Атлант розправив плечі. Частина 1. Несуперечність
Бумажная книга | Код товара 497069
Yakaboo 4.6/5
Автор
Айн Рэнд
Издательство
Наш Формат
Серия книг
Атлант розправив плечі
Язык
Украинский
Год издания
2015
Год первого издания
1957
Переводчик
Виктория Стах, Артур Переверзев
Количество страниц
456

Все о книге Атлант розправив плечі. Частина 1. Несуперечність

«Атлант розправив плечі» Айн Ренд, згідно опитувань Бібліотеки Конгресу США, за популярністю поступається лише Біблії, для багатьох американців читання цієї книги назавжди змінило сприйняття навколишнього світу і місця людини в ньому. Один з найбільш впливових літературних творів - життєвий роман про людей, суспільство, світові загрози й про те, як з ними боротися. Маючи аномальну популярність вже понад півстоліття, книга достойна займати гідне місце на Вашій літературній полиці.

Перша частина трилогії під назвою "Несуперечність" - початок оповіді про світ, де невігластво, мародерство, і корупція практично беруть верх над здоровим глуздом та людською свідомістю. Дагні Таггарт - успішний бізнесмен, власник найбільшої в країні залізниці, мріє впровадити інноваційні технології, щоб зробити власну справу ще більш прибутковою. Аналогічні прагнення рухають Генком Ріарденом - королем металургії, а ще нафтовим монополістом Еллісом Ваяттом, що створює промислову оазу на місці колишньої пустелі.

Вони тримають у руках потужні корпорації, їхні рішення визначають долю країни. Їх називають сучасними атлантами. Економіка стала для них релігією, відповідальність за долю всього світу лягла важким тягарем. Колись вони мріяли змінити життя суспільства, тепер їх називають джерелом несправедливості, твердять, що всім людям потрібні однакові права й можливості. Довгий час атланти не звертали уваги на дошкульні закиди, але згодом це почало їх гнітити. Невдовзі вони поведуть затерплими плечима і світ, що вони так довго тримали на своему карку, покотиться на призволяще. І що тоді почнеться не знає ніхто.

Дебютна частина роману, як власне і вся трилогія, дає привід задуматися про реальний стан справ у сьогочасному суспільстві, адже все, про що йдеться у творі, не має часових рамок. Сьогодні важкі кроки сучасних атлантів ми можему відчути навіть в Києві, світ став щільнішим і тепер ці позачасові велети перегукуються одне з одним через континенти. Чи є місце для звичайної людини на новій мапі світу можете дізнатися і ви, варто лише купити цю книгу.

Читать полное описание
Свернуть
Характеристики
Автор
Айн Рэнд
Издательство
Наш Формат
Серия книг
Атлант розправив плечі
Язык
Украинский
Год издания
2015
Год первого издания
1957
Переводчик
Виктория Стах, Артур Переверзев
Количество страниц
456
Рецензии
  •  
    Нету плохих мыслей, кроме одно - перестать думать! 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    С самых первых страниц эта книга врезается в ваш ум, в ваши мысли и пока вы её не прочитаете она не оставит вас в покое. Эта книга не просто про предпринимателей, она про людей на которых строится будущее всего человечества. И, к сожалению, про то "как чиновников уничтожает креативные силы общества". Как ни странно, но она про то, что было бы с США если бы не монополии Рокфеллера, Моргана, Карнеги. Про то, что было бы намного сложнее поднять США с колен если бы, продажное правительство (которое тогда было в Америке) не разрешило бы их создать, в своё время.
    И самое главное, что эта книга даёт уроки которые должен усвоить каждый человек который хочет добиться чего-то в этой жизни:

    1. Невозможным для вас должны стать две вещи: стоять на месте и двигатель без цели.
    Представьте, что вы, Илон Маск. Только не американский миллиардер, а все тот же человек, кем вы являетесь сейчас. Только с мышлением Илона Маска. Как думаете, действовал бы он так же, как сейчас действуете вы?
    2. В жизни единственным важным фактором есть лишь то, как хорошо ты выполняешь свою роботу. Остальное зависит от этого. Единственная система морали, золотой стандарт - это принцип компетентности.
    3. Научитесь брать на себя ответственность. Быть нещадным к себе - всегда и у всему. Когда появляется какая-то проблема, первое, что ты должен сделать это искать, где ты сделал ошибку. Никогда не пытайтесь найти виновных, кроме себя.
    4. Запомни, на всю свою жизнь: общественное мнение, пусть летит к чёрту!
    5. Никогда нельзя мириться с принципом "жить и не рыпаться" которое тебе всеми силами навязывают неудачники.
    6. Единственное обязательство человека - действовать. Неважно, как ты себя чувствуешь или что сейчас твориться на улице или что с тобой случилось, всегда нужно действовать, стоять на месте - убийственно.

    В общем основная мысль книги состоит в том, что мир, иногда, бывает очень сложным, но всегда есть то, что вы можете сделать и достичь своих целей. Главное - никогда не сдаваться.
  •  
    Атлант розправив плечі 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Ейн Ренд – американська письменниця, яка народилась в Росії та потім емігрувала у США. Вона зневажала соціалізм, комунізм та інші політичні напрями, які порушували права та свободу людини. Стала творцем філософської системи «об’єктивізм». Саме ці питання вона висвітлює у своїх романах.
    У трилогії «Атлант розправив плечі» розповідається про боротьбу капіталізму з соціалізмом.
    Головні герої книги це: Дагні Тагарт – спадкоємиця найбільшої у США залізничної компанії та Генк Ріаден – власник сталеварного заводу. Люди, які понад усе люблять свою роботу і будуть до останнього стояти за своє дітище. Таких гігантів промисловості у країні є чимало і вони складають найбільшу монополію на внутрішньому та зовнішньому ринках. Тоді політики вводять у дію закони по демонополізації, за якими великий бізнес має обмежити себе та надати місце малим та середнім бізнесменам. І все, начебто, правильно, конкуренція мала б призвести до більших стимулів для розвитку економіки, але якби цей бізнес не передавали у руки невігласам, які ним зовсім не вміють керувати. І коли ті, хто донедавна приносив левову частку доходів у державну казну та забезпечував тисячі людей роботою, - втратили свої можливості, а малий бізнес не справився із поставленим перед ним завданням, в економіці країни відбувся колапс.
    Головною ідеєю роману авторка висуває те, що альтруїзм – це зло. Надто егоїстично? Ну це залежно як розглянути це питання. Все що ви робити, начебто, безкорисливо, то все рівно вбачаєте в цьому якусь вигоду для себе. Наприклад, якщо ви допомагаєте якійсь людині просто так, то в надії, що колись ця людина, або хтось інший допоможе і вам. Чи якщо ви жертвуєте своїми інтересами заради когось, то лише, щоб задовольнити своє бажання бачити цю людину щасливою.
    Книга буде цікава тим, хто цікавить різними економічними та політичними аспектами, які призводять до подальших наслідків.
    Оцінка: 9/10. Один бал знімаю за довжелезний монолог в третій частині).
Купить - Атлант розправив плечі. Частина 1. Несуперечність
Атлант розправив плечі. Частина 1. Несуперечність
175 грн
Есть в наличии
 
Информация об авторе
Айн Рэнд
Айн Рэнд

Эта американская писательница и философ русского происхождения стала своего рода идеологической «иконой» в США. Ее философия объективизма и индивидуализма до сих пор влияет на западные и отечественные либеральные умы. Чтобы познакомиться с особенностями мировоззрения автора и разобраться в сути ее философских взглядов, нужно купить книги Айн Рэнд, которые выходят миллионными тиражами п...

