Книга Світлокопія

Формат
Язык книги
Издательство
Год издания

«Світлокопія» — молодіжний роман німецької письменниці Шарлотте Кернер, який здобув світову популярність та приніс авторці національну премію. Книжку переклали 14 мовами, а також екранізували в 2004 році.

У романі авторка описує недалеке майбутнє, де клонування людей стає можливим. Геніальна і самозакохана композиторка та піаністка Іріс Зеллін, довідавшись про свою невиліковну хворобу, просить клонувати її, бо хоче народити не просто дитину, а свою ідеальну копію. Та чи народжена дівчинка Сірі, від імені якої ведеться розповідь, — це лише точне віддзеркалення геніальної матері, чи особистість з власними емоціями, почуттями і прагненнями? Хто чи що таке клон? Чи є у нього душа чи це лише світлокопія без власної волі і бажань? Та чи має право «оригінал» вимагати, щоб клон проживав його, а не своє життя? Це психологічний і сповнений внутрішньої динаміки роман про майбутні відкриття, до яких вже варто готуватися, про питання біоетики, авторитаризм батьків та одвічне протистояння поколінь.

Продавец товара
Код товара
880350
Характеристики
Возраст ребенка
Тип обложки
Твердый
Описание книги

«Світлокопія» — молодіжний роман німецької письменниці Шарлотте Кернер, який здобув світову популярність та приніс авторці національну премію. Книжку переклали 14 мовами, а також екранізували в 2004 році.

У романі авторка описує недалеке майбутнє, де клонування людей стає можливим. Геніальна і самозакохана композиторка та піаністка Іріс Зеллін, довідавшись про свою невиліковну хворобу, просить клонувати її, бо хоче народити не просто дитину, а свою ідеальну копію. Та чи народжена дівчинка Сірі, від імені якої ведеться розповідь, — це лише точне віддзеркалення геніальної матері, чи особистість з власними емоціями, почуттями і прагненнями? Хто чи що таке клон? Чи є у нього душа чи це лише світлокопія без власної волі і бажань? Та чи має право «оригінал» вимагати, щоб клон проживав його, а не своє життя? Це психологічний і сповнений внутрішньої динаміки роман про майбутні відкриття, до яких вже варто готуватися, про питання біоетики, авторитаризм батьків та одвічне протистояння поколінь.

