Рецензии «Чому нації занепадають? Походження влади, багатства і бідності»

Лучшие рецензии
Написать свою рецензию
  • "Чому нації занепадають" та Юлія Тимошенко.
    Тарас Трембач, 28 июля 2016 г.
    Рецензия полезна?
    "Чому нації занепадають" та Юлія Тимошенко.

    Вперше про цю книгу почув від Юлії Тимошенко :-). Серйозно, не жартую! На одному з політичних ток-шоу Ю.Тимошенко виступаючи з критикою олігархічного режиму згадала цю книгу. Мовляв, потрібно побудувати справедливу демократичну систему і тоді в Україні почнеться економічний розвиток. Цікаво звідки Ю.Тимошенко дізналась про цю книгу? Моє припущення - від Ю.Луценка, він любить читати наукові, історичні книги, а в той час він вже сидів, в тюрмі вдосталь часу. Однак це лише припущення. З того часу почав шукати цю книгу, довго не находив, потім нарешті прочитав російську версію, але перейдемо до самої книги.

    Ключова ідея книги: сталий економічний розвиток можуть забезпечити лише інклюзивні політичні та економічні інститути. На противагу інклюзивним, екстрактивні політичні та економічні інститути не приводять до сталого економічного розвитку.

    Якщо коротко, інклюзивні інститути - це політичний плюралізм, демократія, гарантія недоторканості приватної власності, свобода економічної діяльності. Екстрактивні інститути - це авторитаризм, тоталітаризм, неповага до приватної власності (повна відсутність), відсутність вільної економічної діяльності.

    Книга написана цікаво, доступно, досить переконливо.

    В книзі розглянуто історію економічного розвитку великої кількості країн: середньовічна Венеція, колоніальне Перу, рабовласницький Барбадос, Конго, постколоніальна Ботсвана, СРСР, Північна та Південна Корея, древні Майя, рабовласницький південь США...

    Книгу однозначно варто придбати, однак все-таки закрались певні сумніви в правоті авторів. Як на мене, це той випадок коли спочатку придумують теорію, а потім під теорію підганяють факти. Автори пишуть все правильно, досить переконливо, але не думаю, що справа лише в інклюзивних інститутах. Тим хто цікавиться даною тематикою раджу почитати Еріка Райнерта "Як багаті країни забагатіли...". Як на мене Ерік Райнерт значно переконливіший, хоча не такий відомий і розрекламований, можливо тому, що його ідеї ідуть в розріз з догмами Світового банку, МФВ, ВТО і інших інституцій.

    Тепер трішки критики, як без неї.

    В кінці книги викладено думку про те, що перехід інків до інклюзивних інститутів врятував би їх від іспанської колонізації. Можна лише посміятись. Лише Бог міг врятувати інків від чуми і віспи від якої в них не було імунітету. Імперія інків була приречена і ніякі інклюзивні інститути її б не врятували.

    Автори недоречно критикують Макса Вебера і "культурну теорію". Хотілося б запитати авторів, а чому в Італії на півдні та півночі такий різний рівень розвитку? Інклюзивні інститути то ті самі. Чому в США, в межах одних інклюзивних інститутів різні етнічні громади досягають різних економічних результатів. Єврейська та корейська громади багаті, а латиноамериканці та афроамериканці бідні, як це пояснити як не "культурною теорією"? Критика Джареда Даймонда взагалі недоречна, Джаред писав не про це.

