"Американський снайпер" - мемуари військовослужбовця підрозділу Морські котики США Кріса Кайла, найбільш результативного снайпера в історії Штатів (160 офіційно підтверджених успішних пострілів). Чотири рази їздив Кайл на бойову службу до Іраку, де за його голову була призначена нагорода 20 тис. доларів. Після 10 років на війні повернувся до дружини і дітей, тренував молодих снайперів і організовував заходи з питань реабілітації військових. У 2012 році видав автобіографію. У 2013 році його вбив ветеран іракської війни, якому Кайл допомагав впоратися з пост-травматичним синдромом. "Навіть Одне американське життя - Занадто велика втрати", - пише Кріс Кайл, і це не порожні слова сліпого патріотизму. Кріс - американський військовий за всіма канонами і стереотипам. Він виріс зі зброєю в руках, і виріс людиною з розряду "захотів - зробив". "Американський снайпер" - історія життя і смерті, розказана трохи метушливо, але цілком відкрито і з гострим відчуттям товариства і легкої злоби. Так її розповів би вам приятель після доброї порції алкоголю. Тобто: не зовсім послідовно, втрачаючи деякі важливі деталі, надто емоційно й з часткою трагедії. Так, Кріс не письменник і, ймовірно, книга далася йому важко, бо злагодженості в тексті немає. Але автобіографії тим і цікаві, що навіть авторська манера говорити допомагає читачеві намалювати портрет. Так ось голос Кайла - голос грубого зовні, але вразливого всередині чоловіка, що володіє баранячою завзятістю. В книзі нічого не сказано про політику війни. Ні слова жалю, ні натяку на інші варіанти дій, ні думки про особистості. Але вона сповнена пам'ятними моментами і почуттями, з яких, врешті-решт, і складається життя. Кріс відкритий і веселий, але дисциплінований і суворий з іншими, як і з самим собою. Читати його книгу, незважаючи на настільки суперечливу тему, легко і приємно. Коли хто-небудь намагається засудити дії іншого, мені незмінно згадується Мартін Іден і його слова: "У кожного своя мудрість, в залежності від душі. Моя для мене настільки ж безперечна, як ваша для вас". В цілому, переклад хороший, дякую перекладачеві за максимальне наближення до простої мови Кріса. Але знайшла кілька 'видалених' фраз, перекроєних фразеологізмів (не знаю, наскільки це коректно в правилах перекладу, але мені, як читачеві, фраза на кшталт «лупили як Сидорову козу» здається недоречною в тексті американця). Плюс редактура (наприклад: 'ми нашли стару покинуту іракцями стару Прикордонний заставу' інше). Часом не зовсім зрозуміла інтерпретація фраз (чому 'trying to get us' стає 'намагались залиті нам сала за шкуру'?). Читати рекомендую всім зацікавленим в темі, але без високих очікувань.

Автор книги, окрім того, що є кваліфікованим фахівцем у своїй справі, має пристойний літературний талант. Описує події, що відбувались в Іраку у 2003 році. Часто згадує своє дитинство, юність, роки професійного становлення. Оповідає класичною мовою. Думки гарно сформульовані, гранично чіткі та зрозумілі. Це одна з тих книг, про які можна сказати - читається на одному подиху. Не дивуйтесь моїй пораді придбати її тим, хто вивчає англійську мову. Переклад зроблено дуже якісно. Ідіоматичні вислови влучно замінені на україномовні аналоги. Максимально збережено структуру та стилістику автентичного тексту. Абсолютно відсутні місця або абзаци, де автор перекладу просто переповідає українською мовою суть того, що написано англійською. У мережі є багато ресурсів з оригінальним текстом. Раджу відкрити один з них у pdf-форматі, поруч - один з хороших онлайн-словників і читати оригінал, дивитись незнайомі слова і порівнювати з українським перекладом. Особисто я купив дану книгу саме для цього. Переконаний, що рівень Вашої англійської почне стрімко зростати.