Безсмертя
Паперова книга | Код товару 1140257
Yakaboo 4.9/5
Автор
Мілан Кундера
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Леонід Кононович
Кількість сторінок
360
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
130х205 мм

Усе про книжку Безсмертя

«Безсмертя» — інтелектуальний роман одного із найвизначніших письменників сучасності Мілана Кундери, книга про свободу й непереборний страх смерті, двозначність учинків та відвертість із собою, бажання залишити по собі слід і водночас знищити всі сліди.

Грайливий відрух руки немолодої жінки в басейні, наче помах крилець метелика, починає цей роман, міксуючи долі героїв і переплітаючи життя вигаданих персонажів із життями класиків світової літератури. Безсмертя можна означити єдиним помахом руки, але хтозна, чи той жест не сфальшований, підсвідомо не вкрадений у когось.

Характеристики
Автор
Мілан Кундера
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Леонід Кононович
Кількість сторінок
360
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
130х205 мм
Рецензії
  •  
    Досягнути "Безсмертя" 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Кундера здивував мене настільки сильно, що захотілось прочитати ще більше з його творчості.
    Роман "Безсмертя" є, так званим, метароманом, тобто таким, який розуміє свою мету, ціль свого існування і автор вправляється із цим жанром майстерно. Бувало, що захоплювало подих від одного тільки посилання на попередні події, коли герої, як і самі сюжетні лінії, яких порахувати аж важко, сплітаються у щось таке незабутнє, неперевершене і, мабуть найважливіше, приємне для читання.
    Це роман, якщо грубо виражатись, не має не меті розповісти якусь одну історію. Сюжет роману не перекажеш, його треба тільки читати. "Безсмертя", який є скоріше збірником філософських роздумів автора про життя, про мистецтво, про любов та про - , тут тавтологія навмисна, - безсмертя людини, зовсім не можна передбачити. Це колаж з епізодів, об'єднаних наскрізною темою, котрі то перегукуються, то суперечать один-одному. І це заворожує!
    Мова Кундери нескладна, читається відносно легко, цьому ще й переклад сприяє, який можна хвалити і хвалити. Бували моменти, коли перечитував абзаци знову і знову, але не тому, що нічого не зрозумів, а через щире бажання вхопити усе-усе, що автор хотів сказати.
    Рекомендую усім, а особливо тим людям, котрі хочуть почитати щось, що надасть можливість подумати.
  •  
    Незабудка
    Роман Мілана Кундери «Безсмертя» це такий собі роман в романі, де реальне перетинається з нереальним, де головні герої покидають книжку і появляються на яву, де реальні персонажі стають героями книги. Також це роман роздум про Гете і Гемінгвея, про їхнє життя і їхнє безсмертя. Роман є дуже майстерно написаний, всі сюжетні лінії зводяться в єдину лінію, всі сюжети логічні і не випадають з контексту. Наріжним каменем твору є тема безсмертя, тільки не як стану душі, а як спадку який ми залишаємо по собі. І Гемінгвей влучно говорить, що людям більше подобається обговорювати його життя ніж читати його книжки, хоча зрозуміло, що це говорить Кундера, але в цьому є рація. Читання цього роману є корисним з двох аспектів, по-перше філософських роздумів Кундери над життям інтелектуалів Європи і взагалі європейської культури, а і по-друге ви дізнаєтеся безліч цікавих фактів, і ваша картина розуміння європейської культури збагатиться. Це вже третя книжка прочитана мною, і скажу чесно мені подобається переклад і якість видання Старого Лева. Ставлю книжці п’ятірку і очікую інші книжки автора українською.
Купити - Безсмертя
Безсмертя

Звичайна ціна: 150 грн

Спеціальна ціна: 139 грн

Є в наявності
 
Інформація про автора
Мілан Кундера
Мілан Кундера

Мілан Кундера - знаменитий чеський прозаїк, автор роману« Нестерпна легкість буття ». У 1948 році вступив на філософський факультет Карлового університету, але після двох семестрів скурпульозного вивчення музикознавства, літератури й естетики Мілан перевівся на факультет кіно Празької академії. Через два роки Кундера перервав навчання з політичних причин. У 1953-му Кундера опублікував свою д...

