Саме такий вибір має зробити протестант. Мати гроші, статок, гарні речі і таке інше, але не мати при цьому спокійного сну, натомість прокидатися вночі, турбуватися про справу. Другий варіант: гарно спокійно спати, не мати зайвих турбот- можна сказати спокійно жити, але без статку який дозволяє жити гарно. Не витрачати гроші марно, вести доволі помірний спосіб життя. Це тільки деякі з етичних питань які Макс Вебер виводить з протестантизму. Можна додати ще декілька: не давати гроші жебракам, а натомість забезпечувати їх оплачуваною роботою. Концепція Вебера полягає, на мою думку, в наступному: - з протестантизму виділяються певні етичні норми. - етичні норми формують засади для розвитку норм і типів поведінки в соціумі. - розглядається відношення поведінки до підстав виникнення капіталістичних відносин. Тобто не розглядаються відношення протестантизму та капіталізму, натомість вводяться додаткові терміни: етика і дух. Важливо додати що дух капіталізму і власне капіталізм не тотожні поняття, те саме можна сказати стосовно протестантизму та етики протестантизму. Менше з тим, особисто мені, імпонують думки Макса Вебера викладені в книжці, яка розглядається. Видатного вченого немає з нами вже сто років, але його думки підтверджуються фактами: країни з протестантським напрямком християнства посідають найвищі щаблі у рейтингах, за рівнем життя. Окрема подяка Олександру Погорілому за переклад.

“Протестантська етика і дух капіталізму” німецького соціолога Макса Вебера перемогла у моєму власному рейтингу прочитаних книжок як найзаумніша і найпедантичніша. Класична праця зі світової соціології вимагає читацької обізнаності, розуміння історичного контексту, якого мені, щиро кажучи, бракувало. Ця наукова робота є другим крилом до праць Карла Маркса, тому для цілісного розуміння їх варто прочитати обидві. Про що ця книга? Це добірка есе про зв’язок між віросповіданням і соціальним статусом, про ставлення і філософію представників різних релігій до матеріальних благ і способу життя, що веде або до заможності, або до бідності. Також автор розглядає умови, різноманітні фактори, що сприяють або ускладнюють панування капіталізму і ринкових відносин у світовій економіці. На думку критиків і соціологів-спеціалістів, дана робота не є обширною і ґрунтовною, а проте звичайному пересічному читачеві вона не здасться поверховою і занадто простою. Я додатково шукала інформацію про течії протестантизму, про католицизм і християнство назагал. З деяких інсайтів: ні щастя, ні робота не є самоціллю самі по собі. Реформація сприяла тому, щоб роботу сприймали як “покликання” і окрему складову для загального блага. Капіталістична економіка більш розвинена в тих країнах, де більша частка протестантського населення. Наостанок, я раджу читати цю книгу саме в паперовому варіанті, щоб час від часу повертатися, перечитувати, щоб не губити загальну картину написаного, заплутавшись у складному для розуміння тексті.

Книзі Макса Вебера «Протестантська етика і дух капіталізму» вже більше ніж сто років, і незважаючи на це серед вчених не вщухають дискусії щодо правильності чи помилковості теорії німецького соціолога. Варто зауважити, що книга не розрахована на масового читача, тому, що це серйозна праця, а не бестселер Нью-Йорк Таймз чи щось подібне. Автор ґрунтовно підходить до пошуку причин виникнення капіталізму як явища, та його впливу на соціально-економічний розвиток Європи. Основним постулатом його теорії є теза, що підґрунтям своєрідного економічного дива Західної Європи є релігійний фактор, а саме Реформація та її рушійна сила – протестантизм. Прикладом для Макса Вебера є Мартін Лютер, який висунув тезу щодо покликання, тобто обраного фаху, який людина повинна виконувати якнайкраще прагнучи стати досконалою у своєму ремеслі на Славу Божу та на власний добробут. Головним у цій тезі було не розподіляти людей на кращих чи гірших, головне, робити свою роботу якнайкраще, бо будь-яка праця «угодна Богові». Незважаючи на свою академічність, книга написана досить цікаво та доступно.