Рецензии «Гаррі Поттер і прокляте дитя»

Средняя оценка
43
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
Лучшие рецензии
Написать свою рецензию
  • Книга тільки для поттероманів!
    Дар'я Винник , 19 октября 2016 г.
    Рецензия полезна?
    Як поттероман зі стажем не змогла пройти повз "Гаррі Поттер і прокляте дитя". Чесно кажучи, не покладала особливих надій на нову книгу, оскільки дещо розчарована роботами Джоан Ролінг після поттеріади, тим більше, що в цій книзі вона є лише співавтором. Саме тому відвертого розчарування нема. Книга, напевно, для того, щоб потішити фанатів, але для мене вона виглядає наче "відчіпний". Ідея наче непогана, але реалізація вийшла на трієчку... Багато деталей не допрацьовано, є моменти погано продумані. Особисто мені стало цікаво наприкінці третьої дії.

    Тепер стосовно українського видавництва. Величезна подяка "А-ба-ба-га-ла-ма-га" за оперативний переклад!!! Але маю скарги і на нього. По-перше, вже трохи дратує, коли герої говорять "на западенський" манір. Я чесно не розумію, чи то це має додати шарму персонажу, чи то якось виділити його?... Але шотландець, що говорить "Хлуп'ята, ви петраєте, шо потяг Олд Рікі си запізнює, га?" Ну до чого воно, "га"??? А ще Ґегрід, що говорить в такому стилі.. - Ну, я не розумію цього!!! (Тому якщо раптом рецензії читають видавці, величезне читацьке прохання - не зловживайте цим прийомом!!!)

    Нещодавно дивилися з донечкою фільм з дещо дивним перекладом і там різонула слух фраза-заклинання, що закриває карту мародерів "Шкоду заподіяно". Нууу, здається над книгою працював той самий перекладач! Адже має бути "Пустощі вдалися!" :)

    В цілому, читайте книгу, якщо дуже сумуєте за світом Гаррі Поттера!!! Але якщо ж, закриваючи сьому книгу, ви подумали "Як чудово, що продовження не буде. Такий гарний і логічний кінець чудової чаклунської історії!", тоді читати не варто.
  • Моя рецензія
    Віталій Ільницький, 17 октября 2016 г.
    Рецензия полезна?
    Книга цікава, легко читається. Крім плюсів є також мінуси. А саме, є багато неточностей щодо деталей, якщо брати до уваги інформацію з попередніх книг. На приклад, принцип дії часовороту. У книзі Гаррі Поттер і в'язень Азкабану, повертаючись у минуле, Гаррі та Герміона не змінювали майбутнє. Важко повірити, що Седрик Дігорі, зразковий студент, лише від того, що зганьбився на публіці може стати смертежером. Герміона, як персонаж, взагалі не розкрита. Гаррі виступає у ролі міністерського працівника, який вже давно забув смак пригод. Лише персонаж Рона залишається дотепним. Помітно, що Дж. Роулінг дуже мало долучалась до роботи над книгою, а надала повну свободу дій режисерам.
  • Довгождане повернення в магічний світ Гаррі Поттера
    Lyudmila Osadchaya, 9 октября 2016 г.
    Рецензия полезна?
    Як чудово знову хоч ненадовго повернутися в магічний, дивовижний, сповнений чаклунства та пригод світ Гаррі Поттера, зустріти старих друзів, разом з якими дорослішав, та познайомитись з новими. Гаррі та Альбус Поттери, батько і син, яким так важко знайти спільну мову, адже вони такі різні. Але спільне в них все ж таки є, це талант потрапляти в халепи. Вирішивши виправити помилки минулого, Альбус разом з вірним другом Скорпієм вирушає в подорож у часі. Але з часом, як ми знаємо, грати не можна. До яких наслідків призведе ця спроба змінити світ на краще? Книга нагадує про найголовніші речі у житті, про те, що треба цінувати родину, як важливо мати справжніх друзів та як потрібно кожному, щоб його любили розуміли та приймали таким, яким він є.

    Книжка як і попередні захоплююча, читається на одному подиху, як на мене, занадто швидко. Не така насичена подіями як попередні частини, сюжет трохи простуватий та передбачуваний, можливо це через те, що восьма частина – це п’єса, а не роман. Але магія, безперечно, присутня, так що вмикайте уяву на повну та отримуйте задоволення.
  • Довгоочікувана зустріч з героями Джоан Роулінг.
    Аліна Круглецька, 14 октября 2016 г.
    Рецензия полезна?
    Книга "Гаррі Поттер і прокляте дитя", яка, якщо судити прискіпливо, навіть не є оригінальним романом Джоан Роулінг, а сценарієм п'єси за сюжетом Джоан Роулінг, в черговий раз підтвердила дві аксіоми. Джоан Роулінг дійсно надзвичайно талановита письменниця, яку з однаковим задоволенням читають і діти, і дорослі. Мої сумніви стосовно того, чи може п'єса Джека Торна за сюжетом літературної матусі хлопчика-чарівника сподобатись так, як подобаються мільйонам читачів оригінальні романи письменниці, розвіялись буквально на перших сторінках книги - прочитаної, до речі, за один день.