    Одним словом - купуйте, читайте, висновки робіть самі.
  • Доступно про складне
    Галина Заборська, 6 апреля 2018 г.
    Рецензия полезна?
    У книзі «Чому нації занепадають? Походження влади, багатства і бідності» автори поставили перед собою досить амбітні цілі – спробувати дати відповіді на запитання винесені у заголовок книги.
    Читається книга досить легко. Щоправда потрібно налаштуватися на сприйняття серйозного тексту, оскільки початок сприймається трохи важкувато.
    Автори книги економісти. І саме тому їх теорія успішних та неуспішних націй базується на економічних постулатах. Зокрема, для того щоб нація процвітала необхідно правильно організувати інститути держави. У цій книзі інститути – це писані та не писані правила, які регулюють роботу економіки.
    У книзі автори всі свої теорії підкріплюють історичними прикладами та досягненнями успішних економічних країн. Наприклад Англії – яка досягла своєї могутності, в тому числі й економічної, завдяки правильному менеджменту країни. Зокрема, завдяки парламентаризму. Наскільки праві автори, вадко сказати. Коли читаєш книгу та правильно підібрані приклади, то ніби теорія працює. Однак, якщо подивитися дещо ширше, то можна знайти і приклади, які не вписуються в цю теорію. Проте книга дійсно цікава та гарно написана.
  • Чому Україна занепадає
    Volodymyr Gony, 2 июля 2018 г.
    Рецензия полезна?
    На мій погляд ця книга дуже добре пояснює чому протягом приблизно 25 років Україна занепадає. А в той же час сусідня Польща швидко розвивається і наздоганяє Захід. Екстрактивні суспільні інститути - це інститути, спрямовані на вилучення прибутків національної економіки в інтересах вузького кола людей. В Україні це вузьке коло - це декілька десятків олігархів, ну, і ще декілька сотень чиновників, які вбудовані в ці олігархічні клани. Ще є декілька сотень місцевих регіональних феодалів. І все. Всі інші не отримують ніякої частки від національної економіки. Фондового ринку практично немає. По кожному емітенту приблизно 98-99% акцій належить олігарху, а 1-2% вільно торгується на біржі. При такій системі середній клас фактично повністю відсторонений від володіння акціями крупних компаній. Приватизація, ще починаючи з часів Кучми, відбувалась не через біржові механізми, де б пересічний представник середнього класу міг би купити акції корпорації на декілька тисяч гривень, а через договірні аукціони і одразу контрольними пакетами. Користь від такої приватизації отримали лише декілька десятків олігархів.

    Інклюзивні інститути - це суспільні інститути, які дають можливість розподіляти прибуток від національної економіки серед широких верств населення. В Штатах, наприклад, майже 70% громадян є акціонерами американських корпорацій, тобто отримують свою частку прибутку або через дивіденди, або ж через зростання вартості акції. В Україні, на жаль, цього немає. Вся велика промисловість належить кільком десяткам людей. Тому такі сумні результати.

