Буде боляче. Таємні щоденники лікаря-ординатора
Паперова книга | Код товару 1109093
Yakaboo 5/5
Автор
Адам Кей
Видавництво
Vivat
Серія книг
Біографії та мемуари
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Андрій Лапін
Кількість сторінок
256
Ілюстрації
Немає ілюстрацій

Усе про книжку Буде боляче. Таємні щоденники лікаря-ординатора

"Буде боляче. Таємні щоденники лікаря-ординатора" стала сенсацією та мала рекордні наклади — понад 1 мільйон примірників, — які розлетілися по всьому світу.

Робота лікарів схожа на їхній химерний почерк — звичайний пацієнт нічого в цьому не втямить. Без допомоги спеціаліста, звісно. Такого, як Адам Кей — лікар-ординатор, який ділиться реальними історіями зі своєї багаторічної практики.

Він знає все про будні звичайного медпрацівника, про те, що відбувається в кабінетах і палатах: daily routine британських лікарів та їхніх пацієнтів, складні діагнози і фатальні помилки, кумедні випадки та дивовижні зцілення, моральні дилеми і професійні хитрощі, понаднормові години праці та майже цілковиту відсутність особистого життя. Будні супергероїв у білих халатах, приправлені тонким англійським гумором та щирим співпереживанням. Ви будете здивовані тим, як багато спільного мають британські doctors та українські лікарі.

Тож заходьте, вдягайте халат і приготуйтеся до того, що буде трішки боляче, смішно, сумно та загалом більш ніж просто захопливо.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Адам Кей
Видавництво
Vivat
Серія книг
Біографії та мемуари
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Андрій Лапін
Кількість сторінок
256
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Рецензії
  •  
    Невероятная книга 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Это просто невероятная книга! Тяжело написать конструктивный отзыв, когда все что хочется о ней сказать - это миллион слов восторга. Я не преувеличиваю. Я не помню, когда в последний раз так смеялась над книгой. Муж прибегал из другой комнаты на дикий хохот, и не мог поверить что это все из-за книги. Вначале мне хотелось выписывать самые удачные шутки, но я быстро поняла, что так придётся переписать половину страниц. Хотя я понимаю, что такой юмор понравится не всем. Автор высмеивает абсолютно все - коллег, пациентов, систему здравоохранения и религию. Он мастер сарказма и чёрного юмора, ая такое просто обожаю. Кроме этого, это дневник Адама за 5 лет интернатуры и ординатуры. Описываемые условия и организация работы просто поражает, я думала, в Великобритании врачам живётся гораздо лучше, чем у нас. Но описываемое далеко от того лоска, который можно увидеть в фильмах и сериалах. Поэтому и получается, что без сарказма не прожить, такой себе смех сквозь слезы. Записи по дням короткие и лаконичные, кажется - ну, ещё одну, ещё парочку, они же такие маленькие. И в итоге не замечаешь, что уже середина ночи и давно пора спать, а оторваться невозможно! Как жаль, что (пока) это единственная книга автора. Мне было мало, хочу ещё!
  •  
    Must-Read, навіть якщо ви не лікар 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    - Оглядаю пацієнтку в гінекологічній клініці. Її терапевт нещодавно призначив їй пластирі для гормонозамісної терапії, і тепер у неї почалася вагінальна кровотеча. Спитав її, як довго вона користується цими пластирами. Вона піднімає блузку і рахує їх. «Шість...Сім...Вісім тижнів». Терапевт не пояснив, що старі пластирі треба знімати.
    Це - один із уривків книги. Перше - вона дуже крута! Не вагайтеся і купуйте!
    Друге - не бійтеся, що ви не лікар і нічого не зрозумієте (хоча автор іноді жартує, що якщо ти не лікар, то книжку можеш закрити). Тут головне - історії людей та внутрішній стан автора.
    Книгу порадила знайома лікарка. Я купила її і почала читати прямо біля книгарні. Тут вже хтось писав про те, що дуже схоже на книги Генрі Марша. Так, якщо ви фанат Марша - то ця точно зайде. Але все ж вони дуже різні. У Марша книги трохи глибші, похмуріші. Тут все набагато легше.

