Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі
Паперова книга | Код товару 735429
Yakaboo 4.6/5
Автор
Харукі Муракамі
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2017
Перекладач
Ореста Забуранна
Кількість сторінок
304
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм

Усе про книжку Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі

Вони були натхненні та яскраві, що відбивалося навіть у їхніх іменах. Розумник Червоний, який надихав усіх на перемогу. Синій — капітан команди з регбі, що вчив не перейматися поразками. Сором’язлива піаністка Біла — красуня з обличчям японської ляльки. Чорна — іронічна комедіантка-інтелектуалка. І невиразної барви Цкуру. П’ятеро шкільних друзів — мов п’ять пальців однієї руки. Серед них головний герой почувався щасливим. Адже він мав мрію. Та одного дня без пояснення причин друзі викреслили Цкуру зі свого життя…

Шістнадцять років він будував залізничні станції для інших, бо на тій єдиній, у рідному місті, його більше ніхто не чекав. Тепер він знайде їх, аби нарешті загоїти рану, що досі болить, аби завершити свою прощу, заповнити порожнечу всередині, змести пісок з руїн дружби. Аби дізнатися, що ж трапилося 16 років тому…

Харукі Муракамі — найвідоміший сучасний японський письменник. Його твори видано мільйонними накладами у 50 країнах світу. Сьогодні, відзначений великою кількістю літературних нагород, письменник входить до сотні найвпливовіших людей світу за версією журналу Time. Роман «Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі» критики вважають одним з найкращих у його творчості. Продовження на новому творчому витку теми «Норвезького лісу», цей роман-«виховання» лише за перший місяць продажів у Японії розійшовся накладом у мільйон примірників і одразу став світовим бестселером.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Харукі Муракамі
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2017
Перекладач
Ореста Забуранна
Кількість сторінок
304
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Рецензії
  •  
    Таємничість 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Відразу хочеться сказати кілька приємних слів перекладачеві. Прекрасний текст. Читала уважно, повертаючись. Боялась пропустити щось важливе. Автор дивовижно змальовує (а перекладач - Ореста Забуранна майстерно передає засобами української мови) місце події: там і відчуттія, що витають в повітрі, і порухи дерев від вітру, і політ птахів, а серед цього думки та вчинки людей. Книжка - більше розповідь про думки головного героя, але є й вчинки. Шістнадцять років прощі безбарвного Цкуру Тадзакі таки завершились. Він зрозумів, що колір таки має. Саме читачу судилось стати спостерігачем, або навіть супутником, якому цікаво було пережити з героєм кожну зустріч зі старими друзями - Синім, Червоним, Чорною. Чому не бачив Білої, теж зрозумієм із фабули. Думаю, мені більше пощастило навіть, ніж Сарі, що спонукала його до тієї мандрівки. Бо там, де не було її, я таки була. Хоча, у неї теж були важливі справи. Сподіваємось, вона їх вирішила на користь Цкуру. Не хочеться розкривати усього сюжету, бо саме його розвиток тримає інтригу і "жене" читача, щоб якнайшвидше дістатись розв'язки. Та скажу, що було цікаво. Ефект триває і після прочитання. Роздуми тривають.
  •  
    Муракамі 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Я не буду подробно разбирать сюжет. В возрасте двадцати лет, от Цкуру Тадзаки отказываются его лучшие друзья. У каждого из них, кроме Цкуру, было цветное имя: Красный, Синий, Белая и Черная. Это показывает то, каким Цкуру сам себя представляет: безцветным, ничего не значащим для остальной части компании друзей, и, может быть, даже для мира. Но прав ли он в действительности?
    Основная часть книги - это поиски, чтобы выяснить, почему он так резко был "изгнан" из своего круга друзей.
    Это история об утрате, история о идентификации личности и о поиске ответов на ваши вопросы и заполнении "дыр", оставленных поступками других.
    Мне нравится меланхоличная атмосфера, история не слишком неосязаема, она имеет идеальную длину, герои правдоподобны. Есть несколько свободных концов и некоторые необъяснимые ситуации.
    Все это затягивает, заставляет думать не только время прочтения, но и в перерывах и после, иногда даже перечитываешь по несколько раз отдельные диалоги или мысли героя, чтобы ничего не упустить.
    В общем, для тех, кто любит Харуки Мураками - "Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі" - очередной повод продолжать его любить, а для тех, кто с ним еще не знаком - повод полюбить.
    Хочется добавить, что до этой книги я читала произведения Мураками только в русском переводе, поэтому покупая украинский перевод я очень переживала, что не смогу погрузиться в атмосферу и прочувствовать книгу.
    Но у нас все сложилось) Замечательный перевод, книга очень классная в плане оформления (КСД реально удивили!), ее приятно держать в руках, да и просто смотреть на нее тоже приятно. Теперь я очень жду других переводов Мураками на украинский в таком же исполнении)
Купити - Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі
Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі
95 грн
Немає в наявності
 
