Фелікс Австрія
Бумажная книга | Код товара 454453
Yakaboo 4.9/5
Автор
София Андрухович
Издательство
Видавництво Старого Лева
Серия книг
Книга року ВВС-2014
Язык
Украинский
Год издания
2014
Количество страниц
288
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
84x108/32 (~130x210 мм)

Все о книге Фелікс Австрія

Станіславів кінця ХІХ – початку ХХ століття. Звичайне місто на кресах «щасливої Австрії», в якому живуть, страждають, нероздільно закохуються, захоплюються наукою і шарлатанськими виступами всесвітньо знаних ілюзіоністів, розважаються на балах і карнавалах, ходять на шпацер і ховають таємниці у різьблених комодах. І на тлі епохи, яка для нащадків щораз більше обростатиме міфами про ідилічне життя, - долі двох жінок, що переплелися так тісно, як стовбури дерев – у нерозривному зв’язку, який не дає ні жити, ні дихати, ні залишитися, ні піти.

Характеристики
Автор
София Андрухович
Издательство
Видавництво Старого Лева
Серия книг
Книга року ВВС-2014
Язык
Украинский
Год издания
2014
Количество страниц
288
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
84x108/32 (~130x210 мм)
Рецензии
  • Нове в українській літературі 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Такі твори, як цей, я, безперечно, ніколи не читав. Ця книжка не схожа на всі інші твори сучасних українських письменників. В ній поєднується щось українське, водночас, з європейським. Тому читати її я, обов`язково, рекомендую, задля того щоб познайомитись з чимось новим, ну і звісно отримати задоволення від читання.
    У творі розповідається про життя у, тоді ще, австрійському містечку Станіславові, на початку ХХ століття, а саме 1900 рік (про що і вказується у романі). Головна героїня, від імені якої і ведеться повість, - Стефа Чорненько - чи то служниця, чи то може, по духу, сестра Аделі Анґер, з якою вона живе.Крім Стефи та Аделі у домі проживає також чоловік Аделі Петро. У романі описується власне життя цих героїв, а найбільше - Стефи. Читачеві потрібно буде розгадати стосунки між двома жінками (Адель і Стефа), адже вони у них не такі вже й прості. Щось їх пов`язує духовно, і вони неначе "сплетені стовбури дерев", але коли знайомишся з поводженням панночки до своєї служниці, цей зв`язок ставиться під сумнів.
    Окрім того у творі є велика кількість несподіваних перипетій. А ще, треба буде розплутати історію маленького хлопчика Фелікса із цирку диваків, що дивним чином потрапив до будинку Анґерів і має здатність ховатися у найменші закутки.
    Фінал твору можна охарактеризувати як вогняний і запальний (у всіх сенсах цих слів).
    Твір має цікаву мову. Коли читаєш, то маєш насолоду познайомитися з численною кількістю діалектизмів та полонізмів.
    Читати однозначно! Бо такого (поки що!) у сучасній українській літературі я не зустрічав.
  • Рецензия 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    дуже цікава жіноча книга я в захваті, захотілося прочитати ще книги цього автора
Купить - Фелікс Австрія
Фелікс Австрія
90 грн
Нет в наличии
 

