Електронна книга Безчестя

Данный роман купил из-за интересной аннотации и маститости автора, все таки лауреат Букера и Нобелевской премии. Роман оставил весьма неоднозначные чувства. Роман тяжелый в эмоциональном плане, в начале напомнил «Лолиту» Набокова, только с точностью до наоборот. К главному герою у меня сразу возникло отвращение и оно не пропало до конца книги.Главный герой- 52-летний профессор литературы Девид Лурье, дважды разведен, типичный неудачник, особо в жизни ничего не достигший, увлекается мимолетными случайными знакомствами и в свободное время соблазняет студенток, прекрасно понимая, какие могут быть для него последствия и что он своими похотливыми, извращенными поступками и сексуальной гиперактивностью просто разрушает им жизнь. Такая ситуация происходит с очередной студенткой Мелани, которую он соблазняет, по сути пользуясь ее неопытностью. Данный факт является достоянием общественности и наш несостоявшийся мачо уходит с университета, по сути не получив никакого наказания и отправляется в деревню к своей дочери, которая с ним практически не общается... Весь сюжет пересказывать не буду, ни один герой мне не понравился, профессор- похотливый, старый ловелас, который даже не понимает, что он творит, его дочь тоже выглядит не всегда адекватной. Роман пропитан безысходностью, оставляет тяжелое послевкусие, рекомендовать к прочтению не буду!!!

Незвична книга про незвичну для пересічного українця проблему. Ми звикли до того, що расизм - це коли білі ображають чорних. А як щодо того, що у світі біла людина може стати жертвою расизму з боку чорної? Дещо незвично. Саме так нині відбувається в Південній Африці. Спершу читач про це не здогадується. Перед нами середнього віку професор філології, який починає крутити любов зі студенткою. В принципі, річ знайома, тим паче, що й сама дівчина, судячи з тексту, не була проти подібних стосунків. Але потім ми бачимо, що білий професор і "не-біла" дівчина не повинні мати стосунків, і сутність справи не у соціальному статусі, а в кольорі шкіри. Збезчещений професор їде в село до своєї дочки. Дочки, яка оточена теж "не-білими", які дозволяють собі поводитися так, як їм заманеться. Групове зґвалтування дочки з боку чорних хлопчиків розслідувати ніхто й не збирається. Головному героєві доведеться змиритися із тим, що часи змінюються, відтепер бути білою людиною в ПАР, тим паче у сільській місцевості, - небезпечно.
Книжечка - якихось 150 сторінок. Але як майстерно написана! Як влучно автор підбирає слова для своєї оповіді.
Раджу також переглянути кінофільм із неперевершеним Джоном Малковичем.