Детальніше

Рецензії Безсмертя

4.9/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Досягнути "Безсмертя" 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Кундера здивував мене настільки сильно, що захотілось прочитати ще більше з його творчості.
    Роман "Безсмертя" є, так званим, метароманом, тобто таким, який розуміє свою мету, ціль свого існування і автор вправляється із цим жанром майстерно. Бувало, що захоплювало подих від одного тільки посилання на попередні події, коли герої, як і самі сюжетні лінії, яких порахувати аж важко, сплітаються у щось таке незабутнє, неперевершене і, мабуть найважливіше, приємне для читання.
    Це роман, якщо грубо виражатись, не має не меті розповісти якусь одну історію. Сюжет роману не перекажеш, його треба тільки читати. "Безсмертя", який є скоріше збірником філософських роздумів автора про життя, про мистецтво, про любов та про - , тут тавтологія навмисна, - безсмертя людини, зовсім не можна передбачити. Це колаж з епізодів, об'єднаних наскрізною темою, котрі то перегукуються, то суперечать один-одному. І це заворожує!
    Мова Кундери нескладна, читається відносно легко, цьому ще й переклад сприяє, який можна хвалити і хвалити. Бували моменти, коли перечитував абзаци знову і знову, але не тому, що нічого не зрозумів, а через щире бажання вхопити усе-усе, що автор хотів сказати.
    Рекомендую усім, а особливо тим людям, котрі хочуть почитати щось, що надасть можливість подумати.
  •  
    Незабудка
    Роман Мілана Кундери «Безсмертя» це такий собі роман в романі, де реальне перетинається з нереальним, де головні герої покидають книжку і появляються на яву, де реальні персонажі стають героями книги. Також це роман роздум про Гете і Гемінгвея, про їхнє життя і їхнє безсмертя. Роман є дуже майстерно написаний, всі сюжетні лінії зводяться в єдину лінію, всі сюжети логічні і не випадають з контексту. Наріжним каменем твору є тема безсмертя, тільки не як стану душі, а як спадку який ми залишаємо по собі. І Гемінгвей влучно говорить, що людям більше подобається обговорювати його життя ніж читати його книжки, хоча зрозуміло, що це говорить Кундера, але в цьому є рація. Читання цього роману є корисним з двох аспектів, по-перше філософських роздумів Кундери над життям інтелектуалів Європи і взагалі європейської культури, а і по-друге ви дізнаєтеся безліч цікавих фактів, і ваша картина розуміння європейської культури збагатиться. Це вже третя книжка прочитана мною, і скажу чесно мені подобається переклад і якість видання Старого Лева. Ставлю книжці п’ятірку і очікую інші книжки автора українською.
  •  
    На любителя, на меня
    Метафоры, сравнения и размышления автора - это основополагающая книги, где много всевозможных философских размышлений и отсылок на великих личностей. Именно такая необычная литература больше всего меня пленит.
    "...я становился все более грустным: если мой читатель пропустит хоть одну фразу моего романа, он не поймет его, а меж тем где на свете найти читателя, который не пропускал бы ни строчки?"(с) Очень хотелось, чтоб не грустил Милан, ведь есть на свете читатели, которых поглощают твои книги и ни одна строчка не упускается из виду.
    Нельзя назвать эту книгу романом, такие откровения, диалог автора с читателем больше подходит к статье. Пусть герои и сюжет здесь все равно присутствуют, но они больше выступают фоном между читателем и Кундерой.
    Это именно та книга, которую будешь ещё читать и перечитывать ни один раз. Разговоры о бессмертии можно вести несчетное количество раз - это вечная тема, здесь фигурирует и Гёте и Хемингуэй. Обоих осудили на бессмертие за то что, писали книги. Небытие и бытие сливаются воедино и вообще много всевозможных тем, домыслов, которые в рецензии передать невозможно. Нужно брать книгу, читать, думать, анализировать, понимать и развиваться.