Подробнее

Рецензии Атлант розправив плечі. Частина 1. Несуперечність

4.6/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Нету плохих мыслей, кроме одно - перестать думать! 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    С самых первых страниц эта книга врезается в ваш ум, в ваши мысли и пока вы её не прочитаете она не оставит вас в покое. Эта книга не просто про предпринимателей, она про людей на которых строится будущее всего человечества. И, к сожалению, про то "как чиновников уничтожает креативные силы общества". Как ни странно, но она про то, что было бы с США если бы не монополии Рокфеллера, Моргана, Карнеги. Про то, что было бы намного сложнее поднять США с колен если бы, продажное правительство (которое тогда было в Америке) не разрешило бы их создать, в своё время.
    И самое главное, что эта книга даёт уроки которые должен усвоить каждый человек который хочет добиться чего-то в этой жизни:

    1. Невозможным для вас должны стать две вещи: стоять на месте и двигатель без цели.
    Представьте, что вы, Илон Маск. Только не американский миллиардер, а все тот же человек, кем вы являетесь сейчас. Только с мышлением Илона Маска. Как думаете, действовал бы он так же, как сейчас действуете вы?
    2. В жизни единственным важным фактором есть лишь то, как хорошо ты выполняешь свою роботу. Остальное зависит от этого. Единственная система морали, золотой стандарт - это принцип компетентности.
    3. Научитесь брать на себя ответственность. Быть нещадным к себе - всегда и у всему. Когда появляется какая-то проблема, первое, что ты должен сделать это искать, где ты сделал ошибку. Никогда не пытайтесь найти виновных, кроме себя.
    4. Запомни, на всю свою жизнь: общественное мнение, пусть летит к чёрту!
    5. Никогда нельзя мириться с принципом "жить и не рыпаться" которое тебе всеми силами навязывают неудачники.
    6. Единственное обязательство человека - действовать. Неважно, как ты себя чувствуешь или что сейчас твориться на улице или что с тобой случилось, всегда нужно действовать, стоять на месте - убийственно.

    В общем основная мысль книги состоит в том, что мир, иногда, бывает очень сложным, но всегда есть то, что вы можете сделать и достичь своих целей. Главное - никогда не сдаваться.
  •  
    Атлант розправив плечі 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Ейн Ренд – американська письменниця, яка народилась в Росії та потім емігрувала у США. Вона зневажала соціалізм, комунізм та інші політичні напрями, які порушували права та свободу людини. Стала творцем філософської системи «об’єктивізм». Саме ці питання вона висвітлює у своїх романах.
    У трилогії «Атлант розправив плечі» розповідається про боротьбу капіталізму з соціалізмом.
    Головні герої книги це: Дагні Тагарт – спадкоємиця найбільшої у США залізничної компанії та Генк Ріаден – власник сталеварного заводу. Люди, які понад усе люблять свою роботу і будуть до останнього стояти за своє дітище. Таких гігантів промисловості у країні є чимало і вони складають найбільшу монополію на внутрішньому та зовнішньому ринках. Тоді політики вводять у дію закони по демонополізації, за якими великий бізнес має обмежити себе та надати місце малим та середнім бізнесменам. І все, начебто, правильно, конкуренція мала б призвести до більших стимулів для розвитку економіки, але якби цей бізнес не передавали у руки невігласам, які ним зовсім не вміють керувати. І коли ті, хто донедавна приносив левову частку доходів у державну казну та забезпечував тисячі людей роботою, - втратили свої можливості, а малий бізнес не справився із поставленим перед ним завданням, в економіці країни відбувся колапс.
    Головною ідеєю роману авторка висуває те, що альтруїзм – це зло. Надто егоїстично? Ну це залежно як розглянути це питання. Все що ви робити, начебто, безкорисливо, то все рівно вбачаєте в цьому якусь вигоду для себе. Наприклад, якщо ви допомагаєте якійсь людині просто так, то в надії, що колись ця людина, або хтось інший допоможе і вам. Чи якщо ви жертвуєте своїми інтересами заради когось, то лише, щоб задовольнити своє бажання бачити цю людину щасливою.
    Книга буде цікава тим, хто цікавить різними економічними та політичними аспектами, які призводять до подальших наслідків.
    Оцінка: 9/10. Один бал знімаю за довжелезний монолог в третій частині).
  •  
    Читаю далі... 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Я так багато чула про цю книгу і проглядала різних відгуків, що рано чи пізно просто мусила почати її читати. Не можу сказати, що поділяю переважаючий захват від цього твору. Поки що є зацікавленість, є бажання дещо прояснити для себе та спробувати розкласти по поличках свої попередні уявлення та нові знання (так, знання), отримані від цієї книги. Я розумію, що перша частина-це лише початок. Зав"язка, інтрига, таємниця. Попереду буде ще багато всього і судити твір в цілому складно. Тож зосереджуся на частині "Несуперечність".
    Перше, що кинулося у вічі-контрастність. Без золотої серединки. Причому вона як між героями-позитивними і негативними, так і в рисах характеру кожного персонажу книги. Ця контрастність і в поєднанні/протистоянні чоловіка й жінки: Генка Ріадена й Дагні Тагарт.
    Здається ідея протистояння, ваги, цінності взагалі є домінуючою в цій частині. І хоч для мене є абсолютно зрозумілим на чиєму боці авторка, та в той же час є відкритим вибір для читачів, чию сторону взяти, до кого прислухатися, чиї міркування вважати більш правильними, доцільними та вартісними.
    Тож я поки що в очікуванні.
    Читаю далі...
  •  
    Никогда не сердись на человека за то, что он сказал правду 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Сколько восторга ходит вокруг этого романа, что пройти мимо и не прочитав, я не могла.
    В первой части читателя знакомят с главными персонажами романа - Дагни Тагарт и Хэнк Риарден.
    Дагни - одинокая воинственная женщина, надежная, с трезвым мышлением в этом гадком мире подлиз. Она вице-президент железнодорожной компании "Таггерт Трансконтиненталь". Пытаясь спасти и так нестойкое состояние компании, сталкивается с абсурдным мышлением людей, которые руководят страной.
    Хэнк Риарден - целеустремленный и честный бизнесмен, глава металлургической компании, создатель уникального метала. Его цель - увеличить свой капитал.
    И этим двум великим людям мешает правительство только потому, что те умеют делать деньги честно,без грабежа, без помощи "людей из Вашингтона".Социалисты ж ,глупые на их фоне, люди, которые думают, что даже человек, который не заслуживает/не заработал денег все равно должен иметь право владеть ими. Они пытаются подмять под себя, понемногу уничтожают бизнес Дагни и Хэнка.
    Атланты мира понемногу приходят в упадок, но рано или поздно настанет время, когда они расправят плечи и будут поддерживать мир на своих сильный плечах.

    Во время чтения у меня иногда вскипал мозг от тупости и абсурдности поступков и мышления зараженного ума. Это можно скинуть на утопическую сторону романа, но иногда был перебор, будто герои вообще не думают или морально настолько низко упали. А больше всего мне понравилось в главных героях, что они конкретны в своих словах, намерениях, делах, без всякой хитрости.
    С книги можно много чего почерпнуть.