    Написано дуже просто (за винятком діагнозів, які я не знаю, але суть цілком зрозуміла. Плюс є виноски для таких, як я). Колишній лікар розповідає про свої будні у форматі щоденника. Кожен новий день - інша історія. Підкорив сарказм і чесність з читачем.

    ОСОБЛИВО цікаво будем дівчатам, адже Адам працював у пологовому відділені і більшість історій якраз про пологи, пацієнток та їхні, ееем, загони:)
    З цією книжкою я засинала, бо траплялися історії, які хотілося читати ще і ще. Єдине (СПОЙЛЕР!) - я все-таки не до кінця зрозуміла мотивацію Адама піти з медицини. Адже протягом всією книги він ділиться з читачами внутрішніми переживаннями щодо роботи, стосунків, друзів. А тут якщо трохи скомкано вийшло.
Купити - Буде боляче. Таємні щоденники лікаря-ординатора
Буде боляче. Таємні щоденники лікаря-ординатора
150 грн
Є в наявності
 

Рецензії Буде боляче. Таємні щоденники лікаря-ординатора

5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Невероятная книга 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Это просто невероятная книга! Тяжело написать конструктивный отзыв, когда все что хочется о ней сказать - это миллион слов восторга. Я не преувеличиваю. Я не помню, когда в последний раз так смеялась над книгой. Муж прибегал из другой комнаты на дикий хохот, и не мог поверить что это все из-за книги. Вначале мне хотелось выписывать самые удачные шутки, но я быстро поняла, что так придётся переписать половину страниц. Хотя я понимаю, что такой юмор понравится не всем. Автор высмеивает абсолютно все - коллег, пациентов, систему здравоохранения и религию. Он мастер сарказма и чёрного юмора, ая такое просто обожаю. Кроме этого, это дневник Адама за 5 лет интернатуры и ординатуры. Описываемые условия и организация работы просто поражает, я думала, в Великобритании врачам живётся гораздо лучше, чем у нас. Но описываемое далеко от того лоска, который можно увидеть в фильмах и сериалах. Поэтому и получается, что без сарказма не прожить, такой себе смех сквозь слезы. Записи по дням короткие и лаконичные, кажется - ну, ещё одну, ещё парочку, они же такие маленькие. И в итоге не замечаешь, что уже середина ночи и давно пора спать, а оторваться невозможно! Как жаль, что (пока) это единственная книга автора. Мне было мало, хочу ещё!
  •  
    Must-Read, навіть якщо ви не лікар 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    - Оглядаю пацієнтку в гінекологічній клініці. Її терапевт нещодавно призначив їй пластирі для гормонозамісної терапії, і тепер у неї почалася вагінальна кровотеча. Спитав її, як довго вона користується цими пластирами. Вона піднімає блузку і рахує їх. «Шість...Сім...Вісім тижнів». Терапевт не пояснив, що старі пластирі треба знімати.
    Це - один із уривків книги. Перше - вона дуже крута! Не вагайтеся і купуйте!
    Друге - не бійтеся, що ви не лікар і нічого не зрозумієте (хоча автор іноді жартує, що якщо ти не лікар, то книжку можеш закрити). Тут головне - історії людей та внутрішній стан автора.
    Книгу порадила знайома лікарка. Я купила її і почала читати прямо біля книгарні. Тут вже хтось писав про те, що дуже схоже на книги Генрі Марша. Так, якщо ви фанат Марша - то ця точно зайде. Але все ж вони дуже різні. У Марша книги трохи глибші, похмуріші. Тут все набагато легше.

    Написано дуже просто (за винятком діагнозів, які я не знаю, але суть цілком зрозуміла. Плюс є виноски для таких, як я). Колишній лікар розповідає про свої будні у форматі щоденника. Кожен новий день - інша історія. Підкорив сарказм і чесність з читачем.

