Книга надзвичайно цікава та актуальна для нашого сьогодення. Насамперед запитаннями, які вона ставить перед читачем. Постапокаліптичний фон в даному романі - це просто декорації для обговорення серйозних і глибоких екзистенційних тем про життя, про стосунки між людьми і штучним інтелектом, про різницю між живим і тільки ззовні схожим на живе. Книга не залишить байдужим жодного, а два культові фільми "Той, хто біжить по лезу" і "Той, хто біжить по лезу 2049" дозволять повністю поринути у всесвіт, створений автором.

Дуже втішаюся думкою про те, що пощастило переглянути "Blade Runner" вже після прочитання першоджерела. Хоча вони досить різні, роман все ж дає відповідь на безліч питань, які залишаються після фільму. Та, можливо, не всім такі відповіді стануть до вподоби. На мій подив, прочитала книгу за один день. Спочатку сюжет дуже захопив: не могла відірватися від того, щоб дізнатися, що буде далі. Проте під кінець ставало все якось передбачувано та менш цікаво. Загалом, сюжет залишив позитивні враження. За декілька років до основних подій відбулася "Завершальна війна", внаслідок якої на планеті залишився радіоактивний туман. Людству довелось емігрувати на інші планети. Тих, хто все ж залишався на Землі, ділили на дві категорії. Нормали - звичайні люди, які з тих чи інших причин відмовляються переселятися, живуть поруч один з одним у містах, мають роботу і періодично проходять тести, щоб переконатися, чи не стали вони раптом спеціалами. Спеціали - ті, хто зазнали занадто важкого фізичного або психічного ураження й не мають дозволу емігрувати. Щоб заохотити людей покинути Землю, їм пропонуються андроїди у якості слуг/рабів. Проте треба одразу звикнути, що андроїди - це не зовсім роботи у звичайному розумінні. Вони як люди, тобто з плоті й крові, з мозком. Деякі можуть і взагалі не знати, що вони андроїди, через встановлену пам'ять. Відрізнити їх від людей можна лише за допомогою спеціального тесту на емпатію, якої, як виявляється, у них немає (хоча, здається мені, андроїди у книзі змальовані більш співчутливим, аніж більшість людей). Час від часу їм вдається незаконно втекти з планет-колоній та дістатися Землі, де працюють спеціальні відділи поліції, які займають знешкодженням (читати, як "вбивством") таких от "роботів". Головний герой, Рік Декарт, саме отримує завдання відшукати шість таких новеньких Нексус-6 андроїдів, які вбили своїх господарів і тепер намагаються жити на Землі. Спочатку він досить завзято береться до роботи, але далі все більше замислюється над питаннями на кшталт "Що відрізняє людину від андроїда?", "Чи мріє андроїд про електричну вівцю та само, як Декард мріє про справжню?" і т.д. Рік навіть закохується в одну з них. Найбільше сподобався момент, коли головний герой сам не був впевнений, чи він дійсно людина. Все було настільки заплутано, що й сама почала вагатися, що там було правдою, а що - ні. Автор тримає читача у постійній напрузі. Кінець особисто мене розчарував. Загалом, у романі багато сюжетних неточностей й дивацтв, але це ж фантастика. Все пояснювати та деталізувати, певно, книги не вистачить. Видання гарне, проте трапляються друкарські помилки і слова, як от "рухнуло" або "чемодан" і таке інше. Як висновок, варто дивитися і фільм, і читати книгу. Вони мають одну ідею, але представляють її зовсім по-різному.

О Филипе Киндреде Дике я узнал давно - фантаст он известный, но почитать я его собирался долго и начал как-раз таки с самого его известного произведения - "Мечтают ли андроиды об электроовцах?". Самое обидное что известный данный роман многим благодаря фильму "Бегущий по лезвию" Ридли Скотта, и уже потом его знают как произведение литературы. Так вот - прочитал я его и пока что ничего лучше у него не нашел. Читал я "Сдвиг во времени по марсиански" - не подходящий был момент для чтения и не сильно понравилось, читал "Лабиринт" но и в нем что-то нашел неподходящее мне. Сейчас же буду пробовать "Человек в высоком замке" но речь не об этом. "Мечтают ли андроиды об элекстроовцах?" это фантастически, психологически, философский роман про становление человека как человек. Речь идет про охотника за сбежавшими андроидами, но - стоит ли за ними бегать если они все равно выключатся спустя какое-то время? При этом андроиды преступники весьма сознают себя как живые создания и лишь хотят существовать.