Інформація про автора
Харукі Муракамі
Харукі Муракамі

Країна сонячного сходу подарувала світові одного з найталановитіших і затребуваних сучасних письменників - Харукі Муракамі. Творчість японського автора стала популярною на Заході порівняно недавно, але при цьому купити книги Харукі Муракамі прагнуть читачі з різних країн, суспільств і культур. Причини бурхливого зростання інтересу до його творінь в усьому світі до кінця не з'ясовані. Але головна з...

Детальніше

Рецензії Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі

  •  
    Таємничість 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Відразу хочеться сказати кілька приємних слів перекладачеві. Прекрасний текст. Читала уважно, повертаючись. Боялась пропустити щось важливе. Автор дивовижно змальовує (а перекладач - Ореста Забуранна майстерно передає засобами української мови) місце події: там і відчуттія, що витають в повітрі, і порухи дерев від вітру, і політ птахів, а серед цього думки та вчинки людей. Книжка - більше розповідь про думки головного героя, але є й вчинки. Шістнадцять років прощі безбарвного Цкуру Тадзакі таки завершились. Він зрозумів, що колір таки має. Саме читачу судилось стати спостерігачем, або навіть супутником, якому цікаво було пережити з героєм кожну зустріч зі старими друзями - Синім, Червоним, Чорною. Чому не бачив Білої, теж зрозумієм із фабули. Думаю, мені більше пощастило навіть, ніж Сарі, що спонукала його до тієї мандрівки. Бо там, де не було її, я таки була. Хоча, у неї теж були важливі справи. Сподіваємось, вона їх вирішила на користь Цкуру. Не хочеться розкривати усього сюжету, бо саме його розвиток тримає інтригу і "жене" читача, щоб якнайшвидше дістатись розв'язки. Та скажу, що було цікаво. Ефект триває і після прочитання. Роздуми тривають.
  •  
    Муракамі 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Я не буду подробно разбирать сюжет. В возрасте двадцати лет, от Цкуру Тадзаки отказываются его лучшие друзья. У каждого из них, кроме Цкуру, было цветное имя: Красный, Синий, Белая и Черная. Это показывает то, каким Цкуру сам себя представляет: безцветным, ничего не значащим для остальной части компании друзей, и, может быть, даже для мира. Но прав ли он в действительности?
    Основная часть книги - это поиски, чтобы выяснить, почему он так резко был "изгнан" из своего круга друзей.
    Это история об утрате, история о идентификации личности и о поиске ответов на ваши вопросы и заполнении "дыр", оставленных поступками других.
    Мне нравится меланхоличная атмосфера, история не слишком неосязаема, она имеет идеальную длину, герои правдоподобны. Есть несколько свободных концов и некоторые необъяснимые ситуации.
    Все это затягивает, заставляет думать не только время прочтения, но и в перерывах и после, иногда даже перечитываешь по несколько раз отдельные диалоги или мысли героя, чтобы ничего не упустить.
    В общем, для тех, кто любит Харуки Мураками - "Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі" - очередной повод продолжать его любить, а для тех, кто с ним еще не знаком - повод полюбить.
    Хочется добавить, что до этой книги я читала произведения Мураками только в русском переводе, поэтому покупая украинский перевод я очень переживала, что не смогу погрузиться в атмосферу и прочувствовать книгу.
    Но у нас все сложилось) Замечательный перевод, книга очень классная в плане оформления (КСД реально удивили!), ее приятно держать в руках, да и просто смотреть на нее тоже приятно. Теперь я очень жду других переводов Мураками на украинский в таком же исполнении)
  •  
    Філософія життя та смерті 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Перед нами знайомий постійним читачам «Муракамівський» герой – меланхолійний інтроверт-філософ, що дуже своєрідно відчуває світ, а також історія на межі реальності і чогось надприроднього, космічного, потойбічного. І звичайно ж, це був би не Муракамі, якби не наповним свій черговий твір музикою, зробивши оповідь мелодійною і надзвичайно плавною.

