Рецензии «Четверта республіка»

Средняя оценка
2
  • 5
    2
  • 4
    0
  • 3
    0
  • 2
    0
  • 1
    0
Лучшие рецензии
Написать свою рецензию
  • Оригинальный взгляд на новейшую историю Украины...
    Андрей, 22 марта 2017 г.
    Рецензия полезна?
    Книга бывшего Главы Администрации Президента Украины, успешного бизнесмена и олигарха Бориса Ложкина «Четвертая республика» лично у меня вызывает двуликие впечатления. С одной стороны, это очень неординарный взгляд на политические, экономические события, новейшую историю нашей страны с личной оценкой. С другой - явная презентация «себя любимого», и чересчур бросающаяся в глаза «pr-кампания» в адрес Петра Порошенка. Такое впечатление, что глава страны, таким образом, уже готовит почву на свой второй президентский срок. Как бы там ни было, материал очень и очень интересный! Мое внимание больше всего было привлечено к главе «Сумерки олигархов» - авторская попытка проследить такое явление, как кланово-олигархическая структура. Хотя само слово «клан» в книге не наблюдается. Олигархов Ложкин рассматривает в проекции обычного исторического явления, не совсем негативного. И это настораживает. Политик много говорит о важности понимания событий 90-х годов для того, чтобы разъяснить происходящее в стране в наше время. О том, что именно ставленники Кучмы сделали все возможное, дабы на Востоке и в Крыму все было так, как есть сейчас. Интересным для меня были также материалы о криминальных авторитетах конца прошлого века. Борис Евгеньевич вспоминает Ахатя Брагина, Евгения Щербаня, с которыми ассоциировался тогда донбасский регион. Прямо говорит о том, что, когда второй поддерживал проукраинские силы, был нагло убит тогдашним президентом. Брагин же вообще был предшественником «Ахметки». Отдельная роль в книге отведена Игорю Коломойскому. Если честно, я не поверил в искренность слов Ложкина, скорее данный материал - попытка президента объясниться за происходящее бесчинство. Только «в озвучке» Ложкина. Наибольшим абсурдом книги для меня является то, что президент говорит о деолигархизации, хотя сам же таковым и является! Кто ж борется сам против себя?!
    На самом деле, книга очень достойна внимания тех, кому не безразлична судьба Украины. Само ее появление - уже хороший знак, особенно в свете экономического анализа. Поэтому прочитать книгу считаю делом не только интереса, но и огромной общественной пользы.
  • Усе буде добре у кожного з нас
    Мария, 26 апреля 2017 г.
    Рецензия полезна?
    Писати такі книжки, як “Четверта республіка” дуже непросто. Вони — це своєрідне обличчя нашої політики, їх бачення усього, що відбувається у країні. Вкрай важливо, щоб погляд “з того боку” не надто разюче відрізнявся від погляду простих українців, бо інакше книжка не зможе бути адекватно сприйнята громадськістю — в її бік будуть лунати “зради” та “не за то майдан стояв”.

    Писати рецензію на такі книжки теж непросто, бо тут важко обійти так зване власне бачення та не перейти на одну із сторін. Проте я намагатимусь.

    Я довго чекала на “Четверту республіку”, бо дійсно гідні книжки в нас політики не дуже полюбляють писати, залишаючи цю місію тим, хто просто напише про них. Так було з Луценком та Саакашвілі, здається. Цю позицію можна зрозуміти — щоб твої книжки купували, треба хоча б заслужити довіру та любов цільової аудиторії, а у наших політиків із цим не склалося. Втім, Борис Ложкін не надто помітна фігура — його ім'я не з'являється у скандальних заголовках, й це вже непогано) Несподівано для самої себе я зрозуміла, що читати “Четверта республіка” мені подобається. Спробую пояснити чому.

    Перш за все, книжка доволі незвична. Це не політичні мемуари та не “історія успіху”. Скоріш це ессе, спогади та роздуми одного українського політика під однією обкладинкою. Тандем Ложкіна та Федоріна можна назвати вдалим — сам текст легко читається та сприймається. В ній йдеться про ті речі, про які нам навряд чи було б відомо, якби не відвертість авторів — політичне закулісся Європи та України, будні високопосадовців та олігархів, історія, що відбувається за зачиненими дверима та на званих вечерях... Масштаби подій у книзі деколи шокують, іноді спостерігаєш за усім, що відбувається, із затамованим подихом, неначе дивишся “Гру престолів”. І я не просто для влучного слова порівнюю усе описане із циклом Джорджа Мартіна, повірте.

    Так, у Ложкіна багато про те, що в нас тепер сильний та мудрий лідер, і що вже зроблено багато, і що буде ще краще... У це дуже хочеться вірити і водночас повсякденність та новини цю віру нівелюють.

    “Четверта республіка” - незвична, проте у підсумку позитивна книга. Така собі пізнавальна антизрада з перших рук)