Важко лишати будь-які коментарі до творів великих письменників. І так само важко критикувати, ну бо справді талант на лице. Мені сподобався сюжет Захара Беркута, тільки правда, я не розумію назви. І хоча Захар є центральним об'єктом, який тримає на собі історію, всі герої ніби крутяться навколо нього. та все ж для мене не настільки він значний, щоб називати так книжку. Цікаво чи були інші робочі назви окрім цієї. Також мені дуже сподобався головний жіночий персонаж - не дама в біді, а дівчина, яка сама в бій піде, і буде ризикувати життям задля рідних. Звісно, деякі сцени все ж були кумедні, коли Мирослава втрачала свідомість або ну вже дуже наіграно вела себе безпомічно. Але загалом, справді свіжо та цікаво. За що ж тоді я поставила 3 бали? Дуже важко мені заходив стиль Франка. Дуже і дуже багато описів. Дрібка діалогів. Мені ніби переповіли історію, а не показали. Не дали самій зрозуміти, хто є хто, знову ж, через діалоги. Я б з радістю почитала більше діалогів між Мирославою та Максимом, між тугар Вовком та Захаром. Мені бракувало розкриття персонажів, переповідання не дуже добре з цим справилось. Але загалом досить цікава історія, і точно варта уваги.

Я не знаю як, але чомусь ця книга обійшла мою увагу в шкільні роки. Я читала вірші Франка, навіть казки як Лис Микита, але лише не цей роман. Тому вирішила надолужити вже в дорослому віці. Найперше скажу про якість книжки - досить посередня. Я очікувала кращої якості паперу, друку. Хоча звичайно, трошки безглуздо, отримати книгу в дуже класному стані за суму трохи більшу 100 грн. Тому загалом, ціна = якості. Іван Франко найперше був мені відомим за свої вірші, і я, будучи в підлітковому віці, зачитувалась, саме його віршами. Тепер же зрозуміла, що він прекрасно пише й прозу. Абсолютно інший стиль, тематика, важко здогадатись, що перед вами той самий Іван Франко з його Каменарем. Про сюжет не буду писати (попередні рецензії покрили всі важливі теми), але хочу зосередитись на атмосфері книги. Захар Беркут читається легко, слова написані плавно, описи битв реалістичні і герої правдоподібні. Дух 13 століття додає якогось особливого шарму історії. Якби події відбувались пізніше, мені здається, книжка була б вже не така прекрасна. Загалом, рекомендую всім, хто колись пропустив цей твір в шкільні часи. Захар Беркут - та книга, яку має прочитати кожен українець.

Творчість Івана Франка (як прозова, так і лірична) - одна з моїх улюблених серед усіх авторів класики української літератури. Його твори завжди пронизані не тільки почуттям патріотизму, любові до своєї землі, але глибокими почуттями між людьми, завдяки яким герої здатні перебороти будь-які труднощі. Повість "Захар Беркут" не є улюбленою серед творів Франка, однак точно одна із найбільш видатних та варта хоча б спроби з нею познайомитися. Сюжет переносить читача у минуле українського народу, а саме середину тринадцятого століття. Місце розвитку подій - мальовничі Карпати. Захар Беркут - єдиний на Тухольщині, хто знає як уберегтися від східної навали загарбників, однак для того, аби їх здолати, йому необхідна допомога сина та його коханої... Історія дійсно вийшла цікавою та колоритною, однак сприймається трохи важкувато. Тому від мене 4/5.