Не віриться, що це дебют авторки! Розкішно написана історія, яка до останнього тебе тримає в напрузі. Перша частина книги, як дарк академія, потім починається горор. Все дуже яскраво можна уявити, аж моторошно. Хотілось би щоб такі книги перекладали іншими мовами, знімали по ним кіно. Книга про ірландську міфологію, культ, зради, тяжкий вибір! Рекомендую.

Я чесно намагалася читати, бо історія намічалася чудова: моторошна, яскрава, динамічна, з героїнею, якій хочеться співпереживати. Але чи не на кожній сторінці зустрічалося щось, що вибивало з колії. Було дивним чином сформульовані речення від лиця ніби не тих персонажів. Були вжиті не за призначенням слова («муштрувала нитку»). Були якісь просторові аномалії («з плеча на неї вирячилися очі»). Я не знаю, чи це авторський задум, чи особливості редактури, але дуже хочеться прочитати цю книгу у перевиданні, де дрібні огріхи не заважатимуть насолоджуватися текстом.

Яскрава, макабрична та відверто химерна історія, де потойбіччя одночасно лякає і манить. Знаєте це відчуття, коли дивишся на щось огидне, моторошне, але погляд вперто не відводиться? Ось тут приблизно так само. Фейт закінчує антропологічний факультет, тому пропозиція поїхати на острів Мен і допомогти нареченому з дослідженням стародавніх кельтських поховань здається справжнім джекпотом. І матеріал для дипломної роботи зібрати можна, і з коханим побути. Але дуже швидко стає зрозуміло, що все не так просто. Місцева дослідницька група явно про щось мовчить, наречений викликає все більше підозр, а знайдені кістки приховують значно більше, ніж хотілося б знати. У підсумку маємо соковитий коктейль із трилера, горору та темного фентезі, густо замішаний на кельтській міфології, друїдській магії та похмурих таємницях. До дебютів я зазвичай ставлюся обережно, але цей мене реально зачепив. Що сподобалось? Трансформація Фейт. На початку вона з тих людей, яким легше погодитися, ніж поставити незручне запитання. Але чим далі розгортається історія, тим більше вона змінюється. І в якийсь момент стає зрозуміло: ця дівчина вже не дозволить нікому стояти на своєму шляху. Навіть якщо доведеться буквально йти по головах. Потойбіччя. Воно тут просто прекрасне у своїй потворності. Дивне, викривлене, некомфортне, місцями відверто лячне. Дуже рідко авторам вдається створити настільки тривожну атмосферу, коли хочеться читати далі й одночасно закрити книжку. Без спойлерів, але саме ці моменти запам'яталися найбільше. Що не сподобалось? Кат мене не переконав узагалі. От зовсім. Персонаж, якого, здається, треба було боятися, але я так і не відчула від нього жодної реальної загрози. Фінал вийшов трохи зім'ятим. Наче авторка настільки захопилася дорогою до розв'язки, що на саму розв'язку вже не вистачило місця. І ще пів бала забрала любовна лінія. Особисто для мене вона виглядала так само органічно, як запасне колесо на велосипеді. Наче й є, але навіщо саме тут — так і не зрозуміла. У будь-якому разі дебют вийшов дуже сильним. Авторці точно бажаю успіхів і майже не сумніваюся, що читатиму її наступні книги.