    ОСОБЛИВО цікаво будем дівчатам, адже Адам працював у пологовому відділені і більшість історій якраз про пологи, пацієнток та їхні, ееем, загони:)
    З цією книжкою я засинала, бо траплялися історії, які хотілося читати ще і ще. Єдине (СПОЙЛЕР!) - я все-таки не до кінця зрозуміла мотивацію Адама піти з медицини. Адже протягом всією книги він ділиться з читачами внутрішніми переживаннями щодо роботи, стосунків, друзів. А тут якщо трохи скомкано вийшло.
  •  
    також буде цікаво і смішно
    Книгу Адама Кея "Буде боляче. Таємні щоденники лікаря-ординатора" прочитала рік тому в польському переказі. Сам автор працював гінекологом, акушером та хірургом в британській системі охорони здоров'я протягом 2004-2010 рр, проте залишив професію лікаря та став коміком. Адам Кей оприлюднив свої щоденники після протесту в Британії молодих лікарів 2016 р. Протест був спрямований проти зняття з лікаря додаткової оплати праці в вихідний день. Кей таким чином підтримав молодих лікарів, вирішивши, що уряд та преса їх "очорнюють" Як пояснює сам автор, він хотів показати, що лікарі це живі люди, які теж можуть хворіти, робити помилки, злитися та засмучуватися і він був би задоволений коли б книга допомогла читачам зрозуміти працю лікаря.
    Мені книга сподобалась своїми вражаючими, комічними та іноді такими, які важко уявити ситуаціями. Описані з гумором та іронією ситуації дають можливість, для порівняння, побачити зсередини як працює система охорони здоров'я в іншій країні. Є в книзі й причина того, чому автор залишив кар'єру лікаря.
    Книга читається легко, часом визиває вибух сміху але точно погоджуюсь з автором, що "буде боляче".
  •  
    Буде боляче.... для медиків і не тільки
    Трагічно... Іронічно... Комічно.
    Саме так можна кількома словами можна описати роботу лікаря. Напружений робочий графік, десятки пацієнтів, які потребують уваги та допомоги, виснажливі чергування та безсонні ночі - саме така ціна лікарської професії та жертовності задля здоров'я своїх пацієнтів. Взлети... Падіння... Втома, яка безжалісно підкрадається до твого тіла. Любов до своєї професії чергується з непереборним бажанням послати це все до дідька.
    Адам Кей створив щоденник молодого лікаря на початку його кар'єри. Читач може відслідкувати цей непростий шлях він студента, резидента і до старшого ординатора. Цікаво, що робота лікаря у Британії далеко не ідеальна, як і не ідеальна сфера охорони здоров'я у цій країні. Молоді лікарі змушені брати на себе величезну відповідальність, десятки годин чергувань і мало не падають з ніг від втоми. За це все замість гідної винагороди вони отримують невелику зарплату, за яку вимушені знімати житло, покривати транспортні витрати. Розпадаються сім'ї, втрачаються друзі. Адже будь-які стосунки вимагають часу та уваги, яку безпощадно зжирає робота.
    Багато лікарів знайдуть на сторінках книги щось знайоме. Хтось читатиме з посмішкою, хтось зі смутком. А хтось, зовсім не дотичний до медицини, можливе замислиться над усією важкістю та важливості цієї неймовірної професії...
    Буде боляче...
  •  
    Відверто про будні лікаря
    Впевнена, що кожен із нас, хоча б раз у житті, звертався до лікаря у неробочі години, вихідні, чи під час відпустки... Так само я впевнена, що кожен із нас, хоча б раз, скаржився на те, що його погано оглянули, мало вислухали чи не так полікували...
    Цю книгу я рекомендую прочитати кожному. Це такий собі щоденник лікаря-акушера-гінеколога про його 14 років життя, пов'язаних з медициною.
    БУДЕ ЦІКАВО. Ви дізнаєтеся про будні лікарів, про їхнє щоденне життя, про зручний графік роботи, високу зарплату і привілеї...
    БУДЕ ПІЗНАВАЛЬНО. Ви точно дізнаєтеся нові терміни, діагнози, методи лікування і однозначно поглибите свої знання з медицини...
    БУДЕ СМІШНО. О, так! Яких тільки курйозів не трапляється у практиці лікаря. Пацієнти, які самі собі ставлять діагнози. Недоумкуваті колеги і підлеглі. Та й керівництво лікарень не раз пожартує, запровадивши нововведення для поліпшення Вашої роботи...
    БУДЕ ПРАВДИВО про життя лікаря поза лікарнею. Ви здивуєтеся, але вони теж живі люди, вони мають свої сім'ї, вони теж хворіють. Проте часто пропускають сімейні свята, зустрічі та навіть побачення, бо у них - важкий пацієнт.
    БУДЕ ВІДВЕРТО. Навіть дуже! У книзі згадуються усі внутрішні і зовнішні органи, про які не прийнято говорити.
    БУДЕ ДИВНО. Ви здивуєтеся, якщо дізнаєтесь, що люди (пацієнти) іноді виробляють зі своїм тілом, проколюють, відрізають чи засовують у свої природні отвори, а лікарі намагаються повернути це все до нормального стану...
    Іноді БУДЕ ГИДКО. Навіть я, не дуже далека від медицини, одного разу ледь не виблювала.
    І насамкінець. БУДЕ БОЛЯЧЕ... До сліз, до кому в горлі, до болю в серці...
    Якщо Ви все-таки дочитаєте до кінця, (не закинувши книгу після того, як виблюєте), то однозначно зміните своє ставлення до лікарів та медичних працівників взагалі.
  •  
    Буде боляче, але й смішно
    Хто любить книжки Генрі Марша, тому сподобається і ця.
    Вона написала трохи в іншому стилі, ніж у Марша, але описує реальні події.
    Адам описує свої лікарняні робочі будні та кар’єрний ріст, від інтерна до старшого ординатора. На посаді старшого ординатора, з ним трапився випадок, після якого, Адам кинув медицину зовсім.
    Це книжка-щоденник, де описано багато комічних ситуацій, які траплялися з самим Адамом, або з його пацієнтами. Так, як він працює лікарем – гінекологом, тому тут багато текстів про піхву і матку. Стережіться ті, хто падає без свідомості, від слова – піхва))
    Книжка цікава, а місцями, дуже драматична.
    Поринаєш в будні звичайного лікаря, бачиш його графік, бачиш ту внутрішню лікарняну систему, яка не зовсім допомагає лікарю, стати кращим і уважнішим до пацієнтів.
    Адам намагається все описати з гумором, але деякі історії, розривають на шматки.
    Якраз одна з таких історій, змусила його, піти з лікарні і з медицини.
    В кінці книги, є відкритий лист до міністра охорони здоров’я Британії, але, як же він актуальний і для нас тепер:
    «Попрацюйте в паліативному закладі для хворих на рак; поспостерігайте, як жертві автопригоди ампутують ногу; прийміть пологи в матері, котра народжує мертву дитину. Я достеменно знаю, що жодна людина, навіть Ви, не розуміє, що насправді означає ця робота і як це прикро – коли ставлять під сумнів добрі наміри лікарів. Якби ви знали, то аплодували б медикам, пишалися та захоплювалися ними й були б довіку вдячні їм за все, що вони роблять.»