    Роман быстро разбирается на цитаты:
    1. ...удовлетвориться работой, требующей от вас меньше, чем вы в состоянии дать, значит заглушить двигатель и приговорить себя к движению вниз...
    2. Но лишь от ваших моральных критериев зависит, что вы назовете хорошим, что плохим, что принесет вам радость, что боль, что вы полюбите, что возненавидите, чего пожелаете, чего испугаетесь.
    3. Если удовольствие одного покупается страданием другого, лучше совсем отказаться от сделки. Когда один выигрывает, а другой проигрывает, это не сделка, а мошенничество.
  •  
    Мотивуюча книга 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Ну що ж, нарешті і я добралася до цієї книги - Айн Ренд "Атлант розправив плечі. Частина 1. Несуперечність".
    Відгук почну з того, що я ну дуже вже на себе сердита, що постійно відкладала цю книгу та не прочитала її раніше, адже кожне речення тут - варте уваги))) Я давно не зустрічала книги, у якій надихають одразу кілька героїв, вони вражають інтелектом та відвертістю. Я часом заздрила такій потужній цілеспрямованості, шаленій працездатності, вмінню приймати рішення. Але світ бачить їх аморальними, спраглими наживи, зухвалими, і коли розумієш, що чесноти стали вадами, то щось тут не так, щось у цьому світі зламалося...
    Багато ідей книги співпали з моїми думками та принципами, я ще раз переконалася, що кожний повинен перш за все якісно виконувати свою роботу.
    Окремо захоплююся боротьбою персонажів з посередністю. Невміння визнати чужі досягнення сіра маса намагається виправдати зрівнянням можливостей. Книга однозначно заставляє думати, книга надихає змінюватися, мріяти, працювати над собою, досягати цілей, АЛЕ попри усе захоплення мене розчарував той факт, що усі соціалісти у книзі - невдахи та йолопи, а капіталісти - білі і пухнасті. Не все ж так чорно і біло, і "Хто ж такий Джон Голт?
  •  
    Пласка і примітивна історія 66% пользователей считают этот отзыв полезным
    Кожен герой цього вкрай дуалістичного світу або:
    - позитивний персонаж: дуже розумний, поміркований, стриманий, обов'язково фізично привабливий, фанатично відданий засадам вільної економіки. Сам вільний ринок - це уособлення утопії Адама Сміта, універсальний фізичний закон, єдино вірний і справедливий принцип буття.
    - негативний герой: неврівноважений, ниций, аморальний, але в той же час завжди показово виправдовує і обгрунтовує свою поведінку ультра-соціалістичними гаслами.
    І все, жодної живої істоти між цими двома крайностями. Хіба що ті протагоністи, які поводяться театрально нелогічно, хоч читач через товсті натяки розуміє, що якась супер-глибока логіка таки є. Тільки розкриття цього "секрету" і змушує продовжувати читання, хоч це й виглядає абсурдно. Герої таємничим тоном задають одне одному примітивні загадки, замість того, щоб просто пояснити свої вчинки, як це роблять живі люди.
    Складається враження, що автор спершу написала кінець історії, потім - початок, і тільки потім - безглуздий, штучний ланцюжок подій, що повинен зв'язати ці дві точки.
  •  
    Айн Ренд "Атлант розправив плечі". Частина перша 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Перші десять сторінок тебе засліплює світло незнайомого тобі місця. Ти озираєшся і твої очі поступово починають звикати до нового світу. І тут тобі приходить кінець. Ти в полоні у Айн Ренд. Вона не відпускає тебе до останньої сторінки. І навіть там ти не звільнишся з того полону. Бо в тобі перемагає бажання скоріше взятися за другу частину трилогії, щоб дізнатися, що ж буде далі.
    Така вона, ця книга. Непроста, динамічна, складна, напружена, цікава, захоплива. Вона змусить тебе хвилюватися і читати швидко. Але я точно знаю, що одного дня ти візьмеш знову її в руки, щоб насолодитися повільним читанням.
    Недарма книгу, яку авторка назвала своїм magnus opus вважають однією з найвпливовіших художніх творів світової літератури.
    Авторка так майстерно описала події, що незрозуміло чи це реальність, чи просто вияв фантазії. Вони знаходяться поза часом.
    Так тонко і проникливо показаний внутрішній світ, характери та переживання головних героїв, Даґні Таґґарт, яка керує найбільшою залізницею в країні, та Генка Ріардена, революційного металурга, що ти їм симпатизуєш і стаєш на їх захист у протистоянні з суспільством.
  •  
    Мотив для створення власного бінесу - прибуток? 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Американська письменниця і філософ Айн Ренд мала негативні відгуки критиків після першого видання роману, але отримала справжнє визнання та популярність у наш час.

    Робоча назва роману -Страйк- свідчить про те, що що між урядом та провідними промисловцями і бізнесменами виник конфлікт, адже уряд намагається використовувати їхню працю задля "суспільного блага". Своїми діями уряд сприяє занепаду суспільства і зникненню найпродуктивніших його представників. Страйк націлено на те, щоб показати, що економіка і суспільство розбудуються, якщо буде відсутній мотив отримання прибутку.

    У першій частини читач знайомиться з головними героями роману та справжніми атлантами промисловості - Дагні Таггарт і Генком Реарденом. Своїми власними силами та розумом їм вдалося побудувати власний бізнес, який вони перетворили на монополію та намагаються впроваджувати новітніші технології задля його розвитку. На першому місці у них стоїть економіка, своїми діями і важкою працею вони намагалися полегшити життя суспільства і змінити його на краще та зіштовхуються з несправедливим бажанням уряду досягти однакових прав і можливостей для всіх людей без виключення. Спочатку гіганти промисловості лише машуть на це рукою, але приходить той час, коли їм вже занадто важко тривати весь світ на своїх плечах і з являється бажання розправити плечі.
  •  
    Я в захваті і дуже рекомендую прочитати 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Я прочитала всі 3 частини на одному диханні. Книга не може не вразити, якщо ви людина, яка, хоч раз стикалися з несправедливістю оточуючого світу під маскуванням натягнутих посмішок і бюрократичних вчинків, Ви точно будете читати цю книгу. Для мене Атлант - це про життя справжніх, думаючих, талановитих людей, які готові працювати і працюють заради своєї ідеї, своєї справи. Яскраво зображені 2 типи людей: лицеміри, бюрократи, підлизи, ті, хто не вміє і не хоче працювати, а тільки чекає можливості забрати справу інших людей. Більш того, ці люди свої егоїстичні, брудні, протизаконні і протилюдські бажання загортають в обгортку ідеології "рівності в суспільстві, Всім порівну, ти маєш ділитися, ти маєш піднімати економіку країни, бо як же, ти ж зумів, а інші просто не такі здібні(читай ледарі), але це ж не привід не ділитися, як це. Все твоє - це надбання суспільства, правда знайома історія? З іншого боку творці свого життя, своєї справи, винахідники, підприємці, які також Люди зі своїми рисами характеру і звичками, але об'єднує їх жага до життя Живого, Справжнього, Ненадуманого і НеКраденого, а Свого зі Своїми Зрозумілими і Адекватними Законами, з Владою, яка прагне Розвитку Своєї Держави через Призму Людяності, Чесності, Працьовитосиі. І звичайно вся історія пронизана Коханням, Пристрастю, великою кількістю монологів і чудовим стилем написання американської письменниці. Однозначно дуже раджу прочитати. Мої Крила розправитися після прочитано трилогії, тому сміливо рекомендую як мотивуючу!
  •  
    Атмосферний роман, котрий затягує надовго! 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Книгу прочитало з великим натхненням. З перших сторінок ми потрапляємо у якийсь дивовижний світ, наче такий як наш, та все ж він відрізняється. Він наповнений амбіціями, мріями та боротьбою за власні переконання. Чудово описано атмосферу тогочасного міста. Ти так і відчуваєш якусь дивну романтику сутінкового міста як із нуарного фільму, стукіт коліс потяга, що ритмічно та незмінно лунає зі сторони численних залізниць.
    Головна героїня, Дагні Тагарт, є спадкоємицею чи не найбільшої залізничної імперії в Америці. Вона переймає управління компанією від свого не надто вправного брата, котрий не має чи то хисту, чи то бажання керувати компанією так вдало, як це робили його предки. Перед Дагні повстає багато перешкод на її шляху порятунку компанії з важкого економічного та політичного становища. Вона об'єднується із ще одним, таким же харизматичним та завзятим бізнесменом, Генком Ріарденом. Вони наче на одній хвилі. Обоє цінують силу капіталізму та віддзеркалюють погляди самої письменниці - Айн Ренд.

    Я не можу віднести цю книгу до ряду економічних творів, так як це прийнято. Тут передано лише вершину айсберга, яка не зачіпає практично жодних технічних аспектів. Бо звідки ж? Авторка ніколи не працювала на залізниці, чи у схожому бізнесі. Це більше нагадує переказ, почутих за кулуарами, історій, які переповідають старі бізнесмени та політики, попиваючи бренді. Це цілком художній твір, який просто зачіпає економічну сферу.