    Подобається мені, що у книзі нема зайвих ліричних відступів не по темі, а також те, що всі герої дуже спокійні і стримані. Без бушуючих емоцій, криків, гніву та будь-яких проявів нераціональної поведінки. Такій неспокійній людині, як я, інколи дуже корисно зануритись в атмосферу виваженості і самоконтролю.

    Що здивувало, так це скеровування історії у бік типового для нас, але не притаманного автору, трилеру. Це мене навіть трохи оживило, хоча я усвідомлювала, - не буде того, що ми звикли бачити в американсько-європейських історіях і старалась не обманюватись в очікуваннях, чого усім раджу.

    Дуже зацікавило мене бачення автором аури людей, як кольорової оболонки, це так по-японськи і додає твору традиційного колориту. Не оминає Муракамі і тему смерті, яка є таким собі наскрізним мотивом твору, на рівні із дружбою та внутрішньою свободою. Історія про аури людей і смертельну естафету, розказана одним із героїв, запам’яталась мені найбільше, проте жаль, що не була якось більше обіграна далі у творі. А з усіх нерозкритих питань мені не дає спокою, що ж сталось із паном Сірим, найзагадковішим персонажем.

    Це така собі книга-рівновага – тут рівноцінна кількість діалогів і роздумів, приземленого і надприродного, світлого і темного. Ось в одному епізоді герої поводяться як високоінтелектуальні люди, філософствуючи одне з одним про високі матерії, що навіть такі замальовки здається трохи не вписуються у нашу з вами реальність, а у наступній сцені ми бачимо їхні банальні плотські бажання і марення, що повертають їх на один рівень із звичайними, пересічними людьми.

    Можливо, неознайомленим з творчістю автора і взагалі японською літературою читачам буде здаватись, що герої надто пафосні, чи нерішучі, чи самозациклені, а історія неправдива і з обірваним кінцем. Але якщо прислухатись більше до слів автора, то стає зрозуміло, що він пояснив усе настільки детально, наскільки це було дозволено для витримання ідеї, а герої були створені не для наслідування чи ідеалізація, а для самоаналізу і самопізнання.

    Думаю, твір перечитуватиму, щоб краще зрозуміти, а це уже показник. Переклад теж чудовий, читається текст легко (щоправда трапляються діалектні слова, русизми і просто опечатки, але це уже питання до редакторів), із достовірною транслітерацію японських слів, а це таке задоволення після неадекватних російських правил щодо останньої. Дуже сподіваюсь, що перекладів японської літератури українською мовою найближчим часом побільшає.
  •  
    Минуле вбиває!
    Це моя перша книжка славетного японського письменника Харукі Муракамі. Відчуття від неї двоякі, є позитивні моменти, є моменти, які розчарували. Читаючи її розумієш, що в ній є щось японське, якийсь філософський погляд на життя. Моментами книжка нагадує філософський трактат, а місцями любовний роман і це розчаровує, адже складається враження, якоїсь невідповідності. Вона стала бестселером, але наврядчи це найкраща книжка Муракамі. Подобається логічна побудова тексту, і сама історія затягує і ти сподіваєшся зрозуміти в чому причина відкидення Цкуру власними друзями і він теж хоче дізнатися, але боїться. Йому не вистачає барви, якоїсь особливої риси, так він вважає. Взагалі японці, як нація здалися мені дуже нещасними, але сам автор стверджує, що це хибне твердження. Є моменти, коли ти зачитуєшся філософією письменника, його роздумами, які вилилися на папері. Мені дуже цікаво було читати Муракамі, навіть, якщо ця книжка недосконала, вона варта вашої уваги. Головний месдж книжки - це боротьба з гірким минулим, намагання його забути, а воно все тримає тебе і руйнує твоє майбутнє, і ти стоїш над прірвою, а далі тільки смерть. Проща потрібна Цкуру, що б дати відповіді на минулі запитання і стати вільним. Він вирішує відправитися в неї, а результат ви дізнаєтесь, коли прочитаєте.
  •  
    Харукі Муракамі, як завжди, на висоті!
    Я просто обожнюю Харукі Муракамі, і прочитавши "Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі'', я знову в цьому переконалася.

