Тато в декреті
Бумажная книга | Код товара 689536
Yakaboo 4.7/5
Автор
Артем Чапай
Издательство
Vivat
Язык
Украинский
Год издания
2016
Иллюстратор
Ирина Потапенко
Количество страниц
160
Иллюстрации
Черно-белые
Формат
135х205 мм

Все о книге Тато в декреті

Це концентрат років особистого досвіду батька двох синів, зокрема року з гаком у відпустці з догляду за дітьми. Як можна водночас відчувати ніжність і скреготати зубами від того, що тобі «виносять мозок»? Чому, навіть пішовши в декрет, чоловік лишається у привілейованому становищі порівняно з жінкою й чому Україна просто-таки створена для чоловіків із немовлятами?
Характеристики
Автор
Артем Чапай
Издательство
Vivat
Язык
Украинский
Год издания
2016
Иллюстратор
Ирина Потапенко
Количество страниц
160
Иллюстрации
Черно-белые
Формат
135х205 мм
Рецензии
  •  
    «Для мене самого ця книжка — не мімімі й не «роман виховання» про татуся, а передусім захоплення жінками.” 100% пользователей считают этот отзыв полезным

    Стверджують, що випадковостей не буває. Ну то й я не випадково потрапив на Слов'янська книжкова толока, на якій не випадково познайомився з пані Галина Вдовиченко, чудовою письменницею та дивовижною співрозмовницею. А коли не випадково зустрілися з нею на Сєвєродонецька книжкова толока, серед іншого вона не випадково порадила сходити з нею на презентацію нової книги Artem Chapeye (про #TheUkraine я вже писав). - Це той хлопець, - сказала вона, - який написав “Тато в декреті”! З її інтонації, я зрозумів, що книга їй сподобалась. Пані Галина, мені здалося, була впевнена, що цю книгу читав і я. Помилилася... Але ось прийшов час і я можу похвалитися, що завдяки низки невипадковостей познайомився з паном Артемом та його творчістю.
    “Тато в декреті. Про що не питають жінок” книга, в якій автор описав свій досвід виховання своїх двох дітей від народження до... кінця книги. Ну майже від народження... Ну майже двох... Але, хоч автор і наполягає на не “мімімішності” книги, здебільшого, під час читання, усмішка не сходить з обличчя. Перші емоції, слова і зуби. Перші прогулянки на сусідні вулиці та подорожі за кордон. Знайомство з навколишнім світом. Державний Інститут Бабусі. Глибока повага до жінок. Шалена купа веселих, і не дуже, спостережень за декретною відпусткою з середини, так би мовити — випробувано на собі. Читав та пригадував “досвід” виховання своїх дітей, уходиш на роботу - діти ще сплять, повертаєшся, їм вже пора спати. Заздрю Артему, є що пригадати, є що дітям і читачам розповісти!
    Є в книзі місця де не до жартів. Дає знати те, що автор - журналіст і писав цю книгу в період початку окупації частини України. Не обійшлося без відряджень на Схід і без полону, на жаль, теж не обійшлося. А ще так збіглося, що в книзі є декілька слів про обстріл Краматорська 10 лютого 2015, і саме в цей день тільки через чотири роки я читав цю главу. І знаходились ми з автором, в той жахливий день п'ятнадцятого року, на відстані “витягнутої руки”...
    Окремо хочу сказати слова вдячності Потапенко Ірині, за малюнки , вони додають тепла і гарного настрою. Нещодавно бачив рекламу електронного варіанту книги, там мабуть без малюнків? Якщо без, то прикро, бо читачі книгу отримають без частинки душі.
    По традиції що склалася, раджу цю книгу почитати. Кому цікаво беріть у мене, а ще ліпше шукайте на полицях книгарень, підтримуйте сучасних українських письменників фінансово!
  •  
    Оригінальній погляд на батьківство 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    «Очі в неї сяють і сама усміхається. - Яка в мене ловка мати, коли весела, - подумав я» (С. Васильченко);

    Щоб була весела мати – треба їй допомагати! (А. Кухарчук)).

    Я відчуваю насолоду, коли читаю цікавий #сучукрліт про батьківство. Років 10 тому про таке можна було тільки мріяти. Одна з таких книг, що залишає приємний післясмак це

    Книга: «Тато в декреті».