  •  
    Цікава книга для розваги і не тільки
    Першим ділом хотів би подякувати перекладачеві. Так одразу. Бо перекладати гумор - нелегка справа, треба добре посушити мізки і поламати собі голову. Особисто мені здається, що перекладач впорався із завданням. У книзі нема моментів, гумор яких не зрозумілий. Примітки чіткі і корисні.
    Тепер до самої по собі книги.
    Це не складне чи серйозне чтиво, яке змушує задуматися над вічними темами і потім годинами читати Вікіпедію. Навпаки - книга розважальна, хоча й несе в собі певний серйозний посил (він розкритий уже в передмові. Та й зрештою можна почитати біографію автора і все стає зрозуміло). Дуже зручний формат - щоденник. До того ж історії між собою мало чим пов"язані. Тобто книга ідеально підходить для читання десь у перервах чи під час добирання в транспорті. Прочитав кілька історії, та й все по тому. Якщо забув їх - теж не страшно.
    Гумор якісний, але місцями жорстокий.
    Я б рекомендував цю книгу тим людям, які вже народжували. Але у кого все ще тільки попереду - може не варто читати усі описані там страхіття.
    Та й взагалі книгу багато-хто розкритикує через чорний гумор: автор насміхається над хворими, релігією, горем і наркотиками. Але все це дуже влучно. До того ж ніхто не відміняв правила: трагедія + час = комедія.
    Тож рекомендую усім! Смійтеся і живіть довше:)
  •  
    Все, що ви не хотіли знати про будні лікарів))))
    Щодо системи охорони здоров’я Великої Британії я чесно перебувала в мильній бульбашці. Коли ти думаєш «нуу, в Україні ж мед реформа, а там все певно краще, бо ж давно все налагоджено». «Буде боляче» стала для мене тим, що луснуло мою бульбашку. В ній, насправді, дуже багато інформації про медицину в Британії (спойлер – не все так ідеально, як я уявляла). Ти розумієш, що проблема понаднормової праці, маленької зарплатні, пацієнтів, які полюбляють казати «я плачу вам зарплатню, ви повинні…» та виробляють із собою різні небезпечні маніпуляції – такі самі як і в нас! Що нічого не відрізняється) В медиків маленька зарплатня і важезні умови праці, а залишаються вони на своїх посадах через незрозуміле та дивне для багатьох почуття обов’язку та гордості за свій вибір. Гордості за те, що завдяки ним кожен день хтось не вмер, хоча мав би. Такі собі Супермени на зміні і без премії. І стало трохи яснішим чому в березні і зараз ще медики продовжують ходити на роботу, навіть коли їм не вистачає масок, рукавичок та антисептиків. Бо Супермен не може не рятувати свого міста, ви що?!
    А сама книжка про те, як важко і довго дряпатись кар’єрною драбиною та кожен день рятувати матерів та новонароджених. Попри всі перешкоди) Дякую Адаму Кею за екскурсію у світ британських медиків. Адам – направду гарне ім’я для дитини, лікарю))
  •  
    Правдиво про життя лікарів
    Нон-фікшином я б це не назвала. Це мемуари, щоденник лікаря, який він вів, просуваючись кар'єрною драбиною від інтерна до старшого ординатора в пологовому відділенні кількох британських лікарень. Аж поки не вирішив розпрощатись з медициною раз і назавжди.

