Для початку хочу відразу заміти "Життя Дон Кіхота і Санчо" Мігеля де Унамуно і "Хитромудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський" Мігеля де Сервантесі Сааведри два твори зовсім різних людей, котрі жили в різні століття. Життя цих двох визначних для Іспанії особистостей насправді було навіть схожим. Обидва вигнанці своєї країни, обидва за життя, незважаючи на значний вклад в літературу своєї країни, були не багатими і обидва мали чітко сформовані летіратурні погляди. "Життя Дон Кіхота і Санчо" є своєрідною аналогією на "Дон Кіхота..." Сааведри. Це самостійний літературний твір, але зі взятими з оригіналу ідеями, концепціями і навіть героями. Але також це самостійни твір, який шукає філософську відповідь на певні запитання, котрі прозвучали в оригіналі. Насправді філософія в житті Мігеля де Унамуно була визначною частиною його самого. Після смерті маленького сина, письменник подався вивчати різні філософські течії своєї країни, і не тільки. В одному з таких пошуків і повстав роман "Життя Дон Кіхота і Санчо". Сам твір переповнений філософією і це одна з особливостей Унамуно. Якщо Ви скажете: "Та я вже читав/ла Дон Кіхота в школі, що нового можна очікувати з новим письменником, але старою назвою і концепцією?", - відповідь буде: - Відповіді на поставлені запитання в оригіналіі не розкриті іншими мислителями, проаналізований глибокий філосовський зміст оригіналу, і з тим відкрито дещо зовсім нове. Тож, якщо Вам цікавий філософський аналіз твору, певний ракурс під іншим кутом, а з тим і зовсім самостійний твір - читайте "Життя Дон Кіхота і Санчо" Мігеля де Унамуно.