Рецензии «Моя бабуся просить їй вибачити»

Моя бабуся просить їй вибачити

Обычная цена: 200 грн

Особое предложение: 180 грн

Средняя оценка
12
  • 5
    14
  • 4
    2
  • 3
    0
  • 2
    0
  • 1
    0
Лучшие рецензии
Написать свою рецензию
  • Книга, яка зворушує до глибини серця
    Олеся Кізима, 6 октября 2017 г.
    Рецензия полезна?
    ,,Моя бабуся просить їй вибачити". Кого не зацікавить книжка з такою назвою? А ще з не менш загадковою, стильною обкладинкою? От і я не змогла пройти поруч: взяла це ,,диво" до рук і просто ,,прилипла" до нього! Отак і простояла в книгарні з півгодини, ,,поглинаючи" сторінку за сторінкою! Такі твори не відпускають! Їх хочеться читати, сміятися, плакати, хочеться ділитися ними з іншими! І перечитувати й перечитувати! Надзвичайно ,,терапевтичне" чтиво!

    Швед Фредрік Бакман, автор, а також журналіст та відомий блогер, здобув собі славу вдома та у світі завдяки непересічним книжкам, що одразу стають справжніми бестселерами, за якими знімають чудові стрічки! Сподіваюсь, невдовзі вийде екранізація й ,,Моя бабуся просить їй вибачити". А поки що дозвольмо собі з головою зануритись у цей винятковий роман! І не забудьте запастися носовичками!

    Отож, 7-річна Ельза має 77-річну, ну дуже ексцентричну Бабуню, чиї витівки не можуть шокувати, але поряд з тим заставлять усміхнутися, ба щиро реготнути, читача! Зовсім не до сміху її доньці, тобто мамі Ельзи, вагітній Ульріці, що є повною протилежністю Бабуні. Їй доводиться раз у раз ,,вигрібати" за всі дурощі старенької, котра і з лікарні примудряється утікати та ще й капостити так, що огого! Здавалося б, сивина у скроні - біс у ребро! Та насправді усе не так просто й весело, як здається на перший погляд... Колишня лікарка (Бабуня) - смертельнохвора... Її дні добігають кінця, а вона - єдиний друг Ельзи. Дівчинка дуже потерпає в школі через те, що виділяється із ,,сірої" маси... Тож бабусин ексцентризм та багатюща уява, зокрема казки, це не що інше, як намаганння відволікти увагу малої від негативу, спроба захистити вразливу душу дитини, а також палке бажання, щоб Ельза ніколи не соромилася своєї ,,інакшості" та завжди мала сміливість бути собою.
  • "Мати бабусю - все одно, що мати армію"
    Hanna Kharlan, 25 февраля 2018 г.
    Рецензия полезна?
    Про книгу "Моя бабуся просить її вибачити" Фредріка Бакмана не писав хіба що лінивий. Роман, який вийшов минулого року в українському перекладі, відразу попав в усі можливі списки бестселерів та впевнено завойовує все більше прихильників серед читачів у всьому світі. Хіба можна було оминути увагою цей феномен? Тим більше, що анотація обіцяла історію про сумне й смішне, болісне й захопливе життя водночас, а також про право бути інакшим.
    Приваблювало й те, що книжки Бакмана - це такі собі казки для дорослих. Тут ви не знайдете насильства, убивств та божевільних, хіба що трішки божевільну бабусю, яка все-таки просить її вибачити. У романі реальність химерно переплітається з казкою. Для мене це водночас і перевага, і недолік тексту. Досить складно було продиратися крізь описи казкових королівств. Мабуть, мені, як й Ельзиному татові, було складно сприймати історію, засновану не на реальності. До того ж, безліч посилань на книги про Гаррі Поттера та комікси змусили гуглити інформацію. У деякі моменти навіть відчула себе людиною, яка "не читає якісну літературу" (хто читав цей роман, той зрозуміє). Головна героїня Ельза, чесно кажучи, зовсім не тягне на восьмирічну дитину. Її думки та вчинки нагадують швидше про перипетії підліткового віку.
    Найцікавішими для мене виявилися персонажі Бабусі (зі зрозумілих причин) та Брітт-Марі. Хочеться більше дізнатися про жінку, якій потрібно хильнути дві склянки вина, щоб подумати про можливість заповнення кросворда ручкою (!), адже для цього існують дуже чіткі правила. Сподіваюся, що українського перекладу не доведеться чекати надто довго.
    Загальна оцінка - чотири з п"яти. І причина зовсім не в надмірній казковості та невідповідності вчинків Ельзи її віковій категорії. Все набагато прозаїчніше. У книзі трапляються прикрі друкарські помилки, які заважають нормальному сприйняттю тексту. Сподіваюся, що в наступних творах Фредріка Бакмана, які вийдуть друком у видавництві "Книголав", огріхів буде значно менше.
  • Кожній семирічній дитині потрібен супергерой
    Ольга Першина , 5 февраля 2018 г.
    Рецензия полезна?
    Дівчинці Ельзі майже вісім років, і вона зовсім не схожа на своїх однолітків.
    У неї є суперорганізована Мама, яка працює економістом в лікарні та чекає на другу дитину від нового чоловіка, і Тато, який дуже нерішучий і більш за все полюбляє підбирати шрифти до запрошень і живе зі своєю новою дружиною та її дітьми.
    Але головне, що в Ельзі є бабуся, якій сімдесят сім, і вона зовсім не схожа на звичайних бабусь і ще вона – найкращий та справжній друг. Бабуся придумала для Ельзи казкову Країну-Спросоння, яке складається з 6 Королівств, в яку вони відправляються за кожної слушної нагоди. Але одного дня Бабуся помирає.
    Зважаючи на те, що Ельза є одним із лицарів Королівства Міамас, Бабуся залишає для Ельзи завдання відправитися на пошуки скарбів…
    Це одна із найкращих книг, які прочитала останнім часом. Вона смішна і водночас сумна, серйозна та зворушлива. Книжка надзвичайно легко читається і не відпускає. Вона про те, як іноді важко бути «інакшим» і не мати бажання змінитися, про «сучасну» сім’ю – коли тато та мама живуть окремо, про «добрих» і «злих» людей, яких, на жаль, більше в цьому світі, про справжню дружбу, взаєморозуміння, про пошук себе. Під час читання декілька разів в очах стояли сльози…
    А головним є те, що кожній дитині (і не тільки семирічній) потрібен «супергерой»!
  • Неймовірно зворушлива історія
    Анна , 23 января 2018 г.
    Рецензия полезна?
    Фредерік Бакман вкотре здивував мене своєю творчістю. "Моя бабуся просить її вибачити" дотягнулася до найглибших струн моєї душі. Саме такою і повинна бути література.

