Підземна залізниця
Бумажная книга | Код товара 741888
Yakaboo 2.7/5
Автор
Колсон Вайтхед
Издательство
Book Chef
Язык
Украинский
Год издания
2017
Год первого издания
2016
Переводчик
Любовь Пылаева
Количество страниц
304
Иллюстрации
Нет иллюстраций

Все о книге Підземна залізниця

Предлагаем вашему вниманию книгу Колсона Вайтхеда «Підземна залізниця» на украинском языке от издательства «Book Chef»!

О книге:

Под землёй южных штатов Америки во времена Гражданской войны проходила железная дорога, которая вела на территорию демократичного Севера. Эта дорога давала надежды на новую жизнь всем темнокожим, страдавщим на плантациях.

Однажды, узнав об этой подземной железной дороге, Кора решает сбежать. Но достигнув цели она понимает, что чтобы добиться желанной свободы, недостаточно сменить штат...

В книге «Підземна залізниця» главную героиню ждут опасные приключения, а читателей — реалистичная история одного из самых противоречивых и важных этапов становления американского государства.

Почему стоит купить книгу «Підземна залізниця» Колсона Вайтхеда?

«Підземна залізниця» — бестселлер «New York Times», который входит в десятку лучших книг издания. Это история обмана и лицемерия, любви и надежды, борьбы за достойную жизнь и свободу.

Отзывы о книге «Підземна залізниця»:

«Купите эту книгу, а затем купите один экземпляр для кого-то, кого вы знаете, потому что вам определенно захочется её обсудить как только вы прочтете последнюю страницу, заставляющую замереть ваше сердце».

Опра Уинфри (Oprah's Book Club 2016 Selection)

«Вспомните о «Возлюбленной» Тони Моррисон, «Корнях» Алекса Хэйли, о фильме «12 лет рабоства»... Чудесный приключенческий рассказ, полный запоминающимися персонажами... Напряженный, красочный, динамичный и достоверный. История, которую хочется помнить и которой хочется делиться».

People

Читать полное описание
Свернуть
Характеристики
Автор
Колсон Вайтхед
Издательство
Book Chef
Язык
Украинский
Год издания
2017
Год первого издания
2016
Переводчик
Любовь Пылаева
Количество страниц
304
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Рецензии
  •  
    Нічого спільного з історичною реальністю! 72% пользователей считают этот отзыв полезным
    Отже, перед нами книга американця Колсона Вайтхеда "Підземна залізниця". З аннотації дізнаємося, що книга удостоєна численних нагород, зокрема отримала Пулітцерівську та Букерівську премії 2017 року, стала бестселером №1 у США та розійшлась тиражем понад 800 тисяч екземплярів. Дуже тішить, що українське видавництво BookChef надзвичайно оперативно видало дану книгу, випередивши російські видавництва. Прочитавши відгуки на книгу очікував чогось надзвичайного, принаймі сподівався прочитати добротний історичний роман. Яке ж розчарування мене спіткало!!! Спробую пояснити чому.

    В рецензії однієї американської газети прочитав, що книга дуже достовірно зображує американське рабовласницьке суспільство напередодні громадянської війни в США. Справді? Якщо оця писанина це достовірна передача, тоді я - китайська балерина!

    Наведу деякі приклади.

    З шкільного курсу історії знаємо, що "підземна залізниця" - це умовна назва підпільної аболюціоністської мережі, яка займалась нелегальним переправленням чорношкірих рабів з рабовласницького Півдня на вільну Північ. На початку книги бачимо досить достовірний опис рабовласницької плантації в Джорджії з усіма її жорстокостями, знущаннями та несправедливостями. Чорношкіра рабиня Кора відважується на втечу, зв`язується з місцевим аболюціоністом і той відводить її в таємний погріб, вона спускається в тунель і потрапляє... на реальну станцію підземної залізниці! Зауважу, що автор описує справжню підземну залізницю, своєрідне метро у Джорджії середини XIX ст. Гаразд, мабуть це символізм, а я не звик до високої літератури, але якщо це символізм то навіщо описувати локомотив, вагон, лавочку на платформі, машиніста? Мені це важко збагнути! От прочитає це якась домогосподарка з Тенессі і подумає, що майже 200 років назад в США була вирита величезна лінія метро від Джорджії до Нью-Йорка. Сміх та й годі. Принаймі в аннотації слід зазначати, що ця книга немає нічого спільного з історичною реальністю, а є суцільною вигадкою автора.