Рецензии Фелікс Австрія

  • Нове в українській літературі 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Такі твори, як цей, я, безперечно, ніколи не читав. Ця книжка не схожа на всі інші твори сучасних українських письменників. В ній поєднується щось українське, водночас, з європейським. Тому читати її я, обов`язково, рекомендую, задля того щоб познайомитись з чимось новим, ну і звісно отримати задоволення від читання.
    У творі розповідається про життя у, тоді ще, австрійському містечку Станіславові, на початку ХХ століття, а саме 1900 рік (про що і вказується у романі). Головна героїня, від імені якої і ведеться повість, - Стефа Чорненько - чи то служниця, чи то може, по духу, сестра Аделі Анґер, з якою вона живе.Крім Стефи та Аделі у домі проживає також чоловік Аделі Петро. У романі описується власне життя цих героїв, а найбільше - Стефи. Читачеві потрібно буде розгадати стосунки між двома жінками (Адель і Стефа), адже вони у них не такі вже й прості. Щось їх пов`язує духовно, і вони неначе "сплетені стовбури дерев", але коли знайомишся з поводженням панночки до своєї служниці, цей зв`язок ставиться під сумнів.
    Окрім того у творі є велика кількість несподіваних перипетій. А ще, треба буде розплутати історію маленького хлопчика Фелікса із цирку диваків, що дивним чином потрапив до будинку Анґерів і має здатність ховатися у найменші закутки.
    Фінал твору можна охарактеризувати як вогняний і запальний (у всіх сенсах цих слів).
    Твір має цікаву мову. Коли читаєш, то маєш насолоду познайомитися з численною кількістю діалектизмів та полонізмів.
    Читати однозначно! Бо такого (поки що!) у сучасній українській літературі я не зустрічав.
  • Рецензия 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    дуже цікава жіноча книга я в захваті, захотілося прочитати ще книги цього автора
  • Рецензия 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Придбала через те, що вже дуже багато про неї чула, а потім ще дізналася, що вона стала книгою року BBC.
    Книга неймовірна, надзвичайно сподобалося
    Рекомендую.
  • То було за бабці Австрії
    Чи не перший художній твір за останні щонайменше 25-30 років, який занурює у провінційне життя Австро-Угорської імперії на прикладі теперішнього Івано-Франківська, а тоді Станіславова. Якихось там 110-120 років тому в містечках Галичини заголовки «місцевих» новин в газетах могли звучати приблизно так: «Новий сезон відкриває Загребська опера» чи «Чергове вбивство на околицях Кошіце». Тобто події теперішніх крупних міст та сіл Центральної Європи могли гіпотетично цікавити широкий загал українських читачів, оскільки частина сучасної України входила не так давно до імперії Габсбургів. Це якби зараз наші преса, інтернет, ТБ обговорювали плітки поп-культури Словаччини та Угорщини, а у новорічну ніч ми б "клацали" концерти на центральних телеканалах Праги, Братислави, Відня тощо, бо це нам близько і зрозуміло. Приблизно в таку слабо знану нам історично-культурно-побутову атмосферу занурює оповідування, що йдеться від героїні без формальної освіти.

    Про сюжет. Живуть разом молода пара – Петро Сколик та Аделя Анґер, які чомусь не мають дітей, з прислужницею Стефцею Чорненько під одним дахом. Це повинен бути самісінький кінець ХІХ ст., бо у 1868 р. під час пожежі садиби Анґерів дітям (Аделі та Стефці) було геть мало років, а в даний момент дехто потрохи дивується, що Стефця досі незаміжня. Можемо небезпідставно припустити, що це 1899-1900. Часто фігурує також доктор Анґер (з потрійним іменем), який уже покійний, але його вплив на поведінку героїнь, їхній образ життя досі суттєвий. Тож наратив пливе від імені спостережливої та схильної до рефлексій Стефанії, якій згаданий щойно доктор заповів бути завжди біля його непристосованої до життя примхливої доньки. Усі події бачимо під її кутом зору. Зокрема і центральний її роздум – наскільки ж сильно її терпіти не може Петро і чи не розлучить він її з Аделею, хоча підсвідомо можна прочитати/зрозуміти, що таке в принципі неможливо. Стефця по-різному прив’язана до цього подружжя, хоча їй натякають, що вона живе у повному заточенні і недооцінена. Уявити собі поза домом після прочитаного Ви навряд чи зможете. Присутність в хаті мовчазного, схильного до малювань та креслень, злодійкуватого хлопчика Фелікса вносить деяку новизну у стосунках. Персонажі починають відкриватися для нас по-новому. Взагалі тут багато чого такого, що на початку читання ми собі можемо уявити відмінно від повнокартинного цілісного зображення.

    З девізу чи слогану політики Габсбургів взято назву для роману і так у творі кличуть цього німого хлопчика, який втік з цирку шевальє Торна (ще одного колоритного другорядного персонажа). Зверніть увагу на переклад повністю цього девізу: «Нехай інші воюють, а ти, щаслива Австріє, укладай шлюби». Тобто йдеться про значні територіальні імперські володіння без серйозних переможних війн – а завдяки продуманим шлюбам.
    Авторка так щедро приправила-оздобила текст галицькими рідкісними словами, полонізмами як ото бува паску прикрашають зверху різнокольоровою посипкою по білій цукровій глазурі. Враження складається, наче хтось докторську захистив по виколупування з якихось архівних джерел цих слів та їхній тлумачень. Невже пані Софія Андрухович з раннього дитинства тільки те й робила, що ретельно вивчала традиції, рецепти, місцевість, пресу Станіславова поч. ХХ ст.? Це вже докторську дисертацію можна захищати, стільки перелопативши різних джерел. Це комплімент і вислів захоплення. Хоча такий прийом може обмежити площу кола читачів. Гарно смачно описуються світські прийоми та атмосфера на культурних заходах. Сварки та плітки місцевою сумішшю галицько-польсько-івриту... Мені безліч слів залишилися невідомими і незрозумілими: нава, ситара (типу гітара?), зацна рука, балюнки, люнети, тимпани, ганделеси, церегелі, пугар, бішкоптові бабки, ефес. До більшості термінів та рідкісних слів даються зноски-пояснення. Справжні поціновувачі отримають насолоду від тонко прописаних описів, зацінують автентичність обстановки «бабці Австрії», точніше її далеченької провінційної околиці.
    Роман має бути цікавий передусім читачкам, а надто тим, які люблять куховарити та пекти різну всячину.

