Книга 1. Альбер Камю. Чума

Альбер Камю (1913—1960) — французький романіст, філософ, публіцист, один з лідерів філософсько-мистецького напрямку екзистенціалізму. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1957 року. За життя його називали «Совістю Заходу», і зараз він вважається одним з найбільш важливих авторів і мислителів ХХ століття, чиї твори перебувають на стику художньої прози і філософського трактату. Письменник був затятим прихильником гуманізму, при цьому відкидав насильницькі методи боротьби з несправедливістю, вважаючи, що цей шлях тільки примножує її.

Крім художньої прози, творча спадщина автора включає в себе драматургію, філософські есе, літературно-критичні статті, публіцистичні виступи. Роман «Чума» (1947) являє собою свідчення очевидця, що пережив епідемію цієї страшної хвороби: оповідь ведеться від імені доктора Бернара Ріє, який керував протичумними заходами в зараженому місті Оран, де спалахнула епідемія чуми. Але батьки міста, приховуючи правду, роблять всіх жителів заручниками страшної драми. «Окупація» міста чумою, опір їй, підпорядкування огидному ворогові — все це змушує згадати про трагічні події у Франції періоду фашистської окупації.

Книга 2. Панас Мирний. Хіба ревуть воли, як ясла повні?

Панас Мирний (справжнє ім’я — Опанас Якович Рудченко, 1848—1920) увійшов в історію української літератури як прозаїк-новатор, майстер психологічної прози.

Його роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» став першою селянською епопеєю, яка охоплює події від катерининських часів до скасування кріпацтва в 1861 році. Головний герой Чіпка Вареник — селянин-бунтар, невтомний шукач правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став «пропащою силою». Якщо в літературі романтизму українських Робін Гудів типу Гаркуші й Устима Кармелюка залюбки зводили на п’єдестал, то Чіпка — це альтернатива Робінам Гудам. Роман заперечував можливість кривавих способів утвердження правди і може бути поставлений в один ряд із такими творами, як «Злочин і кара» та «Біси» Ф. Достоєвського.

У романі «Повія» зображено трагічну долю бідної селянської дівчини Христі. Нужда та переслідування місцевих багатіїв женуть Христю з рідного села на заробітки в місто. Але й там вона не знаходить щастя — знову насильство, підлість, брехня, що завдають їй страждань і штовхають у прірву…

Книга 3. Олександр Довженко. Зачарована Десна

Олександр Довженко (1894—1956) — український радянський кінорежисер, фундатор поетичного кіно, творець нового літературного жанру — кіноповісті. Його називали поетом і водночас політиком кіно. Митця порівнювали з Гомером, Шекспіром, Бальзаком. О. Довженко поставив 14 ігрових і документальних фільмів (його кінострічка «Земля» увійшла до десятки найвидатніших фільмів усіх часів і народів), написав 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, дві п'єси, автобіографічну повість, понад 20 оповідань.

До цього видання увійшли кіноповісті «Зачарована Десна», «Україна в огні», які стали шедеврами української літератури, деякі оповідання, а також вражаючий документ доби — «Щоденник. 1941—1956», де описані історичні події, свідком яких був О. Довженко. Автор також розповідає про зустрічі зі своїми сучасниками, розмірковує про минуле і майбутнє. Саме сторінкам щоденника митець довіряв свої найпотаємніші творчі плани й розробки сценаріїв.

Книга 4. Василь Симоненко. Ти знаєш, що ти – людина?

Василь Симоненко (1935–1963) – український поет-шістдесятник і журналіст – пішов із життя у неповних 28 років. Лише одна книжка була видана за життя поета. Але вже тоді набули великої популярності самовидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору 1960—1970-х pоків. Провідною темою його творчості є любов до України, її безталанного народу (i в цьому пряме продовження шевченкiвських традицiй). Тільки в незалежній Україні вiршi поета були надруковані у повному обсязі та без цензурних втручань. У 1995 році Василю Симоненку посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка.

До цієї книжки включено поезії, які були надруковані у збірках, що вийшли за життя («Тиша і грім») та після смерті поета: вірші, поеми, сонети, балади, казки, байки, а також окремі новели. Усі вони пережили випробування часом і є актуальними й сьогодні.

