Начитавшись відгуків, я думала, що це буде погано (власне, про «Безніч» Крістоффа я думала те саме, поки не знайшла в собі сміливість почитати самій) і уже подумки готувала цю книгу до продажу, але як я була не права! Це добротне, достойне прочитання українське фентезі, яке має свій логічно продуманий світ, і, як наслідок, цікавих персонажів, однак мені дуже не вистачало Лесі (головної героїні), починаючи із середини твору 😞 Що стало для мене плюсом, а для інших мінусом - це те, що історія написана так, ніби ти читаєш казку (власне, причина чому більшість кинула читати «Двір шипів і троянд» Сари Дж.Маас, а мені вона навпаки дуже зайшла), а якщо абстрагуватися від того, що це сучасний автор, то хочеться відмітити, що іноді у мене проскакували думки, що я читаю твір шкільної програми (або як я уявляю прозу, «написану» Лесею Українкою) 🤓 Авторка дуже любить українську міфологію, і це відчувається у тому як вона прописала «німих» і їх побут, традиції 😍 У мене все ще є питання до, на мою думку, трохи злитої кінцівки, але в цілому читати було дуже цікаво і казково 💓

Ця книга має бути у топі

Я прочитала цю книгу за 1,5 дня, бо не могла відірватися. Початок книги нагадав мені мене, і почуття головної героїні теж. Якщо ви шукаєте афігєнну історію кохання, вам сюди . Я буду лаконічною.