    А другою аксіомою стало чергове підтвердження високої професійності видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" на чолі з Іваном Малковичем: практично через 2 місяці після прем'єри "Гаррі Поттера і проклятого дитя" на сцені лондонського театру український читач отримав змогу взяти в руки чудово оформлену книгу і повернутись в дивовижний світ магії і чаклунства. Ми зустрічаємось з героями попередніх книг, які стали на 19 років старшими і їх дітьми. Син Гаррі і Джіні - Албус Потттер - та син Драко Мелфоя - Скорпій Мелфой - навчаються в Гогвортсі і товаришують так, як їх батьки ворогували. Намагання цих друзів змінити минуле ставить під загрозу сучасне і робить імовірним повернення Волдеморта. Так що на читача чекає хороша порція екстриму, фантазії і першокласної літератури від Джоан Роулінг.
  • Рецензия
    Бондарчук Марина, 8 ноября 2016 г.
    Рецензия полезна?
    Лучше бы их было семь. И дело не в том, что написано не самой Роулинг, в виде пьесы или то что главными героями выступают дети Драко и Гарри, нет, эта книга совсем не вписывается в ту волшебную сказку на которой я выросла. Я не окунулась снова в волшебный мир, по мере прочтения мне всё сильнее хотелось закрыть эту книгу и не мучить себя...

    Где та атмосфера, где те герои которыми я восхищалась - кем они стали?! События этой книги полностью противоречат тем законам, которые описывала сама Роулинг в предыдущих книгах, откровенные ляпы, не состыковки и безумные повороты бросают вызов моей логике.

    Я разочарована.
  • Захоплююче
    Ольга , 24 октября 2016 г.
    Рецензия полезна?
    Купуючи книгу, керувалася тим, що "Ну як можна її не купити, то ж Гаррі Поттер!" :) І вона дійсно написана для людей, котрі з апетитом проковтнули попередні книги про хлопчика, що вижив. Написана в стилі п'єси, що було доволі незвичним ходом. І хоча я не надто захоплююся п'єсами, книгу прочитала на одному диханні і була в захваті, оскільки наявність елементів театру дуже гармонійно переплелася з сюжетною лінією.

    Стосовно сюжету, варто зазначити, що події відбуваються динамічно, яскраво, проте не всі герої відповідають моїм очікуванням, хоча не можу назвати це недоліком. Гаррі втратив нотку героїзму і спонтанності, проте в складні ситуації його все ж втягує його син - а то який же Гаррі без складних ситуацій. Ронів темперамент якось аж надто уподібнився до Фредового і Джорджевого.

    В цілому, в процесі читання таке відчуття, наче я опинилася в театрі і перед очима грають актори.