    Автор: Артем Чапай


    Тема книги – досвід автора, батька двох дітей, який пробув у декретній відпустці більше одного року. Сходили в декрет по черзі з дружиною. І за власним бажанням.

    По завершенню декретної відпустки в нього вже була готова книга. Тема не нова для нас. Однак, погляд на тему батьківства з нового ракурсу, екзотичний. Бо пише батько. Пише з іронією. Про ставлення суспільства до чоловіків у декреті, про то, чому Україна просто-такі створена для пап з малюками, ну і про свої відчуття як батька. Книга буде цікава і мама і папам.

    Кардинально нового в книжці для мене мало. Здається, мій чоловік може написати схожу книгу і навіть оком не моргне) Бо він теж активно приймає участь у житті нашого Славка, коли я працюю. В нас все так, як подано в книзі. Равноправіе на роботі й вдома.

    Сподобався розділ із відомими письменниками, які теж є батьками. Ну от ніколи не думала за рахунок чого вони мали змогу творити. Адже в них теж є нащадки і не один).

    Книга читається за декілька годин. Коштує не дорого. Буде корисна молодим батькам і тим, хто планує дітей.
Купить - Тато в декреті
Тато в декреті
59 грн
Нет в наличии
 

Рецензии Тато в декреті

  •  
    «Для мене самого ця книжка — не мімімі й не «роман виховання» про татуся, а передусім захоплення жінками.” 100% пользователей считают этот отзыв полезным

    Стверджують, що випадковостей не буває. Ну то й я не випадково потрапив на Слов'янська книжкова толока, на якій не випадково познайомився з пані Галина Вдовиченко, чудовою письменницею та дивовижною співрозмовницею. А коли не випадково зустрілися з нею на Сєвєродонецька книжкова толока, серед іншого вона не випадково порадила сходити з нею на презентацію нової книги Artem Chapeye (про #TheUkraine я вже писав). - Це той хлопець, - сказала вона, - який написав “Тато в декреті”! З її інтонації, я зрозумів, що книга їй сподобалась. Пані Галина, мені здалося, була впевнена, що цю книгу читав і я. Помилилася... Але ось прийшов час і я можу похвалитися, що завдяки низки невипадковостей познайомився з паном Артемом та його творчістю.
    “Тато в декреті. Про що не питають жінок” книга, в якій автор описав свій досвід виховання своїх двох дітей від народження до... кінця книги. Ну майже від народження... Ну майже двох... Але, хоч автор і наполягає на не “мімімішності” книги, здебільшого, під час читання, усмішка не сходить з обличчя. Перші емоції, слова і зуби. Перші прогулянки на сусідні вулиці та подорожі за кордон. Знайомство з навколишнім світом. Державний Інститут Бабусі. Глибока повага до жінок. Шалена купа веселих, і не дуже, спостережень за декретною відпусткою з середини, так би мовити — випробувано на собі. Читав та пригадував “досвід” виховання своїх дітей, уходиш на роботу - діти ще сплять, повертаєшся, їм вже пора спати. Заздрю Артему, є що пригадати, є що дітям і читачам розповісти!
    Є в книзі місця де не до жартів. Дає знати те, що автор - журналіст і писав цю книгу в період початку окупації частини України. Не обійшлося без відряджень на Схід і без полону, на жаль, теж не обійшлося. А ще так збіглося, що в книзі є декілька слів про обстріл Краматорська 10 лютого 2015, і саме в цей день тільки через чотири роки я читав цю главу. І знаходились ми з автором, в той жахливий день п'ятнадцятого року, на відстані “витягнутої руки”...
    Окремо хочу сказати слова вдячності Потапенко Ірині, за малюнки , вони додають тепла і гарного настрою. Нещодавно бачив рекламу електронного варіанту книги, там мабуть без малюнків? Якщо без, то прикро, бо читачі книгу отримають без частинки душі.
    По традиції що склалася, раджу цю книгу почитати. Кому цікаво беріть у мене, а ще ліпше шукайте на полицях книгарень, підтримуйте сучасних українських письменників фінансово!
  •  
    Оригінальній погляд на батьківство 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    «Очі в неї сяють і сама усміхається. - Яка в мене ловка мати, коли весела, - подумав я» (С. Васильченко);

    Щоб була весела мати – треба їй допомагати! (А. Кухарчук)).

