Я страшенно полюбила Галину Ткачук ще з часів «Вечірніх крамниць вулиці Волоської» — та книжка оповідала про добре всім нам знаний Київ, але з дрібкою чарів. З цього погляду «Білка Квасоля та Опівнічний Пожирака» є логічним продовженням теми, щоправда цього разу йдеться про Київ прадавній, а точніше — літо 777-ого року, коли дівчинка на ймення Квасоля, яка вміє перетворюватися на білку (у ті часи багато-хто вмів перекидатися на тварин — треба ж було людям якось розважатися в доінтернетні часи!) разом зі своїм вірним другом — бузиновим чоловічком Патикославом — намагається розплутати загадку таємничого Опівнічного Пожираки — невідомої особи, яка цупить поночі харчі у порядних киян. Буряк (батько Квасолі та штатний відьмак) вигадує хитрий план, як можна виявити крадія-нахабу, проте для чарів йому потрібно зібрати вельми специфічні складники, а це робота якраз для нашої білкулаки та її друзяки! Я постійно всміхалася, поки читала цю книжку (вже починаючи з назви!), у Галини Ткачук чудовий, теплий гумор, який зігріває серце. Вона вміло бавиться із міськими легендами та власними спостереженнями за жителями великого міста і так легко впізнати у цих "давньокиянах" нас і вами.

Твори Галини Ткачук у пошані у нашому домі вже не перший рік і нам вони дуууже подобаються:), тому ми із Марійкою з нетерпінням чекали на книжечку про дівчинку-білкулаку Квасолю, і в захваті після прочитання! Адже з перших сторінок поринули у захопливий непередбачуваний вир пригод, а потім щосторінки відкривали для себе щось нове/смішне/історичне/захоплююче/казкове. Дуже цікаво і незвично було слідкувати за сюжетом і в той самий час подорожувати містами та лісами давнього Києва та його околиць! Знайомі назви у незвичних ракурсах. Присутня тут і магія чаклунства, яка інтригує і тримає увагу протягом всього твору, адже і дітям, і навіть дорослим, так хотілося б навчитися чаклувати. А у книзі чари це майже буденна річ для давніх киян, а в наш час про перевтілення можна лише мріяти.. І ми мріяли: доня обрала собі образ гіпогрифолаки. А я хотіла б стати лінивцелакою))) Політ нестримних та неординарної фантазії авторки дивує, надихає і тримає увагу від самого початку і до кінця. Оригінальні імена і характери героїв, загадкові карти місцевості, ненудні вкраплення історичних довідок, своєчасні жарти - часом витончена іронія, яка мене підкорила ;), несподівані повороти сюжету, магічні перетворення, детективні пригоди, сила родини (і неважливо, Людина то чи Бузиновий кущ) та несподівана розв'язка - все на своєму місці і все складається у гармонійний пазл! І все це написано цікаво і захоплююче саме для читання дітьми і дітям. Тому не дивно, що саме ця дитяча книжка виграла першу премію престижного Всеукраїнського конкурсу! Особисто мене підкорили Патикослав і Драбомисл! Доня ж (як і сама авторка, яка дуже симпатизує білочкам!) надала перевагу і віддала свій захват Квасолі, чарівній білкулаці :) Щодо невеличкого формату книги, ручного для читання шрифту і розміру тексту і заголовків, зручно невеличких розділів, привітних ілюстрації - тут все "моє" - зручно і гарно! Окрема подяка талановитій Наталії Кащак за прекрасну яскраву інтригуючу обкладинку і за невідволікаючі, в міру захоплюючі, рідно дитячо чорно-білі малюнки на сторінках книги! Певна, що перечитувати книгу "Білка Квасоля та Опівнічний Пожирака" ми будемо ще не раз, тому дуже тішимося нашому знайомству)