Мене називають Червоний
Паперова книга | Код товару 295257
Yakaboo 4.6/5
Автор
Орхан Памук
Видавництво
Фоліо
Серія книг
Бібліотека нобелівських лауреатів
Мова
Українська
Рік видання
2012
Рік першого видання
1998
Перекладач
О. Кульчинський
Кількість сторінок
638 с.

Усе про книжку Мене називають Червоний

От издателя:

Роман «Мене називають Червоний» занурює читача в історію Туреччини, огортає ароматами Сходу. В центрі сюжету – боротьба двох мистецьких шкіл: традиційної, що включає весь накопичений досвід багатьох поколінь художників Сходу, але залишається в межах традиції, і сучасної, що вже знайома з принципами європейського живопису, з його новаторськими прийомами. Один з героїв, побоюючись викриття і заборони ортодоксами нових методів малювання, змушений вдатися до вбивства людини, яку він підозрює у зраді. Пошуку вбивці і присвячений роман Орхана Памука.

Характеристики
Автор
Орхан Памук
Видавництво
Фоліо
Серія книг
Бібліотека нобелівських лауреатів
Мова
Українська
Рік видання
2012
Рік першого видання
1998
Перекладач
О. Кульчинський
Кількість сторінок
638 с.
Рецензії
  •  
    Кохання в середньовічній Туреччині
    Місце дії роману – середньовічна Туреччина. Після тривалих мандрів до Стамбулу повертається Кара. Багато років тому у нього були друзі, родина і кохана жінка, але тепер все в місті інакше, і за своє щастя Кара вимушений боротися. На шляху до щастя йому заважає не лише той факт, що кохана Шекюре офіційно заміжня, але й те, що на неї претендують й інші чоловіки (зокрема, брат її зниклого чоловіка Хасан), сини Шекюре не люблять майбутнього вітчима, а батько Шекюре, який виконував замовлення самого султана, був вбитий, і в Кари є лише три дні, аби знайти вбивцю. Для цього Кара звертається до ілюстрацій до таємничої книги, які батько Шекюре виконував перед смертю.
    Досить цікавий твір, таке собі поєднання легкої детективної лінії та історії кохання. Окрім того, всі події доповнюються колоритними описами мистецтва і традицій Туреччини тих часів. Особливість роману – це оповідь, що ведеться очима різних персонажів (навіть другорядних), вони немов продовжують один одного і допомагають відчути справжні мотиви і думки людей.
  •  
    Мене називають Червоний
    Моє перше знайомство (і поки що єдине) з творчістю сучасного турецького письменника Орхана Памука розпочалося саме з цього роману. В центрі сюжету чоловік на ім'я Кара (так турецькою буде "червоний"), який після довгої відсутності повертається до рідних місць, де на нього чекає кохана, яка вийшла за іншого, а також розслідування таємничого вбивства.

    Усе це відбувається на фоні боротьби двох шкіл мистецтва, - класичної та сучасної. Оздоблення книг бібліотеки самого султана - справа відповідальна і за недотримання встановлених правил можна серйозно поплатитися, з такими речами в тодійшній Туреччині не жартували.

    Оповідь ведеться від величезної кількості оповідачів, які підхоплюють нитку історії від одного до іншого, і таким чином розкривають перед читачем набагато більш повну і яскраву картину того, що відбувається.

    Інтелектуальний текст, переплетення романтичної, детективної та історичної складових, написаний яскравою, живою мовою - що ще треба для вдалого роману? Особисто я часом трошки "підвисала", мій брак знань про особливості турецької культури та історії дався, мабуть, взнаки. Продовжувати знайомство з творчістю автора буду неодмінно.
Купити - Мене називають Червоний
Мене називають Червоний
151 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Орхан Памук
Орхан Памук

Орхан Памук - знаменитий турецький письменник, відомий своєю громадянською позицією, лауреат Нобелівської премії в галузі літератури. Основними темами творчості нобелівського лауреата є конфлікт і протиріччя між ісламом і християнством, сходом і заходом, традиціями і сучасністю. Народився в Стамбулі в забезпеченій родині: його батько обіймав посаду виконавчого директора турецького відділення IB...

Детальніше

Рецензії Мене називають Червоний

4.6/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Кохання в середньовічній Туреччині
    Місце дії роману – середньовічна Туреччина. Після тривалих мандрів до Стамбулу повертається Кара. Багато років тому у нього були друзі, родина і кохана жінка, але тепер все в місті інакше, і за своє щастя Кара вимушений боротися. На шляху до щастя йому заважає не лише той факт, що кохана Шекюре офіційно заміжня, але й те, що на неї претендують й інші чоловіки (зокрема, брат її зниклого чоловіка Хасан), сини Шекюре не люблять майбутнього вітчима, а батько Шекюре, який виконував замовлення самого султана, був вбитий, і в Кари є лише три дні, аби знайти вбивцю. Для цього Кара звертається до ілюстрацій до таємничої книги, які батько Шекюре виконував перед смертю.
    Досить цікавий твір, таке собі поєднання легкої детективної лінії та історії кохання. Окрім того, всі події доповнюються колоритними описами мистецтва і традицій Туреччини тих часів. Особливість роману – це оповідь, що ведеться очима різних персонажів (навіть другорядних), вони немов продовжують один одного і допомагають відчути справжні мотиви і думки людей.
  •  
    Мене називають Червоний
    Моє перше знайомство (і поки що єдине) з творчістю сучасного турецького письменника Орхана Памука розпочалося саме з цього роману. В центрі сюжету чоловік на ім'я Кара (так турецькою буде "червоний"), який після довгої відсутності повертається до рідних місць, де на нього чекає кохана, яка вийшла за іншого, а також розслідування таємничого вбивства.