    Я відчуваю насолоду, коли читаю цікавий #сучукрліт про батьківство. Років 10 тому про таке можна було тільки мріяти. Одна з таких книг, що залишає приємний післясмак це

    Книга: «Тато в декреті».

    Автор: Артем Чапай


    Тема книги – досвід автора, батька двох дітей, який пробув у декретній відпустці більше одного року. Сходили в декрет по черзі з дружиною. І за власним бажанням.

    По завершенню декретної відпустки в нього вже була готова книга. Тема не нова для нас. Однак, погляд на тему батьківства з нового ракурсу, екзотичний. Бо пише батько. Пише з іронією. Про ставлення суспільства до чоловіків у декреті, про то, чому Україна просто-такі створена для пап з малюками, ну і про свої відчуття як батька. Книга буде цікава і мама і папам.

    Кардинально нового в книжці для мене мало. Здається, мій чоловік може написати схожу книгу і навіть оком не моргне) Бо він теж активно приймає участь у житті нашого Славка, коли я працюю. В нас все так, як подано в книзі. Равноправіе на роботі й вдома.

    Сподобався розділ із відомими письменниками, які теж є батьками. Ну от ніколи не думала за рахунок чого вони мали змогу творити. Адже в них теж є нащадки і не один).

    Книга читається за декілька годин. Коштує не дорого. Буде корисна молодим батькам і тим, хто планує дітей.
  •  
    Мужчина в декрете
    Интересно было почитать впечатления мужчины о собственном декретном отпуске. Я сама уже 6 лет не работаю – дети пошли один за другим. Мой второй декрет заканчивается, возвращаюсь в активный мир. Это действительно трудно, быть мамой и женой в декрете. Часто мужчины не понимают, что двое малышей (у меня дочки) – это постоянный труд, нервы и перегрузки. И часто просто невозможно поубирать в квартире, приготовить обед так, как хотелось бы. Бабушек у нас нет. Вернее, есть. Но далеко. Поэтому все сами. И действительно мне близки чувства автора, который отказался от собственных карьерных амбиций ради воспитания сыновей. Иногда казалось, что он описывает мой собственный день. Тоже хотелось иногда сбежать куда угодно от ползущего к тебе ребенка, потому что уже «все». Но стоит кашлянуть дочке, как сразу забываются все неприятности, и тут же начинаешь делать все, что угодно, лишь бы была здорова. Понравились отношения в их семье. Жена зарабатывает деньги, муж, ухаживающий за малышами – это необычно. Но вот сколько уважения друг к другу. Удачи чудесным людям и их чудным деткам.
  •  
    Пригоди татка з двома непосидами
    Тато в декреті... міф чи реальність? Не так багато українських чоловіків йдуть у довгострокові відпустки по догляду за дітьми. Чому? А чому йти в декрет мають лише мамусі, а татусі заробляти гроші, а після повернення з роботи ліниво валятися на дивані або зависати у барі з друзями за кухлем холодного пива. Закордоном татусем в декреті нікого не здивуєш, а в Україні - це справжня рідкість. Журналіст Артем Чапай руйнує стереотипи та розповідає у своїй книзі як це, доглядати за двома малюками, коли їхня мама соціолог Оксана працює, готується до дедлайнів, роз’їжджає по відрядженнях та заробляє гроші. “...ця книжка – не мімімі й не “роман виховання” про татуся, а передусім захоплення жінками”. Так, дійсно: вгледіти малих непосид, підтримувати чистоту вдома, готувати їжу, прати, ходити по крамницях і при цьому встигати все – справа не з легких. Тягнути на собі немовля та важкого возика, коли немає спеціальних пандусів у підземних переходах, запихуватись з тією ж громіздкою коляскою до переповненого транспорту, об’їжджати ями на дорозі, вчасно ловити свого “Шиложопика”, коли він норовить вискочити на дорогу, засопкоювати дитину, коли в неї ріжуться зубки, переживати, коли чадо хворіє і мріяти бодай про півгодини тиші та спокою.

    “Ти можеш водночас скреготати зубами від того, що тобі “виносять мозок”, і відчувати приплив любові. Можеш відійти на секундочку, три-чотири рази стукнутись об стіну головою, яка розколюється від стодецибельного ридання дитини, - а потім узяти маля на руки та притулити до серця, яке кров’ю сходить від жалю”.