    Якщо підземні тунелі ще можна пояснити символізмом, то наступні ляпи взагалі важко збагнути.

    Далі читаємо, що один з рабів влаштовується на машинобудівний завод у Південній Кароліні, де працює за конвеєром. Декілька разів зустрічаємо опис цього конвеєра і це при тому, що цей винахід почали масово застосовуватись на 50 років пізніше на заводах Генрі Форда!

    Наступний ляп. Декілька десятків разів читаємо про дванадцятиповерховий будинок Гріппіна в Південній Кароліні. Що це за будинок такий? Люди, які хоча б трішки тямлять в історії знають, що перший в світі десятиповерховий хмарочос був збудований значно пізніше, і то в Чикаго.
    В цьому ж дванадцятиповерховому будинку діє ліфт, хоча відомо, що застосування ліфтів почалось вже в другій половині XIX століття і тим більше не у відсталій Південній Кароліні.

    В тій же Південній Кароліні лікар бере у чорношкірої Кори кров на аналіз, і це при тому, що групи крові були відкриті лише на початку XX століття, а в першій половині XIX століття ніхто особливо не досліджував кров, тим більше у відсталій Південній Кароліні. Цей же лікар пропонує Корі провести хірургічну операцію, перев`язати труби, щоб вона в майбутньому не могла народжувати дітей. Бажаючі можуть перевірити у Вікіпедії, але закладаюся, що в середині XIX століття такі операції ще не були відомі.

    І таких ляпів та невідповідностей можна найти ще багато. Навіть сам опис американського суспільства викликає велику недовіру. Автор зображає суспільство Північної Кароліни як надзвичайно тоталітарне, залякане: білі громадяни живуть в постійному страху перед обшуками, дерева в громадських парках обвішані трупами негрів, що вже почали розкладатися. Дуже важко в це повірити, справа в тому, що американці дуже цінували свободу і ніколи б не мирились з постійними обшуками. Важко повірити і в те, що білі діти та шляхетні панянки можуть гуляти по парках, на деревах яких висять трупи негрів.

    Підсумуємо. "Підземна залізниця" Колсона Вайтхеда - це аж ніяк не історичний роман, це швидше антиутопія в стилі Джорджа Орвела.
    Цінність книги аж ніяк не в історичній достовірності, дана книга це насамперед психологічна антиутопія, в якій розглядаються питання рабства, людської жорстокості, моралі, парадокси свободи. Особисто я очікував іншого.

    Для чого писати такі книги? Автора зрозуміти можна, чому б не заробити грошенят? А от навіщо нагороджувати таку писанину престижними преміями? Це мені важко збагнути.

    Не дивно, що книга була продана в США таким великим тиражем, припускаю, що книгу придбали в першу чергу афроамериканці. Середньостатичному лінивому, неосвідченому та безробітному афроамериканцю подобається читати про страждання його прадідів. В сьогоднішній Америці стало дуже модно пояснювати всі біди афроамериканської общини нерівними стартовими можливостями, першопричина яких, буцімто, полягає в рабстві. Мовляв, середньостатичний афроамериканець бідний та неосвідчений, тому що в дитинстві він не здобув хорошої освіти, виховували його бідні батьки, які були бідними, тому, що в них в свою чергу також були бідні батьки. Виходить замкнений круг, а першопричина всіх бід - рабство. Ай-я-яй, бідні афроамериканці, давайте їх пожаліємо. От лише в мене виникає логічне запитання: чому, наприклад, корейська община, яка починала у США в середині ХХ століття з абсолютного нуля за 50 років досягла величезних успіхів? Тож, мабуть, справа не в стартових можливостях? Сьогодні у США дуже непопулярно писати про те, що 60% злочинів вчиняють саме афроамериканці, значно популярніше плакатись про трагедію рабства, хоча в самій Африці рабство існувало століттями і проіснувало значно довше ніж в США. Підозрюю, що лише за такі слова у США мене б звинуватили в неполіткоректності, а то і расизмі.

