Неймовірно огидна книга, місцями моторошна і просто страшна. Але мені сподобалось) З перших сторінок автор переносить нас на Ямайку у 70-80ті роки. Ми дізнаємось про банди, гетто, увесь цей жах, від якого тілом бігають мурахи. І не лише від самих подій, а й від того як автор це передає. Майстерно. Потім зав’язується сам сюжет, ми знайомимось з головними героями. Вони всі абсолютно різні, але доля (або фантазія автора) поєднує їх назавжди. Роман написаний таким чином, що постійно змінюється персонаж, який розповідає нам про події. Тут і привиди, наркомани, журналісти, жінки, чоловіки. Вони різні, розповідають по-різному. Спочатку це трішки заплутує, але потім до цього звикаєш і розумієш, що так історія звучить повніше, об’єктивніше, з різних точок зору. До речі, все тут пов’язано з замахом на Боба Марлі, тому фанатів цього співака книга привабить ще більше. Ще мені дуже шкода перекладача, адже передати специфічну ямайську говірку, якою говорять більшість персонажів, ой як нелегко. Але український переклад вийшов цікавий) Книга страшна, місцями навіть жахлива. Часто мені хотілося закинути її, навіть позбутися, щоб цей жах навіть у мене в домі не знаходився. Але цікавість перемогла, надто вже хотілося дізнатися, що сталося з персонажами. Навіть не знаю чи радити її, просто якщо починаєте читати, будьте готові.

"Коротка історія семи вбивств" - роман ямайського письменника Марлона Джеймса. Побачив світ у 2014 році. Автор розповідає історію кількох жителів Ямайки. Зокрема, історію замаху на ямайського музиканта та композитора Боба Марлі, найвідомішого виконавця у стилі реггі. В книжці присутня нецензурна лексика. Оповідь ведеться від імені різних героїв. Майже всі вони африканської зовнішності із неблагополучних сімей, часто злочинці, гангстери. Всі вони мають різну освіту, роботу, соціальний статус. Боб Марлі подається тут як світова зірка, але автор називає його просто Співак. Його всі знають. Він всім відомий. Але М.Джеймс ніколи не називає його по імені, тільки натякає. Досить складна оповідь з безліччю сцен насильства, наркотиків, сексу та добірної лайки. Але, при цьому, непогана гостросюжетна історія з інтригою, зрадами, розслідуваннями. Роман просто просякнутий жорстокістю та кількістю "міцних" словечок. Багато також спірних моментів. Відмінно прописані персонажі, діалоги, саме життя на Ямайці, велика кількість згадок про кінофільми, серіали, пісні.

Марлон Джеймс "Коротка історія семи вбивств" ем... ну... От навіть і не знаю, як почати... Коротким і лаконічним тут навіть і не пахне. Що назва довжелезна, що опис подій, що вбивств 7 і ще кілька разів по 7. І книги залишила по собі дуже специфічні враження. Я не сноб і читаю й не обурююся, коли там надмір сексу, присутнє насилля чи якісь огидні речі. Але кількість усього цього у цій книзі мене шокувала. Десь з половини мене стали бісити слова "обісцявся". Їх було так багато і так часто, що автора я запідозрила у збоченні. І хоч я й розумію, що писати правду треба правдивими словами, але... Правди тієї, про яку зазвичай здогадуються, виявилося забагато для мене. Мені важко було продиратися крізь оці словесно оформленні деталі вбивств, страт, насилля, наркотиків, алкоголю, допитів... Якось на цьому фоні губилося інше, по-справжньому страшне й сумне-буденне життя Ямайки. Що мене направду порадувало, це жіночі образи. Вони виявилося цілеспрямованими і рішучими, вони готові були на все, щоб досягнути бажаного. І це все зазвичай вкладалося в рамки легкого порушення закону. А чоловічий світ книги був жорстоким, огидним, войовничим і частково примітивним. Радити не беруся. Це вже на любителя...