    Це лаконічні замітки, написані в короткі миті перепочинку спочатку сполоханим інтерном, а потім втомленим лікарем. Вони про безкінечні зміни і чи існує життя поза ними. Вони різні - іронічні, саркастичні, приправлені чорним лікарським гумором та професійним цинізмом. Вони смішні, страшні, зворушливі, моторошні. І вони точно не залишать вас байдужим (якщо ви не безсердечна тварюка).

    І ще пам'ятайте, що це гінекологія та акушерство, тому більшість тем сконцентровані нижче поясу і з описами пацієнтів лікар Адам не надто церемониться.

    “Нова старша акушерка Стана вийшла на роботу на цьому тижні. Вона дуже мила людина - спокійна, досвідчена і розважлива. Зараз вона вже друга старша акушерка у відділенні з таким само ім'ям, а перша Стана - обрезкле та розлючене бабисько. Щоб їх не плутати, ми їх назвали “Стан добрий” та “Стан поганий” відповідно.”

    “Жаскі справи. Пацієнтка, генетичний код якої на першу половину складається з рецептів приготування плодів годжі, на другу - з постів на сайті для матусь, повідомила про бажання з'їсти свою плаценту. Ми з акушеркою вдали, що буцімто нічого не чуємо, по-перше, тому що не знаємо, що про це каже протокол лікарні, а по-друге, тому що це страх, як огидно.”