    Якщо коротко: купуйте, читайте, висновки робіть самі.
  •  
    Рабство 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Рабство - це одна з найбільш принизливих сторінок в історії людства. Приниження собі подібних в настільки збоченій формі шляхом відбору найголовнішого - свободи. На жаль, дана проблема не викоренена і донині, хоч і не має тих масштабів, що були раніше.

    Твір Колсона Уайтхеда розповідає нам про проблему рабства від першої особи. І тут, не дивлячись на реальність підземної залізниці, вона виконує і алегоричну функцію - подорожі під землею до свободи.
    Потрібно віддати належне автору, він не намагався викликати у читача жах від пережитого головними героями. Він не пускав непотрібного флеру смутку, принижень і болю. Колсон просто розповідає про те, як рабиня збігає з плантації і переправляється в вільні штати, щоб нарешті отримати свободу пересування, висловлювань, і навіть вибору харчування.

    На відміну від відомих книг «Прислуга» і «Хатина дядька Тома», автор не прагнути змусити нас плакати. Він хоче, щоб ми зрозуміли ницість самої системи.
    «Підземна залізниця» вже отримала Пулітцерівську премію. Ще вона потрапила в лонг-лист Букерівської премії. Тому, цілком зрозуміло, що з книгою необхідно познайомитися.

    З першого разу я не просунулася далі 15 сторінки, а повернувшись до книги через місяць вже не змогла відпустити її з рук, що підтверджує той факт, що будь-яка книга подобається чи ні в залежності від підготовленості читача сприйняти її. Я залишилася дуже задоволена прочитанням цього твору. Однозначно рекомендую.
Купить - Підземна залізниця
Підземна залізниця

Обычная цена: 100 грн

Особое предложение: 95 грн

Есть в наличии
 
Информация об авторе
Колсон Вайтхед
Колсон Вайтхед

Книга «Підземна залізниця» была удостоена сразу нескольких премий — Лучшая художественная книга 2016 года Amazon, The National Book Award и Пулитцеровская премия 2017 года. Такой успех книги не мог не привлечь внимание к её автору — Колсону Уайтхеду. Колсон Уайтхед родился в 1969 году и вырос на Манхеттене. После окончания Гарвардского университета, устраивается в издание «The Village Voice», н...

Подробнее

Рецензии Підземна залізниця

2.7/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Нічого спільного з історичною реальністю! 72% пользователей считают этот отзыв полезным
    Отже, перед нами книга американця Колсона Вайтхеда "Підземна залізниця". З аннотації дізнаємося, що книга удостоєна численних нагород, зокрема отримала Пулітцерівську та Букерівську премії 2017 року, стала бестселером №1 у США та розійшлась тиражем понад 800 тисяч екземплярів. Дуже тішить, що українське видавництво BookChef надзвичайно оперативно видало дану книгу, випередивши російські видавництва. Прочитавши відгуки на книгу очікував чогось надзвичайного, принаймі сподівався прочитати добротний історичний роман. Яке ж розчарування мене спіткало!!! Спробую пояснити чому.

    В рецензії однієї американської газети прочитав, що книга дуже достовірно зображує американське рабовласницьке суспільство напередодні громадянської війни в США. Справді? Якщо оця писанина це достовірна передача, тоді я - китайська балерина!

    Наведу деякі приклади.