Отзывы
13 Отзывов
Uliana
10 августа 2020 г
5 баллов
Роздуми клона
Якщо чесно, то "Світлокопія" мене дуже розчарувала. Я очікувала якогось цікавого, можливо, динамічного сюжету. Але натомість ця книжка виявилася роздумами клона. Погоджуся - тема клонування повністю розкрита, але все ж цей твір більше схожий на есе. Дуже не сподобалося, що постійно повторюється, що клон не може жити без оригіналу, "яцети-тицея". Я звісно розумію, що це - основна тема книжки, але воно починає набридати. Іноді, хотілося просто перегорнути дві-три сторінки, і я впевнена - якби я це зробила, то нічого цікавого я б не пропустила. Звісно, у "Світлокопії" є свої плюси. Наприклад, як я вже написала вище - на мою думку, тема клонування повністю розкрита, я б, навіть, сказала - вичерпана. Крім того, у книжці все ж таки є сюжет, до речі, доволі непоганий. Мені особливо подобається, що письменниця зачепила тему музики. Те як авторка поєднує тему клона та піаністки виглядає дуже дуже оригінально. Ця тема музики і справді дуже цікава, але все інше... М'яко кажучи, не дуже. "Світлокопія" - твір, який сподобається не кожному тому, що кожен зрозуміє його по-різному. Та незважаючи на це, у романі всі знайдуть щось для себе. Я вважаю, що тема клонування зараз не дуже актуальна, але для загального розвитку "Світлокопію" все ж варто прочитати.
Олександр
14 июля 2020 г
2 балла
Тема клонів не розкрита!
До обкладинки та паперу не маю питань, ВСЛ знову постаралися, книгу приємно тримати в руках, а от переклад вийшов так собі, вони можуть і краще. Не знаю чого так сталося, але десь недогледіли і переклад весь час дратував. Ну а тепер до книги. Книга нам розповідає про недалеке майбутнє, що вже настало і не настало водночас (приблизно як із Назад у майбутнє). Коли книга писалася це ще було майбутнім, але коли переклали, то вже ні, тож маємо те що маємо. Отож тут йдеться про життя клонки, однієї з перших, я хотів сказати навіть поневіряння, але це буде занадто гучно сказано. Але насправді це монолог ображеного підлітка, не більше не менше. Авторка звісно хотіла загострити увагу на клонах, різноманітних проблемах і так далі, але це не вийшло. Взагалі. Навіть у трикнижжі Фаренго, у якому клони не є центром сюжету і то краще описали проблеми клонів і куди все скотиться. Хоча звісно це трішки різні речі, бо тут тільки перші випадки, а там уже століття клонування, проте у Фаренго вийшло краще описати проблеми клонів, набагато. Тут же ми маємо радше проблеми дитини/підлітка, які навалилися на купу. Першою проблемою є те, що матір змушує доньку повторювати свій шлях. Не дає свободи і це з часом виливається у проблеми. Це справді є проблемою, бо я бачив на власні очі таке і це жахливо. Проте я не можу сказати, що дівчині аж так це все не подобалося. Вона й сама була не проти займатися музикою. Другою проблемою було й те, що дівчина росла в неповні родині, без батька, якого їй постійно не вистачало. Частково їй батька замінив її друг дитинства, що завжди підтримував у складні миті і тільки завдяки йому все закінчилося добре, бо інакше вона могла б наробити ще більше дурниць. Третьою проблемою була хвороба матері. Це дуже важко спостерігати як хтось повільно помирає на твоїх очах, а коли це найрідніша для тебе людина, то це в рази гірше. Звісно у неї з матір'ю були конфлікти, але однаково вона любила свою матір, що б там не казала. Це мені трішки нагадало про книгу Дика, Шеріл Стрейд, де вона описує як смерть матері на неї вплинула, вона буквально зламалась і їй довелося пройти довгий шлях (буквально і переносно) поки вона змогла зібратися докупи і навести лад у житті. Четвертою проблемою була нестача уваги. Її матір кар'єристка тож постійно була зайнята і мало приділяла уваги вихованню. Додати до цього відсутність батька от і маємо самотню дитину. П'ятою проблемою було те, що вона клон, але це взагалі не проблема, а просто привід для ниття, яке дратувало протягом усієї книги. Бо по суті хоч матір і змушувала її займатися музикою, та вона й сама була не проти. Жила вона у гарних умовах, на відміну від безлічі дітей, що і частинки цього не мають. Так неповна родина і матір кар'єристка, та все ж нянька і її син (друг головної героїні) трішки компенсували це. Навіть коли вона почала бунтувати матір її не покинула і зрештою залишила непоганий спадок який дозволив їй не турбуватися про майбутнє і реалізувати себе як особистість. А ото пошук себе це не є чимось особливим бо вона клон, через це всі проходять. Комусь легше знайти себе, комусь важче. Вона ж по-суті просто шукала виправдань. Загалом якби книга не акцентувала на темі клонів, то було би краще, бо сама тема не розкрита. У плані фантастики воно застаріло і не відповідає дійсності. І якби не післямова від авторки до нашого видання, то я б взагалі міг би подумати, що вона там піднімає геть інші проблеми, які я описав вище, але ні... Отож не раджу витрачати свій час, якщо ви не хочете читати 170 сторінок ниття підлітка, ще й без явних на те причин.
Анастасія Волошина
6 октября 2019 г
5 баллов
Светокопия
Ирис - молодая талантливая пианистка и композитор, но она смертельно больна. С каждым годом её состояние ухудшается, времени остаётся все меньше. И она решается на революционный поступок. Чтоб обрести "бессмертие", Ирис просит доктора-генетика клонировать её. Непорочное зачатие, генная инженерия. Дочь Ирис - Сири - её полная копия, и она надеется вырастить вторую себя. Тыэтоя, яэтоты. Близнецы с разницей в 30 лет. И грань между их жизнями практически стирается. Ирис хочет молодую, усовершенствованную версию себя. Сири, как любой ребёнок, хочет материнского тепла. А со временем она понимает, что хочет тоже быть личностью, жить свою жизнь. Это одновременно и так просто, и так сложно. Книга не совсем детская, я бы даже сказала, она очень "взрослая" и глубокая. Здесь нет экшена, научной фантастики как таковой. Здесь больше описаний чувств, мыслей и эмоций. Повествование идёт от лица Сири, это ее мемуары. Но можно заметить, как иногда описание перескакивает и ведётся от третьего лица. Это подчёркивает, как девушка не до конца принимает свое "я", иногда ей тяжело говорить о себе как о человеке, а не как о светокопии. В романе поднимаются проблемы детей и родителей, вопросы воспитания, выбора своего жизненного пути. Ведь по сути, Сири была рождена с целью продолжить дело матери. Есть ли у неё возможность, есть ли у неё право поступить иначе? А ещё тут есть музыка, любовь к музыке в каждом предложении. И снова вопрос - любит ли Сири музыку на самом деле, или это внушение, влияние её матери-близнеца? Очень интересно, и очень познавательно. Ведь если не смотреть на особенности зачатия девочки, проблемы взросления, соответствия ожиданиям родителей, их давление можно перенести в реальную жизнь.
Возникли вопросы? 0-800-335-425
120 грн
Нет в наличии
Бумажная книга