Книга 5. Василь Барка. Жовтий князь. Повний текст

Творчість Василя Барки (справжнє ім'я - Василь Костянтинович Очерет, 1908-2003), талановитого письменника і поета, представника української діаспори у Сполучених Штатах Америки, довгі роки залишалася невідомою в нашій країні. Роман "Жовтий князь" - це перший в українській літературі великий прозовий твір, присвячений національній трагедії України - страшному голодомору 1932-1933 років, що забрав життя мільйонів людей. Письменник створив символічний образ Жовтого князя, демона зла, який несе з собою лише руйнування, спустошення, муки і смерть.

Роман у повному обсязі в Україні виходить вперше.

Книга 6. Фредерик Стендаль. Червоне і чорне

Роман «Червоне і чорне» є одним з найкращих творів відомого французького письменника Стендаля (1783—1842). Його герой — Жульєн Сорель — увійшов у світову літературу як уособ­лення непокірливої, волелюбної юності.

Сорель вступив у самостійне життя після падіння Наполеона, у період Реставрації Бур­бонів. При Наполеоні обдарований юнак, можливо, зробив би військову кар’єру. Але за свого часу єдину можливість просунутися в суспільстві він вбачав у тому, щоб, закінчивши духовну семінарію, стати священиком. У душі Сореля сперечаються дурні нахили і людяність, холодний розрахунок і романтична чутливість. Любовна інтрига і честолюбні мрії приводять його на гільйотину.

Книга 7. Анатолій Дімаров. На коні і під конем. Блакитна дитина

Анатолій Дімаров (1922—2014) — відомий український письменник, мемуарист, лауреат Шевченківської премії (1981). У дитинстві пережив Голодомор в Україні 1932—1933 років, воював на Південно-Західному фронті, побував в окупації, командував партизанським загоном, отримав поранення. Увесь цей життєвий досвід пізніше відбився у творах письменника, зокрема й у захоплюючих книжках для дітей.

В автобіографічних творах «На коні й під конем» і «Блакитна дитина» розповідається про дітлахів передвоєнних років. Ось уже кілька поколінь читачів радіють і сумують, ростуть і дорослішають разом із головним героєм Толиком. І якщо на перших сторінках книжки вони знайомляться із звичайним маленьким хлопчиком, в міру слухняним, в міру бешкетним, то розлучаються вже з солдатом, який за один день зрозумів, що таке війна, людське життя і смерть. Ця правдива і неймовірно лірична історія, часом весела, часом сумна, безперечно, буде цікава кожному читачеві, спонукаючи до осмислення життя.

Книга 8. Іван Нечуй-Левицький. Кайдашева сім'я

За словами Івана Франка, повість "Кайдашева сім'я" належить до "найкращих оздоб українського письменства". Митець показує життя однієї селянської родини — Омелька Кайдаша, дорослі сини якого створюють власні сім'ї й влаштовують свій побут після реформи 1861 року.

До книги увійшли також роман "Хмара", повісті "Дві московки", "Микола Джеря" та оповідання "Баба Параска та баба Палажка".

Книга 9. Микола Зеров, Євген Плужник. Вибране

До збірки «Вибране» увійшли твори письменників Миколи Зерова (1890–1937) і Євгена Плужника (1898–1936).

Микола Зеров — визнаний лідер групи неокласиків, які встановили нові стандарти літературної майстерності, модернізували поетичну мову, означили європеїстську традицію в українському письменстві.

Євген Плужник — винятковий і неповторний поет-імпресіоніст і прозаїк. Його твори сповнені ідеєю гуманізму, а своїми особистими витонченими враженнями та спостереженнями за мінливими людськими відчуттями і переживаннями він прагнув поділитися з читачем і вплинути на його світогляд.

Книга 10. Роберт Льюїс Стівенсон. Острів скарбів

«Острів скарбів» — найвизначніший пригодницький роман талановитого англійського письменника Р. Л. Стівенсона (1850—1894). Таємнича карта, небезпечна експедиція, пірати — в цій історії є все для тих, хто захоплюється неймовірними пригодами. Головний герой роману, юний Джім Хокінс, бере участь у пошуку скарбів, які заховані на відлюдному острові знаменитим капітаном Флінтом. Сміливість і відвага Джіма та його друзів перемагають хитрість і жорстокість одноногого Джона Сільвера й допомагають їм знайти скарб і благополучно повернутися додому. Автор майстерно доводить, що саме такі герої потрібні молоді,а прихильність багатьох поколінь читачів, яка зробила цю книгу класикою світової літератури, тільки підтверджує вдалість такого рецепту пригод.

Книга 11. Микола Трублаїні. Шхуна "Колумб"

Микола Петрович Трублаїні (справжнє прізвище — Трублаєвський, 1907—1941) — людина славної долі й непересічного таланту, журналіст, письменник, один із засновників дитячої пригодницької літератури. Його життя, яскраве й насичене, дивовижна одіссея романтика, закоханого в Арктику, море, пригоди та літературу. Саме в письменницькій праці він бачив основний сенс власного буття і протягом 10 років опублікував понад 30 книжок.

Повість «Шхуна «Колумб» — це незвичайна історія на всі часи про міцну дружбу, небезпечні пригоди та справжній патріотизм підлітків з маленького рибальського селища. Вони викривають шпигуна, що прибув на Лебединий острів, де знайдений торіаніт, необхідний для розвитку воєнної промисловості. Відвага, вміння, честь допоможуть юнакам та дівчатам перемогти ворога. І сьогоднішнім підліткам, тим, що живуть у ХХІ столітті, потрібні таки герої, які захоплювали б своїми рисами й вчинками.

Книга 12. Пантелеймон Куліш. Чорна рада

Пантелеймон Куліш (1819—1897) — визначний український письменник, просвітитель і гуманіст, один із фундаторів української національної свідомості і нової літератури. ­Письменницький талант Куліша виявився у різних художніх жанрах: він писав ­прозу, вірші, поеми, драми, багато перекладав. В історію української літе­ратури увійшов насамперед як автор першого історичного роману «Чорна рада», в якому відтворив події 1663 року, коли після смер­ті Богдана Хмельницького почалася запекла боротьба за гетьманську булаву.

До видання крім «Чорної ради» також увійшли оповідання і вибрані поезії П. Куліша.

Книга 13. Борис Грінченко. Каторжна

Постать видатного українця Бориса Дмитровича Грінченко безперечно важлива для української культури, адже він показав себе як поет, письменник, публіцист, фольклорист, етнограф, мовознавець, критик, історик, педагог, перекладач, просвітницький і громадський діяч. Як прозаїк Борис Грінченко відомий кількома повістями та низкою оповідань, які наскрізь cповнені патріотичним чуттям та гострим болем за поневолення України.

Особливо зворушливо автор змальовує життя і виховання дітей в тогочасних суспільних умовах, реалістично відтворюючи психологію своїх маленьких героїв. «Каторжна» — це історія дівчини Докії, обділеної материнською любов’ю та ласкавим словом. Захищаючи право живої істоти любити і бути любленою, захищеною у цьому жорстокому й беззахисному світі, автор постає майстром психологічної прози.

Книга 14. Оскар Вайльд. Портрет Доріана Ґрея

Оскар Вайлд — англійський драматург, поет, про­заїк, есеїст, критик. Яскрава знаменитість пізнього Вікторіан­ського періоду, лондонський денді, він був визнаний британцями найдотепнішою людиною. Це один із найпарадоксальніших умів в історії людства, недарма Вайлда прозвали «королем життя», «принцом парадоксів».

Єдиний роман письменника — «Портрет Доріана Ґрея», створе­ний у рекордно короткий термін — за три тижні, приніс авторовi карколомний успіх і скандальну славу. Головний герой — юнак, наділений неймовірною красою. Милуючись своїм портретом, До­рі­ан висловлює бажання, щоб портрет старів, а він завжди залишався молодим. З того самого часу  жодної зморшки не з’являлося на вічно юному обличчі джентльмена Ґрея, який жив у пороці й розпусті. Всі його злочини відкладали відбиток лише на його портреті, який з кожним днем ставав усе гірше та ста­рів. Але за все треба платити...

Книга 15. Іван Карпенко-Карий. Хазяїн

Іван Карпенко-Карий (справжнє прізвище — Іван Карпович Тобілевич,1845—1907) — український письменник i ерудит, драматург, якого Іван Франко назвав «одним із батьків новочасного українського театру». Артистичний талант Карпенка-Карого дозволяв йому з великим успіхом виступати в усіх класичних жанрах. Та найвищого рівня він досяг у комедії, що була справжньою творчою стихією митця. І хоча писати Іван Карпенко-Карий почав значно пізніше, ніж грати на сцені (перше оповідання було опубліковано у 1881 році), він створив 18 оригінальних п'єс, які своєрідно підсумували майже столітній розвиток української драматургії, піднісши її на новий рівень. Його найкращі драми і комедії — «Безталанна», «Мартин Боруля», «Наймичка», «Сава Чалий», «Сто тисяч», «Хазяїн» — і досі не сходять з театральних підмостків, не втративши своєї цінності, вони були й залишаються гордістю національної театральної культури.

Книга 16. Марко Вовчок. Три долі

Відому українську письменницю Марка Вовчка (псевдонім Марії Олександрівни Вілінської, 1833–1907) справедливо називають літературною донькою Тараса Шевченка.

До видання увійшли твори, написані російською (оповідання «Маруся», «Маша»), а також повісті, оповідання та казки («Чортова пригода», «Невільничка», «Отець Андрій», «Інститутка» й «Три долі»), в яких з глибокою проникливістю зображена трагічна доля жінки-кріпачки, котра в тогочасному суспільстві зазнала найбільшого приниження й безправ’я. Цей образ посідає центральне місце в багатьох оповіданнях Марка Вовчка.

Книга 17. Григорій Квітка-Основ'яненко. Маруся

Творчість Григорія Квітки-Основ’яненка (1778—1843) посідає особливе місце в історії української літератури. Саме йому україн­ська література завдячує багатьма своїми рисами. Характер і душа україн­ського народу, жива мова, чудове знання народних звичаїв — усе це притаманне творам Квітки-Основ’яненка. До книжки ввійшли твори «Маруся», «Конотопська відьма», «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик» та ін.

Книга 18. Іван Багряний. Тигролови

Роман Івана Багряного «Тигролови» (1944) — перший великий твір письменника, в якому вражаюче правдиво зображено страшну людську трагедію в часи сталінських репресій. Герой роману, як тисячі й тисячі тих, хто потрапив у лабети НКВС, приречений канути у безвість, щезнути. Та не такий Григорій Многогрішний, нащадок славетного козацького роду, щоби скоритися долі. Його веде віра у свою силу і правду. Це й допомагає йому вистояти за будь-яких обставин, повернути собі свободу, а разом з нею і життя.

Книга 19. Остап Вишня. Мисливські усмішки

Остап Вишня (П. М. Губенко) (1889—1956), відомий український письменник, перекладач, автор нарисів, фейлетонів, найбільшої слави зазнав як гуморист і сатирик. «Мабуть з часів Кот­ляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскро­метним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні», —  писав Олесь Гончар.

Герой «Мисливських усмішок», який є й оповідачем, — трохи хитрий, трохи дивакуватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця або лисиці, в поверненні додому — здебільшого без здобичі або і без рушниці чи шапки. Але завжди він іронічний до себе, доброзичливий і наївний, як дитина. І го­ловне для нього — не трофей, а спілкування з природою.

Нариси й фейлетони з циклів «Зенітка» і «Весна-красна», що увійшли до книжки, також іскряться неповторним «вишневим» гумором.

Книга 20. Іван Франко. Украдене щастя

Усебічно обдарований, енциклопедично освічений Іван Франко (1856–1916) відомий не тільки як поет, прозаїк, драматург, але і як літературознавець, перекладач, публіцист, вчений.

Сюжети для своїх творів він черпав з життя і боротьби рідного народу, з першоджерел світової культури. Нерідко письменника називають титаном праці. За весь час своєї діяльності він видав сім збірок поезій та цілу низку поем, написав близько 15 драм, перекладав з 14 мов твори світових класиків: Гомера, Данте, Шекспіра, Ґете, Золя, Пушкіна, Лермонтова, Міцкевича, Яна Неруди та інших.

Його проза охоплює понад 100 оповідань, новел, 10 романів і повістей. До цієї збірки ввійшли вірші та поеми Івана Франка, соціально-психологічна повість «Перехресні стежки», славнозвісна драма «Украдене щастя».

Книга 21. Вальтер Скотт. Айвенго 

Вальтер Скотт (1771—1832) — всесвітньо відомий британський письменник, поет, історик — вважається основоположником жанру історичного роману. Майстер оповідання, він наповнює свій світ ідеями й мотивами, важливими в житті будь-якої людини, а історичний фон допомагає йому загострити вічні питання: про любов і вірність, дружбу і зраду, сміливість і підлоту, честь і безчестя.

Знаменитий роман «Айвенго» ось уже майже двісті років — улюблена книга дітей і дорослих у всьому світі. Це захоплююча розповідь про пригоди благородного лицаря Айвенго та його коханої леді Ровени, яким допомагає легендарний розбійник Робін Гуд. Автор зображує Англію славетних часів правління короля Річарда Левове Серце з її лицарськими турнірами і неприступними замками, де діють відважні герої й прекрасні дами. Добро, справедливість, честь, гідність і любов неодмінно переможуть, а віроломство та підступність ворогів і зрадників буде покарано!

Книга 22. Григір Тютюнник. Вир 

Герої роману мешканці села Троянівка — це і непокірний та розбишакуватий Тимко, і чиста в своєму коханні Орися, і красуня Юля, і хазяйновитий дід Йонька — мають своє уявлення про добро і зло... Коли починається Вітчизняна війна, кожен з них поводиться по-своєму, бо кожен має свою правду — хтось беззаперечно стає на бік радянської влади, хтось починає співпрацювати з німцями, а хтось не може зрозуміти, що робити далі…

Книга 23. Франц Кафка. Процес

Творчість відомого австрійського письменника Франца Кафки (1883—1924), більшість творів якого вийшли друком уже після його смерті, можна вважати автобіографічною. Події особистого життя письменника, його стосунки з нареченою знайшли своє літературне втілення в романі «Процес», де заручини автора перетворюються на арешт героя, а «суд» над ним, тобто розрив заручин, обертається стратою...

До видання також увійшли оповідання Кафки «Вирок», «Перетворення» і «Голодомайстер»,  просякнуті, як і інші його твори, абсурдом і страхом перед зовнішнім світом та вищим авторитетом,  в яких розкрився непересічний талант письменника.

Книга 24. Франсуа Рабле. Гаргантюа і Пантагрюель

Сатиричний роман видатного представника французького Відродження Франсуа Рабле (1494—1553) «Гаргантюа і Пантагрюель» створений у дусі лицарських романів та народних казок про велетнів. Але, на відміну від казкових велетнів, які часто-густо бували людожерами, герої Рабле Гаргантюа, його батько Грангузьє і син Пантагрюель — велетні добрі, справедливі, хоча і не позбавлені вад.

Вони не тільки люблять попоїсти й випити, а й тягнуться до знань, до всього нового і цікавого, прагнуть захищати інтереси свого народу.

Можна сказати, що держава Пантагрюеля — це ідеал суспільства, яким його уявляв Рабле, що звав людей після аскетичного Середньовіччя з його відмовою від тілесності до повнокровного життя заради щастя людини.

Книга 25. Генрік Сенкевич. Вогнем і мечем

Роман «Вогнем і мечем» польського письменника Генріка Сенкевича (1846—1916) відтворює події середини ХVII століття, коли Річ Посполита вела запеклу боротьбу з охопленою народними повстаннями Україною. Герої роману потрапляють у самий вир кривавої бійки, і відтоді їхні долі вже нерозривно пов’язані з війною. Так, війна звела і розлучила двох закоханих — польського шляхтича Яна Скшетуського і молоду князівну Олену, і вони, щоб відстояти своє кохання, долають безліч перешкод. Серед багатьох персонажів роману привертає увагу постать Богдана Хмельницького, гетьмана козацького, який відіграв визначну роль в історії України.

Книга 26. Рюноске Акутагава. Брама Расьомон

Рюноске Акутаґава (1892-1927) - один із найпопулярніших у Європі японських письменників, визнаний майстер традиційного для Японії короткого оповідання. У новелах і есеях, що містить ця книжка, він досліджує рух душі людини, проходячи через біль, не прихований навіть маскою гумору: "У мене немає совісті. У мене є тільки нерви..." Погляди письменника парадоксальні, судження - несподівані. Химерне переплетіння вигадки й реальності, м'яка іронія та лаконізм - характерні риси літературного стилю Акутаґави. Він подарував світу свіжий погляд на забуті сюжети старовинних хронік, середньовічних притч, довівши багатьом поколінням читачів, що людська природа незмінна, а безодня людської душі темна й небезпечна.

Книга 27. Михайло Булгаков. Майстер і Маргарита

Роман «Майстер і Марґарита» Михайло Булгаков почав писати 1928 чи 1929 року. Серед дійових осіб у першій редакції не було ані Майстра, ані Марґарити. На початку 1930 року Булгаков свій незакінчений роман спалив. Восени 1932-го письменник повертається до роботи над головним твором свого життя. Авторська правка роману триває з перервами до останніх днів. Роман став класикою світової літератури, витримав багатомільйонні тиражі у нас і за кордоном. Його перекладено багатьма мовами Європи, Америки, Азії, неодноразово інсценовано і екранізовано. На його сюжет створено музичні твори, опери і балети. Тріумфальна хода безсмертної сатиричної фантасмагорії-феєрії з геніальною вставною новелою про Христа і Пілата продовжується!