    Цікаво дізнатися про історію з минулого Цкуру, через яку перевернулося все його життя. Колись в нього було четверо найкращих друзів, які ділили між собою повністю все своє життя, всі думки і переживання. А зараз, закінчивши університет, Цкуру живе в Токіо, ніколи не вертається додому до друзів, і ніколи ні з ним не бачиться. Читач не розуміє, чому це сталося, але водночас і сам Цкуру не знає цього теж. Якось в один момент йому просто помідомив один з їхньої п'ятірки, що вони вирішили перестати з ним спілкуватися, і все. Ні слова більше від жодного з них. Цкуру не розуміє, чому це трапилось, і, відповідно, читач теж не розуміє. Але поступово ми разом починаємо дізнаватися все, подробицю за подробицею, до кожної деталі. Дуже захоплююча історія!

    Кінець трішечки розчарував, бо я б хотіла дізнатись ще більше деталей про кожного з персонажів, але з іншого боку, можна ж все додумати самій :)
  •  
    Коли колір впливає на життя... 50% користувачів вважають цей відгук корисним
    Харукі Муракамі вперше ,, заговорив " українською : ,, Безбарвний Цкуру та роки його прощі ". Оминути таку чудову нагоду познайомитися із сучасною японською літературою, я, звісно, не могла! І всім раджу!

    Чи спадало Вам коли - небудь на думку, порівняти себе з якимось кольором? А от п'ятірка шкільних друзів може цим похвалитися: Червоний, Синій, Чорна, Біла і... Безбарвний. Саме безколірним вважає себе сам головний герой - Цкуру, який не має якихось виділяючих серед інших здібностей та талантів. І ось одного разу його ,, викидають " зі своєї компанії вже колишні друзі...

    Чому? Це питання турбує Цкуру уже 16 років, а читача ,, приковує " до сторінок. Дівчина Сара, яка бачить страждання уже цілком дорослого чоловіка, переконує його таки дізнатися правду, поставити всі крапки над ,, і ". Так він вирушає у своєрідну прощу в пошуках відповіді на питання, мабуть, усього свого життя...

    У творі багато трикрапок. І фінал залишається відкритим. Для західного читача це буде, скоріш за все, дивно, а для представників далекого Сходу, мабуть, в порядку речей. Тому кожен сам зможе дофантазувати, а що ж було далі, проаналізувавши весь текст. Особисто мені, дуже було би цікаво дізнатися припущення перекладачки. Саме вона, вважаю, найкраще розуміє текст в прямому та переносному значенні цього слова.

    Схід ж, справа - тонка та делікатна.
  •  
    Перше знайомство
    Так, це перша книга котру я читав з Муракамі, та і взагалі з японських авторів. Подарувала подруга і майже змусила прочитати, бо я довгий час плювався на автора. Додам ще про саму Японію, можливо саме через те що мені подобається їхня культура книга так сподобалась, тут я відповіді не маю. Проте зараз в мене вже початий "Норвезький ліс". Отже почнемо.
    Починається все як звичайна драма, 5 друзів товаришували, але по невідомим причинам припинили свої відносини з Цкуру, навіть нічого йому не пояснивши. Продовжуючи жити далі герой відчуває внутрішні переживання з приводу розлуки з друзями, його дівчина намагається йому допомогти з цим і знаходить адреси всіх його товаришів. З цього моменту починається містика, в яку ти поневолі починаєш вірити, що існує щось надприродне в цій події. Однак Цкуру все ж вирішує розібратись з цією таємницею, яка не дає йому спокою вже довгий час і зустрічається з кожним з друзів. Далі спойлерити не буду, лише додам що заради правди він вирушає у Фінляндію. І врешті він розплутує цей таємничий клубок, всее стає на свої місця і книга закінчується так само раптово як і починається. Отже моє знайомство з Муракамі пройшло на 5 з 5. Хочу ще додати таке спостереження, автор дуже нагадує Достоєвського, обоє вони намагаються розкрити таємницю душі свого народу і саме це підкупає. Простий роман про людське життя і нічого зайвого.
  •  
    Спойлери!
    Незвична книга, як і переважна більшість книг японських авторів. Дуже багато роздумів головного героя, його рефлексій. Цкуро досить типовий герой для Харукі Муракамі - він приймає всі події, які з ним стаються з просто гранітним спокоєм. Друзі, з якими він був нерозлий-вода, з якими він проводив весь свій вільний час "виключили" його із своєї групи. І як же на це реагує наш герой? Думаєте, що він вимагав від друзів пояснень, добивався правди? Для європейської літератури це природньо, та навіть для пересічної людини, я думаю, це було б зрозумілою поведінкою. Цкуро ж поклав телефонну трубку, коли один з його друзів сказав, щоб він більше не шукав із ними зв’язку і все. Шістнадцять років він жив із цим фактом, мучився від нерозуміння причин "виключення" із п’ятірки друзів і нічого не робив! Якщо б не остання з його непостійних подруг, яка просто змусила його зустрітися з його друзями, він би так і не зробив цього. (Та й причина виключення, як на мене, дивна).
    Також незрозумілою для мене була згадка у тексті відрізаних шостих пальців. Чи це якийсь символ для японців?
    Ну і наостанок. Я зовсім не ханжа, але певні сцени це просто ... Хіба що вони несуть якусь метафоричне навантаження, яке я не зрозуміла. Але все ж маркування 18+ зайвим не було б.
    Але, в цілому, якщо не зважати на ці моменти, книга досить непогана, а описи природи, погоди вдаються Муракамі чудесно. Та й відкритий фінал надає певної родзинки.
  •  
    Історія самотності й прив'язаності
    "Що забула в мене вдома — Муракамі?" Даруйте, я не можу спокійно читати Муракамі і не згадувати про Бумбокс, це вже на рівні рефлексів) Але якщо без жартів, Муракамі — так, популярний, так, рефлексивний, можливо, трохи хіпстерський, але попри те все одно цікавий і вартий уваги.

