Різниця в способі життя, цінностях і баченні світу. ... Східна Європа оговтується після повалення кумуністичного режиму і намагається позбутися нав'язливої тіні тоталітарного минулого. Шалено прагне до омріяної Європи і всього того, що за цим стоїть. Але тоталітарний менталітет, старі звички в купі зі слабкою економікою й бідністю, суттєво сповільнюють шлях до ідеальної картинки з телевізору про щасливе життя. Хорватка Славенка Дракуліч запрошує у подорож посткомуністичним Будапештом, Тіраною, Варшавою, Загребою і через призму історичних, політичних, соціальних подій відверто ділиться своїм власним досвідом, спостереженнями, роздумами, рефлексіями, і фантастично розповідає про все це історії. Як на неї вплинула комуністична система, її бідність і мораль з якими вона виросла. Чому давно покинувши Хорватію і маючи забезпечене життя в Австрії, все одно реагує на чарівне слово «розпродаж», «знижка», яке призводить до компульсивної дії обов’язково переглянути товар і щось купити, бо дешево. А якщо купить дорогу річ, то шкодує вдягнути, бо боїться, що вона раптом забрудниться чи знищиться в інший спосіб. Чому здригається лиш від однієї згадки про росію і СРСР. Книга написана ще в 90-х і з того часу багато що змінилося, переосмислилося, але відгомін того минулого, на жаль, чуємо й досі. Думаю, книга буде однаково цікава і для старшого і молодшого покоління. Ті, хто застав комуністичний режим і пам'ятає 90-ті, згадають на смак, на запах і відчують шкірою кожну написану історію. Для молоді буде цікаво проаналізувати минуле і зробити висновки, наскільки актуальною є книжка у наш час.

Я народилася за часів незалежної України й ніколи не мала можливості побачити та відчути комуністичну дійсність. Щодня я зустрічаю людей, що вважають свій виборчий голос марним і неважливим, політику - небезпечною й не вартою довіри річчю, Європу - матір‘ю, яка зобов‘язана рятувати, надавати привілеї - тож я маю можливість відчути наслідки тієї дійсності. Дійсності, за якої люди самі створили собі образ чогось вишуканого, багатого на усе, чого забажаєш, бо у них цього не було. Ми досі продовжуємо жити з тією ментальністю, мріяти про романтизовану реальність Заходу, перекладаючи відповідальність на владу, не розуміючи як працює демократія, якої прагнемо, забуваючи про силу самих людей, що здатні змінювати багато чого у своєму місті, селі, країні. Я надзвичайно захоплююсь творчістю Славенки Дракуліч і вкотре переконуюсь у правдивості цього відвертого письменництва. Раджу і ніяк інакше!

Книга, що написана в 90-х роках, відображає і сучасні пережитки тих часів, коли люди були бідними, роботящими, але гордими за партію і лідера. Нам, новому поколінню, яке ще може чути від своїх пра- про хліб, який коштував 16 копійок, смачне вершкове і головне "натуральне" морозиво, а ще лікарську ковбасу, рівня якої немає в сучасності. Що це за фактор? Ностальгія за молодістю і примарною стабільністю чи страх перед майбутнім і невизначеністю? Отже, яке воно життя в посткомуністичних країнах? Чому "Європа" у нас найпопулярніша назва кафе, готелів, чи ресторанів? Як так склалося, що держави, які територіально є Європою, опинилися за їх межею, ізольовані і принижені більш розвиненими країнами? Страшно усвідомлювати те, що досі шлюб з іноземцем (себто громадянином не посткомуністичної країни) вважається вигідною партією, з точки зору заможності та щастя. Адже іноземець -це синонім слову "мільйонер". Страшно те, що чиста вбиральня з милом та папером -це розкіш. Страшно, що ті, хто живе закордоном зобов'язані рідним подарунками, грошима і навіть міжнародними дзвінками, не чекаючи у відповідь нічого, навіть листівки. Враження від книги неоднозначні. Те, як живуть Балкани опісля комунізму майже не відрізняється від того, як живемо ми. Згадайте 90-ті. Ятки з жуйками на вулиці, модні закордонні речі, "кава" з жареної моркви та дитячі підгузки як розкіш. Можу закластися у вашого батька/дідуся ще була хутряна шапка. Обертаючись назад, важко зрозуміти, як людям вдавалося виживати і при цьому бути щасливими. Як скрута примушувала бути винахідливими. А зараз подумайте, у вашому місті/селі є кафе з назвою Європа?) Якщо так -то це знак, що вам потрібно читати цю книгу.