Якщо ви колись мріяли стати письменником, то ця збірка об’єднує все, про що ви хотіли і могли би написати в 17 років. Юнацький максималізм, перебільшений цинізм, гонитва за свободою, секс, безкарне вбивство і пошуки себе. А ще Чехов, який живе у тебе всередині і вимагає бурбону. Горюча суміш, але від того не менш гідна уваги. Що найголовніше вона дозволяє зрозуміти? Те, що етап, який я би назвала «юнацькою прозою», так само важливий, як і те, що слідує за ним. Це - збірка ранніх творів Любки з невеликим додатком у вигляді двох нових оповідей. Стиль письма вільний і безтурботний рівно настільки, наскільки це вже буде неможливим для досвідченого автора. Легко читати і легко сприймати. Питання в тому, чому ця легкість часто вважається мінусом. Як на мене, великий плюс. Причому ця легкість трохи губиться в пізніх роботах - логічна еволюція. Чому ми останнім часом те, що написано простою мовою і чесно, так недооцінюємо? Література - різна, і Любка ні на кого не схожий. А ще один плюс в незвичному поєднанні жорсткої еротики і ніби небажаної героями романтики. Текст проситься, щоб його назвали брудним і вульгарним, але за всім цим очевидна шалена сентиментальність і чуттєвість. М-о-л-о-д-і-с-т-ь с безкінечними цигарками, склянками віскі і конвеєром жінок в ліжку. Хто сказав, що така молодість - неправильна? В цих уривчастих роздумах «Кілера» є декілька абзаців, які мене зачепили і врізались в пам’ять «численними й безкінечними татуюваннями, який не було». Заради цього варто читати, і підозрюю, що Любка стане одним з моїх улюблених сучасних українських авторів. Тих, що відходять від класики і не бояться цього робити. Пишаюсь і біжу за наступною збіркою.

Ця книга не шедевр. Не впевнена, що всі її дочитають. Але вона й не жахлива - ситуацію рятує тверда обкладинка, тому моя оцінка 2 з 5 зірок. По перше, це не роман, а всього лиш 2 оповідання. Не кожен це одразу зрозуміє, тому що ніде конкретно не вказано про це. Оповідання слабенькі. Можливо, автор написав їх ще в дуже юному віці. На тридцятирічного мужчину вони не дотягують - тут відчувається рука підлітка, який намагається витиснути з себе ці твори. Саме "витиснути" - це відчутно на багатьох сторінках: сюжет не йде плавно, він наче зненацька доповнений зайвими подробицями, описами, про які автор здогадався дещо запізно. Книга читалась важко. Стиль написання своєрідний. Деякі абзаци надто великі. У них свою думку автор міг розділити на 3-4 абзаци, тоді б вони сприймалися краще. Також я не зрозуміла, де мораль книги, про що вона? Про юного вбивцю, який наче смакує своїми лихими діяннями? Мені здається, що книги повинні нести щось добре, якось мотивувати людей, робити світ кращим, а не паплюжити все. Загалом врежання після прочитання скоріш негативне ніж позитивне. Залишився осад.