Так склалася доля, що мені дуже подобається читати книги про заборонене кохання викладача-студента, тому я й поклала своє око на цю книгу. Перш за все, хочу сказати, що книга написана дуже легко, тому й прочиталася мною доволі швидко. Головний персонаж, пан Свенсон, - звичайнісінький викладач, який уже стомився від рутинної роботи та однакових студентів, який має прекрасну жінку та гарну дочку, з якою, на жаль, за певних обставин майже перестав спілкуватися. За весь час викладання в університеті у нього було ледь не тисяча студенток, які натякали йому на дещо більше, ніж просто спілкування на теми лекцій, але він не піддавався молодим чарам, поки не з'явилася вона - Ажела Арґо. На вигляд - звичайна неформалка, яка ніколи у житті не могла б підкорити серце дорослого викладача з класичними поглядами на життя, але, тим не менш, - їй це вдалося через те, наскільки гарно та чутливо вона писала. Ось так і з'явилася ця дивна закоханість у пана Свенсона та бажання допомогти їй добитися усього того, чого вона так сильно жадала. На мою думку, це була закоханість не у саму Анжелу, а у її творчість. Але чи сходиться те, що і як вона писала із тим, якою насправді вона особистістю є? Відповідь на це питання знайдеться на сторінках цієї прекрасної книги. Хочу додати, що кінцівка мене неймовірно шокувала, але було радісно, що автор вирішила книгу закінчити саме так. Без романтизації подібних відносин, чесно та одночасно жорстоко. Тому, однозначно рекомендую до прочитання, книга вартує того.