Рецензии «451° за Фаренгейтом»

Средняя оценка
19
  • 5
    22
  • 4
    3
  • 3
    0
  • 2
    0
  • 1
    0
Лучшие рецензии
Написать свою рецензию
  • 451° за Фаренгейтом
    Павло Андрусик, 28 января 2015 г.
    Рецензия полезна?
    Хочется закричать. Очень хочется закричать: "Людиии! Ну что же Вы наделали! Почему Вы вовремя не остановились? Зачем весь этот технический прогресс? Зачем высокий уровень жизни? Зачем счастливая жизнь? Когда самого главного, что есть у человека - души, ни у кого нет."

    В представлении нашей возможной будущей жизни Брэдбери очень преуспел. Конечно до того, что он описал мы дойдем не скоро, и возможно, вообще никогда не дойдем, но то, что мы к этому стремимся - это факт. Темп жизни постоянно ускоряется, мы все время куда-то торопимся, бежим. Надо это сделать, это сделать, а еще то и вон то. Нам постоянно не хватает времени, особенно на такие вещи, как чтение книг. Ведь для этого нужно от всего отвлечься, расслабится и погрузится в атмосферу, описываемую автором.

    Книги — только одно из вместилищ, где мы храним то, что боимся забыть. В них нет никакой тайны, никакого волшебства. Волшебство лишь в том, что они говорят, в том, как они сшивают лоскутки вселенной в единое целое.


    Главный герой - это везунчик. Он совершенно неожиданно для себя, оказывается на распутье. А в том мире, где он живет, такое практически невозможно. И ему мало того, что удается избежать смерти несколько раз, так он еще и понимает, что жизнь может быть гораздо интереснее, чем есть на самом деле, что нужно только прочитать пару книг и пообщаться с нужными людьми и ты изменишься, станешь лучше.
  • Є злочини гірші, ніж спалювати книжки. Наприклад – не читати їх
    Olha Lavrynko, 3 февраля 2017 г.
    Рецензия полезна?
    Прочитавши, нарешті, книгу "451° за Фаренгейтом" Рея Бредбері, я зрозуміла чому це всесвітньовідомий роман, в який закохалися тисячі людей. Ця книга просто чудова!
    Не дивлячись на те, що вона була написана багато років тому назад, книга актуальна і дотепер та з впевненістю можу сказати, що її популярність пройде не скоро, цілком можливо, що ніколи. Тому що, автор ніби описав наше майбутнє і цим він змушує нас задуматись про своє життя, а саме:
    • про відносини з рідними та друзями, адже враховуючи розвиток сучасних технологій, справжнього спілкування з людиною віч-на-віч зараз все менше і менше, все зводиться до телефонних дзвінків або ж повідомлень;
    •про людські почуття – ми забуваємо про справжні цінності людського життя, зосереджуючи його на розвагах, які зазвичай тільки шкодять нам, або ж в такий спосіб просто тікаємо від "реальності" та виниклих проблем;
    •про людину, як особистість – нікому не вигідно, щоб ти був розумний та інтелектуально підкований, адже тоді ти можеш думати, можеш розрізнити, що добре, а що погано, що тобі потрібно, а що ні.
    •про цінність книг – напевно одна з найважливіших та найбільш розкритих проблем цього роману. Адже коли людина читає, вона розвивається, стає розумнішою і тоді в неї з'являється своє бачення світу.

    Раніше я не любила читати, та недавно чомусь вирішила спробувати, а раптом сподобається...і дійсно, книги захоплюють! Але прочитавши цю книгу, я зрозуміла справжню цінність книг, після неї хочеться змінити своє життя на краще.
  • О книге
    Юлія , 24 сентября 2016 г.
    Рецензия полезна?
    Люди во все времена одинаковы. Одинаково мыслят, делают одинаковые поступки. Человечество еще не придумало ничего кроме саморазрушения и уничтожения своего вида. И от этого становится грустно. Книга замечательная!!! Я бы хотела отметить тот факт, что каждый третий всегда видит суть проблемы и возможные способы её решения, но почему то обычно "сегодня" неподходящее время для действия. А еще я убеждена, что если тебе хочется изменить мир, нужно в первую очередь изменить себя. Читая подобные книги наступает некое просветление и на окружающий мир начинаешь смотреть по другому, ты понемногу начинаешь меняться...
  • Рецензия
    Дарья, 12 сентября 2014 г.
    Рецензия полезна?
    мені дуже сподобалась ця книга. це книга про книгу. вона ніби змушує розплющити очі і побачити світ навколо себе.
  • Цікаво
    Віолетта Петрук, 18 июля 2018 г.
    Рецензия полезна?
    Книга змушує задуматися, так як гаджети займають основну частину нашого життя, люди вже не можуть без телефонів, все стає електронним: соц. мережі, різні додатки, книги, блокноти, календарі, та інше. Люди майже не спілкуються, зараз навіть в браузерах є голосові помічники з якими можна говорити на будь-яку тему, замінюючи живе спілкування.