    Кажуть ця книга надихнула мільйони американців. Так, вона надихає до творення чогось особливого і свого. Вона заохочує ставати лідером та перемагати за будь-яких умов. Вона трактує перешкоди, як ще одне випробування на шляху до мети. І лише зрідка призупиняє потяг, щоб поглянути на тих, хто програв, та вийшов на попередній станції.

    Це поки ще лише перша частина. Далі побачимо як підуть справи. Може навіть дізнаємось - "Хто такий Джон Ґолт"


  •  
    Эгоизм или "высшее благо"?
    В первой части книги разворачивается картина мира, в котором люди, которые умеют, могут и пользуются собственным интеллектом для того, чтобы создавать потрясающие вещи: риарден-металл, добычу нефти из сланцев, руду из казавшихся бесперспективными рудников и т.п., оказываются буквально загнанными в угол теми, кто "стремится позаботиться о благе мира". У власти оказываются те, кто не умеет работать, но при этом, прикрываясь красивыми фразами, издает законы и директивы, которые якобы направлены на то, чтобы каждый человек в мире получил возможность для развития собственного бизнеса. Но эффект от принимаемых мер оказывается катастрофическим: экономика начинает стремительно рушиться, талантливые люди, которые из последних сил старались выжить в этом сумасшедшем мире, постепенно опускают руки и отходят от дел. Из их уст все чаще звучит мысль о том, что не стоит делать что-то, что в дальнейшем будет бездарно растрачено жадными до чужих успехов людьми. Не смотря на достаточно пессимистичную картину, описанную автором, читатель всем сердцем переживает за главную героиню, которая под всеми ударами судьбы еще стремится сделать хоть что-то, чтобы спасти не только свою компанию, формально находящуюся под руководством бездарного брата, но и в целом посодействовать выживанию экономики в стране. Прочитав первую часть, невозможно удержаться, чтобы не начать читать продолжение и узнать, получится ли у Дагни Таггерт стать тем Атлантом, который удержит мир.
  •  
    Если ты усматриваешь где-то противоречие, проверь исходные данные.
    Эта книга - лучшее, что я читала. Не буду спойлерить сюжет. Скажу, что это книга про целеустремленных людей, их взаимодействие с обществом и государством, про несправедливость мира. В книге поднимаются извечные вопросы: стоит ли бороться с несправедливостью, возможно ли ее побороть? У героев свое решение данного вопроса. Книга заставляет лишний раз задуматься, туда ли мы идём, как правильно противостоять несправедливости и стоит ли, нужно сдаваться или бороться, можно ли победить систему. Автор без депрессивной ноты изложила свое виденье мира, которое, думаю, разделят многие. Эта книга и о сложностях ведения бизнеса в государстве, о чести и достоинстве людей и предпринимателей. Очень уж начинаешь узнавать сегодняшние реалии, и в целом, в какие-то моменты начинает казаться, что книга историческая, уж очень похоже на правду, а не на художественный вымысел. Не обошлось и без любви и ценностях человеческого общения. Тоже та еще интрига с количеством любви и симпатий в жизни главной героини) В целом очень полезное и занимательное чтиво, в общем – однозначно рекомендую.
  •  
    1 часть трилогии
    Конечно, читать что-то расхваленное - всегда рискованно. Подруга так ее расхваливала и дала мне почитать всю трилогию. Очень необычная книга, мне понравился стиль повествования, очень интересно. Сюжет такой необычный не напоминает ни одну другую книгу на моей памяти. Интрига "Кто такой Джон Голд" - это вообще находка, нагнетается напряжение до упора. Первую книгу рекомендую к прочтению, а вот на счет остальных не уверена.
    Половину второй, или чуть больше, я прочитала и остановилась, чтобы окончательно не испортить себе хорошее впечатление. Такое хорошее было начало и дальше стало все как-то не внятно. Я согласна с автором в том, что есть такое категории и типы людей, которые просто хотят, чтобы все поделили по-ровну между всеми, по справедливости для них - это по-ровну. Наверное такие люди, просто, застряли в детстве. Так же я согласна, что не все богатые люди воры и негодяи, некоторые бизнесмены упорно работают всю свою жизни, да еще и занимаются благотворительностью, не все примитивны настолько, что получают удовольствие только от того, чтобы что у них есть то, чего нет у других. Но, когда я узнала, что Айн Рэнд, всерьез защищала капитализм... Это тоже какая-то крайность, я считаю.
  •  
    Світ великих компаній
    У цій книзі розкривається життя декількох великих компаній (з виробництва металів і сплавів, із прокладання залізниць тощо) та їх керівників. Для декого з них (таких, як Дагні Таггерт і Хенк Ріарден) виробництво і компанії є справою життя, вони вкладають в них душу і всі сили, шукають реальні можливості підвищення ефективності виробництв, але для інших компанії є лише засобом самоствердження й особистого збагачення, і на цьому шляху вони не погребують нічим.
    Особлива лінія у творі – це стосунки Дагні з чоловіками, кожен з яких мав певні наміри й економічні інтереси у цьому зв’язку. Щодо Дагні, то не дивлячись на всі проблеми, з якими стикалася її компанія, вона залишалася жінкою, готовою кохати.
    Для мене дивним став той факт, що книга була написана і опублікована в 1950-х рр., адже вона настільки яскраво і детально розкриває світ бізнесу, що здається, немов авторка описує сучасні реалії. Нічого не змінилося за останні 50-60 років. Лише, можливо, таких людей, як Дагні зараз немає, адже великий бізнес висуває до людини (й особливо – до керівника) дуже жорсткі вимоги, в яких важко залишатися гуманним і людяним.
  •  
    Хто такий Джон Галт? #1
    Книга після себе залишає суперечливі думки.
    З однієї сторони вона піднімає ряд таких важливих, злободенних питань.
    А з іншої сторони, я пробиралася через книгу дуже тяжко та нудно.
    Перед читачем постає зруйнована країна, з тяжкою економічною ситуацією.
    Це розуміється тільки по атмосфері. Автор не пояснює як та коли це сталося, що та хто до цього призвів. Хоча те що відбувається протягом сюжету, те як "сильні світу того" урегульовують на свій зиск політичну та економічну ситуацію в країні, в принципі пояснює, чому все так погано.
    Головна героїня книги така сильна та вольова жінка, на неї хочеться рівнятися, нею надихаєшся та захоплюєшся. Те, як вона стійко та ціленаправлено йде до своєї мети, не звертає ніякої уваги на цих боягузів, заздрісників та лицемірів, викликає повагу.
    Дуже лякає, що ось такі "нехороші" вершки суспільства можуть так пагубно впливати на стан країни. І задля власного збагачення, прикриваючись тим що вони все роблять для країни, "перекривати кисень" підприємцям, які можуть вивести країну зі злиднів своєю працею, дати робочі місця, підняти економіку. Але "сам не гам, і другому не дам" основне гасло уряду країни.
  •  
    Айн Ренд Атлант распрасил плечи
    Айн Ренд Атлант расправил плечи. Давно хотела прочитать эту книгу, так как поддалась общему ажиотажу. Произведение позиционируется такое, что меняет взгляд на жизнь кардинально. Также после прочтения решила посмотреть фильм. Скажу сразу, что фильм до конца не досмотрела, нет завязки, не понятно особо о чем фильм, кроме того что о железной дороге. Книга однозначно лучше чем фильм. Читая ее есть время на раздумия, залпом книга не читается. Все время она присутствовала в моей голове и наводила на разные размышления. Книга о больших умах и новаторах и о монополистах. О тех которые одержимы идей и хотят изменить мир и о тех которые одержимы властью и деньгами. Книга требует внимательности. Некоторые моменты так и остались мной не открыты, например вопрос Кто такой Джон Голт?, эта фраза идет сквозь всю книгу. Что она значит я не знаю. Возможно это книга для определенного возраста, то есть понять ее можно не сразу. Однозначно стоить почитать. Чем то похожа на Мастер и Маргариту, так как одни восхищаются, а другие не понимают о чем она.
  •  
    Классика
    Это книга, которая разрушает границы обычных людей и правительства. Книга, которая выносит на общедоступный уровень вопросы, которые испокон веков правящий класс пытался как можно сильнее задвинуть и не поднимать, чтобы у обычных людей не было ни шанса хотя бы поспорить с ними или попытаться что-то изменить в своей жизни и в жизни своих детей.
    Как не странно, в этой книге в правящий класс не входят даже руководители крупных предприятий. Здесь люди делятся только на два уровня - те, кто может что-то сделать, и те, кто их использует. И в целом, автор этой трилогии была права, ведь такое происходит практически изо дня в день даже до сих пор, особенно когда талантливые люди талантливы только в разработке чего-то и не особо сильны в ведении бизнеса или стратегии.
    Конечно же, после прочтения первой части стоит тут же побежать за второй и третьей, ведь без них особо ничего не поймешь из того, что было в голове у автора, когда писалась эта книга, и то, что она хотела до нас донести своим произведением.
  •  
    Якщо він не змінить вашого життя, то принаймі змусить задуматись.
    Роман, який не потребує представлення. Роман, який став культовим через 50 років після першого видання. Сама Айн Ренд стверджувала, що це вершина її творчості. І в цьому романі вона дійсно значно випередила свій час.
    Антиутопія "Атлант розправив плечі. Частина 1. Несуперечність" перша частина трилогії, тому в рецензії лише про неї.
    Читач знайомиться з альтернативною історією США в період, який важко визначити та в який промисловість Америки вже зазнавала і процвітання і занепаду, де зграйка підприємців боряться за економічний благоустрій країни, в той час, як більшість суспільства і влада пропагують соціалістично-філософський напрямок життя, а занепад та депресія стають звичними явищами.
    Дагні Таггард спадкоємиця та співвласниця найбільшої залізничної компанії країни та промисловець Генк Ріарден, який винайшов нову супер-сталь є головними героями "Несуперечності". Вони ставлять собі мету, яка для більшості вважалася б самогубством. А для того щоб дізнатися чи здійсняться їхні плани, чи "люди з Вашингтону" знищать їх своїми законами та директивами і чи дізнаються вони хто ж такий Джон Голт варто прочитати книгу самому. Переказувати зміст детальніше, як на мене, безглуздо. Сюжет потрібно смакувати, його потрібно прожити. Тих читачів, які займаються бізнесом, які вперто бажають йти до своєї мети, особливо вразить "Атлант". Так часто тут бачиш себе...
    Не скажу, що книга для всіх, та якщо роман знайде свого читача то він може стати, як підтвердженням його життєвої позиції так і прозрінням, яке дійсно може змінити життя.
  •  
    Руководство к действию
    Я прочитала эту книгу по совету моей матери. Она рассказала, что «Атлант расправил плечи» был ее руководством по жизни, и что я напоминаю ей одного. Поэтому мне захотелось прочитать эту книгу еще больше, что, собственно, со временем я и сделала. Книги из серии "Атлант расправил плечи" оказали огромное влияние на мир - и в хорошем, и в плохом смысле. Эта книга дает подсказки всем, кто достаточно смел, чтобы прогрессировать и достигать чего-то большего. И это замечательно, если только мы не говорим, например, о том, чтобы бросить вашего супруга, потому что пришло что-то лучшее.

