі я її бачив», яка змінить вашу думку про словенську літературу і про Словенію, як країну. Адже навіть така маленька може бути у вирі світових подій. В основі роману лежить історія зникнення подружжя Зарніків, Лео і Вероніки, котрі зникли в 1944 році. Історію зникнення пари оповідають п’ять різних авторів, наближених до подружжя. Особливим мені здався ритм і емоція в яку ви поринаєте з перших сторінок твору, і вона вас тримає до кінця, адже вам хочеться дізнатися. Що ж сталося з ними насправді. Твір показує різне бачення на ті самі події, позиція королівського війська, і зразу маємо позицію німецького лікаря, і всі вони крутяться навколо Вероніки Зарнік, жінки особливої, яка в падає кожному в око, не лише своєю красою, а і своєю благородністю. Це твір про вибір і наслідки в непрості часи, про відвагу і відданість, короткий роман про важливі речі. Переклад сподобався, якість друку і паперу на висоті. Мені сподобалося.
 
Характеристики Цієї ночі я її бачив
Автор
Драґо Янчар
Видавництво
Видавництво 21
Серія книг
Полиця світової літератури
Мова
Українська
Рік видання
2018
Рік першого видання
2010
Перекладач
Мар'яна Климець
Кількість сторінок
192
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
ISBN
978-617-614-217-1
Вага
280 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література інших країн Європи
Література за періодами
Сучасна література