Анна Гавальда - ВСІ КНИГИ, біографія автора, рецензії купити і завантажити в інтернет-магазині Yakaboo.ua

Коротко про життя і творчість Анни Гавальда

Народилася нова «зірка французької словесності» в 1970 році. Її бабуся свого часу емігрувала до Франції з Росії, ніж, можливо, пояснюється палка любов письменниці до класичної російської літератури. Перший творчий успіх прийшов до дівчини в 1992 році, коли вона несподівано для себе виграла конкурс на кращий лист про кохання. Причому любовне послання, яке складалося всього з десяти рядків, було написано від імені чоловіка, що дуже здивувало організаторів, коли ті дізналися, що його автор - жінка.

Раннє заміжжя закінчилося крахом, але зате подарувало майбутньої письменниці двох прекрасних дітей - сина і дочку, які зараз проживають з матір'ю в Мелень. Про любовне розчарування вона не любить згадувати. Але пережите підштовхнуло жінку серйозно зайнятися літературою. Так з'явилися перші новели, які письменниця відправила в кілька видавництв. Правда, ті відмовилися від публікації, заявивши, що подібна література - «неформат»: читачі нібито не люблять короткі історії. Погодилося ризикнути тільки видавництво «Дилетант» і не прогадало. Збірка новел з довгою назвою «Мені б хотілося, щоб мене хто-небудь де-небудь чекав ...» розлетівся майже миттєво. До нього прихильно поставилися критики, і полюбили читачі. Через рік ця книга виграла Гран-прі Телерадіо Люксембургу - вагому нагороду в області французької літератури. Однак найкращі книги Анни Гавальда з'явилися дещо пізніше.

Романи, що принесли успіх

Через 3 роки після першої публікації вийшов роман «Я її любив. Я його любила », який зробив письменницю знаменитою. А найбільшу світову популярність серед усіх книг Анни Гавальда отримав роман «Просто разом», який побачив світ у 2004 році. Зворушлива історія присутніх під одним дахом, здавалося б, чужих і несхожих людей, які несподівано стали один одному рідними і близькими, сколихнула читачів. Цей твір став номером один в списку книг Анни Гавальда, що стали світовими бестселерами. Через три роки по його мотивами зняли фільм. Подивитися екранізацію побажало понад 2 мільйонів глядачів. У 2009-му вийшла кіноверсія роману «Я її любив. Я його любила », теж мала успіх у глядачів. Не пройшов повз увагу кінематографістів і написаний ще в 2002 році роман для юнацтва «35 кіло надії», що оповідає про проблеми підлітків. Його екранізували в 2010 році. Не виключено, що така ж доля чекає і інші романи письменниці.