    Так, главный герой книги Хэнк бросает свою жену, а затем новая пассия бросает Хэнка. Это круговорот жизни, и в конце концов равные в интеллекте и амбициях, оказываются вместе. Ошибочно полагать, что принципы капитализма применимы к человеческим отношениям. Отличная трилогия, в который если и есть недочеты, то лично для меня они совсем незначительные, так что могу рекомендовать. И, конечно же, читать следует всю трилогию.
  •  
    НЕПРОТИВОРЕЧИЕ
    По правде сказать, эта книга стояла у меня на полке больше 5 лет.
    На тот момент книга была на очередной волне популярности. Я поддалась внезапному импульсу и купила сразу трилогию.
    Потом это желание чуть поутихло, а потом и вовсе исчезло. Стали появляться другие книги и "Атлант" как-то потерялся на моей полке.
    Сейчас понимаю, как мне самой обидно за это произведение. Но все же, я склонна придерживаться мнения, что все книги приходят к нам в нужное время. В своё время.
    И вот, для меня настало время "Атланта".
    Это было совершенно не так, как я ожидала.
    Почему-то, мне казалось что чтение будет сложным для меня и придётся продираться сквозь пучину скуки прежде чем станет интересно.
    Но все на самом деле не так. Все было интересно!
    Да, я вообще много чего не ожидала от этой книги, или же наоборот ожидала, а этого не было (что только к лучшему).
    Например, я не думала, что будет так ярко выражена любовная линия. В некоторых моментах меня посещало чувство, будто я читаю женский роман.
    Но это придало свой интерес истории.
    Про сюжет, я думаю, можно почитать на обложке книги.
    Просто хочу сказать, что "Атлант" меня очень удивил в хорошем смысле. И я не могу понять, почему я так долго тянула с прочтением.
    Впереди ещё две книги. И меня ожидает увлекательное путешествие.
    Кто ещё сомневается, вот Вам статистика: исходя из соц.опроса эта трилогия является второй книгой после Библии, которая произвела наибольшее влияние на жизнь человека. Разумеется того, который её прочитал)
    Так что - вперёд!
  •  
    Як промінь світла в темну пору
    Моє знайомство з творами Айн Ренд почалось близько року тому. Я свідомо відкладала прочитання книги, яку рекомендували всі - починаючи від зірок телебачення - закінчуючи відомими та успішними підприємцями. А я далеко не прихильник того, що всі рекламують. Але так склались обставини,що у мене в руках опинився перший том "Атланта" - "Несупречність". З перших сторінок твір, до якого ставилась, відверто кажучи, скептично, просто захопив мене. Я не могла відірватись від нього - кожну вільну хвилину присвячуючи читанню. "Несуперечність була прочитана за рекордних 3 дні. Всі головні герої виписані письменницею так, що крім захоплення не викликають інших почуттів. Кожен головний герой - чоловік викликає щире дівчаче захоплення, а на головну героїню так хочеться бути схожою. Їхня чесність, наполегливість, уміння працювати і вирішувати найскладніші завдання та ,найголовніше, - вміння створювати - викликає просто німий захват і палке бажання, хоч трохи бути схожими на них. Але поряд з цим - книга відкриває очі на одну важливу річ, що саме на таких людях тримається світ. І не варто про це забувати. Як підсумок - ця книга однозначна рекомендація для прочитання. Всім. Особливо зараз. Повірте, на багато речей ви поглянете під іншим кутом!
  •  
    Атлант
    Я скажу честно не особо горела желанием прочитать данную книгу, меня сильно смущало название. Несколько раз книга «Атлант расправил плечи» попадалась меня на газа в интернете, а я была в полной уверенности, что данная книга уж точно не для меня, а потом в ленте новостей мне попались факты об авторе и я была поражена её биографией, скачала эту книгу себе в телефон сразу и с первой же страниц удивилась. Окзалось, что книга, с фантастическим названием, рассказывает историю о достижения успеха в карьере женщины Дэгни во время индустриализации Соединенных штатов Америки прошлого века. Где-то с десятой страницы я уже благодарил судьбу которая подарила мне этот потрясающий рассказ и новую ролевую модель девушки которая была влюблена в своё дело всем сердцем. Дэгни была наследницей крупного рода который занимался железной дорогой Это история о ней, о её жизни которая перепуталось крепко с железнодорожными рельсами, я была очень удивлена узнав, что этот рассказ был написан более шестидесяти лет назад, а я только сейчас о нем узнала. Я очень советую всем прочесть. Спасибо
  •  
    Атлант розправив плечі
    Після отримання даної книги, звертаєш увагу на оформлення.
    По-перше: М*яка палітурка розчаровує, але «Наш Формат» давно виправив ситуацію. Сьогодні, у відомих інтернет магазинах чи на прилавках книжкових крамниць, можна знайти у твердому варіанті.
    По-друге: на обкладинці книги зображений залізничний міст, один із символів історії.
    По-третє: книга невелика, і дає шанс читачу читати її поза межами домівки, оскільки формат повністю співпадає з даними, що містяться в характеристиці.
    Наступне, на що звертаєш увагу є сюжет. Особисто для мене, це стало позитивним відкриттям. Оскільки протягом історії, автор відкриває внутрішнє бачення персонажів розповіді до різних ситуацій, що постають перед ними.
    Наприклад, у центрі уваги перебуває Дагні – головна героїня історії, керівник найбільшої залізниці Сполучених Штатів Америки та талановитий бізнесмен. Автор показує її сильною та рішучою жінкою, яка досягає власних цілей та не боїться кидати виклик долі. На це вказує її ставлення до різних ситуацій, які виникають протягом усієї книги.
    Можна зробити висновок, що книга повністю заслуговує вашого часу.
  •  
    не зайшло
    Не знаю я, чому всі так скаженіють через цю трилогію, але мені вона не зайшла взагалі. Я багато чула гарних відгуків про цю книгу, дуже багато людей рекомендували її мені, хоча я скептично ставилася одразу до цієї книги. Мовляв, якась дивна назва і бізнес, то не моє. Але все одно люди продовжували мене заохочувати до прочитання, бо ж книга супер і типу вона дуже мотиваційна і зробить з вас лідера. короче, я згодилася і здалася.
    "Атлант розправив плечі" частина перша потрапила до моїх рук після одного психологічного тренінгу, де кураторка радила її прочитати всім, хто хоче змінити своє життя. Що ж, я прийшла додому одразу завантажила її на свій лептоп і почала читати. Бо ж якщо стільки людей навколо шаленіють через цю книгу, вона має бути шедевр. та сталося не так як гадалося. Щойно я почала читати її - вона мені категорично не подобалася. Вона була якась суха та нудна. Суцільний бізнес скрізь та жодного художнього забарвлення як на мене. Я змусила себе прочитати буквально декілька частин цієї книги і закинула. Це точно не шедевр, як на мене. Але якщо вона подобається іншим людям - нехай читають.
  •  
    Я не принимаю жертв и не приношу их. (с)
    Книга "Атлант расправил плечи" отпугивает до тех самых пор, пока не начинаешь ее читать. Потом она затягивает, да так сильно что забываешь о важных вещах, кушать, спать, общаться...
    Она поглощает полностью и целиком. В нее ныряешь с головой как в омут. Главные идеи этой книги очевидны, но о них забываешь в водовороте повседневности.
    Первая часть-это своего рода раскачка, тут автор знакомит нас с героями и вводит в мир реальности и безысходности.
    О преданности своему делу и нежелании что-либо делать вообще.
    Как нас заставляют выделяться, а потом полностью отбирают нашу уникальность, присваивая ее всем и никому.
    Главная героиня любит свое дело и готова ради него пойти на все.
    Главный герой не просто любит свою работу, он живет и дышит ею.
    Да, книга не идеальна в качестве реалистичности образов, но этим она и прекрасна.
    Я нежно люблю творчество Айн Рэнд, ее книги жестокие, но прекрасные.

