Оформлення книги як і в попередніх частинах хороше, переклад як і в другій книзі поганенький і схоже покращуватися не думає, а тепер до історії. Артур зміг пережити ще одну книгу і тепер застряг у печері на Землі, яку ще мають колись зруйнувати Воґони, але всьому свій час. Небезпека, що він нащадок менеджерів минула і нарешті з'являється Форд Префект, а це значить, що пригоди знову починаються. У цій частині ви дізнаєтеся про страшну таємницю крикету, таємничого чоловіка, що керує всім всесвітом (хоч і не може керувати навіть власним життям) і те як Артур Дент врятував увесь Всесвіт! Так, так, ви не помилилися ото узяв і врятував. Ну а ще як він навчився падати і промахуватися повз землю, але то вже інша історія. Отож пригоди тривають, нарешті з'являється сюжет, що тягнеться крізь книгу, проте в останній момент автор певно думає, що до біса той сюжет і замість розв'язки виходить щось блякле. Але це не єдина проблема цієї книги. Від неї залишається неприємний присмак. Всі персонажі якось холодно поводяться одне з одним (не те, що б вони були надто дружніми раніше, але тут відчувається якась агресія) і я спочатку не зрозумів у чому саме причина, проте з часом таки усвідомив, то просто відчувається втома автора від усього цього. Це не персонажі втомилися одне від одного, а автор від персонажів. Не знаю може тоді в нього був поганий настрій, або відчував тиск, що треба дописати книгу, проте це сказалося на історії і це може вплинути й на ваше враження. Я не можу сказати, що книга надто відрізняється від попередніх двох, проте зміна настрою, особливо в кінці може бути відчутною. Читати чи ні це вирішувати вам, але якщо після перших двох книг ви прийшли сюди, то гадаю варто дати шанс і цій частині.