Мабуть, усі батьки стикаються із проблемою безладу в дитячій кімнаті. Як у жарті: у квартирі, де живе дитина, прибрано і чисто може бути тільки у вазочці із цукерками. Ця книжка може стати у нагоді батькам, які прагнуть привчити дитину прибирати речі у своїй кімнаті. Пола – дуже норовлива дівчинка. Одного дня вона вирішує на всі прохання відповідати «Ні». Коли її мама просить доню прибрати розкидані речі, вона відповідає: «Ні». Коли Полу просять розчесати волосся, вона відповідає: «Ні». На всі прохання і пропозиції Пола відповідає рішучою відмовою. Мама Поли зауважує, що через повний розгардіяш кімната Поли може перетворитися на джунглі. І от одного ранку Пола прокидається і бачить справжні джунглі і диких тварин навколо (і не лише у себе вдома, але й на вулиці також). Класна, весела історія із чудовими ілюстраціями, що кумедно зображують диких тварин і дуже емоційну Полу. Книжка величенька, квадратна. Тексту мало, а ілюстрації дуже комічні й яскраві, детально промальовані всі дрібнички історії.

Книга Сусанни Ірсен 'Це ж не джунглі' з'явилися в нашій дитячій бібліотеці однією з перших книг (якщо не рахувати картонок). Випадково натрапивши на рекламу в інтернеті, вирішили замовити для донечки (тоді десь 1.9 -1.10), яка на той час активно освоювала слово 'ні'. В анотації обіцялося в легкій жартівливій формі пояснити малюкам чому не чемно без кінця повторювати 'не буду'/'не хочу'. І ми не програли... Сюжет побудований навколо дівчинки Поли, яка ігнорує правила і на всі прохання батьків відповідає 'ні'. Мамине порівняння кімнати донечки з джунглями виявилося пророчим: одного ранку їхню квартиру заселили нечемні гості з Африки... І лише коли сама почала перетворюватися на дику тваринку (з'явився хвіст), тоді дівчинка почала розуміти для чого потрібні правила і режим... Книга приваблює чудовими малюнками, на яких вдало зображені 'класичні' сцени: не хочу купатися, не буду перевдягатися тощо. Дитина впізнає себе і свій досвід з словом 'ні'. Тексту не багато, тому навіть найменші читачі (чи радше слухачі) не стомляться і можуть сконцентровано дослухати книжку. Зазначу, що навіть після 100500 прочитань, книга досі виглядає пристойно: нічого не порвалося і не розсипалося! Книга однозначно сподобалася всім членам сімейства: від задумки і до оформлення. Хоч кількість дитячих книг суттєво збільшилася, до книги 'Це ж не джунглі' повертаємося час від часу, але вже скоріше як до казки. Для повчальних цілей зараз вистачає питання 'Чекай, а в тебе хвостик ще не виріс? Як у Поли..'

Одразу хочу поставити книжечці "Це ж не джунглі!" від видавництва "Каламар" 5/5, вона настільки нам усім сподобалась, що дитина її переглядає три-чотири рази на день, і просить щоб їй почитали. Усі дітки дуже полюбляють говорити слово ні, особливо коли дитині три і трошки більше рочків, тому без нього аж ніяк не обходиться, мабуть саме батьки найчастіше чують це слово. Аби дитина зрозуміла усю магію чарівного слова ні, що не варто його дуже часто говорити, усім батькам варто звернути свою увагу на книжечку "Це ж не джунглі!", від сучасної каталонської письменниці Сусанни Ісерн. У книжечці "Це ж не джунглі!" дитина знайомиться із нашою маленькою героїнею, яка просто обожнює говорити слово ні! На кожне прохання мами, поприбирати в кімнаті, поставити тарілку в мийку, почистити зуби, дівчинка наполегливо каже ні!. Більшість діток впізнає себе у головній героїні, найцікавіше почалось саме тоді, коли мама дівчинки втомившись слухати постійне ні, сказала "Це ж не джунглі!". А що відбулось далі варто прочитати усім діткам з батьками, як правильно потрібно змінювати дитяче ні, на так, і без зайвих емоцій.