    Історія про майже восьмирічну (!) дівчинку Ельзу та її неймовірно шалену Бабуню. Історія про любов та ненависть, про дружбу і вірність, про людську доброту і справжне зло. А також про вплетіння казки в реальне життя, казки, яка так потрібна нам усім.

    Дуже гарно описуються почуття маленької дівчинки. Вона не має друзів окрім Бабуні, її ображають у школі, мати переймається кар'єрою і народженням другої дитини, а батько взагалі має іншу родину. А потім трапляється подія, страшніше якої Ельза і уявити не могла. І події починають розгортатися занадто швидко, особливо для майже восьмирічної дівчинки. Як вона впорається з цим? Як подолає всі труднощі?...

    Сюжет мені дуже сподобався. Я сміялась, плакала, дивувалась... Неймовірно чарівне почуття залишилося після прочтіння. Сподіваюсь автор на цьому не зупиниться, тому що його книги - це сукупність тепла, любові і натхнення. Сукупність справжнього людського життя. Трагічного, мінливого, але все одно такого прекрасного і неповнеповторного.
  • Хитросплетіння реальності і казки
    Anna , 16 января 2018 г.
    Рецензия полезна?
    Що асоціюється у вас з бабусею? Гарячі пиріжки, домашній затишок і в'язані шкарпетки? Можливо, але це точно не про Ельзину бабусю. Вона з легкістю пробирається вночі в зоопарк, закидає поліцейських багнюкою, водить старе Рено та ще й лається. А ще вона казкарка.
    Ельзі сім, але вона "інша". Вона суттєво вирізняється з-поміж однолітків своїм розумом і за це з неї знущаються. Але ось вже скільки років замість сновидінь Ельза поринає в Міамас, бабусину казкову країну. І коли бабуся помирає, Ельзі знадобиться уся її сміливість і кмітливість, щоб передати її вибачення усім тим, хто завжди жив поряд. А що як ці люди насправді з Міамасу? Що як за плечима кожного з них стільки випробувань і таємниць, що самотній Ельзі знадобляться друзі?

    Чудова книга . Перша книга 2018 була дійсно вдалим початком. Тут показано стільки проблем, що дивуєшся, як можна все це поєднати: знущання у школі, вічно зайняті батьки і самотні діти, зради, кохання, психічні розлади, вплив війни на психіку і ще багато чого. Бабуся, як і Ельза, була іншою. Тоді, коли жінки повинні були сидіти вдома, вона стала лікарем, вона рятувала людей на війні. Вона зберігала їм життя, але часто не могла вилікувати скалічені душі. Чи зможе Ельза?