    Ще у 2008 році, коли Петро Олексійович був головою РНБО при Ющенку, журналісти якоїсь економічної передачі спитали його як він збирається підтримати фондовий ринок, що летить униз. Петро Олексійович відповів, що нам ніякий фондовий ринок не потрібен, наш бізнес чудово живе без всяких фондових ринків. Зараз пішла нова хвиля приватизації. І знову, акції продаються не на біржі, не по безадресному продажу, не з мінімальними лотами в 1-2 тис. грн. Акції продаються блокуючими, або контрольними пакетами і тим же самим олігархам. На манєже всьо тє же. А це значить, що Україна продовжить занурюватись в абсолютно екстрактивний світ.
  • Чому нації занепадають? - істина десь поруч
    Марія Столяренко , 8 июня 2018 г.
    Рецензия полезна?
    Ця книга не заводитиме вас у лабіринти, не буде жодних інтриг, - відповідь на запитання, поставлене у заголовку, дається на самому її початку. Після з'ясування відповіді на питання "чому?", автори надають розгорнуте пояснення "як саме?" Наводиться доволі грунтовний аналіз економічного розвитку світу від часів Римської імперії аж до сьогодення. Окрім окреслення основних тенденції в економіці, лаконічно та цікаво описується їх історичне підгрунтя. Саме ця зв'язка історичних передумов з економічними процесами надає читачу низку несподіваних відкриттів. Наприклад, загальноприйнято вважати, що злі білі колонізатори на 100% винні у економічному становищі сучасної Африки. Дійсно, цілий розділ в книзі присвячений жахіттям апартеїду у ПАР. Але ПАР, це скоріше виняток з правил, бо це була ледь не єдина кліматично придатна для проживання європейців країна (без малярії, жовтої лихоманки та інших неприємностей), і проблеми в ПАР були обумовлені саме сумісним проживанням колоністів та місцевого населення. Щодо таких країн, як Конго, Асанте, Дагомея (територія сучасної Гани), то вони свідомо відмовились від запропонованих ним інновацій у сільському господарстві і обрали шлях работоргівлі, як найбільш прибутковий бізнес. Вони полювали на своїх мешканців, на мешканців інших африканських країн і продавали їх у рабство. І навіть після відміни рабства у Британії та США, коли ринок збуту рабів фактично зник, місцеві работоргівці не відмовились від свого бізнесу, а просто переключились на внутрішній ринок. Велика частина книги присвячена історії Британії та ролі Промислової революції у її становленні. Є розділи, присвячені США, Австралії, Конго, ПАР, Австро-Угорщині, Індонезії, Японії та багатьом іншим країнам світу. Також розглядається і феномен так званого "ресурсного прокляття", коли начебто усім багата країна ледь животіє. Якщо цікаво, чим впав в немилість модернізатор ткацького станка Єлизаветі і, чому імператори Франц і Микола забороняли будувати залізниці, як епідемія чуми сприяла економічному розвитку Європи та багато інших цікавих речей, обов'язково прочитайте цю книгу!
  • Пояснення багатства та бідності.
    Едуард , 13 апреля 2018 г.
    Рецензия полезна?
    Якось ніколи раніше не доводилося зустрічатися віч-на-віч з такими книгами, але після знайомства з книгою "Лі Куан Ю"- ця книга, "Чому нації занепадають", стала наступною, якою зацікавився. Книга читалася трохи довго із-за малого шрифту (39 стічок на сторінці), але читалася доволі легко, адже є надзвичайно цікавою. Так от, сама книга- це плід 15 років!!! праці авторів над нею. Основна ідея книги, якою вона пронизана- це економічні та політичні інститути. Їх існує 2 типи: інклюзивні та екстрактивні. Ті нації, де екстрактивні інститути- занепадають. Ті, де інклюзивні- розвиваються. Це основна теорія авторів, яку вони дійсно вміло підтверджують на кожній із сторінок книги. Сама структуризація книги- це 15 розділів, в кожному з яких є якась своя одна окрема ідея, яка є частиною підтвердження основної теорії про інститути. В кожному з розділів у якості прикладів, наводяться певні періоди історії різних держав. А саме: це і історії про інків, мая, про історію Мексики, про Сьяра-Леоне, про Ботсвану, про Північну Корею, про Аргентину, про Зімбабве, про Англію та Австралію, про СРСР та Австро-Угорщину та ще багато про які країни. Про їхні періоди злетів та падінь, про їхні цікаві факти з історії, про те, чому одні країни стали багатими, а інших вже немає. Книга просто надзвичайна в плані своєї інтелектуальності, неймовірна кількість історій різних держав подана легко та доступно для будь-якого читача в незалежності від його знань чи економіки, чи історії, чи політичних міркувань. Сама кількість цікавих фактів з історії зробила для мене цю книгу одною з найцікавіших серед тих книг, які я читав за останні кілька місяців. Тому, якщо Вам цікава історія, економіка чи політика- можете сміливо братися за цю книгу. Ви обов'язково гарантовано отримаєте задоволення від читання.
  • Є що черпати!
    vasiLIT , 17 февраля 2018 г.
    Рецензия полезна?
    Книга Джеймса Робінсона та Дарона Аджемоглу "Чому нації занепадають? Походження влади, багатства і бідності" написана легкою зрозумілою мовою, тому читається вона так само легко і доступно. Це тільки одна з причин шаленої успішності книги. В свою чергу, я теж приєднуюсь до фанатів і поціновувачів. Я залишився в цілковитому захваті. Книга намагається дати відповідь на одне важливе питання - чому одні країни багаті, а інші залишаються бідними, навіть якщо мають хороший потенціал для розвитку? Основна теза цілком аргументується і підтверджується впродовж всієї книги. Автори наводять численну кількість прикладів, що робить читання захопливим. У книзі розглянуті конкретні історичні випадки, описані явні приклади, з різною географією та хронологією. Автори розкривають перед читачами основні терміни, якими вони оперують, а саме поняттями "інклюзивних" та "екстрактивних" форм правління.
    Оформлення книги якісне, палітурка лаконічна, переклад без значних граматичних огріхів. Всім читачам рекомендую, особливо любителям політичних роздумів!
  • Чому нації занепадають
    Галинка , 7 февраля 2017 г.
    Рецензия полезна?
    В декого ця книжка викликає суперечливі думки, ніби вона не пояснює деяких деталей. Але є такі питання, на які просто не можливо дати чітких відповідей чому саме так, а не інакше. Автори наводять декілька теорій, які мали би пояснити чому ж одні держави змогли досягти успіху, а інші – ні. Та як зазначають самі творці книги, ці теорії не є досконалими і можуть бути оскарженими та розкритикованими.
    Основну ідея книжки подають такою, що причиною нерівності у світі являється те, що одні держави досягли свого розвитку, бо перейшли до інклюзивної форми правління, а інші так і залишились екстрактивними. Автори наводять приклади різних країн, на яких пояснюють чому саме так усе склалось.
    Щоб якнайкраще пояснити історичний розвиток, деяких націй, в книжці часто згадуються території на яких жили одні народи, розмовляли однією мовою і мали спільну культуру, та через певний історичний вплив, вони пішли різними дорогами. Такими територіями є: місто Ноґелес, яке розділене кордоном між США та Мексикою; Південна та Північна Корея і Берлін, який був розділений берлінською стіною.
    Дуже гарно тут описується розвиток США і Південної Америки. Хоча обидві і були колонізовані (США колонізувала Англія, а Південну Америку – іспанські конкістадори), США все таки змогли досягнути інклюзивного розвитку, на відмінну від Мексики чи Перу. І не тому, що англійці були такі добренькі, а іспанці погані, а через певні чинники, які мали одні і не мали інші. Саме це в майбутньому вплине на те, що Англія швидше прийде до демократії, ніж Іспанія. Також розвиток Африки і чому Ботсвана змогла стати розвиненою державою, а Нігерія і досі залишається однією з найбідніших країн світу.
    Книжку раджу читати усім, вона відкриє Вам багато цікавих фактів, допоможе розкрити причин створення світової нерівності, та можливо дасть відповідь на те, як нам, українцям, чинити в даній ситуації, і що слід робити, а чого не варто.
  • о вреде монополий
    Павел Замотаев, 25 января 2017 г.
    Рецензия полезна?
    Курт Вонегут говорил: "Я переживаю из-за того, что я пишу книги, а президенты и генералы их не читают". Не знаю, переживают ли авторы, но мне действительно грустно, что данную книгу не читали наши "можновладци". Иначе зачем организовывать избирание сына и партнеров по бизнесу в депутаты, московского торговца кондитерской продукцией назначать определять стоимость электроэнергии в стране, а других функционеров корпорации на ответственные государственные посты и т.д.

