Я не втомлююсь розсипатися в похвалі автору. Чесно, з кожною наступною книгою, я все більше і більше заглиблююсь в античний світ. З цією серією для мене все яскравіше відкривається саме Римська сторона давнини. І саме завдяки тісному поєднанню античності та сучасності книги автора так сильно мені подобаються! Знак Афіни. Третя книга циклу, в якій наші герої (чи точніше буде юні напівбоги) об'єднались в одну команду, та вирушили на пошуки давньої статуї, Афіни Парфенос. Доволі цікаво було читати, як на одному кораблі та в одній команді уживались діти Зевса (вибачте, Юпітера) та Посейдона. Як настільки різні люди впевнено йдуть до того, щоб стати справжньою командою. Навіть більше, справжніми друзями. Цікаво спостерігати за роздвоєнням Богів. Наскільки відрізняються їхні іпостасі, в залежності від римської чи грецької точки зору. Та мабуть найзахопливіше в цій серії для мене - це детальна історія про гігантів. Зізнаюсь, багато чого для мене стало справжнім відкриттям. І відображення Геї як головного антагоніста серії - як на мене доволі вдало вийшло. Як висновок від мене - чудова книга, яку я в 30 років проковтнув із задоволенням. Це зайвий раз доводить, що книга - це дійсно машина часу, якій не підвладний вік! Приємного читання.

Персі повернувся. Але пригоди не закінчились. Тепер героям з римського та грецького таборів потрібно перемогти могутню богиню. А деяким з головних персонажів книг варто буде віддати життя та залишитись у Тартарі заради перемоги. Чи серед них буде Персі? Чому боги під ялинку? Боги - то зрозуміло. Під ялинку, бо класний талмуд для читання та ще можна гарно упакувати. Якщо порівнювати цей цикл ("Герої Олімпу") з першим циклом "Персі Джексон", то останній явно кращий. Кращий, на мою думку. Але друга частина чудово так наблизила серію до реваншу. Читала як на американських гірках: іноді було сумно та нудно (аж зівала), а іноді зачитувалась до дірок. Пам'ятаю, коли залипла на декілька годин, не помітила як погода за вікном змінилася: стало більш снігу. У цій книзі відчувається протиріччя між таборами, героями, читачем. От ти ніби тобі подобається герой, а потім він викидає такий коник, що аж ховайся. Цікаво було спостерігати за міфологією, історією, архітектурою. Хочу написати: коли міфічні істоти жартують, біжіть.