    Начебто цьогоріч в Україні взялися за екранізацію «Фелікс Австрія».

    Насамкінець опис головних героїнь/-я:
    АДЕЛЯ – бліда, напівпрозора,з хмарою русявого волосся, замріяна, вразлива і тонкосльоза…. Майстриня тонких візерунків. Рухи її білих пальчиків заворожували Стефцю з дитинства, завжди були з нею разом, навіть у їхню з Петром весільну подорож до Кракова, Будапешта і Відня їздили разом. Коли Аделя гнівається, її так просто не заспокоїш. Вона тоді як дитина: спробуєш розважити — кричить... Розмовляла французькою, коли була не в настрої і прагнула відокремити себе від Стефці. Зовсім не вміє готувати. Непристосована.
    СТЕФАНІЯ ЧОРНЕНЬКО – смаглява, жилава, сильна як хлоп і зовсім негарна. Гарним є лише довге лискуче волосся, що на сонці спалахує мідними іскрами. Якщо не заплетена, то волосся схоже на водоспад з оливи. Ляклива, консервативно-провінційна. Про любов до Аделі: «Я дітей мати не хочу, і то ніколи в житті: я вже маю кого любити, і любов моя така полум’яна, як той вогонь, якого теж вистачило колись на півміста, коли пожежа забрала наших з Аделею матерів. Моя любов неподільна, непорушна. Її не вистачить вже більше ні для кого». В очікуванні закоханості, справжнього кохання десь ось-ось.
    ПЕТРО – художник, який в усе взирається, живе у світі образів, фактур, вигинів, заламуванням світла. Робить мерцям пам’ятники. Найбільше насолоджується Аделею, для якої вже при житті створив мавзолей)) Найбільше любить її запах, а Стефанія трохи ревнує, бо це вона заждя такого запаху купіль для пані готує. Він робить статуї на могили і гробівці. Тепер він закінчує мармурові роботи у місцевій катедрі. Доктор знайшов Петра Сколика на 20-ту річницю смерті дружини. Хтось розповів: є молодий майстер, що недавно повернувся до міста після навчання в Академії мистецтв у Відні. Петро був охочий до роботи. Мріяв стати мореплавцем, але не певен був чи те море справді існує. Стефа впевнена, що дратує Петра і що він її ледве терпить.

    Задоволеність від читання повна.
  • Про ,,Фелікс Австрію" від Софії Андрухович
    ,,Фелікс Австрія" від Софії Андрухович - довгоочікуваний, багатообіцяючий та не менш критикований роман, що став бестселером і навіть книжкою року за версією BBC. Настільки ретроатмосферного чтива, пронизаного глибоким психологізмом, так майстерно скомпонованого та написано такою красивою українською мовою, справжньому поціновувачу якісної вітчизняної прози просто не уникнути! Такі твори повинні перекладатися та поширюватися світом, знайомити з нашою історією та культурою, а також зацікавлювати відвідати Україну чи навіть вивчити нашу мову, щоб вповні насолоджуватися читанням саме мовою оригіналу!

    На мою думку, саме слово насолода (естетична, літературна, духовна, пізнавальна - кожен може тут добавити свій варіант) якнайкраще личить для характеристики цього роману. Коли її передчуття починається від першого погляду на обкладинку, першого відчуття дотику до неї та неспішного читання. І саме тому неспішного, щоб вповні ,,розсмакувати" кожнісіньке слово! Письменниця дуже постаралася, відчувається увага до найменших деталей, завдяки яким уява вимальовує дуже ,,живу" картинку. Як на мене, у творі нема жодного речення, яке можна взяти і ,,вирізати", як і не слід його ще якось доповнювати. Дуже композиційно гармонійний роман, компактний за розміром, але просто отакенний за об'ємом вражень, роздумів і, звичайно, насолоди.)

