В цій версії книги дуже багато одруківок, заважає читати

Типовий екшен за американською традицію фактично беззмістовного кіно. Це при тому, що "Захар Беркут", це як твори Шекспіра, тобто він глибоко пронизаний філософським змістом та сакральною інформацією, передати що то є реально мистецтво, та що тут фактично не здійснено. Я особисто не міг цей фільм спокійно дивитися після книги, яка дуже високо підняла рівень очікування. Трохи про ключові ідеї книги! Громада на противагу авторитаризму, вона-ж децентралізація у наших реаліях: - у фільмі фактично вихолощено до того самого-ж авторитаризму, але від особи Захара Беркута, із цитатою у кінці, яка сприймається як маніпуляція; - тоді як рішення приймало віче, із правом голосу у громадян, де до громади просто так не приймали, тим паче не надавали права голосу невідомо кому, що нам урок — не треба надавати права голосу рабам, особливо якщо то раби окупанта та агресора, та ким є всі російсько-мовні в очах орди-ж (московського улуса); - щоб побудувати здорову громаду потрібні глибокі знання, про здобуття яких, та ефективну традицію чого, у книзі доволі розлого описано та що треба застосовувати і нам, бо фактично маємо заклади тимчасового утримання та суспільної MRussiфікації під вивіскою "Школа"; - громада то сила, коли всі у громаді рівні та застосовується спільне рішення із спільною відповідальністю: громадою Тухлі побудовано перехід-тунель до громад на угорському боці Карпат, що зокрема стало причиною спрямування доволі невеличкого обхідного загону монгол — Бурунда-богадира, а зовсім не банальна причина американських екшенів — помста, та цілого хана; громадою прийнято рішення вигнати Тугар Вовка, після того як він зарізав воя що хотів розкрити його зраду на Калці; громадами декількох селиш довкола вирішено прийняти бій у Тухлі, як найбільш стратегічно зручному місці, та із залученням молодців цих громад; фактично голос та інтереси громади враховано, на шкоду особистим інтересам, коли Захар особисто спустив катапульту на острівець із своїм сином, але щоб не випустити ворога, який приведе потім більший каральний загін та знищить громаду цілком. Яскрава характеристика монголів, яку я до цього ніде не зустрічав, із асоціацію з орками, яку, не виключено, взяв Толкіен при створені мордору та що добре перекликається із чинною окупацією ордою-ж. Обережна критика християнства, із натяком на осмислення читачем, на предмет сліпої віри, яка цілковито підміняє здоровий глузд, правду та знання виводить на рівень гріха — що зараз особливо культивує Москальский Паханат.

Історія нашої країни складна, розмаїта та багатогранна. Історично-пригодницька книга Івана Франка розповідає про події далекого, майже тисячолітнього минулого. Період, коли нашу землю намагалися поневолити монгольські загарбники. Незважаючи на те, що книга написана ще в 1882 році, вона не втрачає своєї актуальності. Новий інтерес до книги "підігріла" екранізація повісті, яка з успіхом пройшла в кінотеатрах нашої країни. Зав'язка історії розпочинається міжособистісним конфліктом між боярином Тугаром Вовком, який приїхав до тухольців жити на землях подарованих йому князем Данилом, і який підтримав монгольських загарбників, через що ще більше налаштував проти себе місцевих жителів. Присутня в книзі і романтична історія про кохання, яке долає всі незгоди та проходить перевірку на міцність у дуже складних обставинах. Не обходиться у творі і без містики та духу предків, які допомагають волелюбному народові перемогти чужоземних зайд. Цікава та повчальна книга про єдність народу та неподоланність мужнього опору тих, хто обороняє рідну землю.