    Книга дуже добра, написана легко. Автор чудово показав, що навіть найбільші зануди і відлюдники - теж люди, що до теперішнього стану їх щось привело. На очах то з'являлися сльози, то хотілося насміятися від душі, коли я гортала сторінки книги. "Моя бабуся..." змушує поглянути на тих, хто поряд, іншими очима, розгледіти в ближніх їхнє справжнє обличчя, а не маски, за якими всі звикли ховатися. Однозначно раджу вам прочитати цю книгу, розкрити усі таємниці разом з Ельзою.
  • Быть не таким как все - это так волшебно... но и чертовски сложно!
    Богдана , 16 января 2018 г.
    Рецензия полезна?
    Скажем так, писать отзывы и рецензии далеко не мой конек по той простой причине, что я довольно лояльно отношусь ко всем жанрам, ко всем писателям и соответственно ко всем их творческим проявлениям-творениям) но об этой книге хочется сказать... Она заставляет плакать и смеяться одновременно. Я не буду даже кратко пересказывать сюжет, чтобы не быть спойлером, но при этом я отметила для себя несколько моментов, которыми с удовольствием поделюсь. Итак...

    Часть 1 - Магическая

    Главная героиня Эльза стала для меня сразу родственной душой по той простой причине, что несмотря на то, что ей почти восемь, а мне намного)) больше, мы обе нескрываемые почитатели Гарри Поттер, Властелина Колец. Да, я верю в сказки и мне очень не хватает хоть чуточку магии в реальной жизни. Немного магии я позаимствовала там, где Гарри Поттера снимали!

    Кроме того, я бы с удовольствием совершила несколько поездок в Країну-Спросоння и все ее королевства вместе с Эльзой и ее бабушкой. Бабушкой, которая познакомила свою любимую внучку с этой волшебной страной и сопровождала ее в "поездках" по всем ее королевствам. В страну, в которой, как выяснилось, "жили" все те, кого Эльза знала в реальной жизни.

    На этом, так сказать, "позитивно-сказочно-магическая" часть заканчивается и Бакман нас окунает в жесткие и порой жестокие реалии жизни. Не скажу, что современной жизни - так как темы, которые он поднимает актуальны, к сожалению, всегда.

    Часть 2 - Жизненная

    Без тени сомнения скажу, что эта книга как для детей - так и для взрослых. Детям она поможет стать смелее и научит не бояться быть такими как они есть, а взрослым вдохновение менять что-то вокруг, чтобы сделать этот мир лучше не только для детей, но и для себя самих.

    Актуальность проблем, которые поднимаются и обсуждаться в романе были, есть и (к сожалению) будут актуальными всегда. Это и то как развод родителей и их последующие взаимоотношения влияют на формирование мировоззрения маленьких людей, которые пытаются найти свое место в этом мире; и то как алкоголь, наркотики и жестокость никогда не могли и не смогут заглушить боль, разочарование, а несут только разрушение и страх; и то как общество во всех его проявлениях (в данном случае - школа) не научилось воспринимать и принимать людей, не похожих на других, с их индивидуальностью и взглядами на жизнь.. и много - много всего другого.

    Искренне советую книгу для прочтения и со своей стороны с удовольствием продолжу знакомство с другими работами Фредерика Бактама - как то "Вторая жизнь Уве", "Здесь была Бритт-Мари" и другие.
  • Бабушка, которая лечила тела и разбивала сердца.
    Mona_Olya Kopaneva, 10 января 2018 г.
    Рецензия полезна?
    Не могу вам передать, с каким трепетом я открывала вторую книгу Фредрика Бакмана и, если честно, у меня абсолютно не было сомнений в том, что книга мне понравится. Как может не понравится, если Уве меня покорил, но Бабуся абсолютно другая... нет, другая не в плане юмора, трагизма, иронии или стиля повествования, а другая по эмоциям и по размышлениям на которые она подталкивает.
    "Бабуся" - это история взросления не совсем обычной девочки и ее бабушка подарила ей не просто придуманную страну Спросонья, она подарила ей осознание тонкостей жизни. Да, жизнь не всегда справедлива; да, в ней есть место трагедиям, несправедливости, жестокости и смерти, но ты можешь побороть всё если веришь в счастливый конец и тебя окружают верные друзья. Каждая глава начинается с истории о персонаже страны Спросонья и в процессе чтения мы понимаем как тесно переплетена выдумка и реальность. Если честно, читая книгу я несколько раз ловила себя на мысли, что была бы не против почитать именно сказки про страну Спросонья.
  • Хочу бути крутою бабусею
    Лілія Литвин, 29 декабря 2017 г.
    Рецензия полезна?
    Я неймовірно люблю сюжети, головними героями яких є дідусі й бабусі. Не ті, які змушують їсти, рано лягати спати, постійно виховують, вказуючи на помилки. Ні. Я про тих, які зуміли стати для внуків справжніми друзями, що не лише дбають про їхнє життя та здоров'я. З якими можна мати таємниці від батьків, робити іноді безглузді речі, порушувати правила. Адже це так весело. І разом з тим безпечно, адже вони не дозволять потрапити в серйозну халепу.