    Маленькі дітки забирають увесь твій час, особливо, якщо їх двоє. Але коли твоє зайченя притуляється, протягує до тебе свої маленькі рученята та починає рюмсати, коли виходиш з кімнати, для люблячих батьків це – найбільша винагорода.
  •  
    Весело та кумедно!
    Книга Артема Чапая «Тато в декреті» говорить сама за себе. Український автор, маючи вже другу дитину, здійснив грандіозний експеримент – вирішив побути в декреті зі своїм новонародженим немовлям. Книга написана в дуже якісній гумористичній формі. Сміятися над текстом можна майже на кожній сторінці і це при тому, що це не літературна вигадка, а справжні реальні події. Ця книга буде досить обурливою читачам, які дотримуються чисто матріархальних відносин. Книга буде дуже цікаво батькам-експериментаторам. Позитивним є те, що батьки поступалися одне одному та давали собі час окрім дитини і на професійний та подальший особистісний розвиток. Автор розповідає багато життєвих ситуацій та досвід виховання дітей своїх друзів. Артем Чапай майстерно характеризує інститут бабусь, без яких виховання дітей було б дуже важким. Описані всі найкрасивіші, і водночас найважчі моменти виховання дитини в перші місяці та роки життя. У книзі описані сучасні особливості розвитку суспільства та описані ті подробиці виховання дитини, про які не запитують жінок – професійних та вроджених вихователів. Книга буде дуже корисна вже існуючим батькам та тим парам, які тільки планують народжувати їх. Книга має чудове оформлення. Рекомендую всім!
  •  
    «Тато в декреті»
    Задумка книги «Тато в декреті» чудова: розповісти про те, як тато пішов в декрет для того, щоб мама могла реалізуватись в професії соціологині. Тут ви знайдете і розділи про життя в інших країнах з малими дітками, і пристосування в нашій, про різні типи батьків та дітей, допомогу бабусь та багато іншого. Книжка ніби має описувати татівство на противагу хрестоматійному материнству в декреті - дуже актуальну тему в сучасній Україні.

    Але...Написана книга як невеличкі оповідання, які краще б пасували в газетній колонці, аніж у книжці. Сама стилістика написання не захоплює, розповіді дуже поверхневі, думки примітивні. Низька ціна це частково виправдовує. Але я очікувала набагато більшого, зокрема після стількох схвальних відгуків, в тому числі від відомих гендерних спеціалісток.

    Низький уклін батьку, який дуже допомагає своїй дружині і вихованні дітей та побудові кар’єри. Це прекрасний приклад для наслідування. Окрема вдячність за популяризацію ідей фемінізму серед чоловіків. Сподіваюсь, що наступні книжки автора глибше розкриватимуть гендерну тематику.
  •  
    Татко в декреті
    Дуже світла та приємна історія про татуся в декреті,прочитала цю книгу на одному подиху.Такі книги потрібні, щоб розуміти, що ти така не одна, і у всіх діти вередують, деколи хочеться вдаритись головою об стіну але через пару секунд ти знову вдихаєш і почуваєш себе щасливою, і не потрібно вважати себе поганою мамою, бо хочеться відпочити деколи від дитини, і взагалі, це ніби читаєш думки, життя, щоденник іншої сім'ї. Тато дуже гарно описав справи матері, які ніхто не цінує, коли їх робить жінка, і так зворушливо виклав свої батьківські почуття! Були моменти, де я плакала, і плакала від щастя та любові, яка мене переповняла в той момент, але більшість часу я реально сміялась, оскільки книга читалась дуже легко і цікаво! Так класно, що є такі тати, які так думають, які допомагають дружині з дитиною і взагалі, які не вважають, що все це повинно бути лише на жіночих плечах. Дуже раджу для прочитання усім у кого вже є дітки та тим хто планує народжувати,ця книга однозначно залишить у ваших серцях тільки теплі почуття.....
  •  
    Читать всем, а особенно папам
    Так уж принято в нашем обществе, что именно женщина отправляется в декретный отпуск после рождения ребенка. Артем Чапай – тот редкий "экземпляр", который добровольно согласился разделить это непростое дело, именуемое почему-то "отпуском" со своей супругой, о чем собственно и рассказывает в книге.
    Книга очень легко и быстро читается, наверное, потому, что написана из личного опыта, да еще и в каком деле! Декретный отпуск совсем не для слабаков и автор отлично показывает на личных примерах то, с чем приходится сталкиваться женщинам, сидящим дома с детьми каждый день. Здесь нет советов, как справиться, а скорее просто рассказы о личном опыте с веселыми моментами, трудностями и в конце концов тем, что со всем можно справиться, ведь дети рано или поздно вырастают и становится намного легче.
    Хорошо бы, если бы кроме мам в декрете эту книгу прочитали еще и папы. Думаю, многие бы были очень удивлены и, возможно, даже пересмотрели бы свои взгляды на декрет, как таковой и стали больше времени уделять своим детям и женам.
  •  
    Про безмежну любов до своєї сімї
    Дуже мімімішна ода любові тата до своїх синочків та дружини. Артем Чапай весело та з добрячою долею самоіронії розповідає, як то воно життя чоловіка у декреті. Чи насправді декрет - це суто жіноча прерогатива? Чи дійсно тато може все і як реагують оточуючі, коли регулярно бачать тата з двома малими дітьми на дитячому майданчику.