    Усе це відбувається на фоні боротьби двох шкіл мистецтва, - класичної та сучасної. Оздоблення книг бібліотеки самого султана - справа відповідальна і за недотримання встановлених правил можна серйозно поплатитися, з такими речами в тодійшній Туреччині не жартували.

    Оповідь ведеться від величезної кількості оповідачів, які підхоплюють нитку історії від одного до іншого, і таким чином розкривають перед читачем набагато більш повну і яскраву картину того, що відбувається.

    Інтелектуальний текст, переплетення романтичної, детективної та історичної складових, написаний яскравою, живою мовою - що ще треба для вдалого роману? Особисто я часом трошки "підвисала", мій брак знань про особливості турецької культури та історії дався, мабуть, взнаки. Продовжувати знайомство з творчістю автора буду неодмінно.
  •  
    Окно в не известный нам мир Востока
    Непростое чтение, погружающее читателя в незнакомый нам мир средневекового Константинополя. Герои книги, связанные с созданием миниатюр для рукописных книг по заказам богатых ценителей, находятся на распутье: их одновременно привлекает и отталкивает Запад, уже вступивший в новую эпоху и нашедший новый художественный язык. Борьба новаторства и традиции в искусстве книжной миниатюры настолько ожесточенная, что некоторые художники в буквальном смысле лишаются жизни. Роман будет особенно интересен для тех, кто знаком с книжной миниатюрой, в особенности для читавших "Шах Наме" и другие эпические поэмы средневековых поэтов Востока, поскольку классические сюжеты упоминаются чуть не на каждой странице книги. Автор умело воссоздает духовный мир героев, их "культурный код".
  •  
    Багатошарова книга
    Книгу важко назвати простою, її точно не можна читати десь у вітальні під крики дітей чи в метро під музику та людський гамір. Але якщо таки приділити їй увагу, задуматись над нею, сконцентруватись - то вона виявиться вартою витраченого на неї часу. Книга дуже багатогранна і багатошарова. З одного боку, ми маємо детектив. Головний герой, Кара, розслідує вбивство майстра. З іншого боку, ми маємо любовну лінію. Цей же Кара кохає доньку вбитого, Шекюре. Ще ми маємо протистояння західного та східного - вічне питання для Туреччини. Адже в той історичний період, який зображується у романі, йшла дискусія між турецькими художниками з приводу того, як потрібно малювати. Традиційно, схематично - як прийняти в Ірані та арабських країнах. Чи реалістично - як прийнято в Європі. Ще сюди додається релігійне питання - адже реалістично зображувати людей не можна за Ісламом. Книга цікава і своєю формою. Кожний розділ написаний від імені іншого персонажа. При чому "персонажами" можуть бути не тільки люди, а й кінь, намальований у книзі, монета, що лежить на столі, мрець навіть тут може говорити. Загалом, книга дуже вартісна. І читати її цікаво.
  •  
    Мене називають Червоний
    Книга залишила по собі якісь неоднозначні враження. З одного боку заворожує стиль написання. Бо історія розповідається від імені різних дійових осіб, і навіть не завжди від справжніх живих персонажів. Тут свою частину історії висвітлюють навіть намальовані пес, кінь, дерево, смерть, мандрівні дервіші і т.д. Автор надав слово навіть кольору - Червоному (звідси до речі і назва книги). А з іншого боку - сюжет, який зовсім не зачепив мене. Хоча в романі присутні аж дві лінії - любовна і детективна.
    За сюжетом Кара повертається в рідне місто, в якому не був аж 12 років. Знову зустрічає Шекюре, в яку всі ці роки був закоханий. Але раптом вбивають батька дівчини, і Кара береться розслідувати цей злочин. Бо так він зможе нарешті домогтися Шекюре і уникнути гніву падишаха.
    Всі персонажі роману ,,товчуться,, навколо стилів, що застосовувалися древніми малярами для написання мініатюр. Наслідувати Захід чи притримуватися своїх традицій? Чи вдасться поєднати в малюнках Схід і Захід? Можливо, ці питання актуальні для Туреччини, та я їх зовсім не зрозуміла. До того ж в книзі не зустріла жодного позитивного персонажа. Ніхто не викликав у мене ані співчуття, ані прихильності.
 
Характеристики Мене називають Червоний
Автор
Орхан Памук
Видавництво
Фоліо
Серія книг
Бібліотека нобелівських лауреатів
Мова
Українська
Рік видання
2012
Рік першого видання
1998
Перекладач
О. Кульчинський
Кількість сторінок
638 с.
Формат
70х108/32 (~130х165 мм)
Палітурка
Тверда
Тираж
1 000
ISBN
978-966-03-5820-1#978-966-03-5832-4
Вага
320 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література інших країн Європи
 

Про автора Мене називають Червоний