    Основная идея данной книги состоит в том, что успешность государства, а с ним и нации зависит от характера политических и экономических институтов. Экономические институты определяют права собственности, простоту ведения бизнеса, эффективность инвестирования и кредитования, восприимчивость к достижениям научно-технического прогресса, состояние рынка рабочей силы и доступность квалифицированного персонала. Политические институты через соотношение ветвей власти регулируют общественные и правовые отношения. От них зависит способность граждан влиять на политиков и чиновников, возможность для различных социальных групп реализовывать свои интересы.

    Существует несколько теорий, описывающие различия данных институтов - географическая, культурологическая, теорияневежества. Анализируя их недостатки Аджемоглу и Робинсон предложили следующую дифференциацию институтов на инклюзивные (обеспечивающие широкий доступ населения к участию в экономических и политических процессах) и экстрактивные (монопольные. позволяющие отдельным группам использовать ресурсы нации для собственного обогащения и сохранения власти).

    Экономический рост в государствах возможен при доминированиии различных типов институтов. Однако различается его динамика и продолжительность. Например, экстрактивные институты, созданные в СССР, позволили перераспределить ресурсы для обеспечения высоких темпов индустриализации. Это сбило с толку многих западных экономистов и политиков второй половины ХХ века. Так в учебнике по экономике Нобелевского лауреата Пола Самуэльсона подчеркивалось, что советская система лучше капиталистической в плане экономического роста, обеспечения полной занятости населения, стабильности цен, воспитания альтруистических настроений граждан. В издании 1961 г. он прогнозировал, что СССР обгонит США до 1984 г., в в переиздании 1980 отложил этот момент до промежутка 2002-2012гг. (стр.115). Однако, мы все свидетели начала стагнации 70х, ресурсы исчерпались и наступил тяжелейший кризис завершившийся крахом империи.