    А ще в книзі багато про взаємодопомогу, порозуміння, вміння переступати через стереотипи та нав'язані гендерні ролі. Про те, що без бабусь онуків не виростити, а без хорошого почуття гумору батьки схибнулись би на першому році життя свого другого сина.

    Книжка складається з коротеньких замальовок з життя автора та його роздумів з того чи іншого питання.

    “Так от, першого разу, лишившись сам з двома на кілька діб, я зрозумів, як людина може здуріти в декреті. Як то кажуть, діти - квіти життя. Проте якщо займатися виключно “квітникарством” - з квітникарем може зчинитись і депресія, і психоз, і навіть кондрашка.”

    “Знаєте, у чому різниця між жінкою та чоловіком, які йдуть у декрет? Чоловік має вибір.”

    “Британські вчені вивели навіть формулу” чим дурніша людина, тим дурніші у неї стереотипи.”

  •  
    «Трудовыебудни» декретника
    Чудова реалістична книжка, в якій тато описує «трудовыебудни» декретника. Тут наведені ситуації-оповідання із життя автора, в яких мабуть чи не кожен декретник зможе себе впізнати.
    В наші країні тато в декреті - це диковинка. Навіть для мам в декреті на дитячому майданчику, а тим паче - для мам у стаціонарі лікарні :)
    Я замислилась: ну добре, із жінкою в декреті все зрозуміло - у неї не особливо є вибір (як тонко підмічено), а ще у неї є гормони, завдяки яким життя в декреті не здається таким нестерпним. А як щодо чоловіків? Гормонів немає, вибір є. І коли в таких умовах чоловік все одно обирає декрет, це сильно!
    «Першого разу, лишившись сам із двома дітьми на кілька діб, я зрозумів,як людина може здуріти в декреті. Як то кажуть, діти - квіти життя. Проте якщо займатися виключно «квітникарством» - із квітникарем може зчинитися і депресія, і психоз, і навіть кондрашка».
    Догляд за дітьми - це завжди важка робота. І варто її хоч якось розділяти, аби зберегти здоровий глузд всіх членів сім‘ї.
    Чудова соціальна відповідальність є у Європі: обидва батьки мають побувати у декреті, оце б і нам так - тоді б і сім‘ї були міцніші (ну більше розуміння один одного батькам би точно додалося), і стосунки з дітьми у обох батьків тісніші.
    У автора точно є чому повчитись, і не тільки татам :)
  •  
    Виховання дітей з погляду батька
    Загальне враження від книги "Тато в декреті" у мене дуже позитивне. Сподобалось як автор виклав думки, стільки самоіронії і гумору. Читається легко і невимушено. Переважно я сміялась, але були моменти коли хотілось обійняти автора.
    Книга про досвід тата в декреті. Насправді якби цю книгу написала жінка, то б вона не мала стільки читачів. Бо мам в декреті багато, а от тати — це дійсно рідкість.
    Автор хотів показати, що декрет — це нелегка справа. І що не можна говорити, що жінка в декреті відпочиває. Насправді це нелегко. Потрібно працювати над своїми емоціями і самоорганізацією. Потрібно стільки справ робити одночасно.
    Мені було цікаво прочитати про декрет з точки зору чоловіка, який рік цим займається в той час як його жінка ходить на роботу. Мені здається ця сім’я щаслива, адже і мама і тато мають можливість себе реалізувати в професійному житті.
    Хочеться вірити, що найближчим часом поняття «тато в декреті» не буде такою диковинкою і сприйматиметься суспільством як щось нормальне. Рекомендую читати і тим хто в декреті, і тим хто лише задумується про створення сім’ї і народження дітей.
  •  
    Прочитала про себе