    "Безбарвний Цкуру Тадзакі і роки його прощі" (на моїй читалці ця кольорова обкладинка і дійсно стала стала зовсім безбарвною) — химерна історія про п'ятьох друзів, їхню дружбу і розлад. Було собі п'ятеро друзів, котрі життя один без одного уявити не могли, троє хлопців і двоє дівчат. Четверо з них мали кольори у іменах (ох вже ці японці з їхніми назвами) і тільки Цкуру був "тим, хто створює, творцем". І коли настав час вирушати зі школи до університету, четверо "кольорових" залишилися в рідному місті, а Цкуру поїхав до Токіо, бо понад усе в житті мріяв будувати залізничні станції. А через два роки друзі раптово обірвали з ним спілкування, жодним словом не пояснивши причини. Цкуру від того ледь не помер, але якось все ж виборсався, хоч і говорив, що з того жахіття, в яке сам себе запроторив, вийшов уже інший Цкуру, а той, молодший, там зник.

    На початку книги ми зустрічаємо Цкуру уже через 16 років по цих подіях. Він зустрічає жінку, в яку, здається, закохується, і вона спонукає його розібратися, що ж тоді сталося, інакше воно до скону не дасть йому спокою. Розповідь скаче у часі, від теперішнього до минулого, але врешті усе стає на свої місця. Або майже все, це ж Муракамі і відкритий фінал Тут і детектив, і магічний реалізм, і сни з містикою, а ще — безліч роздумів про себе й інших, самотність і любов, злих норвезьких гномів і чари, які відбуваються у світі поза нашою волею. А ще ця книга надзвичайно музична, постійно згадуються "Роки мандрівок" Ліста у виконанні Лазаря Бермана (послухайте тут https://youtu.be/DVab_se-KY8), і від того стає легко, адже фінал відкритий і все в наших руках, а після ночі, навіть довгої скандинавської, завжди приходить світанок.
  •  
    Цікаво!
    Книга відомого японського письменнника Харукі Муракамі «Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі» - є досить популярним твором. В центрі сюжету п’ятеро друзів, четверо з яких мають якийсь специфічний колір в своєму прізвищі: червоний був дуже розумний, синій був атлетичний та спортивний, біла була дуже тендітна, красива та талановита в музиці, а чорна була життєрадісна і тільки головний герой Цкуру не мав ніякої барви у своєму прізвищі. Він нічим не відрізнявся від інших, не мав ніяких талантів і тут ми зустрічаємо самого стандартного героя письменника. Чоловік з досить добрим характером, простий, розумний та лагідний – найзвичайнісінький японець. Раптом, одного дня він втрачає всіх друзів, і дуже довгий час не бачить їх і тільки після довгого період розкривається таємниця всього ряду гнітючих подій. У книзі є жорстоке вбивство, серйозні злочини, є детективна лінія та дуже сильна любовна лінія. Роман досить депресивний, сумний та навіює на сум. Книга немає таємничого закінчення, лінії нерозкриті, ніби автор не хотів донести до відома читача всі моменти розповіді. Оформлення книги якісне, палітурка досить аутентична, переклад не найкращий. Рекомендую всім фанатам автора.
  •  
    На межі
    Це перша книга Муракамі, яку я відкрила для себе і чи не одразу ж полюбила його стиль. На противагу усім нон-фікшинам та бестселерам, де події дуже швидко змінюють одна одну, де описами та роздумами майже немає місця, ця книга неквапливо знайомила мене з головним героєм Цкуру Тадзакі, його переживаннями, роздумами та безпосередньо із життям.
    Ще у юності головний герой товаришує з чотирма друзями, імена яких означають кольори. Та невідомо чому його відкидають, жорстоко викидають за борт дружби у "темне нічне море, яке сам мусів переплисти". Тут заховано п'ять ліній - червона (Акамацу, яп. «червона сосна»), синій (Оомі, яп. «синє море»), біла (Шіране, яп. «білий корінь»), чорний (Куроно, яп . «чорна пустка») і сірий (Хайда, яп «сіре поле») А між ними, немов потяг на рейсах, котиться життя безбарвного Цкуру Тадзакі. То іде звичним ритмом, то збивається з дороги і спішить манівцями. І все заради того, аби зрозуміти що сталося тоді, в юності. Можливо саме розгадка цієї таємниці дасть можливість жити по-справжньому у майбутньому.
    Ніжні, ліричні описи та філософські роздуми додають твору особливого шарму і робить його зовсім не схожим з іншими
  •  
    Ти можеш вважати себе безбарвним на фоні друзів, та чи так воно є насправді?
    Це моє перше знайомство з творчістю Харукі Муракамі, але пройшло воно добре. Вже з перших сторінок я зрозуміла, що буде цікаво, хоча і не всім зайде. Цкуру з його низькою самооцінкою і нібито «безбарвністю» що в імені, що в характері і вдачі, викликав у мене симпатію.
    Книга в цілому сподобалася, хоча, як на мене, в ній дещо не вистачає логіки, а саме - логіки поведінки деяких персонажів.
    Головний герой – Цкуру Тадзакі – живе та працює в столиці, займається тим, про що все життя мріяв. Але в особистому житті у нього повний провал – ні друзів, ні дружини, а все через травму, яку йому завдали найліпші друзі. Жінка, з якою у Цкуру роман вмовляє його розібратися в минулому, щоб можна було нарешті подумати про майбутнє. І Цкуру збирає волю в кулак та вирушає у подорож минулим (ба йому навіть доведеться побувати не лише в рідному містечку, а й закордоном). Він знайде відповідь на питання, чому друзі як за помахом чарівної палички припинили з ним спілкуватися і викреслили його зі свого життя.