    Переход от экстрактивных к инклюзивным институтам обеспечивает устойчивый прогресс. Авторы подробно рассматривают это на примере "Славной революции" в Англии. Победа парламентаризма, обеспечившая в определенной исторической перспективе представительство интересов различных социальных групп, стимулировало урегулирование прав собственности, разрушило монополию разрешительной системы, защитило инвестиции и обеспечило промышленную революцию.

    В книге использован очень обширный исторический материал. Возможно даже избыточный, за множеством историй из жизни африканских и латиноамериканских государств, древних империй, иногда теряется суть теории. При этом, существование объективных закономерностей, способных сменить характер институтов, остаются под вопросом. Действительно, авторы признают "стечение обстоятельств" и "роль личности в истории", как критический фактор перемен. Между строк читается решающая роль Вильгельма Оранского в победе "Славной революции", Ден Сяопина - в Китайском экономическом чуде, авторитарных руководителей Сингапура и Южной Кореи в успехах этих стран. Т.е. книга дает ответ на вопрос, что необходимо для прогресса нации, но подталкивает к выводу, что без нужной личности, в нужном месте и в нужное время обойтись сложно.
  • Чому нації занепадають? Прогалини в теорії
    Макс Д, 6 апреля 2017 г.
    Рецензия полезна?
    Автори даної книги на останніх сторінках "добре" підсумовують свою теорію висновком, що їх теорія не може сказати, які нації занепадуть в майбутньому і, головне, рецепту не дається до розвитку. Є загальна думка - перехід до інклюзивних інститутів, але (!) яким чином прийти до них? У мене склалася думка, що прийти до цих інститутів можливо тільки через революцію (можливо не одну), бо еліти завжди тримаються за владу, бо тільки завдяки існуючій системі вони мають свій статус і статки, тому сенсу змінювати щось існуючому режиму немає. Наведено ряд маркерів, що свідчать про появу інклюзивних інститутів: демократія, вільна преса, політичний плюралізм ітд, але все рівно все тяжітиме до олігархіату - навіть в розвинених країнах, бо є залізний закон олігархії. Особисто для мене в цій книзі багато зайвого і основну ідею можна було б і на 100 сторінках розписати (якщо не менше). Головне, щоб при владі були порядні і високоморальні люди з високим рівнем професійних здібностей - це й вся загадка і розгадка успішності країни. P.S. Не дуже сподобалась фраза "критичний збіг обставин". Таким формулюванням можна приховати неспроможність пояснити чому так відбулося.
  • "Чому нації занепадають? Походження влади, багатства і бідності"
    anastasi77777 , 29 декабря 2016 г.
    Рецензия полезна?
    "Чому нації занепадають? Походження влади, багатства і бідності" - это пример того, как можно довольно субъективно описать власть. Если у авторов была цель описать чисто свое мнение - книга удалась. Если речь шла о объективности - не удалась.
    Если говорить о наполнении книги, то тут читателю дают возможность узнать, а что думают автора (Джеймс Робинсон, Дарон Аджемоглу) о том, откуда идет бедность; почему кто-то богат, а кто-то нет; как культура и деньги связаны; какая политика влияет на положительную финансовую ставку жителей. Что очень ценно в этой книге - это личные исследования авторов. И они на протяжении всей книги опираются на факты, исследования, мировые показатели и примеры разных стран. Очень неплохо они иллюстрируют различия между разными странами. А так же выводят формулы и некоторые правила, которые помогают развивать нацию.
    Кстати, очень много критики я слышала по поводу этой работы. От различных топ-журналов Америки. Хотя, скорее всего, что 70 процентов положительных рекомендаций.
    В итоге, делая резюме, я виду в книге "Чому нації занепадають? Походження влади, багатства і бідності" много плюсов, но так же и излишнюю субъективность в изложении материала.
    Хотя никто и не заявлял, что была цель написать учебник, где будут представлены все точки зрения.