Чужі скарби
Паперова книга | Код товару 873440
Yakaboo 3.9/5
Автор
Ірина Власенко
Видавництво
Vivat
Мова
Українська
Рік видання
2018
Кількість сторінок
320
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
130х205 мм
Палітурка
Тверда

Усе про книжку Чужі скарби

Знайшовши на занедбаному горищі французького замку скарб,Анні Щербініна спершу вважає це подарунком долі. Здається, бляшанка з діамантами допоможе здійснити всі заповітні мрії й змінити сумне післявоєнне сирітське життя. Та дівчина й гадки не має, як вплине на її долю чужий скарб зі своєю трагічною історією. Українській парижанці доведеться перегорнути безліч важких сторінок у книзі життя, щоб зрештою повернутися на Батьківщину, віднайти себе справжню й істинні скарби.

Характеристики
Автор
Ірина Власенко
Видавництво
Vivat
Мова
Українська
Рік видання
2018
Кількість сторінок
320
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
130х205 мм
Палітурка
Тверда
Рецензії
  •  
    Трохи п*яно, мабуть, для шарму. 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    "У притулку бояться Наталі Портникову, називають Сніговою Королевою й намагаються не потрапляти під її гарячу руку."

    Основна біда цієї книжки - невитравний присмак журналістського стилю, такого примруженого й сентиментального. Герої так страждають, так страждають. Весь час виникає враження, ніби вони позують для читача, ніби трохи призупиняються перед вирішальними промовами і вчинками та кидають оком навколо: ти ще тут? А подивись, що я зараз втну! "Я" - це, наприклад, та ж пані Портнікова (людина, а не предмет, як можна подумати із цитати): вона була така незаймана перед тим, як так палко закохалася в такого негідного оперного тенора, а потім її так образило, що він її так не помічав після такого з*ясування стосунків, а потім так важко звикала до переїзду у Францію... Після чого, звісно, "їй раптом здалося, що французький театр допоможе забути той юнацький театральний гріх" (та не варто, забудьте) "який краяв її серце". Звісно, вона шукає собі якогось чоловіка, щоб помститися своєму першому коханцеві, і "впевнено котилася в прірву..." Мабуть, тільки Аверченко міг би гідно відрецензувати це дивовижне штампосховище. Це, здається, єдина книжка, читаючи яку я подумала "але на щастя, тут почалася Друга світова війна".
  •  
    Столетняя история из семейного сундука не без доли патриотизма 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Впечатления от этой книги меня накрыли с головой, потому говорить о «Чужі скарби» буду много и восторженно - предупреждаю)))
    Как по мне, в романе Ирины Власенко есть все, чтобы удовлетворить любого читателя. Хотите романтическую историю о любви, история которой разворачивается в Париже, да еще и с хеппи-эндом? Читайте. Хотите чего-то серьезного, полного философских размышлений и насыщенного цитатами из умных книг? Тоже читайте. Вы не сторонник любовных романов и любите реалистичные произведения, сюжет которых основан на реальных исторических событиях? Вам тоже стоит прочитать этот роман. Здесь много интересных фактов о сразу нескольких волнах эмиграции украинцев, Первой и Второй мировых войнах, Голодоморе и коллективизации, холодной войне, серой постсоветской реальности, а также о Майдане и войне в Украине, искусно вплетенных в канву жизни героев. В общем, скучно не будет.
    Кроме того, у каждого, кто будет читать «Чужі скарби», появится уникальная возможность - не выходя из дома, погулять по Парижу, его прекрасным осенним аллеям, полным света и романтики. Несмотря на все невзгоды - войну, дождь или украденный рюкзак, блуждать по узким улочкам столицы Франции, заглядывать в кафе и в Люксембургском саду встречаться с кем-то особенно дорогим сердцу. А еще вы проникнетесь судьбой членов странной разветвленной большой семьи, которых жизнь разбросала по двум мирам - Франции и Украине, - дабы потом дать им возможность снова встретиться. Вы окунетесь в плетение причин и следствий, вместе с автором будете рассуждать о месте Украины на карте мира и о влиянии на ее формирование казаков в давние времена, возмутитесь «глубокой озабоченностью» стран Запада событиями, которые происходят в нашей стране, опечалитесь и порадуетесь вместе с героями книги. Невольно начнете искать свое место в своей же жизни, как бы странно это ни звучало, потому что иногда, под влиянием обстоятельств, мы теряем себя и потом никогда не находим. Видимо, не слишком настойчиво ищем...
    Название романа «Чужі скарби» несколько символично. Это не просто бриллианты, которые нашла героиня в детстве и которые преследовали его всю жизнь, а потом отразились на судьбе ее внука. Чужие сокровища - это недовольство той жизнью, тем окружением, той страной, в который тебе довелось родиться или оказаться. То есть чужие сокровища - это неприятие своего, не понимание и неспособность осознать, ради чего оно тебе дано. Я очень часто, особенно сейчас, когда у нас столько проблем: война, ложь, коррупция и т.д. - замечаю, что люди предпочитают отделиться от своего, опорочить его, перечеркнуть. Они «острят лыжи» в другие территории - в Америку, в Европу, к чертовой бабушке, чтобы ничего не делать здесь, в своем доме. Мне болит эта тема, мне хочется, чтобы мои соотечественники прочли эту книгу и осознали, что мы не зря родились здесь, в Украине. И то, что нам не нужно искать чужие сокровища. У нас своих до хрена! Только мы закрыли на все это глаза, закрыли уши, задраили сердца - и все смотрим, куда бы его отправиться в поисках золотой земли Эльдорадо.
    Чужая женщина, чужой муж, чужая страна всегда лучше? Нет, это не так! Твоя страна, твои сокровища, где бы ты ни был, всегда с тобой, в твоем сердце. Там и лежит главное сокровище. Нужно только открыть дверцу и заглянуть туда.
Купити - Чужі скарби
Чужі скарби
119 грн
Немає в наявності
 