    Головних героїнь двоє. Панночка Аделя та її служниця Стефа. Двоє настільки різних зовнішньо і внутрішньо, але пов'язаних(читай, прив'язаних) між собою дуже психологічно. Ця їхня нероздільність супроводжує обох ціле життя, набуває патологічності і призводить до фатального кінця...

    Рекомендую роман усім бажаючим здійснити мандрівку на ,,креси" бабці Австрії, у місто Станіславів, на зламі століть(19-го та 20-го), скандуючи ,,Фелікс Австрія!"
  • Атмосферная книга
    Великолепно прописанная атмосфера Западной Украины начала прошлого столетия, интригующий сюжет, хороший язык и аппетитное описание блюд, которые готовила одна из главных героинь – у романа Софии Андрухович «Феликс Австрия» не было даже небольшого шанса мне не понравиться. Главных героинь в произведении две: дочь врача Аделя и ее служанка Стефка. Несмотря на то, что росли они вместе, так как врач приютил Стефку еще в детстве, простая девушка стала по сути прислугой для госпожи.

    Эта странная связь тяготит их обеих, но никто из них не в силах разорвать ее, ведь перед смертью врач очень просил Стефку служить его дочери. Поэтому девушка остается в доме Адели даже после ее замужества. Не улучшает ситуацию и мальчик, который появляется буквально из ниоткуда, а также теперь женатый священник, у которого со Стефкой когда-то была сильная взаимная симпатия, если не сказать любовь.

    Чтение этого романа было сплошным удовольствием и отдохновением, а неожиданный сюжетный поворот в финале сделал его лично для меня книгой месяца.
  • Книга як дерево, що проростає крізь тебе
    Із сучасною українською літературою у мене якось не дуже складається. Усе або занадто депресивне (Україна на колінах, вороги понівечили нашу націю, історія повна страждань і крові...), або щось аж занадто випендрювальне, так, ніби автор з усіх сил намагається крикнути "Дивіться! Я ще й не так можу!". Тому сучукрліт (яке влучне скорочення) я зазвичай не читаю.
    Але з усіх правил є винятки. Стала мені траплятися в різних рейтингах і відгуках книга "Фелікс Австрія" Софії Андрухович, а тоді її ще й подарували мені на ДН (Всесвіт чуйний, як завше). Почала читати і перші сторінок 50 було то досить важко й тягнуче, хоч і не смертельно, на щастя. Але потім... Матінко, чому у нас так мало такої літератури? Ця книга жива, герої її живі, вони розмовляють з тобою вустами головної героїні, яка бачить усе так, як хоче бачити, яка розповідає про все, що бачить, про все, що відчуває і снить, і ця безодня затягує, бо доки ти вдивляєшся в безодню, безодня вдивляється у тебе. Ця книга як дерево, проростає крізь тебе повільно і непомітно, тихо і підступно, спочатку відмахуєшся, а потім уже не можеш відірватися і готовий не спати, лиш би розв'язати вузол, знайти правду, зрозуміти, що відбувається.
    А сюжет, насправді, не такий вже і заплутаний. "Фелікс Австрія" — "Щаслива Австрія!" з латини — і вся розповідь про те, як і чим вона щаслива. Дві жінки, пані і служниця, одна манірна, вередлива маніпуляторка, інша працьовита бджілка, теж зі своїми тарганами. Обидві з самого малечку разом і так приросли одна до одної, що немає сил ні жити разом спокійно, ні розлучитися без шкоди одна одній. А потім тут з'являються загублене кохання і дивний любовний трикутник, хлопчик-акробат і ожилий янгол, плутанина домислів, підозр, образ, і ні щоб хоч раз у житті поговорити одна з одною по-людськи. І все це на фоні такої кількості галицької їжі, що аж живіт скручує Так, насправді книга зовсім не про жінок, вона про те, як багато і смачно їдять галичани))
    А якщо серйозно, то якраз завдяки тому, що розповідає історію Стефа Чорненько, служниця, відчуваєш, що все — справжнє. Так, це часом потік свідомості, але це часто переказане в теперішньому часі, тому створює "ефект присутності". Станіславів (нині Івано-Франківськ) справжній, люди говорять справжньою мовою (один з небагатьох випадків, коли засилля полонізмів тільки на користь), речі навколо справжні, звички людей справжні. Колосальна робота була проведена, щоб оживити цю книгу, але результат того вартий. Відкритий фінал — мабуть, єдиний вихід із тої заплутаної ситуації, що склалася.
    Чудова книга у чудовому виконанні Видавництва Старого Лева.
  • Ні зостатись, ні піти
    Стефка та Аделя росли разом, але сестрами їх навряд чи можна назвати, адже Аделя – донька лікаря, а Стефка – просто приймачка, яку колись пожаліли. Дівчата не є подругами, вони не є пані та служницею в традиційному розумінні цього слова, адже Стефка часто дозволяє собі висловлювати думку, навіть коли її не питають. В цих стосунках тісно і погано, здається, їм обом, але Стефка не може покинути Аделю, адже помираючи, лікар просив служити його доньці. Тож дівчина залишається при ній, навіть коли Аделя виходить заміж. Дуже скоро у їхньому домі майже нізвідки з’явиться дивний хлопчик, якого назвуть Феліксом.