    З великим захопленням прочитала книжку "Тато в декреті". Читаючи дуже тішилася, що є хоча б один чоловік, який розуміє як важко жінці перебувати в декреті та доглядати дитину, а то і дві дитини, як в книжці. Зазначу, що я мама трьох дітей!!! І майже весь час одна доглядаю їх. І ті ситуації, в яких опинився Артем під час свого татусевого декрету, для мене були дуже-дуже знайомі та зрозуміли. Тому читаючи книжку я частенько посміхалася від тої реакції та емоцій, які відчував автор, доглядаючи дітей. Всі татусеві "пригоди" описані в книжці якось по-життєвому просто, з гумором. Але не дивлячись на всі труднощі дійсно насолоджуєшся спілкуванням з малечею, яка за всі твої старання, недосипання платить тобі своєю любов'ю, довірою та турботою. Дякую авторові, що допоміг відчути підтримку і розуміння з чоловічого боку. Всім татусям слідували б хоча б раз прочитати таку книгу, а краще якийсь час спробувати себе в декреті та зрозуміти як це.) Сама книга з гарними малюнками, які розбавляють текст, додаючи інтересу в читанні. Тому раджу таку книгу як для матусь, так і татусям.
  •  
    Папа в декрете
    Это одна из тех книг, а которой идеально сочетаются опыт, полезные знания и юмор. Конечно в первую очередь меня привлекло нестандартное название, все таки папы в декрете это большая редкость, тем более это не выдуманная история, а реальный опыт настоящего отца. Поэтому ни на минуту не сомневаясь, я с большим энтузиазмом приобрела данную книгу. Мне безумно понравилось, что в книге есть не только прекраснейшее оформление, но и черно - белые иллюстрации. Сама книга в твердом переплете, с довольно крупным шрифтом. Несмотря на то, что автор описывает смешные, иногда сложные моменты из жизни своей в декрете, читать историю очень приятно и легко. Очень понравилось как с юмором автор описывает каждое действие, проблемы и вопросы, которые задают ему детки. Уход за ребенком отнимает очень много времени и сил, автор с большим интересом описывает самое сложное, с чем ему пришлось столкнуться, а так же, как ему удавалось выкручиваться из разного рода ситуаций. Эта книга лучше всего подойдёт как для будущих родителей, так и для тех, кто сам находится в декрете. Ведь из книги можно повернуть действительно очень много интересной и полезной информации.
  •  
    Папа в декрете
    Эта книжка - как глоток адекватности, которой иногда не хватает в окружающем мире. Тема не новая, достаточно часто поднимаемая в различных блогах. Но преимущественно самими женщинами. Я лично впервые встречаю автора-мужчину, который всецело поддерживает феминизм (и знает, что это про равноправие, а не про "волосатых мужененависниц"). Больше года Артём провел в декрете с двумя детьми, но преподносит это не как "подвиг". Скорее наоборот, автор восхищается мамочками, которыми обычно с детьми ещё сложнее (даже банально физически, таскать коляску без лифта). Читается очень легко и быстро. Свою историю автор смешивает со своими размышлениями и выводами, и приправляет изрядной долей юмора. Я не уставала удивляться, насколько все в точку, насколько многие моменты с ребёнком переживала и я сама. Это удивительно читать кого-то, кто тебя настолько понимает. Да, помимо развлечения и отдыха с книгой ничего нового я лично не узнала. Но книга без сомнений полезная, остаётся надежда, что она поможет кому-то изменить свое мнение насчёт "мужского декрета". Ведь именно из таких мелочей и состоит общественная норма. Если чаще об этом говорить как о нормальном явлении, возможно скоро папа в декрете не будет восприниматься как нечто экзотическое.
 
Характеристики Тато в декреті
Автор
Артем Чапай
Издательство
Vivat
Язык
Украинский
Год издания
2016
Иллюстратор
Ирина Потапенко
Количество страниц
160
Иллюстрации
Черно-белые
Формат
135х205 мм
Переплет
Твердый
Бумага
Офсетная
Тираж
3400
ISBN
978-617-690-720-6
Вес
230 гр.
Тип
Бумажная