Технологии против Человека. Как мы будем жить, любить и думать в следующие 50 лет?
Бумажная книга | Код товара 1202290
Yakaboo 3/5
Автор
Ричард Уотсон
Издательство
Форс
Серия книг
Образы будущего
Язык
Русский
Год издания
2020
Переводчик
Л. Степанова
Количество страниц
320
Иллюстрации
Нет иллюстраций

Все о книге Технологии против Человека. Как мы будем жить, любить и думать в следующие 50 лет?

Эксперты пророчат, что следующие 50 лет будут определяться взаимоотношениями людей и технологий. Грядущие изобретения несомненно изменят нашу жизнь, вопрос состоит в том, до какой степени?

Что мы ждем от новых технологий, и что хотим получить с их помощью? Как они изменят сферу медиа, экономику, здравоохранение, образование и нашу повседневную жизнь в целом?

Ричард Уотсон призывает задуматься о современном обществе и представить, какой мир мы хотим создать в будущем. Он доступно и интересно исследует возможное влияние технологий на все сферы нашей жизни.

Характеристики
Автор
Ричард Уотсон
Издательство
Форс
Серия книг
Образы будущего
Язык
Русский
Год издания
2020
Переводчик
Л. Степанова
Количество страниц
320
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Рецензии
  •  
    Це не ті книжки, які ви шукаєте
    Я зробив помилку купивши цю книгу — наступний раз буду цікавитися біографією автора. Краще брати нон-фікшн від фахових людей: про науку від науковців, про письменництво від письменників з публікаціями й тому подібне. Звичайно, що є виключення, але це рідкість. До того ж з цієї теми я вже багато дізнався з робіт Мічіо Кайку, якого раджу. Нічого принципово нового тут не побачив.

    Припускаю, вона буде цікавою тим, хто взагалі не заходив в інтернет останні років “ніколи”. На ділі, це просто набір роздумів, що виникали в автора поки не набиралась якась критична кількість. Основна їх проблема, що це стереотипні, штамповані, неперевірені ідеї чи тренди сьогодення: ми перестанемо одне з одним розмовляти, комп’ютерні ігри роблять нас агресивними, всі будуть жити в містах та інше. Десь там проскакують фрази типу “згідно з дослідженням” (посилань не чекайте) або “все ще можна змінити, якщо переосмислити”. Вибачте, але так я за кухлем пива в барі буду розмірковувати.

    Книжка провокує на роздуми: риторичні запитання для того й існують. Ох, як же їх тут багато. Зрештою, не зміг дочитати. Розчарувався настільки, що навіть викинути її хочеться.

    Слухайте, автор займається правильними справами, бо дійсно треба обговорювати й висвітлювати різноманітні варіанти майбутнього та те, як не наробити помилок й почати готуватися до змін. Проте такий формат книги — це марна трата часу. А зараз їх штампують безбожно, але в основному про саморозвиток або психологію. Ще й за шалені гроші.

  •  
    Пригальмуйте, треба зійти з планети.
    Діаметрально протилежні відгуки можна віднайти на цю книгу, з вкрай негативними не згоден. Можливо читачам, які віддавна цікавляться футуристикою (не фантастикою) багато чого вже відомо. Мені сподобалось, можливо 90% інформації і роздумів були новими. Автор не просто фантазує з приводу найближчого найреальнішого майбутнього, а й одразу наводить можливі наслідки для міжлюдських стосунків, переваги автоматизації, вплив технологій на трудову діяльність, безробіття. Кілька разів Вотсон посилається на свою попередню книгу «Файли майбутнього» (2011), в ній він передбачає колосальний фінансовий крах і повний розпад ЄС. Видавалась російською не читав. Але цікаво.

    З назви можемо зрозуміти, що йдеться про вплив технологій на людину, на повсякденне життя, ким ми стаємо поринувши і начепивши на себе купу гаджетів, маючи все в оцифрованому форматі, живучи в розумних помешканнях тощо. Наводиться статистика по середній кількості друзів на одну людину, відносній кількості дітей аутистів, середнє значення IQ по розвинутих країнах в динаміці за кілька десятиліть, відсотку людей з тривожним неврозом. Цифри, тенденції здивували. Ми у приватних розмовах нарікаємо на негативний вплив гаджетів на дітей, їхню успішність, психічне здоров’я. «Digital vs Human» наводить конкретні результати наукових досліджень з цієї теми. Може скластися враження, що Вотсон захоплюється компіляцією, ледь не в кожному абзаці цитує, спирається на висновки інших авторів, але мені це не заважало.

    Начебто живеш і бачиш засилля пар в кафешках чи транспорті зосереджених на екранах смартфонів, культуру селфі, захоплення різними фітнес-браслетами, втім після прочитання книги жахаєшся як далеко все це зайшло. Я про те, що ми дедалі швидше змінюємось кудись не туди, подалі від природи людини, стаємо зомбі-індивідуалістами, технолюдьми в епоху культури споживання. Підходимо до квітучого бузку чи портрету Мони Лізи лише аби викласти сторіс.
    Повторюся, найбільший інтерес викликали різні бачення ззовні начебто прогресивних змін. Наче благородна мета ще у ХХІ ст. досягти тривалості життя у 120 років несе горе незначному (через наднизьку народжуваність) прошарку працюючих активних молодих людей, які змушені будуть матеріально тягти на собі 4-х немічних. Значна кількість осіб старше умовно 70 визначить певну культуру, нову політику. Це і поява нових роботів-доглядальників, які отримуватимуть певні права і відповідальність. Вдосконалені можливості ґаджетів виміряти тиск, пульс, робити аналіз крові, оцінювати якість сну, розумно зважувати тощо призведе до банкрутства страхових компаній. На цьому спойлери припиняю.