    З шкільного курсу історії знаємо, що "підземна залізниця" - це умовна назва підпільної аболюціоністської мережі, яка займалась нелегальним переправленням чорношкірих рабів з рабовласницького Півдня на вільну Північ. На початку книги бачимо досить достовірний опис рабовласницької плантації в Джорджії з усіма її жорстокостями, знущаннями та несправедливостями. Чорношкіра рабиня Кора відважується на втечу, зв`язується з місцевим аболюціоністом і той відводить її в таємний погріб, вона спускається в тунель і потрапляє... на реальну станцію підземної залізниці! Зауважу, що автор описує справжню підземну залізницю, своєрідне метро у Джорджії середини XIX ст. Гаразд, мабуть це символізм, а я не звик до високої літератури, але якщо це символізм то навіщо описувати локомотив, вагон, лавочку на платформі, машиніста? Мені це важко збагнути! От прочитає це якась домогосподарка з Тенессі і подумає, що майже 200 років назад в США була вирита величезна лінія метро від Джорджії до Нью-Йорка. Сміх та й годі. Принаймі в аннотації слід зазначати, що ця книга немає нічого спільного з історичною реальністю, а є суцільною вигадкою автора.

    Якщо підземні тунелі ще можна пояснити символізмом, то наступні ляпи взагалі важко збагнути.

    Далі читаємо, що один з рабів влаштовується на машинобудівний завод у Південній Кароліні, де працює за конвеєром. Декілька разів зустрічаємо опис цього конвеєра і це при тому, що цей винахід почали масово застосовуватись на 50 років пізніше на заводах Генрі Форда!

    Наступний ляп. Декілька десятків разів читаємо про дванадцятиповерховий будинок Гріппіна в Південній Кароліні. Що це за будинок такий? Люди, які хоча б трішки тямлять в історії знають, що перший в світі десятиповерховий хмарочос був збудований значно пізніше, і то в Чикаго.
    В цьому ж дванадцятиповерховому будинку діє ліфт, хоча відомо, що застосування ліфтів почалось вже в другій половині XIX століття і тим більше не у відсталій Південній Кароліні.

    В тій же Південній Кароліні лікар бере у чорношкірої Кори кров на аналіз, і це при тому, що групи крові були відкриті лише на початку XX століття, а в першій половині XIX століття ніхто особливо не досліджував кров, тим більше у відсталій Південній Кароліні. Цей же лікар пропонує Корі провести хірургічну операцію, перев`язати труби, щоб вона в майбутньому не могла народжувати дітей. Бажаючі можуть перевірити у Вікіпедії, але закладаюся, що в середині XIX століття такі операції ще не були відомі.

    І таких ляпів та невідповідностей можна найти ще багато. Навіть сам опис американського суспільства викликає велику недовіру. Автор зображає суспільство Північної Кароліни як надзвичайно тоталітарне, залякане: білі громадяни живуть в постійному страху перед обшуками, дерева в громадських парках обвішані трупами негрів, що вже почали розкладатися. Дуже важко в це повірити, справа в тому, що американці дуже цінували свободу і ніколи б не мирились з постійними обшуками. Важко повірити і в те, що білі діти та шляхетні панянки можуть гуляти по парках, на деревах яких висять трупи негрів.

    Підсумуємо. "Підземна залізниця" Колсона Вайтхеда - це аж ніяк не історичний роман, це швидше антиутопія в стилі Джорджа Орвела.
    Цінність книги аж ніяк не в історичній достовірності, дана книга це насамперед психологічна антиутопія, в якій розглядаються питання рабства, людської жорстокості, моралі, парадокси свободи. Особисто я очікував іншого.

    Для чого писати такі книги? Автора зрозуміти можна, чому б не заробити грошенят? А от навіщо нагороджувати таку писанину престижними преміями? Це мені важко збагнути.

    Не дивно, що книга була продана в США таким великим тиражем, припускаю, що книгу придбали в першу чергу афроамериканці. Середньостатичному лінивому, неосвідченому та безробітному афроамериканцю подобається читати про страждання його прадідів. В сьогоднішній Америці стало дуже модно пояснювати всі біди афроамериканської общини нерівними стартовими можливостями, першопричина яких, буцімто, полягає в рабстві. Мовляв, середньостатичний афроамериканець бідний та неосвідчений, тому що в дитинстві він не здобув хорошої освіти, виховували його бідні батьки, які були бідними, тому, що в них в свою чергу також були бідні батьки. Виходить замкнений круг, а першопричина всіх бід - рабство. Ай-я-яй, бідні афроамериканці, давайте їх пожаліємо. От лише в мене виникає логічне запитання: чому, наприклад, корейська община, яка починала у США в середині ХХ століття з абсолютного нуля за 50 років досягла величезних успіхів? Тож, мабуть, справа не в стартових можливостях? Сьогодні у США дуже непопулярно писати про те, що 60% злочинів вчиняють саме афроамериканці, значно популярніше плакатись про трагедію рабства, хоча в самій Африці рабство існувало століттями і проіснувало значно довше ніж в США. Підозрюю, що лише за такі слова у США мене б звинуватили в неполіткоректності, а то і расизмі.

