Мені подарували її на день народження в німецькому перекладі. До цього я навіть не чула про такого коміка-стендапера. А виявляється він доволі відомий! Його книга про людину, яка від самого народження була «неправильною» для своєї країни. А на хвилиночку, він пише про себе. Тревор Ноа народився від чорної матері та білого батька в часи апартеїду в Південній Африці, коли сам факт таких стосунків був злочином. І це не метафора! Його існування буквально порушувало закон. Але найболючіше в цій книзі навіть не расизм, а це постійне відчуття «ти ніде не свій». Для білих він був надто чорним. Для чорних — надто білим. Він ріс дитиною між світами, без права повністю належати бодай одному з них. І ця самотність проходить через усю книгу дуже тихо, але дуже сильно. Тревор розповідає про жахливі речі так, ніби це звичайні історії з життя. Саме тому вони б’ють ще сильніше. Про бідність, де виживання це щоденний квест. Про насильство в сім’ї, до якого всі звикають настільки, що перестають бачити в ньому трагедію. Про матір, яка була неймовірно сильною жінкою й фактично витягнула його з середовища, яке могло його зламати або вбити. Вона вірила в нього навіть тоді, коли світ говорив: «таких, як ти, не повинно існувати». Мабуть найстрашніше — книга показує, як система апартеїду ламала людей не лише законами, а й психологічно. Вона вчила ненавидіти, боятися, мовчати, знати «своє місце». Навіть після формального кінця апартеїду ця травма залишилася всередині суспільства. При цьому книга дивним чином не є безнадійною. У ній дуже багато гумору. Є книги, які просто читаєш. А є ті, після яких починаєш краще розуміти, наскільки випадковими є наші «нормальні» життя, права й свободи. Рекомендую!

Дуже раджу, неймовірно цікава історія дорослішання дитини в країні про яку ми дуже мало що знаємо. Факти цікаві, вражаючі, часом смішні, часом жахаючі, але книга варта всього часу який ви на неї витратите