Рецензии «Молоко з кров'ю»

Средняя оценка
5
  • 5
    6
  • 4
    0
  • 3
    0
  • 2
    0
  • 1
    0
Лучшие рецензии
Написать свою рецензию
  • Безумная и губительная страсть на фоне сельского пейзажа
    Александра Здоровец, 20 июня 2017 г.
    Рецензия полезна?
    Книга "Молоко с кровью" - третья прочитанная у этого автора, поэтому с манерой и особенностями изложения я уже была знакома. Если это ваше первая встреча с Люко Дашвар, будьте готовы к тому, что откровенность и трагизм повествования местами зашкаливает. Но как в небезызвестной поговорке: "ёжики плакали, кололись, но продолжали есть кактус" :)

    Красивый народный украинский язык, яркие и самобытные персонажи, неожиданные повороты сюжета и незабываемые эмоции. Эту историю проживаешь, читая. Очень мало книг, в которые погружение настолько глубокое, а послевкусие - такое противоречивое. Что-то внутри переворачивается и ты осознаешь, что теперь смотришь на мир как-то по-другому. Больше наблюдаешь, больше сопереживаешь, больше прощаешь... Ведь жизнь такая короткая, а столько нужно успеть!

    Очень советую прочесть эту книгу тем, кто переживает из-за неразделенной любви. Перелистнув последнюю страницу, вы осознаете, настолько вы счастливый человек и что ваши проблемы - и не проблемы вовсе, а всего лишь жизненные обстоятельства.

    Недостаток могу назвать разве что один - я бы не стала читать её во второй раз. Но недостаток ли это, если одного раза мне было более чем достаточно?
  • Сільські трагедії
    Галина Заборська, 1 мая 2018 г.
    Рецензия полезна?
    Банальна та абсолютна реальна, або така, що мала право бути реальною історія. Такі історії трапляються в реальному житті доволі часто. Історія румунки та німця настільки буденна, що фінал розповіді передбачити доволі нескладно. Однак це не змушує відкласти книгу та не читати її далі. Розповідь Люко Дашвар схожа на розповідь, яку можна почути тихим літнім вечором на сільській лавці під розлогими деревами, де зібралися жінки, щоб потеревенити та обговорити останні новини та плітки. Така тональність книги додає їй природності та оживляє історію та її героїв.
    Інтриги книзі додають певні містичні моменти, які вплетені в загальний сюжет, і логічно доповнюють всю історію. Головною темою, над якою розмірковує авторка у книзі є пошук відповіді на питання чому люди кохають одних, а живуть з іншими. Без втручання потойбічних сил, напевне, тут не обходиться. Хоча історія Марусі та Степана доводить, що однієї містики тут замало. Великий вплив має навколишнє середовище, а точніше оточення. Яке впливає на когось більшою мірою, на когось меншою, однак впливає. Чому ж люди не можуть бути з тими до кого лежить, тягнеться серце. Мабуть, відповіді на це питання немає. Є лише одне – кохання.
  • Ще одна неперевершена історія...
    Літнарович Ірина , 5 апреля 2018 г.
    Рецензия полезна?
    Дуже люблю цього автора, тому заходячи в книжкову крамничку чи на книжковий сайт обов'язково купую її книгу. Знаючи на перед, що це буде ще одна неперевершена історія яка знайде відгук у моїй душі.
    Ну і звичайного і цього разу я не помилилася . Книга “Молоко з кров'ю” - це ще одна життєва історія про стосунки чоловіка та жінки. Історія починається з сучасності та плавно переноситься в радянські часи де описуються всі тонкощі життя людей в селі у післявоєнний час.
    Головні герої твору це горда красуня Маруся та рудий Степан, який не був красенем, але був Людиною з великим серцем. В книзі описується їхнє життя від народження аж до смерті. І можливо якби не гордість дівчини все могло б скластися по іншому і не поламати стільки людських долей. Та вона сама не очікувала, що її почуття до цього хлопчини настільки сильні.
    Незважаючи що історія цих людей трагічна автор дає надію, що через багато років інші молоді люди, які випадково зустрілися у тому ж селі біля того ж самого куща бузку знайдуть своє кохання.
  • Пристрасті одного села
    Oksana , 6 января 2018 г.
    Рецензия полезна?
    “Молоко з кров’ю” – це книга про життя одного села. Колоритна, яскрава, жива. Про побут, будні маленького, радянського, не багатого села, де всі знають одне одного, де єдиною розвагою стають або плітки про сусідів, або любовні романи.

    Маруся. Її кличуть румункою. Вона вродлива, горда та нескорена. Дві чорні коси та п’янкі червоні коралі, з якими дівчина не розстається навіть вночі. У неї красень чоловік, мало не єдиний в селі, хто має вищу освіту, молодий, амбітний, перспективний Олексій, який до безтями у неї закоханий. Вигідний шлюб, люблячий чоловік, достаток... Що ще потрібно для щастя.

    Однак примхи Марусині не втамуються.

    За нею бігає сільський хлопчина Степан, маленький, непоказний, рудоволосий у зламаних окулярах. Все життя він носить їй цукерки і надіється на трішки ласки самовпевненої красуні.

    І так виникає любовний трикутник, єдиним світком якого є старий розлогий кущ бузку.

    Історія, яка оповита легендами, про яку потім розказуватимуть приїжджим, але ті в силу дивини всіх подій в неї не віритимуть, як не повірила юна Руслана, донька міліонера Ординського, яку з туманного Лондона потягнуло до рідної землі.

    Історія, яка і трагічна, і прекрасна водночас. Про кохання, зраду, гординю, помсту, розплату. Про неодне покоління людей, їхні вчинки, спокуту. І це все забарвлено українським колоритом та національною гордістю.

    І нехай у цього твору буде продовження, яке, впевнена, кожний читач захоче бачити щасливим, світлим та радісним.
  • Рецензия
    Натали, 9 апреля 2015 г.
    Рецензия полезна?
    Книга прекрасна.
    Затягивает с первых страниц.
    Прочитала на одном дыхании. Всем девушкам рекомендую к прочтению.=)