  •  
    Багато людей, мало думок
    Найкраща книга, яку я коли-небудь читала. Мілан Кундера фантастично зумів поєднати минуле з теперішнім та продукувати все це на майбутнє.
    "Безсмертя" - суміш філософських роздумів та реального життя.
    Особисто я зробила 33 закладки із геніальними цитатами. Серед них:

    - «Шлях поєднує два пункти. Шлях – це тріумфальне знецінення простору, який на сьогодні є завадою для просування людини, простісіньким марнуванням часу».

    - «Багато людей, мало думок»

    - «Основа «я» не мислення, а страждання. Якщо хтось мені наступить на ногу, то біль відчую тільки я. Страждання – велика школа егоцентризму».

    - «Ми ніколи не дізнаємося, чому і чим саме дратуємо інших людей, чим приваблюємо їх, чим видаємося їм кумедними; наш образ для нас – найбільша таємниця».

    - «В основі сорому лежить не помилка, якої ми припускаємося, а приниження, якого зазнаємо від того, що не обирали бути такими, які ми є, й нестерпне відчуття, що це приниження видно скрізь».

    Чому саме «Безсмертя»? Це головна тема, яка пронизує всю книгу. Навіть серед головних героїв переплітаються відомі постаті минулого (які набули безсмертя) та прості люди (які цього зовсім не прагнуть). Книга написана ще 1988 року, а проблеми, що їх піднімає Кундера, надзвичайно актуальні у сучасному світі, наскільки його можна назвати сучасним.
  •  
    Любити не можна ненавидіти
    Мілан Кундера – дуже специфічний автор. Його або обожнюєш, або ненавидиш. Третього не дано.
    Починати знайомство з Кундерою з цього роману я не раджу. Для початку почитайте «Нестерпну легкість буття», потім вже беріть до рук цю. Про що ця книга? Якщо вас хтось запитає, то ви не зможете в кількох словах описати сюжет. Вона ні про що. Але вона про все.
    Ця книга дуже філософська. Читати її раджу повільно, вдумуючись в слова, осмислюючи написане. По-іншому просто немає сенсу.
    Все починається з однієї пані. З неї, як з першої краплини, починається море – розповідь про таких не схожих між собою персонажів. Тут ви знайдете і вигаданих героїв, і реальних, але вже померлих письменників (наприклад, Гете і Гемінгвея). Кожен розповідає свою особливу історію, свої стосунки із Безсмертям.
    І так, варто почитати роман хоча б заради шикарних цитат. Одна з моїх улюблених:
    «Перед лицем безсмертя люди, звісно ж, не рівні. Потрібно виділити мале безсмертя, тобто згадки про людину в пам’яті тих, що знали її… і велике безсмертя, коли людину пам’ятають ті, що її не знали. Існують кар’єри, які від початку наражають людину на велике, щоправда, непевне, навіть невірогідне, проте цілком можливе безсмертя, - це кар’єри митців і державних діячів».
  •  
    Безсмертя
    Маленький жест -
    ніби зовсім непомітна дрібниця у вирі буденності.

    Але око письменника може побачити дещо більше:

    Біль.

    Переживання.

    Емоції

    Побачити людину.

    Це незвичайний художній роман - у цій книзі долі вигаданих персонажів перегукуються із життям видатних митців, створюючи тонку павутину думок та емоцій - різких, подекуди безнадійно жорстоких , проте таких бажаних.
    Кохання, зради, щастя , безвихідь - тут буде все.Бездоганний візерунок фальші, який розривається разом з останнім подихом... Останнім порухом, який назавжди залишиться в пам'яті.

