Цей номер не є історичним, тож тим, хто цікавиться саме історією, не по дорозі, хоча знаходимо дві публікації про Тараса Бульбу-Боровця та волинських чехів. Однак вони лише доповнюють зміст номера, а не визначають його. Тим більш, що про Бульбу-Боровця написано без особливої симпатії. Загалом же номер ідеально підійде для фахівців з туризму, соціологів та етнографів. Чудово описано поліську їжу та промисли, зокрема бортництво і ткацтво; доволі змістовними є інтервʼю з мешканцями невеличких поліських сіл, що більше є предметом дослідження соціологів. Загалом укладачам номера вдалося передати дух Полісся. Чого вартує хоча б розповідь про Овруч та собор святого Василя - памʼятку часів Київської Русі. Особисто я додала б матеріал про Коростень і свято дерунів, бо саме Коростень був центром племені древлян, а дерун - символом нашого краю; можливо, більше б розповіла про науковців, що досліджували наш край, бо вийшло трохи про все і ні про що. Однак інформативно та змістовно, як завжди.