    "Эти люди властны над вами, потому что вы не даете себе никакой пощады. Они потакают своим эмоциям. Вы жертвуете своими чувствами. Они ничего не хотят терпеть. Вы готовы стерпеть что угодно. Они избегают ответственности. Вы же только и делаете, что принимаете ее на себя. Но разве вы не видите, что это, в сущности, одна и та же ошибка? Отказ от признания реальности всегда приводит к гибельным последствиям."(с)
  •  
    Идеализм на грани
    Пребывая в чувственном и интеллектуальном восторге от произведения Айн Рэнд "Источник" я была в предвкушении от предстоящего прочтения трилогии "Атлант расправил плечи", которое, увы, не оправдалось(. В ожидании драматической романтической истории любви в декорациях наступающего капитализма я тщетно листала страницы, пытаясь вникнуть в иногда слишком сложные и навязчивые размышления автора, не оставляющие возможности расслабиться и насладиться чтением. Ситуация усугубляется значительным объёмом произведения. И если в первом томе интерес ещё сохранялся интригой и поворотам сюжета, то в дальнейшем всё свелось к вынужденному "добиванию" произведения и внутренней иронией над такими слишком высокими идеалами и длиннющими монотонными размышлениями и диалогами героев. Чего только стоит невыносимая в своей скучности речь "Атланта" на 45 страницах). И часто лавирующие на грани фантастики повороты сюжета, как то падение частного самолёта в таинственное ущелье чудес и прочее. Однозначно, - слишком растянуто и местами переигранно, в целом можно было бы уложится с идеей и раскрыть сюжет в более интересном и ёмком произведении. "Источник" однозначно понравился больше.
  •  
    Книга must read
    "Атлант розправив плечі" - це мій особистий читацький бестселер 2019 року. Саме таку книгу я вже давно шукала і чекала серед купи інших.
    Скільки всього вміщено в ній. А найголовніше, що передає ця книга - це взаємозв'язок хиткого добробуту суспільства з "сильними світу цього". Важко і сумно все це усвідомлювати. А з огляду на те, що історія зазвичай рухається по спіралі, світ просто приречений на таке співіснування.
    Америка, яка постає перед нами на сторінках цієї книги - це стрімкий локомотив, що хоче розігнатися, поєднати між собою міста, штати, а можливо й світ, але йому постійно встромляють палки в колеса. Світлі голови того часу, що можуть все змінити вже давно нікого не цікавлять, а продажні чиновники та "великі" бізнесмени лише підливають масла у вогонь недолугими законами та безпідставними заявами. Світ котиться у прірву. Чи може хтось зупинити цей процес? Сподіваюсь знайти відповідь на це питання у другій частині.
    Атлант розправить таки плечі. Принаймні я дуже на це сподіваюся.
    А для думаючих та звиклих до конструктивної роботи читачів - це своєрідний досвід існування людського суспільства, який не можна гаяти даремно.
  •  
    Світовий порядок
    «Якби ти побачив Атланта, титана, котрий тримає увесь Всесвіт на своїх плечах, якби ти побачив, як він стоїть, і кров стікає по його грудях… Що б ти йому порадив? – Розправити плечі.»

    Над цим можна довго розмірковувати і кожен отримає власні висновки щодо описаної ситуації. З одного боку, це звільнило б його від тяжкого тягаря, з іншого, цілком ймовірно, що сила Світу, що він його тримав, розчавить титана із непомірною силою. Однак можливий ще й інший варіант. Цей Світ, упавши на Атланта не знищить його, оскільки сила його безмежна (раз він тримав стільки тисячоліть поспіль таку ношу), а навпаки знищить себе, подібно крихкій споруді, що падає на камінь.

    Варто замислитись чи так насправді відбулося все. Оскільки той світ, що ми у ньому намагаємося гідно жити, котиться кудись у прірву разом із численними проблемами, що навалюються потоками прямо на нас.