    "Безсмертя" - мов маленька чорна сукня, яка ніколи не вийде з моди. Стильний, вишуканий, елегантний - всі ці слова ідеально описують кожну сторінку, героя та сюжет чарівного роману від чеського постомодерніста Мілана Кундери.
    Сюжет книги непростий та досить дивний , адже поєднує в собі роздуми автора, різнобарв'я вигаданих персонажів та історії з життя визнаних творців. Така незвична суміш створює неймовірну оповідь про життя, безсмертя, душу та тіло, що прагнуть єдиного - спокою.
    Герої книги яскраві та незабутні. Вони - уособлення всіх людських прагнень, рис та таємних бажань. Красиві, але пусті всередині.
    Через свою структуру роман важко читається. Але враження варті того, аби поринути в цю книгу з головою і забути про час та все інше.
  •  
    Бессмертие
    «Бессмертие» Милана Кундеры увидело свет в 1990 году во французском издательстве «Галлимар». Это последнее произведение, которое он написал на чешском языке и ему потребовалось целых два года, чтобы перевести и отредактировать его для французского читателя.
    Действие происходит в разных локациях и в различных исторических эпохах. Современный Париж и Германия прошлого переплетаются историями, как и герои – вымышленные с настоящими.
    Центральный персонаж – женщина по имени Аньеса. Грациозный взмах ее руки так впечатлил писателя, что он решил рассказать ее историю. На протяжении всего романа читатель погружается в философские рассуждения автора о смерти и бессмертии, любви, счастье радости и о природе вещей и месте человека в этом мире. Сюжетная линия сопровождается рассуждениями и осмыслением событий рассказчиком, создавая непрекращающееся движение мысли, своеобразный поток, в который погружаешься с головой.
    Целый раздел романа посвящен Гёте. Рассказывая о нём, Кундера предлагает свою интерпретацию связи философа и Беттины фон Арним. Она опубликовала свою переписку с выдающимся мыслителем под названием «Переписка Гёте с ребёнком». Ее цель – присоединиться к вечной славе и творческому наследию автора, таким образом став частью вечности.
    Прочитал книгу с огромным удовольствием.
  •  
    Цікаво
    Цей роман Мілана Кундера досить неоднозначний вийшов, кожний може інтерпретувати його по різному, він моношаровий, тому кожний знайде над чим замислитись. Після того як перегорнула останню сторінку, довго думала над цією книгою. Дійшла висновку, що вона сподобалась мені більше ніж попередня книга автора.
    Цей роман неможливо просто прочитати, його треба дозувати і обмірковувати.
    На сторінках книги живуть дуже різних персонажі, але вони пов'язані між собою. Деякі з них прості люди, а ось деякі відомі кожному - видатні письменники та художники вони перетинаються, та розмірковують на тему безсмертя. Кожен розповідає нам про свої відносини зі світом, коханням та смертю. Всі ці історії разом складаються в остаточну картину.
    Книга щедра оздоблена роздумами на тему ролі політиків, журналістів у сучасному світі.
    Взагалі ця книга як великий таріль з цукерками, розгортаєш кожну і вона смачна, інша - ще смачніша. Вартує читати, є над чим порозмірковувати кожний знайде щось своє. Раджу, але ця книга може не відразу сподобатись, просто дайте їй час.
  •  
    Світ образів, світ, де краса не сміялась
    Даний твір – чимось схожий на наші думки, такий собі симбіоз дійсного, уявного та вкраплення здогадок у реальність наших очей. В рецензії до книги зазначено, що це - інтелектуальний роман, не знаю, чим керувались задля таких слів, невже лишень замісом в текст Гете, Гемінгвея (та згадок про інші відомі особистості) в світлі того, як вони могли жити та бачення того, як існуватимуть у потойбіччі.
    Особисто мене це не зацікавило, хоча стрибки автора та зпівставлення подій та образів людей – діючий метод, що дозволяв торкнутись не історії, але миттєвості кожного в епізоді часу.
    «Світ став правами людини, і все стало правом».
    Хоча середовище змальованих подій та дійові особи мене особливо не зворушили, окремі міркування дозволили затриматись у картині та згадати, що кожній людині властивий свій невід’ємний атрибут і це має місце бути, незважаючи ні на що.
    Безсмертя та кохання, головний посил роману, – завжди на слуху, комусь співзвучні, комусь далекі, непорушні, проте не піддаються єдиному трактуванню. Можливо, це про вічність, а можливо, про самобутність нашого «я», де кожний бачить наш, часом не невмисно змальований, проте образ. «Поки ми живемо поміж людьми, ми будемо тими, за кого вони нас тримають».
    «Кросівки мандруватимуть світами ще сумнішою ходою» - коли окремі фрази торкають більше, ніж ціла книга.
 
Характеристики Безсмертя
Автор
Мілан Кундера
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Леонід Кононович
Кількість сторінок
360
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
130х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
3000
ISBN
978-617-679-741-8
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Франції
Література за періодами
Сучасна література
 

Про автора Безсмертя