Історія УПА довгий час лишалася неоднозначною. Радянська влада представляла їх як "буржуазних націоналістів" та " німецьких поплічників", які залякували населення Західної України. Проте багатохто не знав як пояснити мотиви, народну підтримку, а головне, непокору Радянському Союзу, адже історичні факти замовчувались. А раптом виявиться, що нескорені бандерівці просто боролися за свою батьківщину. Роман представлений як епістолярний. Збереглися рукописи журналіста Григорія Титаренка про командира летючого відділу УПА Данила Червоного. Спогади зібрані в три взаємопов'язані новели. Перша є розповіддю Михайла Середи. Міліціонер з Чернігова отримав нове місце служби на Волині. Після війни тут продовжиться антирадянська агітація, а проти місцевих відбуваються страшні злочини. Героя переконують, що цим керує Данило Червоний на псевдо Остап. У другій частині відставний офіцер КГБ Лев Доброхотов розповідаю як вдалося упіймати нескореного командира, хоча це скоріше плавний перехід до третьої частини. Коли всі керівники УПА, що не загинули у боях, були заслані до ГУЛАГу. На чужині Остап зустрічає своїх побратимів. Їх положення здається безнадійним. Тут крім виснажливої праці є криваві протистояння між кримінальними та відсутність народної підтримки. Ворог народу на прізвище Гуров помічає, що бандерівці поводяться не так як решта в'язнів і представляють міцну силу. Під час читання я все хотів дізнатись з якого прототипами списаний головний герой. Адже персонажі вигадані, але обставини реальні. Так сталося, що Захід України став місцем, де переважали національні ідеї українців. Бійці УПА не бажали миритися з будь-яким тоталітарним режимом. Червоний пояснює свою мету простими словами. Він добре пам'ятає історію та лише аргументами змушує своїх ворогів задуматись. Автору вдалося поєднати історію та художній твір в єдине ціле. Подібна література чудово пояснює якою ціною українцям давалася незалежність.

Історія УПА довгий час лишалася неоднозначною. Радянська влада представляла їх як "буржуазних націоналістів" та "німецьких поплічників", які залякували населення Західної чвстини України. Багато хто не знав як пояснити мотиви, народну підтримку, а головне - непокору Радянському Союзу, адже історичні факти замовчувались. А раптом виявиться, що нескорені бандерівці просто боролися за свою батьківщину... Роман представлений як епістолярний. Збереглися рукописи журналіста Григорія Титаренка про незламного командира летючого відділу УПА Данила Червоного. Спогади зібрані у три взаємопов'язані новели. Перша є розповіддю Михайла Середи. Міліціонер з Чернігова отримав нове місце служби на Волині. Після завершення війни тут продовжується антирадянська агітація, а проти місцевих відбуваються страшні злочини. За підозрою полковника Калязіна цим керує Данило Червоний. Середа намагатиметься вийти на бандерівців. Друга частина - розповідь відставного офіцера КДБ Лева Доброхотова, хоча, це скоріше плавний перехід до третьої частини. Коли всі командири УПА, які не загинули у боях, були заслані до таборів. На чужині Червоний зустрічає своїх побратимів. Їх положення здається безнадійним. Крім виснажливої праці є криваві протистояння між кримінальниками та відсутність народнлї підтримки. Ворог народу на прізвище Гуров помічає, що бандерівці поводяться не так, як решта політв'язнів. Боротьба за волю продовжується. Після прочитання я все хотів дізнатися з якого прототипа був списаний головний герой. Адже персонажі вигадані, а обставини реальні. Так сталося, що Західна Україна була місцем, де переважали національні ідеї українців. Бійці УПА не бажали миритися із радянським та будь-яким тоталітарним режимом. Червоний пояснює свою мету простими словами. Він добре пам'ятає історію та своїми аргументами змушує ворогів задуматись. Автору вдалося поєднати історію та художній твір в одне ціле. Подібна література чудово пояснює якою ціною українцям давалась незалежність.

Перше знайомство з автором. І дуже вдале. Це історія про одного з бійців УПА, керівника підрозділу, Данила Червоного. Як будь-який бандерівець - неоднозначна особистість. Герой чи бандит? Все залежить від того, кого спитати. Чим сподобалася книга? Викладом інформації. Ми маємо 3 зошити, в яких нам про Червоного розказують три різні особи - дільничий Михайло Середа, спеціаліст НКВД Лев Доброхотов і політичний в'язень Віктор Гуров. Кожен з них зустрів Данила Червоного в різний час і за різними обставинами. Ніхто з них не був йому другом, але став в житті важливою фігурою. Було цікаво! Це не документальна проза, а вигадана історія, проте видно, що автор вивчав історію, тож багато з цього могло відбуватися насправді.