    В книзі описані еротичні сцені, наприклад, сни за участю Цкуру і його подруг. Навіть – його друга. Це тягне як мінімум на 15+.
  •  
    Цініть друзів
    Новий рік почала з Муракамі❤️
    Вдячна йому за те, що вкотре нагадав, що потрібно цінувати друзів, адже без них важко і самотньо... І потрібно зважувати кожен свій вчинок, кожне слово, оскільки те, що для когось вдається не таким значним, іншого може довести до відчаю, але в кінці все одно страждатимуть дві сторони...
    Будь-які непорозуміння потрібно вирішувати відразу... Навіть якщо через 16 років "розкриються всі карти", рани, які кровоточать від зради це не загоїть, все буде жити в нашій пам'яті і впливати на наше життя ..
    Вкотре переконуюсь, що над дружбою потрібно працювати, як і над стосунками з коханим..
    Цкуру Тадзакі сильний духом і тому справився з пережитим, але те, що його приятелі відкинули його від "команди 5х друзів" дуже ранило і його, і чотирьох інших.. В кожного своя доля, але кожен з них жив з цим тягарем на серці...
    Відкритий кінець дає можливість Цкуру Тадзакі піти різними шляхами... Скільки читачів - стільки доріг перед ним відкривається...
    P. S. Я спочатку подумала, що він помер... Але не хотіла миритися з таким фіналом і декілька разів перечитала кінець... Я думаю, що Цкуру заслуговує на happy end після пережитого...
    Цінуйте своїх друзів!! ❤️ Дослухайтеся і не завдавайте болю..
  •  
    Не зовсім безбарвний
    Чи буває так, що вам дуже щось подобається і ви намагаєтесь максимально розтягнути задоволення? Саме так у мене з цією книгою. Я намагалась читати повільно, смакуючи кожне слово, намагалась не спішити жити з цим текстом, а щонайповніше в нього проникнути. Не вийшло, зірвалась ) А все через те, що це просто чудовий роман! Рідко коли з першого(!) речення тебе затягує.
    Книга про глибоко щасливого у юні роки і глибоко травмованого Цкуру у зрілому віці, що як причинно-наслідковий в’язок веде сюжетний клубок, намотуючи все нові почуття головного героя. Врешті, людське бажання дізнатись правду змушує його розібратись у власному житті, спробувати загоїти рану, щоб жити далі. Що , власне, стає поштовхом до цього? «Шукайте жінку» ,- скажу я вам. І справді, прагнення знайти прихисток в Сарі і назавжди зупинитись в тихих водах підштовхують Цкуру поставити крапку в минулому житті.
    Дуже складана в емоційному плані книга, однак, вона зовсім не падає кам’яною брилою на читача, а навпаки з легкістю вітру проникає у душу, торкаючись ледь чутно найбільш натягнутих струн. Так вміє тільки Харукі. Так може писати тільки він. Знаєте на що схожий для мене його стиль письма? Уявіть лінійну діаграму. Вісі координат будуть відповідати за змістовність та емоційність . Більшість письменників пише таким чином, щоб максимальна напруга фіксувалась у кінці , а кострубатість самого графіку зумовлена періодичними сплесками то завдяки розвитку сюжету, то завдяки психологічним прийомам в тексті. Для мене Харукі пише в одному темпі, з однією силою, з мінімальними коливаннями і коли перегортаєш останню сторінку, то кінцівка завжди руйнує всі сподівання. Але це ніколи не розчаровує, а навпаки ще більше привертає увагу до тексту, все сильніше затягує і назавжди залягає десь всередині. Легко.
    На 139 сторінці я зрозуміла чому саме така обкладинка книги. Той момент, коли досконалість у всьому) А хто ще «просік»?)
  •  
    страждаючий схід
    Схід - то діло тонке, про це вже було сказано багато років тому. Не менш делікатною та тонкою справою є література сходу, особливо Китаю та Японії, якої я читала не так багато (на згадку падає хіба що Анчі Мін)
    Про Муракамі не чув хіба що той, хто взагалі далекий від світу літератури, років 10 тому на Харукі взагалі була величезна мода, якої свого часу мав Коельйо чи, наприклад, Браун. Але книги Муракамі чомусь проходили повз мене і "Безбарвний Цкуру" - перша з прочитаних.
    Цкуру - дорослий, досить успішний чоловік з кучею комплексів, що родом з дитинства. В юності він був частиною неймовірно дружньої "кольорової" за іменами п*ятірки, в якій тільки його власне не мало кольору. Але одного разу, без пояснень і по телефону друзі відреклися від Цкуру і навіть 16 років по тому він не зміг не забути і відпустити. Нова дівчина Тадзакі Сара радить йому нарешті поговорити з колишніми друзями та з*ясувати що ж відбулося багато років тому.
    Книга попахує психологічним трилером, але по факту - це одна психологічна мутня, в якій герой страждає - страждає і ще раз страждає.
    "Цкуру Танзакі не має куди прямувати" - говорить герой про себе, хоча насправді в нього для щастя є абсолютно все.
    Часто люди люблять страждати просто так. Іноді мені здається, що тяга до страждань - то один з найперших поривів, що закладуються в людській психіці. І коли є мільйони речей, чому радіти і одна, і та уявна , якій сумувати - людина зазвичай вибирає вгадайте що.

