Книга розповідає, що в голові у тих, хто коїть такі речі.

Хоч назва книжки така, що в громадському транспорті хочеться сховати її від сторонніх поглядів, я купилася на цю книжку, яка обіцяє розказати нам, як захистити наших дітей від хижаків. Так от, майже ніяк. Суть товстелезної книжки зводиться до того, що ґвалтівником може стати будь-хто: ваш сусід, друг сім’ї, пастор, син виховательки в приватному садочку. Що бездоганна репутація на роботі, у громаді, у сім’ї нічого не гарантують. Що ваш колишній хлопець теж може вас зґвалтувати, доволі жорстоко. Книжка сповнена розповідями про злочини, монологами злочинців (свій шмат слави вони отримали). Цікаво, що якщо цю книжку прочитає потенційний ґвалтівник, він може знайти для себе поради як варто поводитися, щоб тебе не викрили. Вражає, звісно, ступінь цинізму та нелюдяності злочинців. Після прикладів злочинів страшно ходити вулицями (спойлер: до вас можуть підійти в супермаркеті з ножем і ви, не писнувши, вийдете зі злочинцем і сядете в його машину. Або шкільний автобус можуть зупинити посеред сільської дороги серед білого дня й викрасти дітей). Цікаво, коли був написаний оригінал книжки, бо порада “тримайте мобільний телефон у спальні, а не в сумочці в коридорі” звучить доволі дивно. Що перерізані телефонні лінії також можуть стати проблемою теж було читати дивно. Корисним для мене було дізнатися, що зайва балаканина незнайомої людини, надання непотрібних деталей може бути таким собі відволікальним моментом. Проговорювання ваших побоювань, їх висміювання (“Ви вагаєтеся, чи відчиняти при мені двері? Розумію) — це бажання приспати їх, примусити вас почуватися винними в тому, що ви підозрюєте “порядну людину”. Насторожити має також обіцяння чогось, чого ви не просите обіцяти (наприклад, “я лише поставлю сумки вам у квартиру й піду собі, обіцяю”) Цікавою є думка (і це досить сумно), що людський розум заперечує поняття випадковості. Саме це переконання в особистому контролі пояснює, чому люди часто звинувачують жертв нападів. Людям, напевно, дуже важливо вірити в те, що вони можуть контролювати свою долю, що нічого жахливого (як з іншими) з ними не станеться. Переклад просто жахливий. Невже у вас немає редакторів? Я не знаю, як я спромоглася дочитати до кінця. Мабуть таки сподівалася на якусь магічну пораду. Ось деякі перли: “Не дивно, що він має довгу історію подруг”. Може, в нього просто було багато подруг? “Намагання зменшити й заперечити реальність та наслідки сексуального насильства над дітьми є живими та норовливими”. Що це за норовливі намагання? “Жінки створені для задоволення, і вони дадуть мені моє задоволення”. Хіба задоволення “дають”? “Сексуальні злочини дійсно виправдовують”. До цього йдеться мова про те, скільки насправді злочинців було звинувачено, скільки справ потрапило до суду, скількох було ув’язнено й скільки провели за ґратами хоча б рік. То що вони виправдовують, ці злочини? Так і бачу за цим англійське pay off, що означає, що такого типу злочинцям це занадто часто минається безкарно. “... маю нову, свіжу фантазію, яка немов горщик золота наприкінці веселки, щось таке”. Я вже не кажу про “щось таке”, але “горщик золота наприкінці веселки?” Цей вислів зрозумілий англомовному читачу, але не українському. Англійською це “the pot of gold mean in the rainbow”. Перекладач взагалі не знає, як адаптувати переклад для читача? Цей “горщик” - це нездійсненна мрія, щось дуже бажане, чого, напевно, не буде, але про що ви дуже мрієте. “Я обрав би дитину, яка не має домашнього життя”. А це що за “домашнє життя”? Може, це коли бракує домашнього тепла, любові в родині? “Другим аспектом, що, як вважається, може допомогти викрити обман, є витікання емблем. Емблеми — це жести.... і т.д.” Як вони витікають, ці емблеми? “Сучасні дослідження підтвердили виявлене в більш ранніх”. Може, треба було таки додати іменник? Синонім “досліджень”. “Неважливо, наскільки реалістичним є цей звіт, скільки ознак довіри в ньому є й наскільки відсутні ознаки навчання”. Це просто перл. Я здогадуюся, що “ознаки довіри” означають, наскільки він правдивий. Але от що таке “ознаки навчання”, я так і не здогадалася. “Але щось у його особі не спрацьовує”. Божечки. Something doesn´t add up. Щось таке було в оригіналі. “У моєму уявному житті біль, безумовно, був фактором”. Це каже садист. Може, для нього важливим було завдати болю? “Його спритність не перестає діяти, коли він отримує доступ”. Може, він продовжує діяти спритно? Як спритність може діяти чи ні? “Особливо турбує книжка Лівайн”. Може, таки непокоїть те, що написано в цій книжці? Висновки, факти? Як може турбувати книжка? А оці всі репліки злочинців: “Я просто... це просто... знаєте, просто такий погляд”. Невже для читача потрібно передавати усі ці затинання? Навіщо нам цитата того, що він каже? Досить передати зміст. Це лише одиниці перлів, які просто не можна оминути. Але й решта тексту — гугл переклад без жодного редагування. Просто сором. Не раджу купувати книжку.

Жаль дітей, яким не повірили. Ці історії життя реальних людей жахають. Але вони і вчать, як убезпечити себе та своїх дітей від злочинців, хай не на 100%, проте на 99,9%, але, на жаль, імовірність все одно залишається.