    Світовий порядок – незбагненне явище, у якому численна кількість процесів існують одночасно будучи абсолютно різними та взаємозалежними. Одна подія передує іншій, в той час, як та ж сама подія є наслідком попередньої. Розуміння, на перший погляд, складних речей є цілком легким до сприйняття, якщо лише відкрити власне осягнення проблеми. Айн Ренд досить добре розкриває це питання, хоча важко сказати, що я залишилася згодною із усіма висловленими ідеями. Також деякі моменти мені здалися дещо зайвими, у випадку з відносинами головних героїв. Можливо, подібна структура стане зрозумілою після прочитання усіх частин трилогії. Та прочитавши першу, сміливо раджу до прочитання усім.
  •  
    У захваті!
    Коли купувала цю книгу. Я її переглянула так між сторінками і мені дуже сподобались слова, їх застосування, їх поєднання. Прийшовши додому я запостила в групі цю книгу і почула зовсім кардинальні відгуки по відношенню один до одного. Люди або були у захваті або вона була неймовірно нудною для них. Я була чесно кажучи розгубленою.
    З першого ж рядка я була у повному захваті від книги. Але прочитавши 50 сторінок закинула, бо читала багато науково - популярної літератури. і зараз вернулась і дочитала на одному диханні.
    Я смакувала кожним словом. Без перебільшень. Кожне речення для мене було насолодою я намагалась читати не поспішаючи вдумуватись в кожне слово, бо з нею так хочеться насититись сповна, розтягнути ці описи відчуттів людей, їх думок. Те, про що не кажуть в голос.
    Внутрішні діалоги.
    Книга багата на описи це дуже сподобалося, бо мені це цікаво читати.
    Фінал бомба і тепер я хочу прочитати другу частину.
    Я почала жити цією книгою!
    Кінець завжди сумно. От і після цієї книги сумно і терпко в душі, бо вона закінчилась і якось хочеться видихнути, не відпускає...

    "Згодом він усвідомив, що уявляв своє минуле як дні, розкладені у вигляді карток, деякі з яких слід було переглянути. Не хотів їх дивитися: зневажав спогади як безглузде потурання власним забаганкам."

    "Десь усередині, під німотою, яка непорушно утримувала її під цим батогом, зачаївся гострий, ядучий, немов опік, біль."

    "...колись ти усвідомиш, що кожне слово має свій зміст."

    "У тому, як він цілував її волосся, сяяла ніжність, але в рухах пальців тремтів відчай"
  •  
    Хто такий Джон Голт?
    "Атлант розправив плечі" - це захоплююча антиутопія з елементами утопії, драми, любовного роману, мотивуючого нон-фікшна та психологічно-філософського роману від американської письменниці російського походження, Айн Ренд.

    Дія роману відбувається в середині 20 сторіччя в Америці. Суспільство погрузло в корупції, заздрощах, деспотизму, бюрократії та обмані. Люди втратили будь-яку надію на справедливість, усім заправляють привілейовані ниці політикани із Вашингтона та їх корисливі друзі. Бізнес-проекти звичайних підприємців лускають, мов мильні бульбашки, а власники підприємств безслідно зникають.

    Зневірені люди в пошуках справедливості запитують одне одного - "Хто такий Джон Голт?" Мова йде про міфічного героя, чи справжню людину, але достеменно його ніхто не знає. Знають, що він - втілення усіх мрій зубожілого суспільства.

    Питання Джона Голта непокоїть віце-президента величезної залізничної компанії - Дагні Таггарт, яка хоче допомогти Америці піднятися з колін. Для цього вона розпочинає будівництво новітньої залізничної гілки із суперміцного та революційного ріарден-металу від неперевершеного винахідника Генка Ріардена. Ця гілка отримує назву "Лінія Джона Голта" та веде до Колорадо, краю, яким панує нафтовий магнат Ерік Ваятт. Завдяки цій залізниці, Колорадо стане надприбутковим штатом і підніме промисловість США.

    Однак, ця ідея припала не до смаку вищим владним колам Вашингтона, які через страх і заздрість та жагу до збагачення запроваджують низку вбивчих антимонопольних законів, що мають на мету підм'яти під себе бізнеси Дагні, Ріардена та Ваятта. Однак, ці підприємці не здаються і починають справжню економічну та фінансову війну із хитрими політиками та науковими шахраями. І війна ця буде тільки початком грандіозної боротьби проти свавілля безчесних державотворців.

    Якщо говорити про книгу - вона багатогранна і містить у собі багато філософських роздумів, цитат та дарує натхнення до мотивації. Боротьба підприємців з загрозливою владною верхівкою нагадує революцію гідності в Україні і буде цікава для усіх тих, хто захоплюється дійсно якісною літературою.
  •  
    Книга перша
    Айн Ренд, мігрантка з СРСР в США на початку минулого століття, мала гострий розум і яскраву фантазію, щоб розгорнути окрему гілку паралельної реальності, де США пішли по соціалістичному напрямку розвитку. Гарно показано, що буде, якщо замість вільної конкуренції дати майже необмежену владу чинушам, які прикриватимуться склАдними гаслами для провертання своїх корупційних, хоч і досить примітивних схем. Щоб потім шукати, хто винний і хто все "полагодить".

    Цікаво, чи наші чиновники читали цю трилогію? Чи їх такий сценарій влаштовує, бо є інші, "нормальні" країни, куди можна "якщо що..."? Вибачте, відволіклась )

    Перша книга знайомить нас з головною героїнею, процесом становлення її як особистості, а також її першим коханням. Окремо відмічу Франциско - як на мене, дуже яскравий, хоч і не головний персонаж. Чуттєві сцени в книзі - без низькопробної бульварщини, а скоріше як органічне продовження становлення героїв.

    Зупинитися після читання цієї книги не зможете, тому краще одразу купувати всю трилогію і не мучитись )

    ПС. Єдине що, все ж не можу читати такі речі українською ) Якщо маєте змогу, читайте мовою оригіналу - отримаєте масу задоволення і нових нюансів!
  •  
    У чому магія Айн Ренд?
    Ну є якась магія у книжках Айн Ренд, бо як ще пояснити той факт, що я першу частину прочитала за два дні? Мені подобається стиль авторки, як вона красиво описує героїв, їх думки та переживання, як логічно вибудовує сюжет.

    Давно вже чула про нашумівшу трилогію «Атлант розправив плечі» і не маю жодних сумнівів, що вона задовольнить мою читацьку душу.

    Скажу чесно – спочатку читати було важко. Почалося знайомство з героями та сюжетом і перших 50 сторінок просто намагалася зрозуміти що до чого. Але потім від книжки мене могло лиш відірвати побачення з холодильником.

    Що перше впадає в очі – поділ героїв на добрих та поганих. Позитивні: мають холодний розум, ненавидять дурне суспільство, наділені вдалою інтуїцією та привабливим тілом. Негативні: ниці, заздрісні, боягузливі та без цілі. І я цьому не здивована. Просто Айн Ренд хотіла у такий спосіб навернути людей у свої переконання щодо необмеженого капіталізму (який я повністю поділяю).

    Також помітила схожість між цим романом та «Джерелом». Персонажі дуже подібні між собою, але у другому випадку вже читачі повинні вирішувати що вони з себе представляють.

    Не можу сказати, що книга мене сильно здивувала або кардинально змінила моє життя. Просто я давно почала поділяти погляди письменниці і її книги просто задовільняють мої внутрішні пориви.

    Хочете гроші – заробіть самі, а не випрошуйте.

    Не живіть без цілі, бо це не життя.

    І дізнайтеся нарешті хто такий Джон Голт.
  •  
    Атланти.
    Трилогію «Атлант розправив плечі» американська письменниця російського походження Айн Ренд вважала magnum opus у своїй творчості. І численні поціновувачі цього творіння повністю з нею згідні.
    Я ж прочитала лише першу частину - «Несуперечність».
    Чи сподобалась вона мені?
    Щей як.

    Події роману відбуваються в Сполучених Штатах у невизначений час.
    Тема книги переформатування американської економіки, та поява нового типу бізнесменів.
    Головні персонажі цієї історії Даґні Таґарт, Генк Ріадер та загадковий Джон Голт. Атланти, які ведуть постійну боротьбу з паразитами та жебраками, котрі вимагають плоди праці героїв.

