Монографію присвячено аналізу особливостей репрезентацій міфологічного етнокоду культури в українській фразеології. Здійснено етнолінгвістичний аналіз української фразеології, мотивованої слов'янською міфологією (на матеріалі фольклорних і лексикографічних джерел XVIII-XXI ст.). Структуру міфологічного етнокоду культури репрезентовано через виокремлення центральної (уявлення про слов'янських богів, демонічних і напівдемонічних істот) та периферійної (поєднання міфологічних і християнських уявлень, анімізація сил та явищ природи, міфологічне трактування проміжків часу, простору тощо) частин. На периферії етнокоду виокремлено міжкодові переходи: міфологічно-християнський, міфологічно-природний, міфологічно-темпоральний, міфологічно-просторовий тощо; проаналізовано особливості їх реалізації. Установлено етнокультурне підґрунтя виникнення досліджуваних фразеологічних одиниць, уточнено етимології окремих із них.

Для науковців, викладачів, аспірантів та студентів філологічних спеціальностей, культурологів, етнографів і всіх, хто цікавиться проблемою взаємозалежності мови і культури, мови і міфологічного мислення народу.