    Великий плюс книги - згадка про "Роки прощі" Франца Ліста, які захотілося послухати. А так - дуже на любителя. Або на відповідний настрій. В мене на час прочитання настрій був інакший.
  •  
    Безбарвний Цкуру
    "Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі" Харукі Муракамі.
    Історія, що залишає по собі більше питань ніж відповідей. З однієї сторони це добре, бо "книга, яка прочитана не дарма" - це не та, яка дає відповіді на питання, а та, яка спонукає шукати їх. Погано те, що питань занадто багато і я їх просто розгубила, так і не знайшовши відповідей.
    Перше те, що я так і не зрозуміла в чому "прощі Цкуру Тадзакі", де пошуки. Фізичних, як таких не було, переїзд до Токіо і одна поїздка до Фінляндії. Здавалося б, можливо це внутрішні пошуки? Але і тут, все якось трохи сухо. Друзі відвернулися, а запитати чому не вистачило сили духу, простішим виявилося замкнутися від питань на роки. Нових друзів не вдалося зустріти. Проте, з"явилася жінка, яка підштовхнула розібратися чому ж все так сталося. Ніби, щось і з"язувалося, але залишилося більше питань, ніж відповідей. Певно і в цьому весь "сік", все як у житті, чим більше копаєш, тим більше закопуєшся.
    Історія проте, що без минулого немає майбутнього. Коли минуле не відпускає, залишається лише повернутися і закрити всі питання.
    Можливо я, просто дещо скептично віднеслася до цієї історії, бо перед цим читала Муракамі "Про що я говору, коли говорю про біг" і тут автор поставив занадто високу планку, яку Цкуру Тадзакі не дотягнув.
    Одним слово почуття неоднозначні. Але про час, витрачений на книгу, не шкодую.
  •  
    Майстер слова
    Харукі Муракамі для мене особливий письменник, адже не скажу, що вважаю його улюбленим, але в його творах іноді є таке, що не може відпускати тебе навіть на хвилину від прочитання. Є щось таке просте та життєве в його персонажах, Цкуру також не став виключенням.