Рецензії Чужі скарби

  •  
    Трохи п*яно, мабуть, для шарму. 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    "У притулку бояться Наталі Портникову, називають Сніговою Королевою й намагаються не потрапляти під її гарячу руку."

    Основна біда цієї книжки - невитравний присмак журналістського стилю, такого примруженого й сентиментального. Герої так страждають, так страждають. Весь час виникає враження, ніби вони позують для читача, ніби трохи призупиняються перед вирішальними промовами і вчинками та кидають оком навколо: ти ще тут? А подивись, що я зараз втну! "Я" - це, наприклад, та ж пані Портнікова (людина, а не предмет, як можна подумати із цитати): вона була така незаймана перед тим, як так палко закохалася в такого негідного оперного тенора, а потім її так образило, що він її так не помічав після такого з*ясування стосунків, а потім так важко звикала до переїзду у Францію... Після чого, звісно, "їй раптом здалося, що французький театр допоможе забути той юнацький театральний гріх" (та не варто, забудьте) "який краяв її серце". Звісно, вона шукає собі якогось чоловіка, щоб помститися своєму першому коханцеві, і "впевнено котилася в прірву..." Мабуть, тільки Аверченко міг би гідно відрецензувати це дивовижне штампосховище. Це, здається, єдина книжка, читаючи яку я подумала "але на щастя, тут почалася Друга світова війна".
  •  
    Столетняя история из семейного сундука не без доли патриотизма 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Впечатления от этой книги меня накрыли с головой, потому говорить о «Чужі скарби» буду много и восторженно - предупреждаю)))
    Как по мне, в романе Ирины Власенко есть все, чтобы удовлетворить любого читателя. Хотите романтическую историю о любви, история которой разворачивается в Париже, да еще и с хеппи-эндом? Читайте. Хотите чего-то серьезного, полного философских размышлений и насыщенного цитатами из умных книг? Тоже читайте. Вы не сторонник любовных романов и любите реалистичные произведения, сюжет которых основан на реальных исторических событиях? Вам тоже стоит прочитать этот роман. Здесь много интересных фактов о сразу нескольких волнах эмиграции украинцев, Первой и Второй мировых войнах, Голодоморе и коллективизации, холодной войне, серой постсоветской реальности, а также о Майдане и войне в Украине, искусно вплетенных в канву жизни героев. В общем, скучно не будет.
    Кроме того, у каждого, кто будет читать «Чужі скарби», появится уникальная возможность - не выходя из дома, погулять по Парижу, его прекрасным осенним аллеям, полным света и романтики. Несмотря на все невзгоды - войну, дождь или украденный рюкзак, блуждать по узким улочкам столицы Франции, заглядывать в кафе и в Люксембургском саду встречаться с кем-то особенно дорогим сердцу. А еще вы проникнетесь судьбой членов странной разветвленной большой семьи, которых жизнь разбросала по двум мирам - Франции и Украине, - дабы потом дать им возможность снова встретиться. Вы окунетесь в плетение причин и следствий, вместе с автором будете рассуждать о месте Украины на карте мира и о влиянии на ее формирование казаков в давние времена, возмутитесь «глубокой озабоченностью» стран Запада событиями, которые происходят в нашей стране, опечалитесь и порадуетесь вместе с героями книги. Невольно начнете искать свое место в своей же жизни, как бы странно это ни звучало, потому что иногда, под влиянием обстоятельств, мы теряем себя и потом никогда не находим. Видимо, не слишком настойчиво ищем...
    Название романа «Чужі скарби» несколько символично. Это не просто бриллианты, которые нашла героиня в детстве и которые преследовали его всю жизнь, а потом отразились на судьбе ее внука. Чужие сокровища - это недовольство той жизнью, тем окружением, той страной, в который тебе довелось родиться или оказаться. То есть чужие сокровища - это неприятие своего, не понимание и неспособность осознать, ради чего оно тебе дано. Я очень часто, особенно сейчас, когда у нас столько проблем: война, ложь, коррупция и т.д. - замечаю, что люди предпочитают отделиться от своего, опорочить его, перечеркнуть. Они «острят лыжи» в другие территории - в Америку, в Европу, к чертовой бабушке, чтобы ничего не делать здесь, в своем доме. Мне болит эта тема, мне хочется, чтобы мои соотечественники прочли эту книгу и осознали, что мы не зря родились здесь, в Украине. И то, что нам не нужно искать чужие сокровища. У нас своих до хрена! Только мы закрыли на все это глаза, закрыли уши, задраили сердца - и все смотрим, куда бы его отправиться в поисках золотой земли Эльдорадо.
    Чужая женщина, чужой муж, чужая страна всегда лучше? Нет, это не так! Твоя страна, твои сокровища, где бы ты ни был, всегда с тобой, в твоем сердце. Там и лежит главное сокровище. Нужно только открыть дверцу и заглянуть туда.
  •  
    ЧУЖІ СКАРБИ 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Придбала цю книгу, незважаючи на негативний відгук, але на жаль вона мене таки розчарувала.
    Просто геть не мій стиль. Написано трохи суховато і малохудожнньо, як на мене, не вистачило також природності самим героям.

    Це фактично підручник з історії України і трохи навіть Франції хіба те, що без дат.
    Звісно респект авторці за просування України і її знання, але історія була моїм неулюбленим предметом в школі.

    Чужі скарби – це найперше знайдені малими дітьми діаманти, які приносили нещастя, а також тут багато алегорій, до яких можна припасувати це словосполучення.

    Книга про Анну і Анет, про Антона і Антуана, про П'єра і Петра. Гра імен, гра доль. Всіх багато, ніби всі заплутані, але насправді є в цьому замкнені кола і дуже багато збігів.

    Не можу сказати що книга вже геть погана.
    Було цікаво прочитати про Францію зсередини.
    Вкінці сподобалось, що написано про сучасні події, які відбуваються в Україні - майдан, АТО...

    Але історичні події вони все одно дуже суб'єктивні і однобокі. І так зрозуміло, що влада різних країн влаштовує геноциди заради відчуття влади і власного збагачення, нехтуючи життями людей і так було і так є, на жаль.

    Мені просто хотілося від книги більше самого сюжету, стосунків і емоцій.
  •  
    Наївний пафос 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Забагато усього: подій, родинних зв'язків, письменницьких штампів, епох, легенд, а найбільше - наїву та пафосу. Читаючи, я постійно плутала героїв, зі скреготом намагаючись відновити в пам'яті, яка ж із плаксивих історій пов'язана саме з цим персонажем. Ні до кого особливої симпатії в мене немає, бо герої якісь несправжні, ти їх не бачиш - лише читаєш звіт про те, чим вони займалися, що робили і яка доля їх спіткала.
    Із локацій у романі найбільше Парижа - але він ніби із підручника зарубіжної літератури, а не відчутий і пережитий. Тема скарбів звичайно символічна, але сам сюжет, який оснований на пошуку скарбу, - наївний і передбачуваний.
    Не без того, що є кілька мудрих висловів і вдалих порівнянь, але загальна атмосфера якась "чужа" - найбільше авторське захоплення помітне в якійсь дивній ностальгії за імперською культурою - Франції та Російської імперії: оці балерини, прими театру, росіяни у Парижі... ну не наше це все, не наша атмосфера, не наше культурне поле, не нам за ним ностальгувати. І тут авторка суперечить самій собі, ніби через образи чужих скарбів вона й собі намагається довести, що наше таки краще - але якось у неї це не дуже виходить.
  •  
    "Чужі скарби"
    Останнім часом багато українських видавництв презентують переклади та твори українських авторів, які об’єднуються розповіддю про життя різних людей з однієї сім’ї, так званими «родинними сагами». Дійсно, цей жанр користується неабиякою увагою та зацікавленістю читачів. Ось і цей роман Ірини Власенко розповідає про життя багатьох представників родини. Це родина Щербініних, а також Кузьменків та ще інших. Долі яких переплелися не тільки в Україні, але й у Франції. Читаючи цей роман, можна тільки дивуватися, як історія родин і країн перетинаються в цій книзі, вигулькуючи та шокуючи читачів. Але інколи в житті стається таке, що навіть важко уявити та видумати гарному майстру слова. Основні події будуть відбуватися в двадцятому столітті. Хоча й наше століття знайде своє місце на сторінках роману. Будуть події зовсім близькі до нашого часу. Вчорашнє, або навіть сьогодення. Це не дивно, бо книжка написана в минулому році. А загалом, це книжка про чужі й свої скарби. Чи приносить чужий скарб, який затьмарений смертю й прокляттям, радість своєму новому хазяїну. На сторінках цієї книжки буде піднято питання національної свідомості людини. Якщо людина нащадок українців, які багато поколінь покинули рідну землю та живуть в іншій країні, хто вона є? Яка країна матиме першість в її свідомості. Ірина Власенко написала свій роман з великою любов’ю до України та Франції, особливо до знакових місць Парижу. Головне, щоби ми завжди залишалися ЛЮДЬМИ, а також вміли бачити і цінувати свої СКАРБИ.
  •  
    Чужі скарби
    Перше, що мені ,,запало в око'' у цій книзі - це, безперечно, обкладинка. Вона дійсно розкішна, оформлена у вінтажному стилі. За це дякую видавництву ,,Віват'', яке дійсно постаралося, готуючи книгу до виходу у світ. Однак, на жаль, окрім оформлення та хорошої анотації, мене нічого у книзі Ірини Власнко не вразило...

    Спочатку сюжет знайомить читача із бабусею Анні Щербініною, яка в юності пережила чимало дивних пригод і випробувань. Згодом, сюжет переносить читача у дитинство Анні. Саме і дитинстві вона, разом із своїми друзями знайшла заховані на занедбаному горищі, скарби. Та вони виявилися проклятими, несучи за собою лише горе і нещастя. Потім, ми поступово переносимося у юність Анні, її навчання в Паризькому університеті і кохання до одногрупника П'єра. І так далі. Поступово розповідається про весь життєвий шлях Анні Щербініної, її родини, а потім і найдорожчого внука - Антося.

    Загалом книга непогана. У неї цікава задумка, різноманітні герої і хороша мова автора. Однак авторка аж занадто перенаситила книгу історичними подіями: революції, СРСР, Друга Світова війна, здобуття незалежності України, Майдан, АТО...Через цю ,,перенасиченість'' жоден герой не розкрився повністю, а деякі сюжетні повороти так і залишилися нерозгаданими. Від мене 3/5.
  •  
    що насправді справжній скарб для людини
    Таке наше життя, що іноді на найважливіше руки не доходять - завжди, чомусь, бракує часу. Але, в цьому випадку, я чекала на думки-враження сина. Бо і він із задоволенням прочитав "Чужі скарби". Почну з того, що ми обоє обожнюємо запах книг. З нетерпінням чекаючи на посилочку, розгорнувши її, почалась експертиза - нанюхались )). Потім, доторкнувшись до книжки, син відразу випалив - оцінив стильну обкладинку книжки і сказав, що дуже "лампова"(на сучасному сленгові означає"тепло душі"). Видання дуже якісне. Займатись тавтологією не хочу, бо читачі вже все виклали у своїх відгуках. Краще скажу, що книжка сподобалась і зворушила і сина. Каже, що таке відчуття, ніби насправді вживу побував у Франціїї та в різних часових історичних періодах.
    Цікаві легенди та історичні події - це все цікаво прочитати і для дитини 11 років, маючи змогу відкрити деяких історичних персонажів."Чужі скарби"- це історія -спогади про життя родини, про сучасні проблеми українського суспільства. Книжка,мов, навігатор, допоміг побувати в різних світах, ведучи маршрутами-спогадами, у пам`яті та роздумах головної героїні. Кожна частина - це подорож у просторі та часі, плавно переплетені через історичні події, настрої, почуття та роздумів автора. Ми, разом з головними героями, подались у мандри цікавими місцями нашої землі, і України теж.
    Авторка використовує дуже гарну, оксамитову, барвисту мову, з цікавими порівняннями та своєрідною авторською філософією. Читаючи, неначе вживу побували та занурювалися в глибину всього, смакуючи кожне слово та думки і переживаючи за героїв. Відчуття смаків та запахів, тепла та холоду, історичних подій - це тепла атмосфера емоцій та вражень.
    Ця книга повертає до реальності, спонукає відчути справжність життя, що є найсправжніший скарб для людини.Книга-роздум,водночас книга-філософсько-пригодницька - таке поєднання відчуття туги за втраченим -"і зникли тисячі миль очікування,простір і час".

    Класна книга, яка затягує, змушуючи задуматись про все найважливіше на світі!. Це і ностальгія, і трохи пригод, і музики. Ну і як без вишуканої французької кухні? Післясмак залишається!

    Прочитавши роман Ірини Власенко "Чужі скарби", дуже жалкую, що ще ніяк не випадає побувати на зустрічі з автором . Прочитали книгу на одному диханні. Роман залишив по собі сум'яття почуттів... Цитата, що заполонила та причаровує: "....чужий скарб приніс мені багато горя й втрат....але, знаєш,...він подарував мені набагато більше, ніж забрав. Іноді люди шукають скарби, а знаходять себе...". Тому читайте сучасне,яке спонукає задуматись над глибиною свого життя!.

  •  
    Розумування й банальність
    Розпіарений роман від чергової лауреатки "Коронації слова" (яку у певних колах все частіше називають "Профанацією слова"), "Чужі скарби" - текст просто обурливо ніякий. Штам на штампі й банальність на банальності. Тут тобі й "рокове", роковіше немає, кохання, і підступний звабник, і неодмінний Париж у якості локації...
    Але найгірше, як на мене, навіть не це. Вдумливого читача не може не дратувати менторський, солодкаво-повчальний тон, яким чомусь вирішила спілкуватися авторка. Ще й оці цілком зрадофільські думки про тотальне зубожіння, "вигідність" війни для влади, етсетера, етсетера...Нащо ця проповідь у наші складні часи? На чий млин ллє воду авторка?
    Епітети з порівняннями теж вельми промовисті. Не знаю, як кого, а мене оця "перлина стилю" просто вбила: «Як кошлатий неголений сепаратист, тиняється листопад уздовж каламутних вікон, свистить у шпаринах і зморшках руїн…» . Авторка це серйозно?.. Ні, справді серйозно?
    Додаємо необізнаність із армійськими реаліями, невміння переконливо змальовувати емоції, абсолютно картонних, неживих персонажів...
    Дуже слабкий роман.
  •  
    Чи можна купити долю
    Чесно кажучи, дуже рідко купую книгу, тільки тому що сподобалася обкладинка. Але з цією книгою саме така історія. Побачила у стрічці @vivat_book дуже гарну обкладинку і вирішила придбати книгу. І можу сказати, що книжки від @vivat_book дуже якісні. Папір, обкладинка, розмір шрифту, мені все подобається.

    А ось сама історія не отримала від мене найвищий бал. Цікава сімейна сага довжиною у життя. Тільки у мене склалося враження, що герої дуже боялися бути щасливими. І тільки під кінець книги вони собі це дозволили.
    Незважаючи на назву скарби були згадані мигцем, вони тут не головні.
    На прикладі однієї сім'ї автор розповів історію двох країн: України та Франції. Багато історичних фактів надано у книзі. Іноді навіть занадто))))
    Знизила бал за те що автор, дуже багато всього намішав. І друга світова війна, і Майдан, і АТО, і скарби, і колгосп, і КДБ. Все це правда, но для мене якось забагато всього вже було.

    Фінал був занадто рожевим. Все життя вони були нещасні й тут за пару місяців усі герої знайшли свої долі й стали мега щасливими. На мій смак гарніше, якби історія була б більш простою і без викрутасів.
 
Характеристики Чужі скарби
Автор
Ірина Власенко
Видавництво
Vivat
Мова
Українська
Рік видання
2018
Кількість сторінок
320
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
130х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
2600
ISBN
978-966-942-570-6
Тип
Паперова
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Сучасна література