Перше знайомство із турецькою літературою. Враження добре. Отож, молода туркеня Сельва виходить заміж за фармацевта Рафаеля Альфандарі, єврея за національністю. Дівчина пішла всупереч волі батька, одного з останніх паші, який категорично був проти такого союзу. Молодятам довелось виїхати у Францію, оскільки залишатись у країні, де вони пішли проти волі батьків, було вкрай важко у моральному плані. Починається війна і переслідування єврейського народу. Чоловіку доводиться переховуватись, коли проходили "облави" німців. Єдиний вихід - це повернення до Туреччини, очільники якої на той час мали можливість захистити своїх громадян, не залежно від віросповідання та коріння. Спасінням для багатьох таких громадян Туреччини та й не тільки стає вагон потягу з зіркою і напівмісяцем... Авторка Айше Кулин вдало переплила в одну сюжетну лінію історичні події, а саме початок Другої світової війни, геноцид єврейського народу, дипломатичні відносини Туречинни на світовій політично-воєнній арені, любовну лінію і непростий шлюб. Гармонійно усе поєднала письменниця, оскільки всі історичні, дипломатичні події передавала через героїв. Не було якихось відступів такого публіцистичного плану. Тому така подача сприймалась досить органічно. Була у романі і Туреччинна з її традиціями і культурою, відчувалась така любов до своєї країни героїв, а відповідно авторки. Не можу виразити однозначне захоплення, однак книга достойна і варта уваги.

Це досить рідкісна книга для українського читача. Тема другої світової війни та Голокосту часто зустрічається у художніх книгах, але не очима турків. Турецька література взагалі рідко у нас перекладається, тому це вже привід купити цю книгу та ознайомитися з її вмістом. Отже. Історія розповідає про кохання між Сельвою – донькою османського паші, яка виросла в розкошах, звикла мати все, що можна купити за гроші, та Рафаеля – сина лікаря-єврея. Їхні родини не прийняли вибору молодих людей, тому вони залишились одні у цьому складному та жорстокому світі. Вони мріють розпочати нове життя, для чого вони вирушають до Парижа. Але починається друга світова війна і до Франції приходять нацисти. Тепер повернення на батьківщину – це не лише питання патріотизму, а й виживання. Доля зводить їх з Таріком, який працює послом Туреччини у Франції. Він намагається усіма силами врятувати євреїв зі Франції, таємним потягом перевезти їх до Стамбула. Але чи вдасться? Чи не стане цей потяг дійсно останнім у житті багатьох євреїв? Як і будь-яка книжка, яка зачіпає цю тему, ця не лишила мене байдужою. Вбивство людини – це погано, вбивство людини лише через її національність. масове вбивство людей, винищення цілої нації – я навіть не можу уявити як люди могли до такого дійти. Це та сторінка нашої історії, про яку постійно потрібно говорити, щоб не забути і щоб не допустити повторення. Але книжка не лише піднімає важливу тематику, вона ще й просто цікаво й гарно написана. Не скажу, що читати приємно (це було б нелогічно), але читати варто.

Після прочитання роману "Крадійка книжок", дуже захопилася темою про Другу світову війну. Саме тоді на очі й потрапила книга "Останній потяг до Стамбула", і я залишилася в такому ж захваті після прочитання. Насправді дуже емоційна книга, містить у собі кілька сюжетних ліній. Однією з основних є життя євреїв та їхні зусилля вижити. Всім нам відомо, як важко жилося цим людям під час геноциду їхнього народу, морально важко читати такі моменти, але саме вони дають можливість краще зрозуміти через що їм прийшлося пройти. Друга сюжетна лінія - це життя двох сестер Сабіхи та Сельви. Незважаючи на спільну турецьку кров, що текла у їхніх венах, вони настільки різняться між собою, що важко повірити, що вони рідні. Сабіха закохується у єврейського парубка, через що її рідні відрікаються від дівчини. Сельва - прихильниця турецьких традицій, поступлива та покірна. Взагалі у романі також описано потяг, який мав відвезти євреїв із Франції до Стамбула, щоб урятувати людей від нацистів. Словом, дуже рекомендую почитати.