    “Асистував в операційній на невідкладній операції, видаляв “сторонній предмет” з прямої кишки пацієнта… Більшість таких пацієнтів слабують на синдром Ейфеля (“Лікарю, я впав! Присягаюся!”).
  •  
    Буде і боляче, і смішно
    Дуже давно моє серце полювало на книгу Адама Кея "Буде боляче", а все тому, що моя нездійсненна мрія стати лікарем все ще нагадує про себе. Серденько щемить і руки самі тягнуться до ось таких книг. До "історій про життя, смерть і нейрохірургію" Генрі Марша. До речі, якщо Вам сподобалась книга Марша, то сміливо можете брати читати оцю, зрештою і навпаки це теж працює.

    Отже, в руки до нас попадає своєрідний щоденник лікаря, акушера-гінеколога, Адама Кея. Адам Британець, який знав, що у житті йому дорога одна - працювати лікарем. Але він покинув це заняття, що йому ніколи не зможуть пробачити батьки. Чому? Чому він пішов у відставку? Загалом, на це питання є прозора відповідь у тексті - прочитайте, не пожалкуєте.

    Книга - у якій хочеться сміятись - це про "Буде боляче". Справді, бувають такі смішні та кумедні ситуації, що не можна не зареготати в голос.

    "Буде боляче" розповідає і про реалії лікарів. Робота по вихідних, днях народження, святах. Важко тобі чи ні, втомився ти чи ні - ти рятуєш життя! Тому, будь добрий, забудь про особисте життя - відтепер ти лікар.

    Книгу рекомендую для прочитання всім - все буде описано людською, зрозумілою мовою. Чи не перший випадок, коли оті зноски в книгах було читати цікаво! Рекомендую!!!
  •  
    З гумором про медицину
    Для мене робота лікаря - це найважча і найвідповідальніша професія. Я б ніколи не пішла вчитися у медичний інститут, тому що дуже боюся крові і взагалі самовразлива. Тому для мене лікарі - це супергерої, які і мене викликають почуття захоплення.

    Зараз подібні книги дуже популярні. Але я уперше читаю книгу про медика і його роботу.

    Адам Кей розказує про медицину доступними словами.

    Специфічний гумор у кожному реченні.

    У мене постійно очі розширювалися від розповідей автора.

    Точно не рекомендую читати вагітним жінкам. Багато неприємних ситуацій описано саме з практики у гінекологічному відділенні.

    Були історії після яких хотілось відкласти книгу і трохи подумати...

    Особливо кінець книги викликав сумні відчуття.

    P.S. Хочеться тепер подивитися серіал "Доктор Хауз".
  •  
    Таааак дотепно!
    Не люблю нон-фікшн, саме тому мені слід було прочитати цю смішну, дотепну, місцями сумну, а отже справжню книгу.
    Адам Кей, у минулому лікар-акушер, а тепер сценарист, писав під час своєї практики щоденник, або такі собі нотатки найцікавіших моментів. Це круто!
    Найсмішнішим моментом для мене було, як лікар перед операцією дитини років 9 на апендицит, каже матері дитини: Може поцілуєте перед операцією? І схвильована мама цілує... лікаря. От написала, і здається, що не так смішно. А вся справа в манері письма. Вона надзвичайно дотепна. Є тут і рутинні тяжкі будні лікаря. Дуже життєво. Автор написав книгу для підтримки британських лікарів, мені, людині, далекій від медицини, а від Британії тим паче, вона таааак зайшла!
 
Характеристики Буде боляче. Таємні щоденники лікаря-ординатора
Автор
Адам Кей
Видавництво
Vivat
Серія книг
Біографії та мемуари
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Андрій Лапін
Кількість сторінок
256
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
145х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
ISBN
9789669820662
Вага
400 гр.
Тип
Паперова
Література за періодами
Сучасна література