    Не буду вдаватись до деталей сюжету, тому що насправді ця книга розповідає про значно більше речей, які важко вкласти в невеличкий опис. От ніби проспойлерити важко, але і пояснити смак історії теж нелегко.

    Несправедливість стоїть навпроти справедливості.
    Щира відданість праці протиставляється примітивним бажанням заробити чим більше грошей.
    Справедлива винагорода та бажання нажитись на інших.

    Тут так багато всього, що моментами усвідомлюєш, що ця книга буде корисна ще не одному поколінню зацікавлених людей.
    Письмо Айн Ренд це наче чиста вода.
    Прозоре.
    Та просте.

    Чудово.
  •  
    Художній роман про економіку
    Починаючи читати "Атлант розправив плечі", я знала, що це роман про бізнес. Не знаю чому, але він мене приваблював - популярний, на слуху, багато хто хвалить його, він уже вважається класикою. І це той випадок, коли я не помилилася і не пошкодувала про свій вибір.

    Ця історія об'єднує трьох підприємців: Даґні - жінку, яка керує залізницею і намагається вивести її з скрутного становища, Ріардена, який винайшов новітній, але недооцінений метал, і Джеймса, який перетворює пустельний край у квітучий, розробляючи нафтові родовища.
    Даґні ставить пред собою майже нереальну мету - перебудувати неприбуткову гілку залізниці, зробивши її з ріарден-металу. Тільки їй і її союзникам на дорозі постануть чиновники, які попри все намагаються просунути свою соціалістичну позицію. Це протистояння індивідуалізму і соціалізму. Чиновники начебто захищають права бідних, доводячи, що у всіх всього повинно бути порівну, але при цьому ламають крила підприємцям-рушіям країни. А люди, які заробили свої статки та власність невтомною працею, повинні відстоювати своє право на володіння її результатами.

    У "Атланті..." поєднано багато всього. Тут і фемінізм, адже Даґні керує залізницею у світі-відповіднику 20 ст. Америки. Вона вольова, самодостатня та й узагалі найяскравіший персонаж тут. Даґні - це невтомний двигун, який не боїться жодних перешкод. Тут і підприємництво, деякі тонкощі економіки. А ще тут багато суперечливих героїв. Навіть позитивні викликають різносторонні думки, то що вже говорити про негативних.

    Загалом, до цього роману треба дорости. Він покличе, якщо прийшов ваш час. Книжка велика, але якщо цей час прийшов, і якщо вона справді ваша, то читатиметься легко, попри досить дрібний шрифт і велику кількість сторінок.
  •  
    Рецензія
    Це перша з трьох частин культової книги. На мою думку вона найважливіша, тому що в ній закручується вся сюжетна лінія. У ній з’являються головні герої. Автор поетапно розкриває їхній світогляд. Особисто для мене перша частина книга виявилася найкращою, хоча інші дві частини також неперевершені. Однак для мене саме перша книга є особливою. Мабуть тому що починаючи з неї я познайомився з творчістю авторки. Книгу зможуть зрозуміти далеко не всі. Ідеї що в неї закладені відрізняються від тих, які нам щодня проповідують. У нас присутній культ колективізму, в той час як авторка возвеличує індивідуалізм. В нашому суспільстві люди вважають що їм постійно хтось винен. Для них особисті зв’язки стають важливішими ніж саморозвиток. Герої книги живуть за іншим принципом. Вони нікому нічого не вині, і не вважають іншими зобов’язаними їм чимось. Вони розраховують лише на власні сили. На жаль держава всіляко намагається знищити їх, тому що їхнє життя часто суперечить державній політиці. Книгу можуть зрозуміти ті, хто при її читанні відчуває близькість з героями книги. Читаючи її немов би проживаєш разом з ними їхнє життя. Безперечно, ті хто зміг зрозуміти суть книги, вже ніколи зможуть її забути.

  •  
    Одна думка знову і знову повторюється протягом 450 сторінок
    Почала читати. Головні герої окрилені ідеалами блага для людей і готові докласти всі зусилля, аби реалізувати проект якогось покращення. Всі навколо їм заважають, принижують, демотивують. Не зважаючи на це, герої досягають своєї мети і приносять людям благо. А їхні критики одразу приписують всі лаври собі, збирають похвали і нагороди – а головні герої загнані в тінь. Я відчуваю обурення несправедливістю. Я читаю далі.

    Минає ще 20 сторінок. Головні герої з новою ідеєю – їх принижують – вони роблять – їх славу крадуть. Ну, гаразд, але ж у минулому розділі була така сама в емоційному плані ситуація.

    Ще 20 сторінок. Ідея – приниження – дія всупереч – забуття. Стоп! Я вже зрозуміла цей посил про несправедливість! А буде щось нове?

    Ще 20 сторінок. Ідея – приниження…

    І так всю книгу! Наче стрибання на одній емоційній ноті. «Відчуй обурення несправедливістю», «відчуй обурення несправедливістю» - дякую, я вже відчула, мені не треба одну думку повторювати десять разів! А книга повторює і повторює.

    До купи на початку головні герої зображуються наче як янголи серед моря брудних зависників. Але щойно вони починають взаємодіяти між собою, як у них виявляються непривабливі особистісні характеристики. І це могла б бути класна історія про те, що всі неідеальні, про сіру мораль – але другорядні персонажі є настільки карикатурними поганцями, що сірість головних героїв лише переламує бажання читати.

    До кінця книги дійшла через силу. Постійні повторювання однакових за емоційним забарвленням сцен уже набридли. На останніх сторінках дія несподівано пожвавилася, вийшов наче як кліфхенгер – так і хотілося одразу схопити наступний том, аби дізнатись, до чого призвели останні сюжетні зміни… Але я себе зупинила. Мене 450 сторінок мучили нудятиною на одній ноті, і яскравий фінальний акорд не має мене затягнути на ще 450 нудних сторінок.
  •  
    АТЛАНТИ
    Нарешті і я добралася до легендарної славнозвісної трилогії "Атланта...".
    І думаю, що на кожну книжку – свій час і якби я її прочитала в першу хвилю популярності, то або не зрозуміла б до кінця, або, просто, залишила б.

    Книжка про інтелект, геніальність, відповідальність, цілеспрямованість, самопожертву, самовідданість своїй улюбленій справі... Трохи про любов, але більше про любов до залізниці.

    Манера письма така плавна, медитаційна, в яку хочеться занурюватися.

    Про що Ви думаєте, коли дивитесь на залізничну колію?
    Мені залізниця асоціюється з подорожами, чимось новим, незвіданим, приємним – наві горизонти, нові люди, нові місця, чи старі, але не менш цікаві.
    Про що думає Даґні Таґґарт, коли дивиться на сплетіння рейок і шпал?
    Про що думає Генк Ріарден дивлячись на свою дружину, чи знаходячись в колі людей, які абсолютно його не розуміють?
    Як жити, коли твій інтелект і рівень твоєї справедливості значно вищий за рівень всіх приземлених, які тебе оточують?
    Хто ж такий атлант чи атланти? Які тримають все на своїх плечах?

    І питання, яке, напевно, мучить всіх, хто прочитав лише першу частину:
    "Хто ж такий Джон Ґолт?" :)
 
Характеристики Атлант розправив плечі. Частина 1. Несуперечність
Автор
Айн Рэнд
Издательство
Наш Формат
Серия книг
Атлант розправив плечі
Язык
Украинский
Год издания
2015
Год первого издания
1957
Переводчик
Виктория Стах, Артур Переверзев
Количество страниц
456
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
60х90/16 (~145х215 мм)
Переплет
Мягкий
Бумага
Офсетная
ISBN
978-617-7279-06-7
Вес
430 гр.
Тип
Бумажная
Литература стран мира
Литература США и Канады
Литература по периодам
Литература XX в.
 

Об авторе Атлант розправив плечі. Частина 1. Несуперечність