Мене зацікавила ця книга через те, що події в ній відбуваються на Алясці. До цього я читала, здається, лише одну книгу про цю місцевість - «Велика глушина». Мені дуже сподобалось. Думаю, це й вплинуло на бажання прочитати і «Запахи чужих домівок». ⠀ І це було хороше рішення. Бо історія мені сподобалась, хоча трішки менше, ніж я очікувала. ⠀ У цій книзі читач знайомиться з історіями кількох головних героїв: Рут, Дорою, Еліс, та Генком. Кожен із них маю свою, сумну, драматичну історію, повʼязану із життям на Алясці. Вони ще підлітки, але вже пережили багато важких подій: втрати рідних, насильство, пошук себе, свого місця, незаплановану вагітність. Їм доводиться нести відповідальність за себе, близьких, роботи вибори, любити, втрачати та пробачати. ⠀ Книжка пронизана сумними мотивами, але вона має життєствердний настрій. І загалом покликана, на мою думку, показати, що вихід завжди є, а поряд є люди, готові підтримати. ⠀ Читаючи цю книгу, вам буде сумно. Але також вам буде радісно. Ви будете втрачати разом із героями: себе, рідних, своє місце, надію. Але також будете дружити, підтримувати, знаходити, любити, вчитися знову довіряти і вчитися збирати своє серце по крупинках. ⠀ Історія кожного героя чи героїні - зворушлива та щемлива. І мені важко виділити одну, котра сподобалась більше. Єдине, що ця книга розпочалась із історії Рут, і нею вона й завершилась. Мені здалось, це правильним. Я очікувала трішки більше від фіналу. Адже спочатку ми читаємо різні історії, людей, які або трохи повʼязані між собою, або взагалі не знайомі. Ми розуміємо, що в кінці це має якось поєднатися і зустрітися в одному моменті. Але як? Як це відбулось - ніби й логічно, й правильно, але не дуже «епічно», якщо можна так сказати. Якось просто. Ніби вичерпався текст. Та це не означає, що фінал поганий. Просто не такий, як я очікувала. ⠀ Хочу відзначити, що книга має дуже добре описану атмосферу життя на Алясці: коли діти вчаться полювати на оленів чи рибу раніше, ніж ідуть до школи; народжуються на човнах; розбирають тушки риб і вважають, що кров у волоссі батька - це чарівно. Книга описує сувору та холодну землю, але показує також людей, спільноту, де кожен знає іншого, де кожен готовий прийти на допомогу за потреби, де ніхто не любить стукачів. Це історія про маленьку громаду, але про людей із великими цілями. ⠀ Але все ж таки на Goodreads я поставила 4 з 5 балів, бо книга не захопила мене дуже сильно. Вона класна, важлива, дозволяє подумати, але нібито не вистачило якогось занурення в цю історію. Думаю, це спричинено тим, щоб книга невелика за обсягом, а оповідається історія чотирьох людей, і я просто не встигла як слід проникнутися кожною з них.