    Головний герой книги - Гай, пожежний, що знищує всі ці книги. Але часом його руки немов самі собою крадькома ховають томики, приносять додому, ховають в вентиляції. А потім Гай зустрічає дивну дівчину Клариссу Маклеллан і жінку, що вирішила згоріти в будинку з книгами, і все життя Монтега летить під укіс.
    Бредберівська антиутопія - це не книга про далеке майбутнє через сотні років, не про інші країни або світи. Це наш світ, такий, в якому ми живемо.
    Це історія про суспільство споживання, в якому люди втратили зв'язок один з одним, з природою, з історією людства. Все, що їх цікавить, - телевізійні стіни у власній вітальні. Ця історія - про суспільство, в якому будь-які книги заборонені, і, якщо у вас їх виявлять, пожежники швидко перетворять знайдені томики в попіл (і весь будинок разом з ними), а ваш шлях в цьому випадку - в'язниця або психлікарня. Навіщо? Поезія, література, філософія змушують людей думати. Люди думають - люди нещасні. Все заради загального щастя.
  • Рецензия
    Любовь Бондарчук, 16 июля 2018 г.
    Рецензия полезна?
    Конечно мир будущего скатился во тьму. Как можно было дойти до такого состояния, как можно было допустить полнейшую атрофию морали, да и самого мозга. Читала, и просто не могла оторваться - настолько меня восхищал сам роман, и настолько же, одновременно, пугал сам мир будущего, вернее его устройство и пренебрежение к чему бы то ни было, кроме войны - это же не жизнь, а существование, полнейший упадок и регресс.
    "451' по Фаренгейту" я хотела давно почитать. Но все как-то откладывала, не решалась. Перед читателем предстала во всем своем упадке Америка будущего. Стала она такой буквально за лет сорок после того, как у населения пропала охота изучать литературное наследие целых поколений людей. Теперь книги не просто не читают, их и хранить у себя опасно - к подобным людям, что все еще не могут разлучится с печатным словом, приходят пожарники и сжигают все книги вместе с домом. Главный герой такой же пожарник как и другие, но, после встречи с одной странной девушкой (странной по тогдашним меркам), он переосмысливает свою жизнь и начинает по новому смотреть на то, что его окружает. И... он начинает читать и ищет таких же как и он, тех, кто хочет и читает книги. Это пронзительная история яркий пример антиутопии. Я советую прочитать каждому что написал Рэй Брэдбери, и не просто прочитать и забыть, а подумать
  • Коли горять не лише рукописи
    Ярослав , 6 июля 2018 г.
    Рецензия полезна?
    "451 за Фаренгейтом" - одна з трьох фундаментальних антиутопій ХХ-го століття і поки що єдина, з якою я ознайомився. Рей Бредбері створив світ, у якому книги - зло, з яким необхідно боротись. Існують спеціальні бригади так званих пожежників, що їздять по домівкам людей і спалюють книги, самих же людей арештовують. І справа тут не тільки і не скільки в диктатурі - люди самі відмовилися читати. Тому що так легше. Легше не думати і сприймати світ таким, яким його показують з екрана, чи то пак - стіни, телевізора. Легше не задумуватись про необхідність і кривавість війни, яка відбувається - так кажуть - десь далеко і радує суцільними перемогами. Легше засинати ночами, не замислюючись над беззмістовною течією жалюгідного життя. А якщо потрібні враження - є екран з безкінечним реаліті шоу і швидкісні траси, на яких можна збивати самогубців. Якщо ж надто припече, завжди можна самому вийти на трасу. Головний герой - пожежник, проте одного разу в його руки потрапляє книга, одна з тих, що він їх так завзято нищив. Життя змінюється назавжди і вже не стане таким як раніше, тому, що розум, зголоднілий до знань, починає ставити питання. Книга насправді страшна і страшна вона не тоталітаризмом та заборонами, а отупінням та деградацією соціуму. Я б не назвав цю книгу повноцінним романом, з добре продуманим світом та героями - це скоріше нарис, етюд, що його підсовує нам автор - подивіться, якими ви можете стати. Чи вже стали?...