    Якщо коротко: купуйте, читайте, висновки робіть самі.
  •  
    Рабство 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Рабство - це одна з найбільш принизливих сторінок в історії людства. Приниження собі подібних в настільки збоченій формі шляхом відбору найголовнішого - свободи. На жаль, дана проблема не викоренена і донині, хоч і не має тих масштабів, що були раніше.

    Твір Колсона Уайтхеда розповідає нам про проблему рабства від першої особи. І тут, не дивлячись на реальність підземної залізниці, вона виконує і алегоричну функцію - подорожі під землею до свободи.
    Потрібно віддати належне автору, він не намагався викликати у читача жах від пережитого головними героями. Він не пускав непотрібного флеру смутку, принижень і болю. Колсон просто розповідає про те, як рабиня збігає з плантації і переправляється в вільні штати, щоб нарешті отримати свободу пересування, висловлювань, і навіть вибору харчування.

    На відміну від відомих книг «Прислуга» і «Хатина дядька Тома», автор не прагнути змусити нас плакати. Він хоче, щоб ми зрозуміли ницість самої системи.
    «Підземна залізниця» вже отримала Пулітцерівську премію. Ще вона потрапила в лонг-лист Букерівської премії. Тому, цілком зрозуміло, що з книгою необхідно познайомитися.

    З першого разу я не просунулася далі 15 сторінки, а повернувшись до книги через місяць вже не змогла відпустити її з рук, що підтверджує той факт, що будь-яка книга подобається чи ні в залежності від підготовленості читача сприйняти її. Я залишилася дуже задоволена прочитанням цього твору. Однозначно рекомендую.
  •  
    Колсон Вайтхед - Підземна залізниця 33% пользователей считают этот отзыв полезным
    Книга не очень понравилась. Во-первых, тема предательства плохо раскрыта, и о ней говориться только вкратце. Во-вторых, написано как книга по истории, о рабстве в США. Я ожидал какого-то невероятного романа с множеством интриг и невероятным каскадом событий, или что-то в этом духе. А получил историческую книгу, даже не роман, а обычный рассказ, о нелегкой жизни «негров» в 19 столетии. Да, несомненно, те события автор описал очень хорошо, и подробно, и их влияния на американскую историю очень велики. При описании некоторых издевательствах над рабами, при чтении аж мурашки по коже шли, но все же от книги, которая получила Пулитцеровскую премию, я ждал большего. До этого читал «Убить пересмешника», Харперы Ли, которая так же получила данную премию. И хочу сказать, что был в гораздо большем восторге от прочитанного, нежели после «Подземной железной дороги». Ну, это субъективно мое мнение. Некоторые разделы в книге, такие как «Стивенс», вообще ни имеет никакого отношения к главной теме книги, и как по мне написаны лишь для того, чтобы рассказать читателю про суровую жизнь того времени, а не для связки сюжетной линии. Моя оценка 2 из 5. С одной стороны, не очень жалею что прочитал, но ожидал гораздо большего. А с другой, дочитывал просто из-за того, что хотел узнать, чем это все закончится, а не из дикого желания.
 
Характеристики Підземна залізниця
Автор
Колсон Вайтхед
Издательство
Book Chef
Язык
Украинский
Год издания
2017
Год первого издания
2016
Переводчик
Любовь Пылаева
Количество страниц
304
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
84x108/32 (130х200 мм)
Переплет
Твердый
Бумага
Офсетная
Тираж
2000
ISBN
978-617-7347-46-9
Вес
320 гр.
Тип
Бумажная
Литература стран мира
Литература США и Канады
Литература по периодам
Современная литература
 

Об авторе Підземна залізниця