Я купила цю книгу з двох причин - незвична тема та країна, де живе і працює її автор. Не так часто я зустрічаю на нашому книжковому ринку фінську літературу. Але "Серія. Два кольори", яку разом випускають Видавництво Анетти Антоненко та Ніка-центр познайомила мене одразу з двома її представниками - Арі Туруненом та Тармо Куннасом. Останній - сучасний філософ, що намагався у цій книзі класифікувати зло, яке ми можемо зустріти на сторінках книжок, у картинах, скульптурах і навіть у кіно (хоча воно тут згадується лише побіжно). Тема дуже цікава і я розраховувала, що книгу прочитаю за вечір, ну може за півтора. Але ніт. Текст виявився доволі важким, попри невеликий об'єм він здається затягнутим, бо автор одну думку товче цілий розділ. Часом треба було гуглити терміни, які використовував пан Куннас, щоб зрозуміти, про що, власне, йде мова, хоча можна було б зробити виписку внизу сторінки. Ні, ну правда, як часто звичайна людина стикається зі словом "секуляризація"? Хоча окремі розділи я читала з величезним задоволенням. Найбільше враження справили ті, де аналізувались "Брати Карамазови" Достоєвського, "Доктор Фаустус" Томаса Манна та п'єса "Одвічна боротьба" Йоганеса Ліннанкоскі. Можливо, ця книга в першу чергу розрахована не на широке коло читачів, а на філософів та літературознавців. Тоді ясно, що пересічній людині бракує спеціальної підготовки для її прочитання. З фінською літературою я буду знайомитись і далі, але роботи Тармо Куннаса, певно, буду оминати. Зовсім не моя чашка чаю.