  • 451 градус за Фаренгейтом
    Мірошниченко Тетяна , 26 июня 2018 г.
    Рецензия полезна?
    Після прочитання відомої книги американського письменника Рея Бредбері у мене якесь неоднозначне враження. Враження, коли ти не поділяєш всезагального захоплення книгою, бо вона для тебе була занудною. Я багато чула про цю книгу і читала схвальні, позитивні відгуки, але коли прочитала, то нічого не відчула. Вона мене не зачепила. Ніяк. Абсолютно. Нічим. Неначе разом зі згорілими книжками і згоріли будь-які враження.
    Після прочитання книги я відчувала якусь внутрішню порожнечу.
    Наче автор і написав цікаво, і розповідається про важливі речі, про необхідність думати, читати, включати мозок, бо людьми найлегше управляти та маніпулювати коли у них розвинене відчуття стада. Але мабуть Рей Бредбері не мій автор, а жанр антиутопії - це не та література, яку я хочу читати і сприймати.
    Знаю, відгук якийсь аж занадто нудний і песимістичний. Але я описала свої враження від книги.
    "Але в людини є чудова риса: якщо треба починати все з самого початку, вона не зневірюється і не втрачає мужності, бо знає, що це дуже важливо і варто зусиль."
  • Людина проти системи
    Алена Липецкая, 24 мая 2018 г.
    Рецензия полезна?
    "Людям треба нагадувати, що на землі їм відведено дуже мало місця, що вони живуть серед природи, яка легко може забрати назад усе, що дала людині... коли ми постійно не відчуватимемо її поряд з собою вночі, ми забудемо, яка вона грізна й могутня. I тоді природа одного чудового дня прийде й поглине нас."
    Я іноді полюбляю читати фантастику, дивитися фільми про альтернативне майбутнє. Тут завжди висвічуються глобальні проблеми людства: потепління, новітні технології, освоєння космосу. Але книгу на таку близьку тему, як книги, література зустріла вперше. Та ще й дізналася, що фільм от-от має вийти.
    Книга невеликого розміру, швидко прочитала, але було мало, хотілося б більше пригод головного героя. Цікавий сюжет не відпускав до кінця. Як і в подібних творах, тут є система, яка притискає народ, є підпілля, є герой, який ніби прозріває і усвідомлює, що життя в цій системі обмежене і треба починати боротьбу.
    Дуже сподобалося, як автор описує думки і почуття героя, його відносини з дружиною.
    Це моє перше знайомство з автором і однозначно не остання його книга, яку читаю.
  • Украинский перевод
    Лариса , 3 апреля 2018 г.
    Рецензия полезна?
    Когда у меня встал вопрос с приобретением в домашнюю библиотеку повести-антиутопии американца Рея Брэдбери «451 градус по Фаренгейту», я ни на секунду не задумывалась и купила украинский перевод произведения от тернопольского издательства «Навчальна книга - Богдан». Дело в том, что у меня на полках уже есть несколько книг этого потрясающего писателя именно от данного издательства, и всеми ими я очень довольна. Поэтому я знала, что и качество самого издания, и качество перевода повести «451 градус по Фаренгейту» не подкачают. Действительно, перевод получился качественным, если не считать нескольких русизмов, но это скорее мелочи, которые вовсе не повлияли на общее впечатление от книги. Оформление издания довольно простенькое, но и цена на книгу совсем невысокая, поэтому все здесь логично. Конечно, я бы не отказалась от добротных изданий украинского перевода любимого Брэдбери, но за неимением лучшего и это издание заняло достойное место в моей домашней библиотеке. Словом, рекомендую и саму повесть «451 градус по Фаренгейту», и данное ее издание.