Рецензии «Астрід Ліндгрен. Щоденники воєнного часу 1939-1945»

Средняя оценка
2
  • 5
    2
  • 4
    0
  • 3
    0
  • 2
    0
  • 1
    0
Лучшие рецензии
Написать свою рецензию
  • Нова грань відомої казкарки
    Starry_night , 18 февраля 2018 г.
    Рецензия полезна?
    Думаю, усі знають, хто така Астрід Ліндгрен і знайомі з її історіями якщо не через книги, то хоча б мультфільми, зроблені за мотивами її праць, усі бачили і не один раз.
    У 1939 році, коли почалася Друга світова, тоді ще проста секретарка вирішила вести свій воєнний щоденник. Звісно, вона тоді навіть не уявляла собі, що ця праця буде тривати аж сім років. Скрупульозне (і не зовсім) занотовування головних подій, вирізки з тогочасних газет та коментарі до них дали свої плоди, про які авторка, швидше за все, не думала і на які не розраховувала - читачі її воєнних щоденників мають змогу побачити тогочасні події під новим кутом. Адже на пострадянському просторі написано багато книг із точки зору радянської людини, можна знайти книги, які розповідають історію з "протилежного табору", а ця книга показує нам події через світосприйняття благополучної Швеції, яка практично не постраждала під час Другої світової, але відчайдушно намагалась допомогти.
    Мені, вихованій у пострадянській країні, було незвично прочитати порівняння німецького солдата (фашиста ж) та радянського, в якому останній сприймається як більше зло. Для прикладу, уривок запису від 03 березня 1944 року:
    "А росіяни тим часом наближаються до своїх кордонів. Коли німцям настане кінець, балтійським країнам ніщо вже не допоможе, а відтак - бідолашні ті люди".
    Пропаганда страшна річ, тому дуже корисно подивитись на давно відомі події з нової точки зору.
    P.S. Не чекайте багато "письменницької кухні" - в той час відома казкарка лише робила перші кроки до всесвітньої слави.
  • Про Другу світову очима Астрід Ліндґрен: щиро та пізнавально
    Олеся Кізима, 9 мая 2018 г.
    Рецензия полезна?
    Я, мабуть, точно не помилюся, коли назву Астрід Ліндґрен найнайнай... відомішою, улюбленішою та ще багато-багато прикметників шведською дитячою письменницею усіх часів та народів. З її казковими персонажами не може обійтися жодне дитинство чи не на всій земній кулі: хто ж бо не чув про Пеппі Довгупанчоху та Карлсона? Направду, вічні герої та завжди цікаві історії, скільки б їх не перечитувати, а головне -- скільки у них тепла, доброзичливості, бешкету, гумору та повчальності! Проте, мало хто знає, що, перш ніж стати Великою дитячою письменницею, Астрід Ліндґрен неабияк набила собі руку у... мемуаристиці. Так-так, пишучи щоденники для себе під час Другої світової війни, щедро насичуючи їх правдивою інформацією про життя та побут, участь у воєнних діях і не тільки пересічних шведів, вона залишила нам отакенну порцію цінної інформації, котра, без сумніву, не залишить байдужим жодного сучасного читача!

    ,,Щоденники воєнного часу. 1939 --1945 роки" побачили світ під однією палітуркою завдяки щасливому випадку: у 2003-му році у кошику для білизни у родинному будинку Астрід Ліндґрен в Стокгольмі було знайдено сімнадцять окремих щоденників у шкіряних обкладинках. У них тодішня секретарка та рецензент з контролю за кореспонденцією в урядовій організації, мати двох дітей ділиться найсокровеннішими спогадами та роздумами, описами щоденних турбот та клопотів, настроями у рідній Швеції та у світі загалом під час цих буремних років. Хоч на території цієї скандинавської країни не було як таких воєнних лихоліть, ніхто в тогочасній Європі не міг залишатися осторонь того, що відбувалося, не відчувши і у своїй сім'ї хоч віддалених, але-таки потрясінь війни...