    І раджу не починати читати цю книгу пізно ввечері, якщо наступного дня рано вставати - бо якщо ви такий же поттероман як я, то не відірветеся від цієї книги доти, доки не дочитаєте до самісінького кінця!
  • Рецензия
    Анастасия Кононова, 8 мая 2017 г.
    Рецензия полезна?
    Как приятно снова вернуться в мир Гарри Поттера! После выхода книги "Гарри Поттер и Дары Смерти" я думала, что моя любимая история навсегда закончилась. И вот Джоан Роулинг порадовала нас выходом нового шедевра.
    Я была немного огорчена, узнав, что "Мама Гарри Поттера" была лишь соавтором "Проклятого дитя", но пройти мимо новой книги конечно не смогла.
    Пусть эта новая часть написана несколько в другом формате, нежели мы привыкли, однако снова очутиться в мире чародейства и волшебства было просто замечательно.
    Кто не знает, скажу что это пьеса, написана Джоном Тиффани и Джеком Торном, а также с участием самой Роулинг. События разворачиваются через девятнадцать лет с того момента, как взрослые Гарри, Рон и Гермиона, а также Драко Малфой отправляют своих детей в Хогвартс. Неожиданно для всех сыновья Драко и Гарри Скорпиус и Альбус становятся хорошими друзьями, а их родители наконец позабыли прежнюю вражду и стали если не друзьями, то хотя бы исчезла неприязнь.
    Хочу сказать, что пьеса мне очень понравилась, каждому поттероману обязательно нужно купить и прочитать ее. Эта книга учит, что нужно оставлять прошлое в прошлом, и что дети не всегда похожи на своих родителей.
    Еще хочу отметить издательство "А-ба-ба-га-ла-ма-га" - читать на родном языке очень приятно.
  • Back to дитинство
    Miroslava Varvarovich, 28 августа 2018 г.
    Рецензия полезна?
    Якось так сталося, що історії про Гаррі Поттера я прочитала вже в досить дорослому віці. Але я відразу долучилася до поттероманів. Тому не було нічого дивного, що до читання цієї книги я приступила з двоякими почуттями: радість від того, що знову переживатиму всі пригоди разом з улюбленими героями (чи радше їхніми дітьми, яких заочно теж полюбила), але водночас і з острахом - а раптом мені не сподобається варіант від Джека Торна.
    Що сказати - ідея п"єси насправді дужа класна - всі ці подорожі у часі, які змушують тебе задуматися, що минуле завжди повинне залишатися минулим. І потрібно бути дуже сильним, щоб прийняти всі події, які відбулися з тобою без наступного "що було б, якби я...".
    Звичайно читати сценарій це не те саме, що книгу - події відбуваються швидко і немає тих авторських роздумів, описів та атмосфери, до яких звикла. Висновок - тим не менше, я раджу прочитати цю книгу всім тим, в кого ім"я Гаррі Поттер асоціюється з безсонними ночами читання про пригоди чарівників, а також тим, в кого спогади викликають теплу усмішку
  • А хотелось ли продолжения?
    Виктория Виктория, 2 марта 2017 г.
    Рецензия полезна?
    Прочитав все книги о приключениях Гарри Поттера, где-то в глубине души была мысль: «Будет продолжение или нет?» «Гарри Поттер и проклятое дитя» – это то самое продолжение, но прочитав которое начинаешь задумываться «А может и не нужно было…»
    Но не все так трагично. Книга читается быстро. Несмотря на все «не нужно было» и «ой, сколько можно», ты все равно фанат поттериады и ты должен ее прочесть. Иначе любопытство не оставит тебя в покое.
    Дж.Роулинг соавтор книги, но манера выдержана в ее духе. За исключением маленького нюанса – книга написана, как пьеса. А после чеховских садов и его сестринских вечеров с пьесами ты как-то не очень. Но и это не мешает прочесть книгу быстро и с интересом.
    Ожидаемо, что если продолжение и должно было быть, то оно коснулось бы детей Гарри Поттера. Так и случилось. История о годе обучения в Хогвартсе Албуса Поттера, сына Гарри и Джинни.
    Очень понравилось, что мальчишка не простой. И приятно, что подружился с сыном Драко Малфоя, которого ненавидят все поттероманцы. Порадовала распределительная шляпа. Слизерин для наследников Гриффиндора – это Вам не шуточки. Вся история касаемо возможности нырнуть в омут времени дабы уберечь от гибели Седрика Дигори больше напоминает о том, что если писать не о чем – напишем о прошлом. С другой стороны логично, опасности нет, что еще сказать, лучше вспомним былое… Мальчик хороший, вроде как и трусишка, но с целью идти вперед и до конца. Если Гарри Поттеру во мноом везло и страховали Рон с Гермионой, то здесь положиться можно только на себя и младшего Малфоя, который тот еще храбрец. Ребята нашли друг друга.
    Не хочется сказать, что книга больше ни о чем, но как-то жиденько. Конечно, это не 7 томов... Хотя, этого достаточно. Было бы печальней, если бы и приключения мелкого Поттера разнесли на 4-6 книг. А так неплохо.
  • Рецензія
    Светлана , 9 февраля 2017 г.
    Рецензия полезна?
    «Гаррі Поттер і прокляте дитя» — сценарій п’єси за сюже­том Джоан Ролінґ, написаної у співавторстві з Джоном Тіффані та Джеком Торном. Події розгортаються через дев’ятнадцять років після переможної битви за Гоґвортс. Тепер Гаррі працівник Міністерства магіїї, одружений на Джіні. Центральним героєм п’єси став Албус Северус Поттер, другий син Гаррі. Доки Гаррі Поттер бореться зі своїм мину­­лим, яке ніяк не хоче відпускати, його молодшому синові Албусові доводиться миритися з тягарем свого знаменитого роду, — спадком, якого він не обирав. Книга написана у вигляді п’єси, трохи не звично, проте сюжет затягує. Як поттероман не змогла пройти повз, і не купити цю книгу. Так, сприймати книгу як продовження не варто, дещо примітивний сюжет, є багато неточностей. Книга, перш за все буде цікава тим, хто дуже хотів продовження історії, знову хоч не надовго поринути в світ магії та чаклунства.
    Книга викликає теплі спогади про колишній світ Гаррі Поттера.
    Читається досить швидко.

    "Гарри, в этом запутанном, эмоциональном мире никогда не найти идеального ответа. Совершенство находится за пределами возможностей человечества, вне досягаемости магии. В каждом ярком моменте счастья всегда есть капля яда: понимание того, что боль вернется снова. Будь откровенен с теми, кого ты любишь — показывай свою боль. Страдание для людей равносильно дыханию." Альбус Дамблдор.