    Одне з питань, яке напряму ставить автор було найнайцікавішим: «Чи дійсно люди повинні бути оточені іншими людьми аби бути щасливими і здоровими чи ні, якою мірою люди потребують фізичного спілкування?»
Купить - Технологии против Человека. Как мы будем жить, любить и думать в следующие 50 лет?
Технологии против Человека. Как мы будем жить, любить и думать в следующие 50 лет?

Обычная цена: 340 грн

Особое предложение: 204 грн

Есть в наличии
 

Рецензии Технологии против Человека. Как мы будем жить, любить и думать в следующие 50 лет?

3/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Це не ті книжки, які ви шукаєте
    Я зробив помилку купивши цю книгу — наступний раз буду цікавитися біографією автора. Краще брати нон-фікшн від фахових людей: про науку від науковців, про письменництво від письменників з публікаціями й тому подібне. Звичайно, що є виключення, але це рідкість. До того ж з цієї теми я вже багато дізнався з робіт Мічіо Кайку, якого раджу. Нічого принципово нового тут не побачив.

    Припускаю, вона буде цікавою тим, хто взагалі не заходив в інтернет останні років “ніколи”. На ділі, це просто набір роздумів, що виникали в автора поки не набиралась якась критична кількість. Основна їх проблема, що це стереотипні, штамповані, неперевірені ідеї чи тренди сьогодення: ми перестанемо одне з одним розмовляти, комп’ютерні ігри роблять нас агресивними, всі будуть жити в містах та інше. Десь там проскакують фрази типу “згідно з дослідженням” (посилань не чекайте) або “все ще можна змінити, якщо переосмислити”. Вибачте, але так я за кухлем пива в барі буду розмірковувати.

    Книжка провокує на роздуми: риторичні запитання для того й існують. Ох, як же їх тут багато. Зрештою, не зміг дочитати. Розчарувався настільки, що навіть викинути її хочеться.

    Слухайте, автор займається правильними справами, бо дійсно треба обговорювати й висвітлювати різноманітні варіанти майбутнього та те, як не наробити помилок й почати готуватися до змін. Проте такий формат книги — це марна трата часу. А зараз їх штампують безбожно, але в основному про саморозвиток або психологію. Ще й за шалені гроші.

  •  
    Пригальмуйте, треба зійти з планети.
    Діаметрально протилежні відгуки можна віднайти на цю книгу, з вкрай негативними не згоден. Можливо читачам, які віддавна цікавляться футуристикою (не фантастикою) багато чого вже відомо. Мені сподобалось, можливо 90% інформації і роздумів були новими. Автор не просто фантазує з приводу найближчого найреальнішого майбутнього, а й одразу наводить можливі наслідки для міжлюдських стосунків, переваги автоматизації, вплив технологій на трудову діяльність, безробіття. Кілька разів Вотсон посилається на свою попередню книгу «Файли майбутнього» (2011), в ній він передбачає колосальний фінансовий крах і повний розпад ЄС. Видавалась російською не читав. Але цікаво.

    З назви можемо зрозуміти, що йдеться про вплив технологій на людину, на повсякденне життя, ким ми стаємо поринувши і начепивши на себе купу гаджетів, маючи все в оцифрованому форматі, живучи в розумних помешканнях тощо. Наводиться статистика по середній кількості друзів на одну людину, відносній кількості дітей аутистів, середнє значення IQ по розвинутих країнах в динаміці за кілька десятиліть, відсотку людей з тривожним неврозом. Цифри, тенденції здивували. Ми у приватних розмовах нарікаємо на негативний вплив гаджетів на дітей, їхню успішність, психічне здоров’я. «Digital vs Human» наводить конкретні результати наукових досліджень з цієї теми. Може скластися враження, що Вотсон захоплюється компіляцією, ледь не в кожному абзаці цитує, спирається на висновки інших авторів, але мені це не заважало.

    Начебто живеш і бачиш засилля пар в кафешках чи транспорті зосереджених на екранах смартфонів, культуру селфі, захоплення різними фітнес-браслетами, втім після прочитання книги жахаєшся як далеко все це зайшло. Я про те, що ми дедалі швидше змінюємось кудись не туди, подалі від природи людини, стаємо зомбі-індивідуалістами, технолюдьми в епоху культури споживання. Підходимо до квітучого бузку чи портрету Мони Лізи лише аби викласти сторіс.
    Повторюся, найбільший інтерес викликали різні бачення ззовні начебто прогресивних змін. Наче благородна мета ще у ХХІ ст. досягти тривалості життя у 120 років несе горе незначному (через наднизьку народжуваність) прошарку працюючих активних молодих людей, які змушені будуть матеріально тягти на собі 4-х немічних. Значна кількість осіб старше умовно 70 визначить певну культуру, нову політику. Це і поява нових роботів-доглядальників, які отримуватимуть певні права і відповідальність. Вдосконалені можливості ґаджетів виміряти тиск, пульс, робити аналіз крові, оцінювати якість сну, розумно зважувати тощо призведе до банкрутства страхових компаній. На цьому спойлери припиняю.

    Одне з питань, яке напряму ставить автор було найнайцікавішим: «Чи дійсно люди повинні бути оточені іншими людьми аби бути щасливими і здоровими чи ні, якою мірою люди потребують фізичного спілкування?»
 
Характеристики Технологии против Человека. Как мы будем жить, любить и думать в следующие 50 лет?
Автор
Ричард Уотсон
Издательство
Форс
Серия книг
Образы будущего
Язык
Русский
Год издания
2020
Переводчик
Л. Степанова
Количество страниц
320
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
145x215 мм
Переплет
Твердый
Бумага
Офсетная
ISBN
978-966-993-317-1
Вес
434 гр.
Тип
Бумажная