    Тадзакі не подавав виду, але кожного дня, кожної години та хвилини його розривало від неймовірного болю. Найкращі друзі, Синій, Червоний, Біла та Чорна, ні з того ні з сього вичеркнули його зі свого життя, при цьому не пояснивши нічого.

    Так само, нічого не обґрунтувавши, його кине і другий гарний друг, Сірий, який, здається, почав заповнювати його душевну спустошеність.

    А може справа дійсно в ньому? Чи, можливо, в тих людях, яких він називав найкращими друзями? Ці питання виникали не тільки у персонажа в голові, а й у мене. Дуже тяжко переживати втрату близьких людей, хай навіть якщо вони живі та ця втрата штучна, такі рани гояться майже вічність, скільки ми є в цьому світі.

    Харукі Муракамі залишив для нас відкриту кінцівку, мабуть, для того, щоб ми самі додумали собі майбутнє безбарвного Цкуру Тадзакі. То ж він так і залишиться одиноким на все життя чи нарешті здобуде людське щастя?
  •  
    Дуже вдале знайомство
    Це перша книга Муракамі, яку я прочитав. Чомусь боявся братись за цього автора. Мабуть, був певний страх відкрити для себе японську літературу. А дарма!

    Окрім цікавого сюжету, хочеться виокремити чудовий переклад та оформлення книги. В магазині я спочатку глянув на обкладинку та дуже довго роздивлявся. Після того прочитав анотацію і мене дуже зацікавила книга. Прочитав за два вечори, дуже захопливо!

    "Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі" - радше роман-виховання. Про невідоме минуле та таємниче майбутнє. Цкуру намагається розібратись, чому його життя повернуло не в ту сторону 16 років тому. П'ятірка нерозлучних друзів, з "кольоровими" іменами, крім Цкуру. Та одного разу друзі обривають будь-який зв'язок із ним. Без пояснень. Залишивши Цкуру сам на сам з купою сумнівів та думок про власну непотрібність як "безбарвної" людини. Чи вдасться Цкуру дізнатись таємницю такого ставлення? Що він для цього робитиме?

    Незважаючи на глибоку філософію книги (деякі місця доводилось перечитувати кілька разів), читалась вона дуже легко, на одному диханні.

    Дуже вдале знайомство з автором! Рекомендую цю книгу до прочитання і чекаю перекладів українською!
 
Характеристики Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі
Автор
Харукі Муракамі
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2017
Перекладач
Ореста Забуранна
Кількість сторінок
304
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
9000
ISBN
978-617-12-2444-5
Вага
275 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Японії
Література за періодами
Сучасна література
 

Про автора Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі