Книга мені не надто сподобалася, так, знаю, що вона входить у списки найкращих книг за різними версіями. Тобто книга хороша, проте захвату у мене вона не викликала. Можливо її слід читати у старшому шкільному віці, у студентські роки, адже головний герой, від імені якого йде розповідь, саме такого віку. Мова саме така, підліткова, проблеми начебто теж, хоча все ж більш глобальні - герой не може знайти орієнтирів у житті, навіть сенсу життя. Його вчергове виключили зі школи, він як неприкаяний ходить, їздить від одного закладу до іншого, гроші є, проте нічого не радує. Тільки менша сестричка - єдине світло у віконці. Книга про бунт, несприйняття фальші дорослого світу.

Підліток - цим словом можна повністю охарактеризувати героя - Голдена Колфілда. Спочатку не зрозуміла цю книгу, що це взагалі таке, думала я. Якісь вибрики і забаганки неслухняного хлопця. В книгах зазвичай про таке не пишуть. На книгу треба дивитися в світлі того, що герой підліток. Він бешкетник, все його дратує, не знає, що він хоче і що йому робити, але вже починає і усвідомлювати певні речі. Всі ми колись були такими. Хлопчику дали дуже хорошу пораду: щоб знайти себе треба вчитися, і тоді ти зрозумієш, що по-справжньому твоє, а що ні. Можливо книгу треба читати в підлітковому віці, не всім дорослим сподобається.

Боже, як я сміялася! Розумію, що твір по своїй суті не смішний, але цей соковитий переклад, всі звороти, вставні слова!.. Цікавий побічний ефект (якщо, звісно, побічний). Загалом роман чудовий, але якось не надто віриться, що підліток міг мати такі глибокі думки - це радше враження людини, яка вже трохи побачила світу, - ну, або головний герой і справді небуденний чоловік. І все ж у Голдена Колфілда радше поганий настрій чи невелика підліткова криза, аніж дійсно погане життя. І якщо він справді розуміє все те, про що розповідає, то мусить не просто розводитись, як йому погано, а знайти у собі силу не впасти у прірву. "Ця прірва, що в неї ти, як я вже сказав, падаєш, особлива, дуже небезпечна. Той, хто в неї падає, ніколи не відчує і не почує дна. Просто він усе падає й падає. Це буває з людьми, котрі в якусь хвилину свого життя спробували знайти те, що їхнє середовище не може їм дати. Або ж вони подумали, що їхнє середовище не може їм цього дати. І вони покинули шукати. Покинули, так по-справжньому й не почавши шукати." І герой має прислухатись до слів свого учителя і стати справжнім ловцем у житі, а це можливо лише якщо він сам втримається на ногах.