    Хоч про роман Софії Андрухович «Фелікс Австрія» можна почути різні думки, особисто мені він дуже сподобався. Письменниця настільки майстерно описує атмосферу Станіславова початку двадцятого століття, що, здається, що ти сама опиняєшся у цьому місті: їздиш на фіакрах, відчуваєш запах кави, ласуєш пляцками та кармонадлями. Та й сама історія про двох жінок видалась мені напрочуд цікавою і непередбачуваною, тому гаряче раджу.
  • Необычная книга
    Такого подробного описания города, еды, людей давно не попадалось в книжках. Тем более на украинском языке. И язык, я вам хочу сказать не совсем обычный — очень много незнакомых слов (но сноски ситуацию исправляют). Некоторые слова, такие как «Чуперадло», даже захотелось записать, что бы лучше запомнить))
    Описание быта украинских людей живущих в городе Станиславе (нынче Ивано-Франковске), во времена Австро-венгерской империи ранее я не читала. Очень интересно, и про архитектуру города, и про поступки, и просто попытаться представить, чем люди жили.
    История двух героинь, почти сестер, но в то же время служанки и хозяйки. Судьбы их сплелись, как два дерева, что растут вместе, и помогает это им жить, или мешает - вот что пытается автор донести нам на протяжении всей книги. В общем книга понравилась, действительно захотелось больше узнать про времена, которые описаны в книге, побольше исторических фактов и сведений.
    Финал странный — но я думаю это специально, что бы каждый мог придумать свой вариант, чем же вся история закончилась.
  • Книга года 2014 по версии BBC
    Первый раз я увидела эту книгу несколько лет назад, она лежала на столе в одесской кафешке, уже не помню где именно. Меня удивила обложка, такое смешение стиля и старины, отменное качество, как по мне. Я сфотографировала книгу, но читать ее не стала. Уж очень тяжко мне давалось чтение на украинском, решила не рисковать.

    Второй раз услышала о ней, на мастер классе одной из украинских писательниц. И уже прошарила интернет в поисках этого романа.

    Несколько наград, самая показательная для меня - "книга года по версии BBC". Это вам не местечковая награда, хотя и такие там имеются.

    Так вот... не скажу, что книга захватила меня с первых страниц, далеко нет. Сюжет размеренный, вязкий, обычная жизнь, обычные люди. Действие происходит в 1900 году. София Андрухович, автор романа, пользовалась газетой Kurjer Stanisławowski начала XX столетия. Наверное поэтому все так правдоподобно. И кстати, познавательно. По всему тексту разбросаны незнакомые слова, то ли какого-то диалекта, то ли уже совсем забытые.

    Сюжет очень не динамичен, главная героиня живет в привычном мире, и все стремится к его разрушению, к разрешению и возможности жить иначе. Ни хуже, ни лучше, по другому.

    Мне книга понравилась, она подарила возможность отдохнуть и просто наблюдать за героями. Книга - отдых. Особо порадовал конец, конечно, глаза у героини могли открыться и по другому, но кому-то нужен намек, а кому-то и пинок)))))

    Эта книга заслуживает внимания, не зря же бестселлером ее величают, и экранизация запланирована и на несколько языков переведена. Что-то в ней есть, такое вот легкое, о нас.
 

Характеристики Фелікс Австрія

Автор
София Андрухович
Издательство
Видавництво Старого Лева
Серия книг
Книга року ВВС-2014
Язык
Украинский
Год издания
2014
Количество страниц
288
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
84x108/32 (~130x210 мм)
Переплет
Твердый
Бумага
Офсетная
Шрифт
Minion Pro
Тираж
3000
ISBN
978-617-679-082-2
Вес
300 гр.
Тип
Бумажная
Класс
11-й класс
Литература
Украинская
Литература стран мира
Украинская литература
Литература по периодам
Современная литература