Я не дочитав. Зупинився на 90й сторінці. Це дуже важко читається. Знаєте... фентезі для дівчат(саме дівчат) дуже специфічне. Ви можете читати навіть найгірше, що тільки можна уявити. Я не буду писати про лор, сеттінг, розкриття персонажів, бо за 90 сторінок з +- 1000-1200 це зрозуміти не можливо. За те я напишу про стилістику, про манеру оповідання. І це читається так, ніби 10ти класник пише твір. З філологічної точки зору купа стилістичних помилок. Якщо мова йде про персонажа, то ім'я цього персонажа буде присутнє в кожному реченні. Наприклад: "Ігнат стояв перед королем, склонивши голову та стиснувши руки в кулак. Король звернувся до ІГНАТА". Ну, тобто не до "нього", "принца", "хлопця" і т.д. і т.п., а використовується те саме слово. Читається важко, наївно. Зараз модно порівнювати з Відьмаком та Грою Престолів. Якщо не брати до уваги сюжет, з яким я не ознайомлений в повній мірі - це далеко до Гри Престолів. А якщо брати до уваги те, як воно написано - це дай бог переказ Тома Соєра 6ти класником своїм друзям. Хочете якісного фентезі - забудьте про твори де є хоч якийсь натяк на романтичну гілку. Раджу Вегнера, Суржикова, Пєхова

Небанальний сюжет, цікаві герої та світ. Ця книга була б чудова і рекомендована до прочитання, але все це перекреслює пропаганда гомосексуалізму. Поява персонажа Ольєра (такого бідного та нещасного проти якого весь світ налаштований через його сексуальне збочення) просто вибісила і водночас знищило весь той захват і захоплення сюжетом на початку читання цієї книги. Вже дістала ця пропаганда в фільмах та серіалах, але тепер ще й до книжок дістались. Цей світ збожеволів від уседозволеності та відсутності меж, що почав зазіхати на закони природи (якщо хто вірянин, то і на Божі закони). А потім ми дивуємося чому світ так мляво і беземоційно реагує на тисячі вбитих і скалічений людей у війні московії та України (і не тільки у війні в Україні) називаючи це просто конфліктом. Гидко люди просто гидко.

Дуже сподобалася ця серія книг, все прожила разом з героями. Раджу!