    Ельзі майже вісім. Вона має маму і тата, от тільки кожен із них уже має свою окрему сім'ю, в одній з яких уже є інші діти, а в другій - очікуються. Звичайно, Ельза живе з мамою і вільно спілкується з татом, та все ж це не так просто. Тому велике щастя, що вона має бабусю, свою чи не єдину подругу.

    Бабуся Ельзи супергерой. Принаймні так вважає дівчинка. Хоча, зрештою, факти, які розкриваються пізніше, цілком можуть підтвердити цю думку. А ще в бабусі "зірвало дах". Її своєрідні вчинки та судження додають книзі особливого шарму.

    І тут бабуся, підтримка й опора, помирає. Та ще й залишає для Ельзи гру-загадку. Своєрідний квест, пов'язаний з казковим світом, створеним для онуки колись спеціально. Хоча, сюжети насправді виявилися цілком реальними.

    У книзі про стосунки батьків і дітей (різних поколінь), про дружбу, про зло. Є казка, є загадка, є пригоди. Є гумор і тепло, хоча події відбуваються взимку. Є чимало запитань і відповідей.
  • Не бійся бути інакшим!
    Starry_night , 10 декабря 2017 г.
    Рецензия полезна?
    “Кожен, кому виповнилось сім років, заслуговує на супергероя. Так уже воно ведеться. А якщо хтось із цим не згоден, то нехай перевірить, чи все у нього гаразд з головою. Ось як каже Ельзина бабуся”. Ну як? Зацікавились?
    У цій книзі йтиме мова про справді незвичайну бабусю. Навіть подекуди ексцентричну. Яка постійно вигадує якісь витівки та ще й втягує у них свою "майже восьмирічну" онуку Ельзу. А ще вона придумала для неї окремий світ з різними королівствами і своїми правилами і законами. І все це заради того, щоб розумна не по роках Ельза не боялась відрізнятись від інших та могла знайти спільну мову з усіма людьми, якими б дивними (чи навіть, на перший погляд, злими і недобрими) вони не були.
    Оця дивна бабуся, яку не всі сусіди сприймали, яка навіть власну доньку часто доводила до розпачу, стала отим супергероєм для Ельзи. Та ще й допомогла малій стати супергероєм для інших.
    Дуже тепла історія, подекуди печальна, частенько смішна. І прекрасно підходить для читання передсвятковими зимовими вечорами, адже Різдво там також відіграє свою роль.
  • Кожній дитині потрібна божевільна бабуся
    Viktoria Gnypa, 31 октября 2017 г.
    Рецензия полезна?
    “Кожен, кому виповнилось сім років, заслуговує на супергероя. Так уже воно ведеться. А якщо хтось із цим не згоден, то нехай перевірить, чи все у нього гаразд з головою. Ось як каже Ельзина бабуся”.

    Супер-мега-емоційна покупка - це коли ти швидко хапаєш книгу і біжиш до каси ще до того, як здоровий глузд оговтався і нагадав, що у тебе є багато інших фінансових дірок, які набагато важливіші за книгу. Але я відхилилась від теми…

    Про сюжет. Книга розповідає про майже-восьмирічну дівчинку Ельзу, батьки якої розлучилися і тепер мама чекає малюка, а тато будує сім'ю з іншою жінкою та її дітьми. В школі у Ельзи теж не ладнається, бо вона “не така як всі”, через що весь час “отримує на горіхи”. І, мабуть, дівчинка була б найсамотнішою дитиною у світі, якби не ексцентрична, невгамовна і зовсім трішки божевільна Бабуся. Вона здатна перетворити на пригоду найпаскудніший шкільний день і навіть показала Ельзі королівство-Спросоння, де та може стати справжнім лицарем. Але це лише початок історії.

    Про емоції. Не дивлячись на те, що у книги сумна тема, я вже давно не читала чогось більш світлого і теплого. Книжка смішить і змушує плакати. Вона вчить нас людських істин, але вчить м'яко, ненав'язливо. А ще відчувається, що автор любить кожного зі своїх героїв, настільки майстерно вони прописані. І ще цей неповторний стиль викладу)))

    Мабуть, “Моя бабуся просить їй вибачити” одна з кращих книг, прочитаних мною в цьому році.

    P.S. Останній аркуш таки змусив мене просльозитися.